Скарбничка для допитливих "Світовий океан. Чи знаєш ти, що ..."

СВІТОВИЙ ОКЕАН.

ЧИ ЗНАЄШ ТИ, ЩО …

1. Світовий океан – найбагатше джерело продуктів харчування. 90 % істот є їжею для інших мешканців  моря, а також для людини.

 

2. Щорічний видобуток морепродуктів зараз становить приблизно 80 млн тонн, що в 5 разів більше, ніж півстоліття тому.

 

3. Половина видобутку морепродуктів у світі стає відходами: мертву рибу та інші живі організми, які гинуть, потрапивши у рибальські сіті, викидають назад у море.

 

4.  Світовий океан на 96,5 % складається з води, 2,9 % становить сіль (в основному кухонна), 0,6 % − інші елементи.

 

5. Приблизно 3 800 млн років тому температура поверхні Землі опустилася нижче, ніж точка кипіння води, і водяна пара стала конденсуватися у вигляді дощу.

 

6. У 1912 році німецький учений Альфред Вегенер висунув теорію дрейфу материків. Ця теорія остаточно підтвердилася в 60-ті роки ХХ століття коли були проведені дослідження морського дна.

 

7. Зовнішній шар Землі складений з літосферних плит що переміщуються по гарячому шару породи мантії – астеносфері. Тепло що надходить від ядра Землі створює в мантії течії що рухають плити, а ті, зіштовхуючись одна з  одною утворюють гори і змінюють контури суходолу та океанів.

 

8. Внаслідок дрейфу материків Атлантичний океан повільно розширюється, а Тихий – звужується.

 

9. Зі збільшенням глибини тиск води підвищується, що запобігає замерзанню океану, незважаючи на низьку температуру води ( -1ºС).

 

10. У холодній солоній воді густина вища, тому вона важча і перебуває на більших глибинах. Різниця у густині спричиняє рух води – так виникають течії.

 

11. Найтеплішими районами Світового океану є Перська затока й Червоне море в яких температура води на поверхні влітку перевищує + 33ºС. Найхолодніші води -2ºС циркулюють у морях поблизу Антарктиди.

 

12. Температура поверхневих течій може коливатися від + 30ºС до -2ºС.

 

13. Найсолоніше море на Землі – Червоне (42 ‰), найменш солоне – Балтій-ське (4 ‰).

 

14. Хімічний склад морської води є дивовижно постійним. Вивчення давніх форм життя в океані засвідчує, що склад води мало змінився за останні 600 млн років.

 

15. Під час припливів затока Фанді у Східній Канаді стає досить глибокою, а під час відпливів її дно майже повністю оголюються. Припливно-відпливний діапазон тут становить 13 м і є найбільшим на Землі.

 

16. В Індійському океані урагани називають циклонами, а в Тихому – тай-фунами. Циклони Північної пікулі метеорологи називають жіночими іменами, Південної – чоловічими.

 

17. Діаметр урагана може сягати 480 км, а швидкість вітру – 250 км/год. Усередині хмар, що обертаються, перебуває спокійна ділянка – «око» урагана.

 

18. Швидкість водяних смерчів не перевищує 50 км/год, і тривають вони лише близько 15 хвилин.

 

19. Рухаючись водною поверхнею, цунамі сягають завдовжки 200 км і швидкості 700 км/год. У відкритому океані цунамі породжують тільки легкі брижі заввишки лише півметра, і кораблі долають їх досить легко.

 

20. З наближенням до берега швидкість руху цунамі сповільнюється через зменшення глибини, гребінь піднімається у середньому майже на 30 м, і зрештою хвиля із силою розбивається об берег.

 

21. Тихий океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі – 178,7 млн км² – вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки.

 

22. Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної і Південної Америки.

 

23. У Тихому океані найбільше глибоководних жолобів. Найбільші з них – маріанський (11 022 м) і Філіппінський (10 265 м). Ложе океану розташоване на глибинах 4 000 - 6 000 м і займає більшу частину площі Тихого океану.
24. Океанія – сукупність островів центральної і південно-західної частини Тихого океану. Тут нараховується близько 10 тисяч островів, загальна площа складає 1,3 млн км², а розкидані ці острови по території, площа якої становить близько 60 млн км².

 

25. Кілька десятків тисяч років тому найбільший острів Океанії Нова Гвінея був з’єднаний з Австралією 150-кілометровою перемичкою. Її опускання лише на 30 м призвело до утворення Торресової протоки.

 

26. Гавайські острови – це 24 острови, що простяглися на 2 500 км. Вони цілком утворені потужними виливами лави підводних і наземних вивержень вулканів мільйони років тому.
27. Острови Океанії заселялися рослинами за допомогою вітру, течій і навіть птахів, які переносили їх пилок і насіння.

 

28. Навітряні схили високих вулканів на гавайських островах – одне з найвологіших місць на Землі і там випадає 12 500 мм опадів на рік.

 

29. У Тихому океані на гавайських островах діє міжнародний центр попередження про цунамі. Його спеціалісти отримують дані про час, координати і силу підземних поштовхів у будь-якій точці океану протягом 3 хв від їх початку.

 

30. Коралові острови рідко підносяться вище 5 м над рівнем океану, тому вони низькі й ледь помітні серед водних просторів. Ось чому легенди розповідають, що жителі Океанії витягнули свої острови з океанічного дна.

 

31. За глибиною Атлантичний океан є другим після Тихого. Максимальну глибину виявлено в глибоководному жолобі Пуерто-Ріко (8 742 м).

 

32. Назву Атлантичному океану дали стародавні греки за ім’ям міфічного титана Атланта, який нібито стояв на краю Землі і тримав на плечах небозвід.

 

33. Майже посеред океану з півночі на південь тягнуться Північноатлантичний і Південноатлантичний серединно-океанічні хребти, утворюючи єдиний підводний гірський ланцюг завдовжки 17 000 км.

 

34. Дно Атлантичного океану розширюється зі швидкістю 2 см на рік.

 

35. Щовесни Лабрадорська течія приносить із Гренландії сотні великих айсбергів, які є загрозою для суден. Після загибелі «Титаніка» у 1912 році було створено Міжнародний льодовий патруль, який постійно стежить за переміщенням айсбергів і попереджає судна про небезпеку.

 

36. Саргасове море отримало свою назву за скупченням у поверхневих водах бурих водоростей саргасів. Водорості, вкриті повітряними пухирцями, видаються схожими на сорт винограду сарга. Тому назву море дослівно означає Виноградне море. Воно не має берегів, його межі визначають океанічні течії.

 

37. Індійським океаном нарекли за назвою великої, казково багатої країни Індії, береги якої він омиває. Сама Індія дістала назву від річки Інд, що протікає «країною індів».

 

38. Найбільшою затокою у світі є Бенгальська. На її площі 2,2 млн км² могли б розміститися Україна, Франція, Іспанія, Швеція.

 

39. Максимальну глибину океану виявлено у Зондському жолобі (7 729 м).

 

40. За запасами і видобуванням нафти і газу Індійський океан посідає перше місце у Світовому океані. Перська затока стала «візитною картою» морського нафтовидобування.

 

41. Дно Червоного моря повільно розширюється внаслідок розходження Африканської та Індо-Аравійської літосферних плит зі швидкістю 1 см на рік.

 

42. Рукотворний Суецький канал скоротив шлях до Азії в Європу на 9 000 км.

 

43. З Перської затоки, яка всіяна нафтовими вишками і платформами, щогодини проходять пів десятка навантажених нафтою танкерів.

 

44. Першим, хто експериментально довів теорію походження життя на Землі, був хімік Генрі Міллер. У посудину, заповнену сумішшю газів – метану, аміаку та водню – він додав воду, а потім пропустив через отриману речовину електричний струм, імітуючи блискавку. Наступного дня вчений виявив у посудині наявність амінокислот, компонентів білка, − будівель-ного матеріалу, з якого складається все живе.

 

45. У найдавнішу еру розвитку життя існували мікроскопічні бактерії та прокаріоти – найпростіші одноклітинні живі організми.

 

46. Можливо, морські водорості були одною з перших живих форм, видимих неозброєним оком.

 

47. Найдавніші сліди багатоклітинних організмів – відбитки, залишені безхре-бетними істотами на піщанику, − знайдені в Південній Австралії.

 

48. Найпростіші медузи, морські пера (поліпи) і черв’яки існували приблизно 600 млн років тому.

 

49. Черв’яки та членистоногі (антроподи) були першими організмами, у яких з’явилися нервові клітини, поєднані в найпростіший мозок.

 

50. Приблизно 510 млн років тому з’явилися перші хребетні – найпростіші риби з кістяними пластинами навколо голови. Це були пластиноподібні, попередники амфібій – перших тварин, що перебралися з води на суходіл.

 

51. Криль – це ракоподібні завдовжки 1-15 см, що живуть (в табунах) у холодних морях і живляться планктоном, а самі є їжею для китів, тюленів, морських птахів, риб і кальмарів.

 

52. Анчоуси належать до оселедцеподібних, виростають до 20 см завдовжки.

 

53. Мальки анчоусів з’являються на світ, маючи завдовжки усього лише 5 мм. Поки вони не виростуть і не зберуться в табуни, плавають серед планктону.

 

54. Один кит у день з’їдає до чотирьох мільйонів ракоподібних. У світі існує кілька видів вусатих китів: гренландський синій, оселедцевий смугач (фінвал), горбач. На китів безперервно полюють, тому всі їхні види знаходяться під загрозою зникнення.

 

55. Водорості ламінарії ростуть зі швидкістю до 60 см на день і в цьому можуть суперничати з бамбуком – «найшвидшою» у світі рослиною.

 

56. Морська видра виходить на берег тільки під час дуже сильного шторму, а також для того, щоб вивести потомство. Полюючи на морських їжаків, молюсків і крабів, видра пірнає на дно. Після полювання тварина лягає на спину серед ламінарій і розбиває здобич об прихоплений із дна моря камінчик, який кладе собі на живіт.

 

57. Прозоре тіло скляної медузи міниться всіма кольорами веселки. У стравоході цієї істоти відбуваються хімічні реакції, що роблять тіло медузи різнобарвним. Кольори спантеличують хижаків і водночас виступають принадою для здобичі.

 

58. Якби пилчасті креветки жили у світлій зоні морів, своїм червоним кольором вони звертали б до себе увагу інших тварин. Однак у тьмяному світлі сутінків, червоний колір здається чорним, і креветки чудово маскуються.

 

59. Риба-гадюка має голкоподібні нижні зуби, що виступають назовні, й використовує їх як пастку для здобичі. Свою жертву риба-гадюка заманює яскраво освітленою «вудкою» − своєрідним довгим променем, що звисає перед пащею і є продовженням спинного плавця. Тварина виростає до 30 см і живиться переважно рибою-сокиркою, розмір якої всього лише 8 см.

 

60. Вузьке сріблясте тіло риби-сокирки схоже на лезо сокири, звідси − її назва.

 

61. Гігантський кальмар – найбільша безхребетна тварина у світі: його довжина, включаючи щупальця, сягає 17 м. Це швидка істота, що живе в морських глибинах. Він пересувається, засмоктуючи воду усередину, а потім із силою випускаючи струмінь через сифон.

 

62. У денний час акули-молоти плавають табунами, а от полюють вони поодинці вночі. У акули-молота  потомство зростає і живиться в організмі матері, поки повністю не сформуються.

 

63. Хвіст ската має на кінці отруйний шип. Це зброя, що може стати смертельною навіть для людини, використовується для самооборони проти хижаків.

 

64. Коралові поліпи дуже вибагливі до середовища існування: живуть тільки у теплих водах (не нижче + 20ºС на невеликій глибині (30-50 м), де достатньо кисню і світла.

 

65. Найбільша медуза ціанея живе в холодних водах Північного Льодовитого океану. Розмір її зонтика сягає 2 м, а довжина щупалець – 20 м.

 

66. Кокосову пальму справедливо називають хлібом Океанії. З її квітів отримують цукор і пальмове вино. Восьмикілограмовий молодий горіх уміщує півлітра кокосового молока.

 

67. Хлібне дерево, що росте на островах Океанії, має великі плоди, які містять крохмаль і цукор. Хліб, випечений з них, приємний на смак і багатий на вітаміни.

 

68. Водорость макроцистіс (належить до ламінарієвих) – найдовша у світі. Довжина її близько 60 м, але окремі екземпляри досягають 150 м.

 

69. В районі півострова Камчатка живе невеличка риба міксина. Замість очей у неї чутливі клітини, розміщені по всьому тілу. Міксина може обходитися без їжі більш ніж півроку. Завдяки надзвичайній гнучкості хребта ця риба здатна зав’язуватися вузлом. У разі небезпеки вона виділяє таку велику кількість слизу, що вода навколо неї стає наче холодець. Через нього ворог не може дістатися до риби.

 

70. За добу дитинча кита, яке народилося десь уже шестиметровим і важило кілька тонн, набуває 80-100 кілограмів і виростає в довжину на 3 см.

 

71. Два рази на рік кити здійснюють тривалі мандрівки на кілька тисяч кілометрів: із антарктичних або арктичних вод у води тропічні й субтропічні. А потім назад, на батьківщину.

 

72. Кити з року в рік в літній період незмінно приходять в одні й ті самі райони приблизно в один і той самий час. Причому у ці місця прибувають ті самі кити, що були тут і в минулому й позаминулому роках і навіть багато років тому.

 

73. У китів слабкий зір, і побачити свій «обід» у морському безмежжі вони не можуть. За допомогою локаційного апарата китоподібні не тільки орієнтуються в присмерках чи навіть у цілковитій темряві підводного царства, але й вишукують їжу.

 

74. Восени самиця морського коника відкладає ікру в сумку, що є у самця на череві, й спокійнісінько зникає. А «щасливий» тато виношує потомство – не лише ікру, а й малечу, поки їм не мине півтора місяця.

 

75. Акула ринодон (трапляється в Індійському та Тихому океанах) хоч і має грізний вигляд, але для людини вона не складає небезпеки. Зуби в неї зовсім маленькі (висота їхня всього 3 мм), і живиться цей велетень переважно дрібними рачками й рибами.

 

76. Перші терпуги було зроблено з акулячої шкіри. Такими терпугами обробляли дерево і навіть мармур.

 

77. Розряд електричного ската доходить до 70 вольтів, а електричного сома – до 80-100 вольтів. Дуже небезпечний електричний вугор – напруга його розряду становить від 300 до 500 вольтів.

 

78. Щоб врятуватися від пірайї, крокодили лягають на воду горічерева і підставляють хижим рибам вкриту міцним панциром спину.

 

79. Коли пінгвін шукає подругу, він несе в дзьобі камінець і кладе його до ніг птахи, яку уподобав. Обранка уважно розглядає такий дарунок. Якщо підкотить до себе, то це означає, що вона згодна на подружнє життя.

 

80. Імператорські пінгвіни – єдині постійні мешканці Антарктиди. Вони не будують гнізд, житлом для них служить крижана ділянка.