Складне речення і його ознаки

 Тема. Складне речення і його ознаки.

Мета: поглибити знання дев’ятикласників про складне речення, його ознаки, будову; сформувати  поняття  про  складне  речення та види зв’язку в ньому; розвивати вміння оцінювати роль складних речень у висловлюваннях, творчі вміння моделювати складні речення, реконструювати прості речення у складні, конструювати складні речення за схемами; виховувати  розуміння  внутрішньої  і  зовнішньої краси людини.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Вступне  слово  вчителя.

  Для  створення  висловлювань  мовці  використовують  прості  й  складні  речення.  Складні  речення, на  відміну  від  простих,  несуть  більше  інформації.  Між  їхніми частинами встановлюється  змістовий  і  граматичний  зв’язок.

    Залежно  від  способу  поєднання  простих  речень  у  складному розрізняють  такі основні види  складних речень:

1) складні сполучникові речення (складносурядні й складнопідрядні);

2) складні безсполучникові речення.

      2. Колективна робота з текстом

  Прочитати текст. Визначити тему.

    Неабияке значення для результативного значення розмови має зовнішній вигляд співрозмовників, зокрема тих, які щойно познайомилися. Приємне враження від зовнішності людини, її голосу, манер, постави й жестів — це  запорука успіху людини.

  Людину прикрашають чарівність і розум, а душевний спокій і внутрішня гармонія осяває її риси. Привабливості надають особистісні  чесноти:  маючи  високий  інтелект,  упевненість  у  своїх чеснотах, пристрасність  і щирість натури,  людина,  без  сумніву, швидко  знайде  спільну мову  зі  своїм  співрозмовником  і досягне гідного  їй  статусу. Водночас ви маєте прискіпливо поставитися до своєї зачіски, подбати про чистоту нігтів  і охайність одягу та взуття, звільнитися  від  усього  зайвого.

Назвати  в кожному реченні  граматичну  основу й  визначити, які  з  них  є  простими,  а  які —  складними.  Проаналізувати зв’язок частин  складних речень.

   Знайти речення, що відповідають поданим  схемам.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Епіграф уроку

Розумна людина  завжди  знайде  спільну мову 

з  іншою розумною людиною, а дурень ніколи 

не погодиться ні  з розумним, ні  з дурним...

 Аристотель

ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання схеми

Розглянути схему і скласти монологічне висловлювання в науковому  стилі  на  тему  «Основні  види  складних  речень  і  засоби зв’язку в них».

2. Коментар учителя.

  Під час спілкування люди користуються не  тільки  простими  реченнями, а й складними,  які  виражають повідомлення, питання чи  спонукання до дії.  Складним реченням називають речення, що складається з двох або  кількох  простих  речень,  об’єднаних  в  одне  синтаксичне  ціле за змістом, інтонацією, сполучниковим або безсполучниковим зв’язком: Ми нові  гаї посадим, щоб  земля  була  весела  (М. Рильський).  Сонце  заходить,  гори  чорніють,  пташечка тихне,  поле німіє  (Т. Шевченко).

Від простих речень вони відрізняються кількістю граматичних основ  (мають  дві  або кілька)  і позбавлені  інтонаційно-смислової самостійності. Оскільки в складних реченнях установлюється зв’язок між частинами,  то ці речення несуть більше  інформації.  Складні речення розрізняють за будовою  і смисловими зв’язками між частинами. Залежно від способу поєднання частин бувають  складні  сполучникові  та  складні безсполучникові речення.

    Складні  сполучникові  речення  поділяють  на  складносурядні та  складнопідрядні. Частини  складносурядного  речення  з’єднуються  сурядними сполучниками. У складносурядному реченні частини, що входять до нього,— рівноправні, незалежні одна від одної, тобто з’єднані сурядним зв’язком, як однорідні члени: Реве Дніпро, й лани широкі медами пахнуть, колосом шумлять  (М. Рильський).

   Частини складнопідрядного речення поєднуються підрядними сполучниками і сполучними словами. Вони залежать одна від одної і з’єднані підрядним зв’язком: Були такі випадки, що рибалка стрибав у воду, щоб ухопити коропа руками  (Остап Вишня).

      Частини безсполучникового складного речення пов’язуються між  собою  за  допомогою  інтонації  (без  сполучників  і  сполучних слів): Зійшли  сніги, шумить вода.      (П. Грабовський).

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Практичний синтаксис.

- Утворити з поданих простих речень складні сполучникові речення. Записати  їх, уникаючи  тавтологічних повторів.

1. Настала осінь. Пожовкло листя на деревах. Відлітають птахи. Все частіше небо затягують важкі хмари (За Б. Лепким). 2. Був зорепад і зелен сад. Ми були у парі (За В. Кудрявцевим). 3. Мати все життя тяжко працювала. Син виріс неробою (За О. Гончарем). 4. З високих круч луна орлиний клекіт. Я телефон Ваш набрала (За Т. Севернюк). 5. Час летів, немов на крилах. Мов сон, життя минало  (За Лесею Українкою). 6. Верби  сплакували листям. Золоті  сльози  гнало над водою  (За Г. Тютюнником).    7. Праця  стає великим вихователем. Праця входить у духовне життя наших вихованців (За В. Сухомлинським). 8. Катря наче заспокоїлась. Неймовірна думка не кидала  її  голови  (За Панасом Мирним).

              - Зробити синтаксичний розбір 2–3 речень. Накреслити  схеми.

2. Творче моделювання.

   Скласти речення  за поданими  схемами. Здійснити взаємоперевірку змодельованих речень. Охарактеризувати  їх за будовою.

VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

1. Яке речення називають  складним?

2. Чим відрізняється  складне речення від простого?

3. Назвати види  складних речень. Навести приклади.

4. Які  існують  засоби  зв’язку частин  складного речення?

5. Зробити синтаксичний розбір речення: Там клен зелений схиливсь до тину,  і мати рідна щось пише  сину  (А. Малишко).

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

   Виписати уривок з художнього твору.  Письмово зробити синтаксичний розбір  складних речень, накреслити схеми до двох будь – яких.