Складання казки на основі спостережень

Урок мислення серед природи

Складання казки на основі спостережень

Мета. Розширити знання учнів про назви весняних місяців, назви квітів.
Розвивати спостережливість, фантазію, зв'язне мовлення. Збагачувати словниковий запас. Виховувати любов до природи.

Хід уроку

І. Діти, сьогодні у нас незвичайний урок. Ми проведемо його під блакитним
небом. (Діти виходять на шкільне подвір'я)

- Послухайте, діти, вірш, і скажіть, про яку пору року йдеться у цьому вірші.

Уже вернулися додому

З-за океану журавлі.

У росах коники малі

Уже кують, забувши втому.

Вже хмари в сонячних накрапах

У синім небі попливли.

Уже кульбаби дружно в травах

Жовтаві кульки надули.

(Відповіді дітей).

- Чому ви так думаєте? (Прилетіли птахи, журавлі з теплих країв, чути, як
кують зозулі, цвітуть кульбаби).

- Якими ж словами люди називають весну? (Красуня, чарівниця, добра,
чудесна, зеленокрила, многоквітна, тепла, ясна).

II. Оскільки ми знаходимось з вами у Квітковому містечку, я хочу вас
познайомити ще з одним жителем цього містечка. Але він дуже сором'язливий. Вчорая милувалася квітами у Квітковому містечку. Раптом чую: «Чому ж мене ніхто непомітив, адже я такий гарний». Я пішла на той голосок. І побачила... Та не скажу,кого.

Я вирішила поділитися з вами моєю дивинкою. Але пам'ятайте, дивинку моюпобачить особливо спостережливий. Тож тихенько по двоє ідіть за мною.Хто побачив і відгадав мою дивинку? А ще хто?

Так, діти, мене дуже схвилювали ось ці ніжно-голубі квітки, які нагадуютьдобрі оченята, чи можливо голубі озерця. А чи знаєте ви, як звуться ці квітки?(Барвінок).

Про ці чарівні квіти і загадки є, і віршів багато, і пісень чимало. Давайте
розглянемо його і опишемо, який він?

(Барвінок — малий, вічнозелений кущ, стебла довгі, повзучі. А називають
барвінок ще хрещатим від слова «хрест», бо його стебла перехрещуються один зодним. Листки зелененькі, продовгуваті й вічнозелені, квіти голубенькі, ніби зірочки).

А на яку квітку схожий барвінок? (Фіалку).
Давайте підберемо для барвінка чарівні слова. (Зірчастий, голубий, ніжний,
зимолюб).

А от де взявся барвінок і чому таку назву має, ви дізнаєтесь, коли послухаєтелегенду.

III. Легенда про барвінок.

Ріс собі невеличкий кущик. Щоранку будили його промінці сонця, він солодкопотягався, вмивався і відкривав свої блакитні очі. І все було добре, тільки ніхто нанього не звертав уваги, і він часто плакав.

Одного разу побачила його чарівниця-фея. Вона почула, як він схлипував. Вонапідійшла і запитала.

- Хто це плаче?

- Це я, — відповів тонесенький голосок.

Фея підійшла і побачила невеличкий кущик з голубими зірчастими оченятами.

- Чому ж ти плачеш? Хто образив тебе?

- В мене зовсім немає друзів, на мене ніхто не звертає уваги, адже в мене немаєзапаху.

 Фея була доброю. Вона заспокоїла його і сказала:

- Не плач, любий, запаху дати тобі не можу, але ти будеш квітнути довше за всіінші квіти, будеш квітнути і тоді, коли друзі твої будуть довго спати.

Коли чарівниця хотіла вже йти, кущик напружив свої листочки і тихенько
попросив:

- Добра фея, будь ласка, дай мені ім'я, адже я без імені...

- Добре, любий, — посміхнулась фея, — тебе будуть звати барвінком.
«Барвінком» або «перемагаю». Це за те, що ти бажаєш перенести, вистояти. А хто знаєзагадки про барвінок?

Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив —

Його не займає.

Все мороз поглушив,

А мого цвіту не зайняв.

Барвінок супроводжує людину від колиски до могили. У відварі з барвінкукупали немовлят, щоб росли здоровими і щасливими, ними заквітчували коси дівчат.Він ріс біля криниці, щоб вода була чиста й цілюща. Барвінок ми зустрічаємо накладовищах, бо він — символ пам'яті.

Отже, барвінок цінують не тільки за красу, але й за корисність. Він лікарська
рослина. А які ви знаєте вірші про барвінок?

Недавно ще гуляла метелиця,

І ще лежить в низинах сніг.

А вже барвінку листя стелиться

Зеленим килимом до ніг.

Воно під снігом і під кригою

Всю зиму зелень берегло,

І перше стрінуло з відлигою

Весняне сонце і тепло.

Із перемогою і славою

Весна з'являється на світ,

І квітне радісно, яскраво

Барвінковий зірчастий цвіт.

- Чому сказано, що всю зиму листя барвінку було зеленим?

Біля хати у садку,
Під кущами в холодку
Я барвінок посадила,
Поливала кілька днів.
Він розрісся любо-мило,
Аж до снігу зеленів.
А сьогодні, диво з див —
Наш барвіночок зацвів!
Рясно-рясно, мов озерце
Синє-синє навесні,
Аж на серці, аж на серці
•_ч Стало радісно мені!

Хто заходить до двора,
Чи старі, чи дітвора,
Всі в садочок заглядають,
Бач, барвіночок зацвів!

І питають, і питають:

- Хто ж садив його, глядів?
- Хто ж садив і доглядав барвіночок?

- А тепер давайте поміркуємо, як потрапив барвінок у наше Квіткове містечко?
(Його приніс вітер, пташка, прийшов учитися до школи).

IV. Складання казки про Барвінок

1-а казка
Жив собі на світі Барвінок.

Часто він нудьгував, бо не було у нього друзів. Мимо пролітав вітерець. Жальстало Барвіночка. Посадив він його на біленьку хмарку і поніс у Квіткове містечко.Барвінку було весело.

2- а казка.

Жив собі маленький блакитноокий Барвінок. Він був великий пустун. Часто неслухав ні тата, ні мами. І вирішили батьки віддати його до школи, щоб розумунабрався. Посадили під віконцем, де навчались першокласники. Пройшли роки. Вирісіз того пустуна розумний, сміливий юнак. Не боявся він ні морозу, ні вітру колючого.

3- я казка.

Жив собі на світі маленький хлопчик. Звали його Барвінок. Одного разу,
граючись у саду, він почув розмову двох пташок. Одна розповідала другій пронезвичайну країну Знань. Там всі дівчатка і хлопчики залюбки вчаться писати, читати,рахувати. Пташка так захоплено розповідала, що Барвінок не втримався і попросивпташку, щоб вона віднесла його до цих дітей. Пташка послухала, взяла на крильцеблакитноокого хлопчика і понесла. Посадила його під віконцем, де навчалисьпершокласники. З тих пір Барвінок навчається разом з ними.

V. Підсумок уроку

Ну що ж, діти, наш урок підходить до кінця. Ми зайдемо до класу і одну із
казочок запишемо.

Барвінкові дуже сподобались ваші відповіді. Адже кожний з вас говорив пронього такі хороші слова.

А тепер, перед тим, як попрощатися з Барвінком, я теж хочу йому прочитативірш. Я буду його називати синочком, синочком матінки-землі.

Цвіти-зацвітай

Синій барвінку, цвіти, зацвітай,
Сину мій, синку, рости-виростай.
Квітка не в в’яне, їй досить тепло,
Соку живого земля їй дала.
Це ж і для тебе цвіт і тепло,
Швидше, мій синку, ставай на крило.
Швидше, мій синку, в небо злітай,
Синій барвінку, цвіти, зацвітай.

VI. Та на згадку про зустріч із ним старанним дітям барвінок залишить свою
квіточку на зошиті. І тепер кожного місяця він буде красуватись на охайних зошитахнаших учнів.