Урок-лабораторна робота з української мови для 9 класу
Тема. Засоби зв’язку та розділові знаки у складнопідрядному реченні
Мета: шляхом дослідження ознайомити учнів із складнопідрядними реченнями, засобами їх зв’язку, смисловими відношеннями; формувати вміння і навички розпізнавати складнопідрядні речення в тексті, визначати їх структуру, вчити правильно вживати у мовленні, ставити на письмі відповідні розділові знаки; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Тип уроку: нетрадиційний
Обладнання: порівняльна динамічна схема-характеристика речення; таблиця «Сполучники та сполучні слова»; текст як роздатковий матеріал; картки з індивідуальним завданням.
Хід уроку
Сьогодні дослідницька лабораторія при товаристві «Лінгвіст» запрошує вас, молодих мовознавців, до плідної співпраці за темою «Складне речення». З усіх питань ви можете звертатися до мене як керівника вашої лабораторної групи. Але перш ніж доручити вам конкретну справу, покажіть свої лінгвістичні знання. Ознайомтеся із текстом на картці, що лежить перед кожним із вас, визначте його стиль, тему та основну думку, доберіть заголовок. Виділіть у тексті складносурядні речення. Обґрунтуйте свій вибір. (Учитель читає виразно текст вголос, далі робота з текстом.)
Україна—одна з багатших за природними ресурсами країн світу, але й одна з найзруйнованіших і найзанедбаніших в екологічному відношенні. Антропогенний вплив на довкілля наприкінці ХХ століття сягнув таких масштабів, що поставив під загрозу саме життя на планеті. Загальновідомо, щоб жити, людина дихає повітрям. Раніше повітря нашого краю було чистим, прозорим і люди насолоджувались його прозорістю і блакиттю неба. Чадний газ, що міститься у вихлопних газах автомобілів, забруднює повітря. Це є дуже небезпечним для здоров'я, а інколи навіть людина гине. Підприємства скидають у воду і повітря тонни шкідливих речовин, природа не завжди може витримати такі надмірні навантаження, і в результаті з’являються занедбані кар'єри, мертві ріки, купи сміття, вирубані ліси. Як важливо знати землю, на якій ти живеш, розуміти квітку, пташку, кожну маленьку комашку, чути, як дихає природа. Давайте спробуємо бачити те, що досі проходило повз нашу увагу. Кожен людський вчинок має супроводжуватися турботою про чистоту навколишнього середовища, щоб ожили річки й потоки, щоб вони перестали бути звалищами сміття. Культура людини складається з багатьох чинників, серед яких важливе місце займає наше ставлення до природи.
Слово вчителя
Отже, щоб розпізнати складносурядні речення, ви орієнтувались на будову синтаксичної конструкції, засоби зв’язку складного речення та смислові відношення між його частинами.
Ви отримали іспит, а ті речення, які залишилися у тексті невиділеними, і стануть предметом нашого дослідження. Вам необхідно буде встановити вид цих речень на основі зіставлення та порівняння із складносурядними реченнями і дати їм загальну характеристику.
Учитель. Пропоную розглянути речення тексту, які перед вами записані на дошці. Запрошую до роботи першого бажаючого лаборанта. З чого почнемо дослід?
Антропогенний вплив на довкілля наприкінці ХХ століття сягнув таких масштабів, що поставив під загрозу саме життя на планеті. Щоб жити, людина дихає повітрям. Чадний газ, що міститься у вихлопних газах автомобілів, забруднює повітря.
Як ви можете пояснити, що в третьому реченні що є членом речення, а в першому—ні. ( Учень робить висновок, що за будовою досліджувані речення такі, як складносурядні: складаються з двох чи більше простих речень, з’єднаних сполучниками, але вже не сурядними, а підрядними і сполучними словами.)
Учитель. Отже, ми частково з’ясували будову невідомих речень. Яка синтаксична функція сполучників підрядності у реченні? ( Відповіді учнів.)
Отже, речення мають головну і підрядну частини. Спробуйте складне речення розкласти на прості. Чи вдалося це зробити? Що відбувається зі змістом? Про що це говорить? Ми з’ясували вид і будову досліджуваних речень. Наведіть приклади. (Один учень працює біля дошки)
Спробуйте і ви поставити питання від головного до підрядного. Що помітили? Саме за допомогою питання, враховуючи зміст речення і сполучники та сполучні слова, у СПР визначають смислові зв’язки нерівноправних частин. І вони можуть бути означальні, з’ясу вальні, обставинні, складнопідрядні з кількома підрядними. Частини СПР інтонаційно не завершені, а інтонація залежить від смислових зв’язків. У вимові підрядне речення і головне розмежовується паузою. А на письмі? (Розглянемо схему «Розділові знаки»)
Продовжимо свої дослідження складнопідрядних речень, але більш ґрунтовніше.
1-2 учні групи отримують індивідуальне завдання опрацювати наукову статтю підручника с.73-74.
Доведіть, що підрядне речення до головного може приєднуватися за допомогою сполучного слова. Знайдіть у тексті такі речення.
Учні діляться опрацьованою інформацією.
Учитель звертає увагу учнів на таблицю «Сполучники підрядності та сполучні слова»
Підрядні |
сполучники |
Сполучні слова |
прості |
Складні |
|
Що Щоб Наче Мов Як Коли Бо Якби Хоч (хоча) Хай (нехай) |
Тому що Як тільки Через те що Так що Для того щоб Дарма що Незважаючи на Те що Чим-чим Якщо-мо |
Відносні займенники: хто, що, який, чий, котрий, скільки. Відносні займенники: де, коли, куди. Звідки, як, доки; відколи, чому. навіщо. Сполучники і сполучні слова: що, коли, як. |
Встановіть, за допогою чого з’єднані частини СПР, поставте питання від головного до підрядного.
Поблизу сіл Гайдари і Коробові Хутори у Зміївському районі розташована одна з найкрасивіших місцевостей нашого краю, яку називають Харківська Швейцарія.
Отже, ви ще раз переконалися, що підрядні речення можуть приєднуватися до головного як сполучниками, так і сполучними словами. Накресліть схеми двох останніх розглянутих речень. Вказівні слова є обов’язковими у деяких різновидах СПР. Вони є членами головної частини складного речення. Спробуйте скласти таке речення і запишіть його. Поясніть розділові знаки .Я думаю, що ви вже готові зробити загальну характеристику досліджуваних СПР. Тепер спів ставте свої дослідницькі висновки з науковим матеріалом на ст..79-82, яку нову інформацію отримали?
Спробуйте набуті знання про СПР застосувати на практиці, а також продовжимо розмову на тему «Екологія», працюватимемо в групах.
І група
Складіть схеми двох речень передостаннього абзацу тексту.
ІІ група
Робота з реченнями на індивідуальних картках. Списати, вставити на місці крапок пропущені сполучники чи сполучні слова. Визначити місце підрядного речення, пояснити розділові знаки.
Картка 1
Аварія на Чорнобильській АЕС, … сталася двадцять один рік тому, й сьогодні впливає на стан здоров'я населення.
Картка 2
Рішенням ЮНЕСКО 22 квітня оголошено всесвітнім Днем землі, … дати людям знання, застерегти їх від страшної екологічної катастрофи.
Картка 3
У Швейцарії ще 1878 року був прийнятий закон, за яким на людину, … зірве едельвейс, квітку мужності та вірності, накладається великий штраф!
ІІІ група працює з учителем колективно. Записуємо речення під диктовку.
Природа—це казка, яку треба читати серцем.
Поясніть розділові знаки у реченні. Знайдіть головне та підрядне речення, поставивши питання. Сполучником чи сполучним словом приєднане речення? Складіть лінійну та блочну схеми цього речення.
Творча робота.
ІІІ група
Скласти речення на екологічну тему за схемами.
! !, (що …).
Коли (… ), ! !
Думаю, найкраще завершити урок віршем «Якщо ти віриш у майбутнє»
Якщо ти віриш у майбутнє
Якщо ти віриш у майбутнє,
В нього прийдешність, у життя,
Дзвони у дзвони, кричи людям,
Бо більш не буде вороття.
Віддай забуту свіжість травам,
Відмий від бруду всі хмарки,
Від реставруй нам синє небо
І дощ крізь сито проціди.
1-2 рівень. Виписати з художньої літератури текст із СПР (5-6), визначити засоби зв’язку між частинами СПР, зробити синтаксичний розбір одного з речень.
3-4 рівень. Твір-мініатюра «Душа болить за рідну Україну» з використанням в ньому виражальних можливостей СПР. Визначити засоби зв’язку між частинами СПР, зробити синтаксичний розбір одного з речень.