Складання тексту за картиною Катерини Білокур "Соняшники"

Про матеріал
Вчити учнів говорити красиво, тобто розвивати мовні навички, творчі здібності дітей, вчити вдало підбирати слова, порівняння до предметі; удосконалювати вміння зв’язно й послідовно викладати думки, формувати вміння писати твори-описи за картиною, виховувати любов до природи, до живопису.
Перегляд файлу

                       Урок розвитку зв’язного мовлення

                                                  4 клас

«Складання тексту за картиною                                                         Катерини Білокур «Соняшники»

             Artarea - "Соняшники". Етюд Катерини Білокур, 1950-ті ...

 

             Підготувала вчителька 4 класу Базін Тетяна Володимирівна

Тема. Складання тексту за картиною К. Білокур «Соняшники».

Мета. Вчити учнів говорити красиво, тобто розвивати мовні навички, творчі здібності дітей, вчити вдало підбирати слова, порівняння до предметі; удосконалювати вміння зв’язно й послідовно викладати думки, формувати вміння писати твори-описи за картиною, виховувати любов до природи, до живопису.

Обладнання: репродукція картини К. Білокур «Соняшники», дитячі малюнки, мультимедійна презентація.

                                                            Хід уроку

І. Організаційний момент

Емоційне налаштування. Вправа «Девіз творчих та винахідливих»

                                              Видумуй, пробуй, твори!

                                              Розум, фантазію прояви!

                                              Активним і уважним будь

                                              І про кмітливість не забудь!

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду дітей.

  1. Створення емоційного настрою дітей. Відгадування загадки.

                     Квітка ця на сонце схожа,

                     На олію вона гожа,

                     Жовті пелюсточки має,

                     Їх до сонця повертає.( Соняшник)

  1. Мозковий штурм.

-Що ви знаєте про соняшник? (Соняшник- технічна рослина, з якої виробляють олію, халву. Це- народний символ українців, схожий на сонечко.)

      3.Вступне слово вчителя.

- Діти, заплющіть на хвилинку оченята і уявіть собі таку картину: Літо. Серпнева спека. Стоїть хатинка на пагорбі. А біля тієї хатинки, пригрітий сонечком, пишається золотоголовий красень. На високому стрункому стеблі яскрава говтогаряча квітка. Вона так і світиться, обертаючи свою голівку за рухом сонечка .

- Яку квітку ви уявили? (Соняшник).

Ці рослини дуже часто можна побачити на городах і степових ланах нашої України. Жодна людина  , що любить природу , не може не зачаруватись барвами цієї квіточки.  А поети і письменники майстерно змальовують їх у своїх творах.

- Ви готували на сьогоднішній урок вірші про ці яскраві квіти. Тож давайте послухаємо ці поетичні рядки.

1.На сонечко я схожий

І сонце я люблю,

До сонця повертаю

Голівоньку свою.

Стою стрункий, високий,

В зелених шатах я.

І золотом убрана

Голівонька моя.

 

2.Сонях виріс на осонні

Вільно та розлого.

Одягнув чубатий сонях

Бриля золотого.

Вийшла осінь із діброви-

Сонях похилився,

Бриль за обрій вечоровий

Сонцем покотився.

Дідусем стоїть вусатим

Соняшник осінній,

Хлопчакам-горобенятам

Роздає насіння.

 

3.На осонні соняшник

Підроста,

Голову за сонечком

Поверта.

 

Дивиться він сонечку

Просто в очі-

Щось до мами-сонечка

Мовить хоче.

 

4.Глянув у віконечко-

Теплий день який!

На городі соняшник-

Жовті пелюстки.

З неба сипле сонечко

Пелюстки-дива.

Головою соняшник

Радісно кива.

 

3.Спостереження за художніми засобами в прозовому творі.

- А ось як про соняшник розповів В. Сухомлинський.

         « На небі з’явилася ранкова зірниця. Затремтіли пелюстки. То соняшник жде сходу сонця. Він повертає до нього свою золотаву голівку, поглядає на червоне вогняне коло. Пливе сонечко по високому небу. Соняшник підставляє голівку його золотому промінню. Зайшло сонце. Стулив і соняшник золотаві пелюстки і заснув».

          -Доведіть, що автор ставиться до соняшника, як до живої істоти.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Слово вчителя.

- Художники часто зображують на полотнах «сонячну квітку». Сьогодні на уроці ми ознайомимося з репродукцією картини  К. Білокур «Соняшники», будемо описувати її і наприкінці уроку складемо твір-опис за цією картиною спочатку в усній, а потім у письмовій формі.

- Наш урок- це урок творчості , натхнення, добра і радості.

2. Розповідь про художника.

             Картину, яку ми сьогодні будемо розглядати, написала відома українська художниця Катерина Білокур. Що ми вже знаємо про неї? (Діти пригадують з уроків читання)

            Народилася К. Білокур у день святої великомучениці Катерини 7 грудня 1890 року в селі Богданівці на Черкащині в селянській сім’ї До школи не ходила. Самотужки навчилася читати і писати. Ще зовсім маленькою дівчинкою її заполонила синя квіточка. Малювала її вугликами з печі, на потайки взятому у матері полотні. Батьки не мали змоги оплатити навчання, і тому вчилася малювати вона сама. Зображувала К. Білокур на своїх полотнах переважно квіти. Так любила вона їх, так відчувала їхню красу: « Ой, які ж ви гарні, квіточки мої, діточки, красунечки ви мої. Я на вас ніколи не налюбуюся». Сама ніколи не зривала квітів, бо вважала, що зірвана квітка- вже не квітка. І тому малювала вона, виходячи просто в поле, садок чи з пам’яті.

  1. Розгляд учнями репродукції картини К. Білокур «Соняшники».

-         А тепер розгляньте цю картину.

-         Вам сподобалася картина? Чим?

  1. Словникова робота. (Слова записані на дошці).

-Щоб ви змогли точно, яскраво описати цю картину, попрацюйте над такими завданнями:

А) Доберіть слова, близькі за значенням ( спочатку учні добирають, а потім вчитель відкриває записані на дошці слова).

Намалювала        (зобразила, написала, створила)

Соняшник             (золотоголовий красень, квітка сонця, сонях)

Стоїть                     (красується, пишається, світиться, підморгує,

                                Усміхається, розмовляє, дивиться)

Голівка                  (капелюшок, брилик, тарілочка)

Соняшок               (дитина, пустунчик, хлопчак, малий)

 

Б) До поданих іменників доберіть відповідні прикметники:

Стебло                  (струнке, високе)

Сонечко               (вечірнє, лагідне, тепле, яскраве)

Квітка                   (яскрава, золота, схожа на сонце)

Оченята               (веселі, грайливі)

Усмішка               ( жартівлива, пустотлива)

 

В) Утворіть словосполучення і речення.

Квіти                     золотого брилика

Одягнув              мов тарілочка

Голівка                жартівливо нахилена

Обличчя              схожі на сонце

Соняшок             грайливо усміхається

Підморгує           веселими оченятами

Матуся                 турботливо шепоче

Промені               останні, лагідні

 

  1. Аналіз репродукції картини.

-         Чим відрізняється репродукція від справжньої картини?

-         Що зображено на картині?

-         На що схожі голівки квітів?

-         Які стебла?

-         Які кольори переважають у зображенні квітів?

-         Який період дня зображений? (Темне тло свідчить про настання вечора)

-         Чи яскраво, добре видно квіти? (Відчуваємо присутність вечірнього сонечка . Воно освітлює квіти.)

-         Менша квітка розвернена до глядача. Що помічаємо на денці? (Денце схоже на обличчя. Воно усміхається і підморгує).

-         Більша квітка нахилена до меншої і ніби дивиться на неї. Кого можна уявити , дивлячись на ці дві квіти? (Маму і синочка).

-         Що робить « мама-квітка» ? (Нашіптує щось на вушко синочку, розмовляє з ним).

ІV. Фізкультхвилинка «Соняшники»

Десь у квітні на світанку,

Зернатка поклали в ямку.

І зійшли такі гарненькі

Соняшники золотенькі.

(Підіймають руки вгору і стають на носочки)

На голівоньках маленькі

Жовті шапочки кругленькі.

Наші шапочки хороші,

Бо на сонце дуже схожі.

(Показуючи руками на голівки,

Похитують ними праворуч-ліворуч).

Дощик поливав нас вчасно( імітують дощик).

Сонечко світило ясно (роблять « веселі ручки»).

Тож і гарними зростали( плескають у долоні).

Дякуємо , сонце славне!

(вклоняються, розводячи руки).

 

V. Складання усного зв’язного опису.

-Ви послухали і подивились. Як поет та художники змалювали соняшники. А тепер прийшла ваша черга . Спробуйте описати словесно те, що бачите на малюнку, тобто скласти невеличкий текст.

VІ. Підготовка учнів до написання твору.

1. Робота над заголовком.

- Як можна назвати твір? (Соняшники. Соняхи. Квіти сонця. Золотоголові красені.)

- Запишіть назву, яка найбільше вам сподобалася.

2. Складання плану.

Ми створили опори слів, словосполучень для написання твору. Але щоб у вас вийшов зв’язний послідовний текст, необхідно скласти план майбутнього твору.

-         Пригадайте з яких частин складається текст?

-         Про що будемо писати спочатку? (Спочатку буде мова йти про те, які красиві соняшники, як їх зобразила художниця ).

-         Що розкриємо в основній частині? ( В основній частині будемо описувати їхні  пелюстки, листочки, зернятка, стовбури, опишемо маленького соняха і великої квітки.)

-         Про що напишемо в кінці?(В кінці висловимо свої враження , підведемо підсумки)

                                             План

1. Соняшник- квітка сонця.

2. Опис маленького соняха.

3. Опис великої квітки.

4. Соняшник вечірньої пори.

3. Орфографічна робота. Словничкова скарбничка.

На дошці записані слова Діти ще раз переглядають і запам’ятовують, як вони пишуться:  соняшник, сонечко, капелюшки, дитина, красень, пелюстки, промені, жовтогарячі, веселі, високі, вечірні, останні, шепоче, нахилив.

4. Диференційована робота.

Слабшим учням дається картка із запитаннями.

  1.     Що ми бачимо перед собою?
  2.     На що вони схожі?
  3.     Що вони тримають на високих струнких стеблах?
  4.     Що це за квіти?
  5.     На кого схожий маленький соняшок? Що він робить?
  6.     А що робить матуся?
  7.     Якими кольорами зображено квіти?
  8.     Чому соняхи ніби світяться?

VІІ. Самостійне написання тексту учнями.

- Ще раз пригадайте з яких частин складається текст.

- Пригадайте, як треба записувати кожну частину тексту.

- Про що ми повинні пам’ятати? (Старатись уникати повторів,  ставити розділові знаки при однорідних членах речення, пам’ятати про види речень за метою висловлювання  та інтонацією).

VІІІ. Перевірка написаного, удосконалення тексту, виправлення недоліків, помилок.

  1. Самоперевірка.
  2. Читання творів учнями.
  3. Корекція і доопрацювання творів.

ІX. Підсумок уроку.

-         Про яку квітку ми говорили сьогодні на уроці?

-         Чим приваблює вас вона?

-         Як називається картина, яку ми описували?

-         Хто автор?

-         Чи сподобалась вона вам? Чим?

 

         Ми сьогодні слухали поезію, милувались чудовою картиною. А ви прагнули передати свої враження , описуючи її. Вчилися правильно  вживати слова і вислови, складаючи твір за цією картиною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Тетяна Базін
Додано
23 січня
Переглядів
58
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку