Урок"Свято Першої книжки"

Блистівський навчально- виховний комплекс

Чернігівської області Новгород –Сіверської районної ради

 

 

 

СВЯТО ПЕРШОЇ КНИЖКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                ПІДГОТУВАЛА:

                                                                                вчитель  поч. класів  

                                                                                Доборович  В.В.       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: показати  учням значимость  вивчення  букваря.

            Привавати  любов  до  читання.       

            Вчити  дітей  виразному, правильному  читанню.

           Виховувати  любов  до  рідного  слова.

Обладнання: виставка  книжок, розрізна  азбука, цифри.

 

 

                                               ХІД     СВЯТА

Учень 1:   Що  це  нині  є  за  свято,

                   Що  людей  тут  так  багато?

Учень 2:    Ти  не  знаєш? Мусиш  знати,

                     Ми  прийшли  тут  святкувати-

                     Тато, мама, ти  і  я –

                     Гарне  свято  Букваря!

Учень 3:     Я  приніс  вам  гарну  і  радісну  вість-

                     До  нас  поспішає   незвичайний  гість

                      Здогадались, хто  це? Вірно. Це  - Буквар.

Буквар:      Добрий  день, шановні  діти!

                     Ну  як  же  мені  не  радіти.

                      Бо  ж  прибув  я  саме  вчасно

                      Ох, годинонька   нещасна,

                      Що  прийшлось  переживати,

                       Перестрадати, перетерпіти.

                       Дайте  я  передихну

                       Свою  розповідь почну.

                       Тож  всідайтеся  зручненько

                       Та  слухайте  уважненько.

Казка  “Пригода   Букварика ”

Автор:           Йшов  Букварик, йшов  маленький,

                        Та  й  зайшов  у  ліс  темненький.

                         Йшов  долами  і  горбами,

                         Понад  бистрими  водами.

                         Мав  на  собі  кашкет  гарний,

                       В  вишиваний   одяг  вбраний.

                       Бо  Букварик  йшов  до  школи.

                       У  торбині  книжок  повно.

                        Ось  берізка, ось  висока, а  сорока - чорнобока

                        Пильно  в  очі  заглядає,

                        Букварика  підмовляє.

Сорока:          Куди  йдеш! Не  спіши! Зі  мною  поговори.

                         Розкажу, що  де  чувати,коли  гість  прийде   до  хати.

Буквар:          Ти, сорока, хоч  все  знаєш, але  того  не  відаєш,

                          Що  приставати  ніколи, бо  я  тепер  іду  до  школи.

Зайчик:           Гей  ти,  хлопче! Ходи, ліпше,  будем  грати.

Буквар:           На  гру  часу  не  стане! Та  й  дзвінок  мене  кличе-

                          Ти  з  дороги  тікай  швидше.

Автор:             І до  школи  поспішає. А  тут  ведмідь  іде  кудлатий-

                         Рудий, страшний, лапатий.

                          На  дорозі  присідає  і  до  хлопця  промовляє.

Ведмідь:          Я, хлопче, мій  миленький,

                         Я  сьогодні  голодненький.

                         Не  мав  меду  на  снідання,

                         То  з’їм  тебе без   вагання.

Буквар:           Пустить, дядьку, йду  до  школи

                          Прошу  вас  не  забувати,

                          Що  потрібен  я  на  святі.

Ведмідь:          А  коли  так,  мій  небоже,  то  йди собі  в  ім’я  Боже!

                          Таке  снідання  мені  не  гоже.

Буквар:          Ось  така  була  пригода, а  тепер  мені  нагода,

                         З  вами  тут  порозмовлять, як  живете- розпитать.

                         Отож, ми  тут  розберем, як  ви  мене  вчили.

                          Чи  зі  мною  з  Букварем- весело  дружили.

Діти:                Веселе  місто  Алфавіт

                          Йому  сьогодні  наш  привіт

                          До  нього  наш  лягає  путь,-

                          У ньому  літери  живуть

                           Живуть  там  літери  в  словах,

                           А  кожне  слово – звір  чи  птах.

Вчитель:

Літери! Шикуйся на лінійку! Рівняйсь! Струнко!

Веселу абетку почнемо читати,

Про літеру кожну повинні згадати.

З букви А почали малята

Нашу азбуку вивчати.

 

Всі діти по черзі розповідають вірші про літери “Українська азбука” Варвари Гринько.

 

А — А маленька наша Алла

Рушничок на річці прала.

Мама Аллі говорила:

“Ти б його уже сушила!”

Але Алла тільки прала.

Як сушить — вона не знала.

 

Б — Біг бичечок білий, біг,

А в бичечка збитий ріг.

— З ким ти буцався, бичок,

Що зламав собі ріжок?

— З хижим вовком я змагався.

У бою ріжок зламався.

Боронив же я телятко,

Бо телятко — ще малятко.

 

В — Вишиваю вишиваночку

Я для братика Іваночка.

Вишиваночка у вишеньках,

Ягідками рясно вишита.

Вся в мережах вишиваночка —

Подарунок для Іваночка.

Г — Гриб у лісі заблудився,

Бо гіллячкою накрився.

 

Д — Джерело дзюрчить-іскриться

Дай водиці нам напитися.

 

Е — “Е! — сказала буква Е, —

Звір мене не дожене!”

І, махнувши нам рукою,

Е зробилася луною.

 

Є — Єноти вийшли погуляти,

Єхидна їх не хоче знати.

 

Ж — Жаба спала в жабуринні,

Жук — під кущиком ожини.

Пролітали журавлі

З ясним сонцем на крилі

І журливої співали.

Жук — не чув,

А жаба — спала.

 

И — И — великої немає

И — слова не починає.

 

І — Іваночку, Іванку,

Іди, посидь на ганку.

 

Ї — Їхав кіт на коні,

Їв перепічки смачні.

 

Й — Йод в аптеці ми купили.

Його пляшечку відкрили.

“Ой! — Івасик наш ридає, —

Йод кусається, щипає!”

 

К — Куй, ковалику, підкову.

Коник мій поскаче знову.

 

Л — Літом ластівка літає,

Ластів’ят малих навчає:

“Не лінуйтесь, ластів’ята,

Вчіться літечком літати,

Бо, як літо відлітує,

Ми за море помандруєм”.

 

М — Мишко клишоногий — в барлозі.

Мале мишеня — у підлозі.

 

Н — Ніна, Нонна і Наталка

Не сварилися із малку.

 

О — Осел по вулиці гаса —

Осла ужалила оса.

 

П — Перепілка — гарна птиця,

Та вона хлоп’ят боїться.

А хлоп’ята візьмуть гілку

І лякають перепілку.

Не потрібно так лякать:

В неї п’ять перепелят.

 

Р — Рік у рік біля воріт

Риє норку чорний кіт.

 

С — Спить старий сердитий сом.

Сому сниться сьомий сон.

 

Т — Тигреня ричати вчиться,

Тигра всякий звір боїться.

 

У — Уродила груша рясно.

Урожай зібрали вчасно.

 

Ф — Фізкульт-ура! Фізкульт-ура!

Футбол для нас — найкраща гра!

 

Х — Ховрашки хотіли хліба.

Ховрашкам давали рибу.

 

Ц — Цап до цапа в гості йшов.

Цап дороги не знайшов.

 

Ч — Через річку, через брід

Ходить чапля на обід.

Для маленьких чапленят

Носить чапля жабенят.

 

Ш — Шишка впала — не розбилась.

Шишка — в трави закотилась.

Наша Шура в ліс пішла,

Але шишки не знайшла.

 

Щ — Щиглик, щиглик,

Що з тобою,

Що не чуть пісень весною?

 

Ь  — не шість, я м’який знак,

Це повинен знати всяк.

 

Я - Я не літера проста,

Я пом’якшую слова.

 

Ю — Юля юшку вранці їла.

Юля юшки — не хотіла.

Мама просить: “Ще наллю?”

Юля каже: “Не люблю!”

Діти:                 Веселе  місто  Алфавіт

                           В  нім   кожне  слово – цілий  світ

                           В  нім  кожна  літера  жива

                           Із  них  складаються  слова.

Учень 1:          Перше  слово – мати

Учень 2:           Друге – Україна

Всі :                   Кожне  слово  світиться гранями  рубіна.

Буквар:            А  скажіть  мені  хутенько

                           Чи  ви знаєте  Шевченка?

                            Хто  то, діти, був  Тарас –

                            Знає  це  ваш  перший  клас?

Учень 1:           Це поет  бездольних  мас

                           Це  співець  і  наш  Кобзар

                            В  серці  мав  любов  і  жар.

Буквар:           Що  такого  він  зробив?

Учень 2:          Україну  полюбив!

                          І  за  це  пішов  в  кайдани,

                          Щоб  терпіти  муки  й  рани.

                          Всі  його  ми  батьком  звемо.

                          Так  від  роду  і  до  роду

                           Кожний  вірш  свій  і  поєму

                           Він  присвячував  народу.

Буквар:             Молодці! А мені  цікаво  знати

                            Як  навчились  рахувати?

Діти   розповідають  про  цифри

Буквар:             Ой, які  ж  ви  молодці

                            Наймолодші  блистовці!

Діти:                  Дав  нам  сили  і  охоти

                            До  науки  і  роботи –

                            Наш  Буквар  коханий

                            Достойний  пошани

                            Тож  низенький  до  колін

                             Від   дітей  йому  поклін.

Буквар:              А  пограти  зі  мною  згодні.

Гра  з  Буквариком

1. « Збери  слова» (у,б,в,к,а,р; к,р,У,ї,а,а,н)
2. «Прочитай  слово» (р,и,м; )

Учень 1:            Всі  літери  прочитані , усіх  їх  33.

                            Тепер  дітей  учитимуть  підручники  нові.  

Учень 2:             Добрий  Букварику!  Перша  книжка.

                             Хочеться  навіть  поплакати  трішки.

                             Жаль  розлучатись, хоч  і  треба

                             Ми  не  забудем  ніколи  про  тебе.

Буквар:         А  тепер  вам, діти, з  ними  ось  дружити!

Читанка:      Я  ваша  книжечка  нова.

                       Красива  в  мене одяганка,

                        Цікаві  сторінки.

                        Є  вірші  та  казки.

                        Покажу  вам  сто  земель, ще  й  космічний  корабель.   

                        Даруватиму  щодня, і  забави  і  знання.

Математика:  12345 – вміють  діти  рахувати,

                           Але  хто  мене  не  знає

                           Хай  даремно  не  гуляє,

                            Щоби  весело  гуляти,

                            Всі  уроки  треба  знати!

                            Дуже  точна  я  наука

                            Вчить  мене  лише  на  12!

Разом:              Доброго  вам  навчання!

Пісня  “Азбука”