Уроки  № 78-79

Тема: Словосполучення. Речення, його граматична основа. Види речень. Члени речення (головні й другорядні, однорідні, відокремлені). Звертання, вставні слова (словосполучення, речення).

Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про словосполучення, речення та його члени  -  головні та другорядні, однорідні, відокремлені; види речень, слова. граматично не пов’язані з членами речення; виховувати пошану до  Т.Г.Шевченка, любов до рідної природи; удосконалювати вміння  здійснювати синтаксичний розбір речення, орфографічну й пунктуаційну грамотність,  навички роботи з підручником і таблицею; розвивати пам’ять, логічне мислення, удосконалювати навички виконання таких мисленнєвих дій, як аналіз і синтез, узагальнення.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації виченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення  теми і мети уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення виченого.

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Словосполучення (с. 236).

 Виконання вправи 401 (І.ІІ).

Опрацювання таблиці “Речення і його види” (с. 235).

ІІІ. Виконання вправ на застосування  узагальнюючих правил.

*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити  в кожному граматичну основу. Вказати речення односкладне й двоскладне. З’ясувати тип односкладного речення. За схемами, поданими на с. 247-248 підручника, зробити синтаксичний розбір кожного з речень (усно).

І хлюпнула в зіниці рідна синь. (С.Реп’ях.) Дихалося легко, березнево. (О.Гончар.)

* Прочитати. З’ясувати, до якого типу належить кожне з односкладних речень. Як опору використати таблицю “Односкладні речення”, подану на с.238-239 підручника. Чи є односкладним виділене речення?

З Україною в серці живу на землі України. (Б.Чичибабин.) На щастя й долю висвячено воду. (С.Ткаченко.) Взялося на мороз. (С.Бурлаков.) Вже того цвіту стільки збито. (Т.Севернюк.) У грудях віяло холодком. (В.Добрянський.) Долина. Ліс. Яка тут благодать! (І.Гнатюк.) Одвечоріло. Тиша ніби скло. (Б.Олійник.) Звуки хвилин. Кроки сторіч. Трепет сердець. Зміна облич. Ніч. День. День. Ніч. (В.Герман.)

ІV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення виченого.

* Робота з підручником. Опрацювання таблиць “Головні члени речення” та “Другорядні члени речення  (с. 233-234).

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

*Робота біля дошки.  Записати речення, підкреслити в них члени речення. Пояснити вживання розділових знаків.

В народній пам’яті безсмертні пророчі думи Кобзаря. (Б.Дегтярьов.) З любов’ю, гнівом, правдою між нас живе і вічно житиме Тарас. (Д.Луценко.)

VІ. Аналіз матріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником.  Опрацювання таблиці “Однорідні члени речення” та “Розділові знаки при однорідних членах речення” (с. 236-237).

VІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

*Диктант із коментуванням. Однорідні члени речення підкреслити.

І. Часом присниться синій барвінок, сивий полин, сум чебрецевий, озеро в лісі, тихий зарінок... (В.Стус.) Лик сонця, дивна річ, щораз  нагадував йому матір, кругловиду, навіть і серед горя усміхнену, що для нього була втіленням  доброти і ласки, і всього найкращого в світі. (О.Гончар.) Мама свічечку запалили, і мене, малого, пригортають, а на столі кутя чекає  нам усім на здоров’я, на вік  і на щастя. А в хаті – чисто і світло від  калини, рушників і празничного хліба на покуті. (С.Тихолоз.)

ІІ. Коли просурмить і  продзвонить весна  і сонцем, і небом, і птаством, усіх об’єднає і збавить вона весняним закоханим братством. (А.Волинська.) Буди все: ясне сонце, комашину, дерева, трави – все буди від сну. (М.Самійленко.) Буйний хміль доверху обвивав не стару, та вже зів’ялу  грушу. (П.Воронько.) В полях рожева димка гречки, на сизих пагорбах гаї й козацькі сотенні містечка: Мерефа, Золочів, Зміїв. (М.Шатилов.) А цій землі нічого не забракло: ні рік, ні моря, ні озер, ні трав. (Л.Костенко.) Земля України, і небо, і люди – усе мені рідне! (П.Воронько.) Усе міняє час: ідеї, символи, емблеми і паролі. (К.Бальоха.) Спочатку так: терзати, розпинати, щоб знав, щоб знов, щоб слухався, щоб звик. А потім  все – святині, експонати: письмовий стіл, перо і черевик. (Л.Костенко.) Я знаю: бідних і багатих, і йолопів, і мудреців, і королів, що ходять в шатах, і в рясах пещених ченців, шляхетних дам і молодців -  смерть всіх без винятку хапає. (Ф.Війон.) Люди різні між нас бувають: симпатичні,  гарні, чудні. (В.Симоненко.)

ІІІ. Рясноцвіття яскравих барв,  і тривожні гнучкі тополі, і Тараса святий “Кобзар” стали скарбом моєї долі. І сад, і гай, і пісня солов’я, і навіть ця брунатна  грудка глею  - дорогоцінна спадщина моя, що здавна зветься рідною землею.  Живу, як всі: у радощах і болях, в полоні мрій і реготі громів. Все, що мені життя подарувало з народження в полтавському селі: крута дорога, кремінь і кресало, і крихітка родючої ріллі, і жайворів пругка колоратура, і гриви  роззолочених полів, і верб рясних зарошена зажура, і крик прощальний рідних журавлі, і врода руж, і грона материнки, і жар калин, і рута споришів, і добрий присмак чорної скоринки – вросли корінням в кров  і плоть душі. Недоспані ночі, тривожні години, усе, що мені пережить довелося: і радість, і горе, і крик лебединий – все в пісню з кровинками серця влилося.

З тв. Д.Луценка.

Словник. Колоратура – швидкі, технічно складні  вітруозні пасажі у вокальній музиці.

VІІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Відокремлені члени речення” (с. 201-202).

ІХ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Попереджувальний диктант.  Відокремлені члени речення підкреслити.

І. Болить мені озерна батьківщина – край очеретів, сосeн і дубів. (В.Дячук.) Узлісся, наскрізь промите дощем та прочесане вітром,  розгойдувалося, ніби голови коней у степу. (В.Шевчук.) Тут безкінечний небокрай, дзвінкий, прозорий і високий, у себе літепло ввібрав, зове кудись, милує око. (Б.Дегтярьов.) Старий вітряк – дубовий птах – стоїть на пагорбі в житах. (П.Воронько.) Задумливі, в ошатних тогах,  з туманом шепчуться дуби. (М.Самійленко.) Там, за днями, за водою, ще зелені береги. (Л.Талалай.)

ІІ. Крізь вечір день тікає у пітьму, сховавши сум під кронами каштанів. (А.Багряна.) На соняху – аж поруділі -  джмелі під вечір теж примовкли, однак лишаючись при ділі. (М.Самійленко.) Ледве створив Білобог, незрівнянний в мистецтві, троянду, зразу ж тоді Чорнобог виткав рослину й собі: кактус огидний і дикий,  просто з колючого тіла квітку зухвало свою дневі назустріч підняв. (Ф.Челаковський.) За темним вікном, у горщику сірім, колючий і грубий  супився кактус. Похмурого ранку із себе він викинув келих червоний – багряний свій квіт.  Є душі суворі – в житті йшли  самотньо, жили, колючками доверху вкриті. Що в серці в них крилось? (П.Безруч.)

* Прочитати. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях з одиничними дієприслівниками.

Акорди бабиного літа, зітхнувши, падають в траву. (Д.Горішній.) Над сонною водою я йшов, сумуючи, тихенькою ходою, і думи сумнії, витаючи, вились. (М.Філянський.) Я натикаюсь на біду й печаль і прокидаюсь, не сплячи, від болю. (Д.Павличко.)  Все бурхливіші крила негоди, і тривожніший  все я, ждучи. (О.Ольжич.) Збивай коліна в кров, упавши – встань і знов іди… (А.Малишко.) Листя, кружляючи, пада. За вікном у вишневих гілках шарудить, бешкетуючи,  вітер. (Д.Луценко.) Листя боязко тремтить, хоче втриматись на вітках і, не втримавшись, летить. (Олександр Олесь.) Скорчившись, гойдає вітер осоку. (Д.Фальківський.) Співають ідучи дівчата. (Т.Шевченко.) По вулиці ідуть співаючи дівчата, і під гармонію танцюють парубки. (В.Сосюра.) І коли я впаду безсилий, ніхто не спиниться йдучи, хіба що вітер полудневий  крилом пригріє летючи. (Олександр Олесь.)

*Навчальний диктант.

Думаю, що “Кобзар”  у такому вигляді тільки й міг бути створений  на чужині, в сірих днях, в балтійських туманах, коли душа так спрагло ждала  отчого краю, так глибоко тужила за Україною, за її недавніми вольностями, за високою блакиттю українського неба.

Те ж саме можна сказати й про художників, вихідців з України, таких, як Куїнджі. Вони її оспівали з відстані. Як Гоголь, як Довженко останніх літ, вони з відстані  зіркіше побачили її цілющу  святу красу. (О.Гончар;  75 сл.)

Х. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником. Виконання вправи 430.

Опрацювання таблиці “ Речення зі звертаннями, вставними словами, сполученнями слів і вставними реченнями” (с. 240-241).

ХІ. Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Вказати звертання і вставні слова.

І. Чуєш, серце? Ми все подужаєм! Чуєш, слово? Ми вдвох з тобою! (А.Малишко.) Либонь, запізно зрозумів я, що слово треба берегти. (Л.Дмитерко.) Весняного ранку співаймо, сестрице, веснянку! (Леся Українка.) Я не гірший за інших, на щастя, і за інших не кращий, на жаль. (В.Забаштанський.) Кажуть, пізнаються у житті люди  по дрібницях і по вчинках. (Д.Луценко.)

ІІ. Спи, Тарасе, тихо-тихо, поки Бог розбудить; твою пісню в Україні повік не забудуть. (О.Кониський.) Шукаймо у собі Шевченка (хоч іскру  праведності й віри), він мусить бути у глибинах! (Н.Нікуліна.) Декламував не раз, бувало, рядки Тараса за столом: “ Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом”. (Д.Луценко.) Спочиваєш ти, наш батьку, тихо в домовині, та збудила твоя пісня думки на Вкраїні. (Леся Українка.) Проклав Тарас шляхи для мови (нехай тернистий в неї слід), і українське щире слово почув, збагнув і визнав світ. (Б.Дегтярьов.)

ХІІ. Підведення підсумків уроку.

ХІІІ.  Домашнє завдання. П. 29, 30, вправа  428.