Складнопідрядне речення. Розділові знаки.

У структурі складнопідрядного речення виокремлюють:

Головне

Підрядне

– граматично провідне;
– незалежне;
– від нього здебільшого можна
поставити питання до підрядного
(В душі я славлю світлий парус).

– пояснює один з членів головного речення
або стосується головного речення в цілому;
– залежне;
– відповідає на питання головного речення.

Частини складнопідрядного речення можуть з’єднуватися:

Сполучником

Сполучним словом

– не є членом речення;
– лише з’єднують підрядне речення з головним;
– до них не можна поставити питання.
– прості (що, щоб, бо, як, чи, ніби, мов, ніж,
хоча, хай, якщо, якби та ін.) та
складені (тому що, через те що, дарма що,
незважаючи на те що та ін.);

– повнозначні слова;
– зв’язуючи підрядне речення з головним,
виступають членами підрядного речення;
– цю роль виконують відносні займенники
(хто, кого, кому, ким, на кому, що, чого,
чому, чим, на чому, який, яка, яке, які, чий,
чия, чиє, чиї, котрий, котра, котре, котрі,
скільки, скількох та ін.) і
прислівники (де, куди, звідки, коли, як,
чому, навіщо та ін.).

Тип

Значення

Сполучні засоби

Приклад

Означальні

Який? Яка?
Яке? Які?

Виконують функцію розгорнутого
означення до одного з членів
головного речення, вираженого
іменником

Який, що, куди,
де, звідки, коли;
що, щоб, неначе,
наче, ніби, як, мов

Я син землі, що родить
хліб і мрію (Д.Павличко).

З’ясувальні
питання всіх відмінків

Стосується дієслів мовлення, мислення, почуття у головному реченні

Що, як, щоб, ніби, мов, наче;
хто, який, чий, котрий, де, куди, коли, як

Я чув крізь сон, як тихо плаче твоя зоря в моїх очах (І.Драч).

Способу дії і ступеня

Як? Яким способом?
У якій мірі? Наскільки?

Вказують на спосіб дії або ступінь вияву ознаки, названої в головному реченні. (У головному реченні можуть бути вказівні слова: тільки, наскільки, так, оскільки).

Як, що, щоб, ніби, мов

Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край (І.Колодій).

Порівняльні

Як? Як саме? Подібно до чого?

Стосуються всього головного речення і пояснюють його зміст.
Буває неповним (з пропущеним присудком)

Як, мов, наче, неначе, немовби, немовбито

Східний небокрай червоно горів, неначе хтось далеко на обрії запалив велике кострище (І.Цюпа).

Місця

Де? Куди? Звідки?

Залежать від усього головного речення і вказують на місце або напрям дії. (У головному реченні можуть бути вказівні слова: там, отам).

Де, куди, звідки

Бо, де нема святої волі, не буде там добра ніколи (Т.Шевченко).

Часу

Коли? Доки? З якого часу? Відколи? До якого часу?

Вказують на час дії, яка відбувається в головному, і пояснюють головне в цілому. (У головному реченні можуть бути вказівні слова: тоді, в той час).

Коли, поки, доки, ледве, скоро, як, як тільки

Коли народ втрачає пам’ять, все починається з нуля (В.Черепків).

Причини

Чому? Через що? З якої причини?

Вказують на причину, якою зумовлена дія в головному реченні;
залежать від усієї головної частини.

Бо, тому що, від того що, через те що, завдяки тому що, у зв’язку з тим, що, оскільки

Мабуть, тому що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та ярке (Марко Вовчок).

Мети

Для чого? З якою метою? Навіщо?

Вказують на мету того, про що йдеться в головному реченні, залежать від усієї головної частини.

Щоб, для того щоб, з тим щоб, аби

У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усіляке зілля і відпочивала людина (М.Стельмах).

Умови

За якої умови?

Вказують на умову, за якої відбувається чи може відбуватися те, про що йде мова у голвній частині;
залежать від усієї головної частини.

Якби, якщо, коли, коли б, як

Коли вже сідаєш в човен, то весел не забувай (Т.Севернюк).

Допустові

Незважаючи на що?

Вказують на те, що могло б перешкодити дії у головній частині

Хоч(а), дарма що, як не, куди не, незважаючи на те що

Хоч у житті стрічав тебе я рідко, та все ж мені той спогад серце гріє (І.Франко).

Наслідкові

Не відповідають на питання!

Вказують на наслідок того, про що йде мова в головній частині;
пояснюють головну частину в цілому.

Так що

Погода стояла тепла і соячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (Григорій Тютюнник).

Розрізняють багатокомпонентні складнопідрядні речення за такими типами підрядності

Однорідна
підрядність

однакові за значенням підрядні частини стосуються одного й того самого члена головного речення чи всієї головної частини

Він знав, що друзі не скоро прийдуть, що вони ще й запізняться.

Послідовна
підрядність

перша підрядна частина залежить від головної, друга – від першої підрядної частини, третя – від другої тощо

Це був ліс, що повнився різними звуками, які були повноголоссям птаства.

Неоднорідна
підрядність

– кілька однакових за значенням

підрядних частин стосується різних членів головного речення;

– кілька різних за значенням підрядних

частин по-різному стосуються головної частини: одна пояснює котрийсь із членів головної частини, а друга – головне речення загалом

Якщо ти не можеш мене подолати, то знай, що я до останнього буду тебе бажати.

Мішана
підрядність

поєднуються різні типи підрядності

Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька притаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова уже були чиїмось (Ліна Костенко).

Кома ставиться

Підрядне речення, яке стоїть на початку,
в середині або у кінці речення

Благословенна будь, родино,
де в згоді сестри і брати (М.Ткач).

Перед підрядним означальним, що
починається сполучними словами хто, що,
який, котрий

Те, що ніколи не народжувалось,
померти не може (П.Загребельний).

Якщо підрядне речення, що стоїть після
головного, складається з відносного
слова чи словосполучення, до якого
прилягає інше слово або частка

Стала я під вербою, не тямлю,
чого стою! (О.Кониський).

Неповні підрядні речення і порівняльні
звороти, які приєднуються до головного
сполучниками як, мов, немов, ніби, ніж, щоб

Переді мною далеч океанна, мов
задум ще не здійснених пісень
(М.Вінграновський).

Між однорідними підрядними реченнями,
не з’єднаними сурядними сполучниками

У навстіж розчинений простір, де
квіти і трави похилі, де жито під
обрій хлюпоче, любов’ю палаючи,
йду (М.Чернявський).

Між однорідними підрядними реченнями,
з’єднаними повторюваними сполучниками
сурядності

Учнів цікавило у друкарні і як
народжуються газети, і як
друкуються книги.

Якщо підрядне стоїть після головного,
з’єднується складеними сполучниками
типу тому що, в міру того як, так що
тощо, кома ставиться перед усім
сполучником або в середині його

Розквітло нове життя, так що
старому нема вороття (Нар.тв.).

Перед складеним сполучником, якщо підрядне
речення з’єднується з головним сполучниками
в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як,
навіть якщо

Навіть тоді, як людина згорить,
совість людини продовжує жить
(М.Вінграновський).

При збігу двох сполучників, якщо при вилучені
підрядного не вимагається перебудова головного

Ті, що вийшли з тьми, у пітьму і
кануть, бо, коли сходить світило
дня, тьмяніють світила ночі (Я.Галан).

Кома не ставиться

Якщо після головної частини перед сполучником
підрядності або сполучним словом стоїть частка
не або повторюваний сполучник сурядності

Діти любили каштан не тільки коли
він оживав після зими, але й коли
засвічував блідо-рожеві свічки.

Якщо підрядне речення, що стоїть після головного,
складається тільки з одного відносного слова або
словосполучення (займенники)

Підв’язуючи світлий виноград,
сміється дівчина не знати з чого.

Якщо перед сполучниками як, ніби стоять слова
зовсім, майже

Син заввишки майже як батько.

У словосполученнях більш ніж, менш ніж,
не пізніше як, не раніше як

Урожай буде зібрано не пізніше
як у серпні.

У цілісних висловах, близьких за значенням до
іменної частини складеного присудка або до
обставини способу дії, а також у порівняннях
фразеологічного типу

А дощ все ллє як із відра.

Між однорідними підрядними реченнями,
з’єднаними неповторювальними єднальними або
розділовими сполучниками

У природі ніч існує для того, щоб у
тиші росло усяке зілля і відпочивала
людина (М.Стельмах).

Якщо підрядне речення зі складеним сполучником
стоїть перед головним, то сполучник не розділяється

Після того як луг покосять, знову
трави ростуть в цвіту (В.Ткаченко).