Словник термінів

з оптики

(на допомогу

вивчення даної теми

учнями 9 класу)

Підготувала

вчитель математики і фізики

загальноосвітньої школи

 І – ІІ ступеня смт Шацьк

Гуж Марія Михайлівна

А

Акомодація – від латинського “accomodatio” – пристосування. Здатність ока пристосовуватись до розглядання предметів, що перебувають на різних відстанях.

Атмосфера – це газоподібна (повітряна) оболонка оболонка Землі, що обертається з нею як єдине ціле.

В

Вакуум – це стан газу. Це середовище без частинок або квантів поля. Це найнижчий стан квантової системи, при якому її енергія є мінімальною, а заряд, спін та інші квантові числа дорівнюють нулю.

Веселка – це кольорова смуга у вигляді дуги на дощовому хмарному небі.

Відбивання світла – це відбивання дзеркальної поверхні у цілком повному напрямку.

Г

Гіпотеза – це припущення, отримання відповідного результату, внаслідок застосування відповідних матеріалів або дій.

Д

Далекозорість – Далекозорим називається око, в якого фокус у спокійному стані очного м’яза лежить за сітківкою. Це захворювання ока і за причин коли оптична система дещо зміниться – збільшиться її фокусна відстань, що призведе до виникнення далекозорості.

Дальтонізм – це захворювання органів зору, відсутність можливості розрізняти кольори. Він буває повний і початковий.

Джерело світла – це матеріал, який виділяє енергію, що створює світло.

Дзеркало – це предмет в якому можна побачити дійсне відображення.

Дисперсія – залежність оптичних характеристик речовини від частоти падаючого променя.

Діоптрія – одиниця оптичної сили лінзи, за яку приймається оптична сила лінзи з фокусною відстанню 1 м.

З

Закон відбивання світла – падаючий і відбитий промені, а також перпендикуляр, опущений у точку падіння променя на поверхні розділу середовищ, лежать в одній півплощині; кут падіння дорівнює куту відбивання

Закон заломлення світла – падаючий і заломлений промені, а також перпендикуляр до поверхні розділу середовищ, опущений в точку падіння променя, лежать в одній площині; відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для двох даних середовищ є величиною сталою, що залежить лише від оптичних властивостей цих середовищ: це відносний показник заломлення другого середовища відносно першого.

Заломлення світла – зміна напряму поширення світла при його переході через межу поділу двох середовищ.

Затемнення Сонця і Місяця – утворення тіні і напівтіні, коли Сонце, Місяць і Землі перебувають на одній лінії

Збільшення – відношення розмірів зображення до розмірів предмета.

Зір – найінформативніша серед сенсорних систем, що забезпечує сприйняття різноманітних предметів, їхній колір, розмір, форму, величину на відстані.

Зображення в дзеркалах – воно утворюється лише завдяки спільній дії плоского дзеркала й ока.

Зображення в лінзах – це проекція зображення предмета, який відбиває або випромінює світло на екран розміщений за лінзою, зображення буде повернуте на 180⁰.

Зображення дійсне – його можна виявити, помістивши екран або аркуш білого паперу там, де перетинаються заломлені лінзою промені. Зображення буде видно на екрані, що неможливо у випадку уявного зображення.

Зображення уявне – це коли усі промені насправді не сходяться в даній точці, яку бачить око.

К

Калейдоскоп – це прилад для створення оптичного обману зору внаслідок багаторазового заломлення світла в дзеркалах розміщених під кутом 120^0.

Камера – обскура – у перекладі з латинського означає темна кімната.

Короткозорість – короткозорим називають таке око, в якого фокус при спокійному стані очного м’яза лежить всередині ока. Це захворювання ока і за причин коли оптична система ока дещо зміниться – зменшиться її фокусна відстань.

Кут відбивання –  кут утворений відбитим променем і перпендикуляром, проведеним в точку падіння, називають кутом відбивання. Це кут при дзеркальному відбиванні, кут відбивання дорівнює куту падіння.

Кут заломлення – це межа двох середовищ, від якої залежить кут падіння променя і ще від матеріалу.

Кут зору -  світло, що потрапляє в зір заломлення на передній поверхні ока в рогівці кришталика і склоподібному тілі, завдяки чому на сітківці одержується дійсне кутове зображення предметів.

Л

Лампа розжарювання –  це прилад для перетворення електричної енергії в світлову і теплову.

Лінза – прозоре тіло, обмежене хоча б однією сферичною поверхнею.

Лінза збиральна – це лінза, що перетворює пучок паралельних променів на збіжні і збирає його в одну точку.

Лінза розсію вальна – це лінза, що перетворює пучок паралельних променів в розбіжні.

Лупа – це фокусна збиральна лінза.

Люмінесценція – від латинського “lumen (luminus)” – світло, холодне світіння. Це випромінювання світла тілами (надлишково над тепловими), яке збуджується різними факторами і має тривалість більшу за період світлових хвиль.

Люмінофори – речовини, в яких відбувається люмінесценція.

М

Мікроскоп – це прилад для збільшення кута зору.

Міраж – уявне видіння. Це атмосферне явище дзеркального заломлення світла в повітрі з великою різницею температур, дозволяє бачити предмети які находяться далеко за горизонтом.

Н

Номограма – особливі креслення, за допомогою яких можна не виконуючи обчислень, отримати наближені розв’язки рівнянь чи знаходити наближені значення функції.

О

Об’єктив – лінза або система лінз.

Оборотність світлових променів – якщо уздовж заломленого променя спрямувати промінь світла, то, заломившись на межі двох середовищ, він також піде у зворотному напрямі по шляху раніше падаючого променя; уся система ніби повернеться назад тим самим шляхом до джерела.

Око – це оптичний орган зору людини або тварини, який сприймає світло.

Окуляри – угнуті розсію вальні лінзи.

Оптика –  від грецького “” – видимий. Розділ фізики присвячений вивченню світла.

Оптична сила лінзи – її заломлююча здатність.

П

Півтінь – частково освітлений простір одним чи кількома точковими джерелами.

Повне внутрішнє відбивання – особливе відбивання світлових хвиль, які ідучи із середовища з більшою оптичною густиною, на межу із середовищем менш густим, повністю повертаються в перше середовище.

Призма – це скляний предмет, який має шість граней, дві грані паралельні між собою а інші знаходяться під деяким кутом, застосовується для заломлення світла, а також для поділу на спектр.

Промінь –  прямі лінії, проведені від джерела світла, вздовж якої поширюється світлова енергія.

Пучок світла – це світло, яке поширюється в середині циліндричного каналу.

С

Світлофільтр – це штучне джерело світла, яке випромінює електромагнітні світлові хвилі.

Силует – тінь, що пропорційно створює всі контури предмета.

Спектр – частотна характеристика коливальних процесів або набору значень параметра деякого класу об’єктів.

Т

Тиск світла – це тиск, який чинить електромагнітна хвиля на зустрічну поверхню дзеркального або поглинаючого тіла.

Тінь – неосвітлений простір, область простору до якого не потрапляє світлова енергія від джерела світла.

Точкове джерело світла – джерело світла мізерно малих розмірів, яке рівномірно випромінює світло в усіх напрямах.

Ф

Фокус – це точка, в якій збираються промені в пучок.

Фокус лінзи уявний – це промені які падають і не попадають в око, ті що попадають – бачать світну точку.

Фотоапарат – це прилад, який виготовляє фотознімки за допомогою збірної лінзи, що дає на фотоплівці дійсне і перевернуте зображення.

Х

Хвилі світлові – збурення фізичних параметрів середовища, які поширюються в просторі із скінченною швидкістю і несуть із собою енергію.

Хвильова поверхня – це поверхня, яка поділяє дві речовини в яких зміщення частинок хвильового поля, яке відбувається по еліпсах, велика вісь яких нахилена під кутом до поверхні поділу.

Хвильовий фронт – сферичні поверхні проведені перпендикулярно до променів.

Ш

Швидкість світла – швидкість поширення електромагнітних хвиль, у вакуумі с= 2,99792458 (1) ^. 10⁸ м/с, універсальна фізична константа.