Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.

Урок № 11

Тема: Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.

Мета: пояснити правила вживання розділових знаків між частинами складносурядного речення, формувати правописні навички;  виховувати патріотизм, повагу до вітчизняної історії; формувати пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, логічне мислення, усне й писемне мовлення, удосконалювати орфоепічні навички й навички роботи з таблицею та з роздавальним матеріалом.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: роздавальний матеріал, таблиця.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Зачитування складених (виписаних) удома  складносурядних речень.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 3, с 19-20).

* Робота з таблицею.

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

*Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони є складносурядними. Підкреслити члени речення, вказати слова, що за змістом стосуються обох частин (їх виділено). Пояснити вживання і невживання коми між частинами складносурядних речень.

І. За тополями  сонце встає і зозуля кує правічна. (І.Переломов.) А за стіною стогне завірюха і хилить голову засніжена сосна. (Д.Фальківський.) Не цвітуть квітки зимою і дерева не шумлять. (Олександр Олесь.) Осіннє сонце блиснуло на мить, і тільки срібна паморозь димить. (І.Гнатюк. ) Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає. (В.Сосюра.)  Знову діти стали школярами і синиця  дзвонить школярам. (М.Рильський.)  На вікнах  розсиплеться сонячне скерцо і рух засміється над скрипом гальма. (Л.Костенко.) Там Довженкові кінокадри проросли у віки дубами і Довженковими піснями зачарована снить Десна. (А.Малишко.)

ІІ. Десь тут пройшлась лісами Чураївна і чари Леонтович розгубив. (В.Лупейко.) Завмирає, змовкає моя злоточола діброва, і задумливі шати її вже лежать на землі. (Н.Гілевич.) Од акордів ясних  наче даль розцвіта і всміхається небо безкрає. (В.Сосюра.)  Від пісні журливої  дуб сколихнувся й лелеки здригнулись вві сні. (Г.Гуржій.) Колись давно  в нас чорногуз помер і подруга його сконала швидко в тузі. (П.Воронько.) Теплий день розхлюпує блакить, і ластівки купаються в промінні. (О.Ісаченко.) На голках молодої трави  ще не розтанула роса й приглушено мерехтять  краплини. (Є.Гуцало.) Перед вами  одні тільки піски жовтіють та безмірна пустиня розлягається  буро-червоним піском. (Панас Мирний.)

Словник.Скерцо -  музичний твір у жвавому,  швидкому темпі.

* Попереджувальний диктант.  Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

Знов  щебече юнь і цвіте трава. Там юність ходила у росах до хати і жевріла цвітом вона. (А.Малишко.) Тепер дорога сина кличе вдаль  і  я  лиш їй одній коритись мушу. (Д.Луценко.) Межи білих хаток  цвіте вишня рясна й тонковерха тополя пахучим листом шелестить. (Марко Вовчок.)  Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. (А.Малишко.) Ще лист не жовтів у  осінній журбі і трави не никли зів’яло.  Привітно усе усміхалось тобі, і сонце тебе цілувало. (В.Сосюра.)  Шипшина вбралась у коралове намисто, і літо бабине вплелось між намистин. (Є.Гуцало.) Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. (Л.Костенко.) В повітрі пахне кріп й доспіле пахне сіно. (Є.Гуцало.) Ранками стала сивіти  земля і поля бралися легкою памороззю. (О.Гончар.) В холодних снах снують світанки, й тремтить замріяно ріка, і стелить килим-самобранку  дбайлива осені рука. (Д.Горішний.)

*Робота біля дошки.  Виконання індивідуальних завдань за роздавальним матеріалом  двома-трьома учнями.

*Диктант із коментуванням.

І. Тут пам’ять несуть на плечах голубі обеліски й Тараса Шевченка сліди незабутні живуть. (Т.Батош.) В задумі звів докупи сиві брови поет великомудрий  кам’яний, й Дніпро йому приносить  волошковий бентежний запах,  запах степовий. (Є.Гончаренко.) Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем, і відгук пісні із лугів рясних нам часом глибше від глибоких книг. (М.Рильський.) Ти ідеш назустріч вересневій днині, і щасливий усміх на твоїх устах. (З.Бебешко.)

ІІ. Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло. (Леся Українка.) Буде чисте небо ніжне і привітне, і земля вбереться  в золоту красу. (С.Жадан.) Вже день здається сивим і безсилим, і домліває в  зарослях ріка. (В.Симоненко.) Мені шумлять октави тополині і льон у синій повені сія. Лягали свіжі борозни рядком і жайвори співали в небі ранком. (Д.Луценко.) Люблю тюльпанів цвіт багряний і на світанку у росі вдихаю  подих їх весняний, і зір купається в красі. (Г.Хорташко.) Пісня із грудей летить крилата, і люди озираються на спів, а я не в силі почуття здолати. (К.Барановська.)

* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, пояснити вживання тире.

Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М.Коцюбинський.) Іще одна-єдина мить – і дальній поїзд прошумить. (А.Малишко.) Уже вишневі зацвіли сади – і сніг пахучий падає на воду. Ще хвиля – і сплеснуть рожевими крильми  гобої та скрипки. (М.Рильський.) Торкає вітер пальцем колосочки – й вони дзвенять. А земля сміється, й  неба п’є краплини колос золотий. (В.Сосюра.) Дикі гуси летять – і прощальний летить їхній крик. (Є.Гуцало.) Орфей до Тартару сумного повз Цербера прослиз у лаз, та озирнувся – і від нього тінь Еврідіки зникла враз. (Ф.Війон.)

Словник. Гобой – дерев’яний духовий  музичний інструмент;  за висотою звука середній між флейтою і кларнетом.

* Попереджувальний диктант.

І. А Прометей приніс вогню людині – й багато що змінилося на світі. (В.Бровченко.) Блиснула мечами хмарна вись над нами, і ударив грім. (В.Сосюра.) Довго громи гуркотіли і блискавка в хмарах вилась. (Б.Грінченко.) Осіннє сонце блиснуло на мить, зігріло душу – й знов похолодніло. (І.Гнатюк.) Може, квіти зійдуть – і настане  ще й для мене весела весна. (Леся Українка.) Шелестіли дуби, і смарагдова тиша була. (Л.Костенко.) А вітер розвихриться в вітах, дерева гойдне – і в ту  ж  мить із жалем за втраченим літом  обірване листя летить. (Д.Луценко.) Вечірня плакала зоря, і  небо слало сліз потоки. (В.Сосюра.)

ІІ.Стихає річ – та співи молоді ростуть, як паруси...  Із братом тихо у човні сидиш – і раптом розсуває щось комиш... Лише махнула удлищем рука -  і поплавець, як блискавка, зника. Враз поплавець затанцював зненацька – і вся душа  напружилась рибацька, угадуючи таємниці дна. (З тв. М.Рильського.)

ІІ. Прийшов поет – і задзвенів рядок. (Л.Забашта.) Свиснув бич – і заніміла річ. (М.Старицький.) В безодню рине буйна голова – і кінь дзвенить уздою золотою. (М.Рильський.) Тонкими ніжками мов грається лоша. Поглянеш – і зласкавиться душа. (П.Воронько.) Минуло два роки – і нудно їм стало, і кожне нового собі забажало. (Олександр Олесь.)  Сьогодні світ  руками я обняв – і навзаєм зі мною світ обнявся!  Обізвешся – і з слова живого  вилетить жайворон. Реальна така – й така нереальна картина. Що справжнє на світі? Напевне, клопіт бджолиний. Розмовляю з зимою – і зі мною зима розмовляє. (Є.Гуцало.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.  П.3, вправа 36 (І).