Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним та підрядним зв’язком.

Урок № 6

Тема: Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним та підрядним зв’язком.

Мета: поглибити знання про складне речення, формувати вміння визначати граматичні основи складного речення,  засоби зв’язку між його частинами, правильно інтонувати складні речення; виховувати повагу й любов до рідної мови, любов до рідної землі та її природи; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять; формувати вміння й навички роботи з підручником і таблицею, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

* Прочитати речення, заздалегідь записані на дошці. У кожному з  речень підкреслити граматичні основи. Назвати речення просте та складні, пояснити, чим  вони  розрізняються. Вказати, як з’єднано частини простих речень, що входять до складних. Прочитати складні речення, правильно їх інтонуючи.

 Я спішу тую мову співучу скоріше почуть і до слів барвінкових  припасти душею щасливо. (І.Шевченко.) Слова я чую барвінкові, і серце щемно завмира. (Т.Бартош.) Коли ти плекаєш слово, йде воно, як злотонить; калиново й барвінково  рідна мова пломенить. (Д.Білоус.)  Комусь українська нагадує мова  бурхливий потік навесні, співуче Тарасове слово джерельцем струмує в мені. (Т.Синьоока.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складним називається речення, утворене з двох або більше простих речень, об’єднаних змістом та інтонацією. Частини складного речення  можуть з’єднуватися за допомогою сполучників або без них.

Складні речення утворюються як з двоскладних простих речень, так і  з односкладних (напр..: Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги. (Д.Павличко.) Осінь сумна, а жити весело. (Нар.творч.) Між частинами складного речення встановлюється  смисловий зв’язок.

* Робота з підручником.  Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (п.1, с. 10).

*Бесіда за змістом прочитаного^[1].

• На які види поділяються  складні речення  залежно від способу поєднання  у  їх  складі простих речень?
• Як інтонуються складні речення?
• На які види поділяються складні речення за метою висловлювання?

ІІІ. Виконання  вправ на закріплення.

* Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Довести, що записані речення - складні. Чи в усіх складних реченнях частини з’єднано за допомогою сполучників? Прочитати безсполучникові  речення.

І.  Мова, наша мова, мова кольорова, в ній гроза травнева й тиша вечорова. А для мене, мово, ти мов синє море, у якому тоне і печаль, і горе. Мова, наша мова – пісня стоголоса, нею марять весни, нею плаче осінь. Нею марять зими, й нею кличе літо. В ній криваві  рими й сльози “Заповіту”.

Ю.Рибчинський.

     ІІ. Тремтить осіння прохолодна тиша, і відлітають сумно  журавлі. (Т.Пащенко.) Принишкли бідні пташечки малі, бо швидко так від рідної землі  їх пожене холодним вітром осінь. (Г.Рибцуник.) Надворі почастішали дощі, з’явилася їдка іржа на вітах, легким батистом бабиного літа куйовдяться смородини кущі. (Д.Луценко.) Попрощалось ясне сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою зорею. (Т.Шевченко.)

* Переписати з дошки, вставляючи на місці крапок пропущені літери.  В кожному реченні підкреслити граматичні основи. Вказати прості речення. Вказати складні речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.

 Я іду у парку золотому, і прощально листя ш..лестить. (В.Сосюра.)  Листя вм..ра і на брук ос..па..ться. (Б.Олійник.) Дощ іде і наче стукає  срібним пальцем у вікно. (В.Сосюра.) Вже з дощами в ши..ку стука рання осінь, на пр..в’ялих травах тужавіють роси, віт..р з кленів листя холодно зр..ва. (З.Бебешко.) Пл...ве над світом осінь, як м..дуза, і мокре листя падає на брук. (Л.Костенко.) Землю огорта рожева тиша, вечір опуска..ться з н..бес. Він сопілку з оч..рету ріже, і лунає тихий полонез. (Є.Сарапулова.) 

ІV.  Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с.11).

Виконання вправи 18 (опрацювання таблиці).

V. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

* Використовуючи таблицю на с. 12 підручника як опору, подані речення прочитати в такій послідовності: 1) безсполучникові речення; 2) складносурядні  речення; 3) складнопідрядні речення.

І. Я дивлюсь на квіти, й цвіт багряний викликає стільки  світлих мрій! Блукає осінь у саду, в душі моїй весна. Яблука доспілі виснуть наді мною, що колись  про них я в Рильського читав. Вітер коси розплітає у зорі, вечір в небі розкидає янтарі... А зорі блимають незлічені над нами там, де Чумацький Віз накреслив  дальню путь. Земля моя готується до сну, але я довго ще не буду спати. Летітиме земля все так же між світами в холодну вишину, як лине вічний час.

З тв. В.Сосюри.

ІІ. Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожовкле листя. (Т.Шевченко.) А тут, де падолист витає, між листом жовтий сяє мак. (І.Драч.) Орали натомлене поле, й стурбовані бусли ходили. (М.Ткачук.) Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари ледь пробивається проміння золоте. (М.Рильський.) Ой у полі три тополі, а четверта в’яне. (П.Воронько.) Полонив чебрець всі схили, стелить пахощі навкруг, і чарують річка й луг. (В.Івасик.)  

* Диктант із коментуванням.  У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати речення сполучникові й безсполучникові. Позначити в словах орфограми.

Калина доливає жаром вінця, й верба журу гойдає над ставком,  а розпашіле від роботи сонце ляга щокою в  хмарний бурелом. Ген-ген лелека гострить крила чинно,  тут тиша голуба – до синіх брів,  ось сосни з усієї України  бредуть на віче збратаних борів. (В.Лупейко.) Дихання осені уже на квіти впало, у зелені дерев сумує де-не-де уже пожовклий лист. (В.Сосюра.) Осінь лагідна, імлиста ще святкує, та за мить полохке легеньке листя облетить і полетить. (В.Терен.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 1, вправа 19 (І).

^[1] Учні можуть  відшукати відповідь у підручнику й прочитати.