Скіфи на території України

Скіфи на території України Підготувала вчитель Мірніченко Н.М.

Ми — ті, про кого шепотіли в давнину, У мимовільному тремтінні еллінськії міфи: Народ закоханий у буйство і війну, Сини Геракла і Єхидни — скіфи… В. Брюсов (Переклад Михайла Севрука)

..Ми диким норовом жахали світ, Палаючи зловісно, тут і там зірницею: І перед нами Дарій відступив і Кір Прибоpканий був скіфською царицею… І часом, в стороні від вогнища присівши, Коли хмеліли в насолоді гості, Юнак наш виробляв для дів Коней і левів з срібла й кості. В. Брюсов (Переклад Михайла Севрука)

Перші згадки про скіфів містяться у творах Гомера, Євстафія, Анакреонта, та ін. Невичерпним джерелом відомостей про давню історію України є праці Геродота Скіфи або скити (рідше сколоти) — група племен, які жили у VII - III ст. до н. е. на території теперішньої України, Росії та Середньої Азії, згодом, до III ст. н. е., в Криму і називали себе «сколотами».

Геродот дає нам дві легенди про походження скіфів: Згідно з першою. скіфи пішли від Таргітая сина Зевса, чий молодший син Колаксай заснував плем`я царських скіфів. Друга легенда розповідає, що першим скіфським царем був Скіф — син Геракла та діви — Єхидни, яка жила у Гілеї.

Кочові племена городищ і селищ не мали, бо постійно змінювали кочовища. Основним їхнім заняттям було скотарство, а з ремесел — лише ті, що вимагав щоденний кочовий побут. За Геродотом скіфи поділялися на 2 групи:осілі і кочові. Осілі племена займалися землеробством, скотарством і мисливством, а також деревообробним виробництвом, ливарництвом, ковальством, ткацтвом.

«Це був народ у праці- невтомний, у війнах –неприборканий,ь а міцність тіла його була надзвичайною» ( Юстін. Стародавній историк)

Скіфські кургани Скіфи зводили значних розмірів курганні насипи, іноді завершуючи їх кам'яними скульптурами. Чим знатнішим був цар ,тим вищим курган. В Криму гробниці виготовляли з каменю та сирцевої цегли. Крім скіфського інвентаря, обов'язковою була грецька кераміка.

Скіфські “баби” Кам’яні скульптурні людиноподібні з ображення давніх часів у народі та й в археології прийнято називати «бабами»(від тюркського слова «бабай» - воїн). Всі давні народи у своїх стелах зображували саме чоловіків-воїнів.

Релігія скіфів Табіті - богиня Папай царського вогнища (батько) Апі (земля) Тагімасад

Золото скіфів Золото супроводжувало скіфів завжди й скрізь: від дитячої колиски до могильного кургану Одним із шедеврів скіфського мистецтва є золота бляха фігура оленя із кургану біля станиці Костромської у Прикубанні. Оленя зображено у русі, орнаментальні роги підкреслюють силу та напруженість звіра.(VI ст до н.е )

Золота пектораль (IV ст. до н.е. з кургану Товста Могила) Серед пам’яток скiфської культури визначне місце належить пекторалі.«В ній втілено душу цілого народу», – написав відомий український археолог Б.М. Мозолевський, який в 1971 році відкрив її світові.

Грецькі майстри - торевти - робили чудові золоті прикраси, предмети одягу й частини зброї спеціально для войовничих скіфів. Саме завдяки такому змішанню грецьких мотивів і звіриного стилю народилося знамените скіфське золото Гребінь з кургану Солоха Ваза з кургану Куль- Оба

Скіфський “звіриний стиль” Ознаками скіфського « звіриного стилю» є зображення звірів, боротьба, терзання одного іншим, узорчатість

Головний убор скіфської цариці Золоті підвіски з (Товста Могила) (кургану Куль-Оба)

Найвищого піднесення досягла Скіфія в IV ст. до н.е.т (за царя Атея) Проте на межі IV - III ст. до н.е. Скіфія занепала і під натиском сарматів припинила своє існування. У степовій частині Криму скiфи утворили свою державу - Малу Скіфію зі столицею - м. Ніаполь

Дякую за увагу!