СОБАКА--- ВІРНИЙ    ДРУГ   ЛЮДИНИ.

     Промайнув  2018  рік, в  якому  за  гороскопом  нас  супроводжувала  жовта  земляна  собака, яка  могла  похвалитися  своєю  відданістю, хоробрістю, дружелюбністю. Саме  ці  прекрасні  якості  відрізняють  наших  вірних  друзів  серед  інших  домашніх  тварин.

 

 Бо   самий   відданий  --- це  він,

Вірнішого  немає!

Йому  складають  люди  гімн

І  пам*ятники  ставлять.

 

Собак   на  світі  різних  є---

Як  свійські, так  і  дикі,

Характер,  колір  врешті-решт,

Маленькі   і   великі.

 

З  метою  різною  собак 

Заводять   собі  люди,

Але  вони  не   просто  так

Ввійшли  у  наші   будні.

 

Для  охорони  й  для   краси,

В  сім*ї  та    на  кордоні,

Собачки, песики  і    пси

Служити  нам  готові.

 

Багато  чому  у  собак

Повчитись  є   людині,

Бо  інколи  буває  так,

Що  та   гірша  тварини!

 

Собака  слова  не  дає

На   вірність  і  на   дружбу,

Але  віддасть  життя  своє

За  рідну   йому  душу.

 

Не    сумніваємось  ніяк

У  розумі  собачім,

Уміють  розуміти   нас,

А  і   відповідь   мовчати.

 

ВЕДУЧА. Людина  приручила  багато   різних  тварин. Але  одним  з  перших   були  собаки. Разом   з  ними  людині  було   набагато  легше    переживати  всі  труднощі  життя. Собаки  ходили  з  людьми  на  полювання,  захищали  від  диких  звірів. Ці  тварини  дуже  швидко  звикають  до  своїх  господарів, натомість  їм  тільки  необхідні  увага, ласка  та  їжа.

ВЕДУЧА. Собака--- кращий  друг  людини. Це  найвідданіший  вихованець, який  ніколи  не  підведе  свого   господаря. Але  він  теж  повинен  відповідально  ставитися  до  свого  волохатого  друга.

Собаки  вважаються  друзями  людини  вже  багато  поколінь, вони  завжди  поруч  з  нами. Необхідно  пам*ятати, що  ці  чотириногі  небайдуже  ставляться  до   того, що  у  них  немає  господаря  або  він  приділяє  їм  замало  уваги.

 Сценка   «Людина  та  собака».

 

ВЕДУЧА. Послухайте  одну  невелику  легенду, записану  в  Харківському  повіті, про  те, як  собака, створений  спершу  голим, одержав  потім  від  Бога  шерсть. Зліпив  Бог  людину  з  глини  і  поставив  її, а  сам  пішов  собі. Ось  собака  стеріг, стеріг, замерз  і  заснув  (він  тоді  голий  був, без  шерсті).Йшов  мимо  чорт, угледів  людину, роздер  навпіл  їй  груди, нахаркав  туди, тоді  склав, як  було, і  знову  поставив. Повертається  Бог. І  дмухнув  у  людину  безсмертну  душу, а  людина  раптом  почала  харкати. Бог  тоді  до  собаки:»Як  же  ти  не  встеріг?»---«А  я, --- каже, --- Господи, змерз  та  й  заснув. Дай  мені  шерсть, тоді  вірно  стерегтиму».Бог  дав  йому  після  того  шерсть, а  людина  так  і  зосталась  назавжди  вже  з  харкотинням.

ВЕДУЧА.А  ось  послухайте  ще  одну  легенду.

Під  впливом  різних  легенд  про  перетворення  людей  за   провини  на  тих  чи  інших  тварин,--- вважають  собаку  перевертнем  дитини.

Коли  Спаситель  ходив  по  землі, то  в  одному  селі  хлопчик  особливо  переслідував  його, бігаючи  за  ним  і  гавкаючи, подібно  до  собаки. Спаситель  прокляв  хлопчика  за  це  і  перетворив  його  на  собаку.

А  тепер  подивіться  інсценізацію  ще  однієї  легенди.

ВЕДУЧА. Якось  ішов  чоловік  на  полювання  і, зустрівши  двох  звірят , запитав  їх.

ЧОЛОВІК. Звідки  ви  з*явилися?

1  СОБАКА. Ми  жили  у  воді.

2  СОБАКА. А  тепер  житимемо  на  землі.

ЧОЛОВІК. А  як  ви  зветеся?

1. і  2  (разом) . Собаки.
2. ЧОЛОВІК. А  як  я  можу  пересвідчитися?

1. і  2  собаки. На  ось  дивися  наші  документи.

ЧОЛОВІК. Дивіться, вам  дозволено  жити  на  землі  всього  один  рік, а  по  закінченні  цього  часу  знову  треба  йти  у  воду.

ВЕДУЧА. Через  рік  зустрічаються  знов  чоловік  і  собаки.

ЧОЛОВІК. Ви  ще  й  досі  живете  на  землі, але  ваш  термін  уже  вийшов.

1 СОБАКА. Без  документа  нам  не  можна  йти   у  воду.

ЧОЛОВІК. А  де  ж  ваш  документ?

2  СОБАКА. Ми   віддали  котові.

ЧОЛОВІК. Ідіть  же   і  візьміть  їх  у  кота.

ВЕДУЧА. Пішли  собаки  до  кота.

1.СОБАКА. Відай  нам  наш  документ.

КІТ. Але  документа  в  мене  нема, його  вкрали  миші  і  з*їли.

ВЕДУЧА. Так  собаки  мусили  залишитися  на  землі  й  й  живуть  на  ній  й  досі. Тому  й  нині  людина  переслідує  собаку, собака--- кішку, а  кішка--- мишей, і  собака, й  коти, і  миші  завжди  будуть  між  собою  непримиренними  ворогами.

ВЕДУЧА 1. Собаки  не  люблять  виходити  на  вулицю  під  час  дощу  не  тому, що  бояться  промокнути, а  тому, що  шум  дощу  негативно  впливає  на  їхні  чутливі  вуха.

ВЕДУЧА 2. Собаки  вміють  сміятися. Сміх  кращих  друзів  людини--- це  пирхання, що  повторюється. Почувши  його, навіть  у  записі, інші  собаки  починають  виляти  хвостом.

ВЕДУЧА 1. Найбільше  собак  живе  в  США, Бразилії  та  Китаї. З  них  більшість--- це  звичайні  «безпородні  пси». На  відміну  від  людей, у  яких  піт  виділяється  через  шкіру  по   всій  поверхні  тіла, у  собак  він  проступає  через  лапи.

ВЕДУЧА 2. Собаки  повноцінного  колірного  зору  не  мають. Собаки-поводирі  не  можуть  відрізнити  червоний  сигнал  світлофора  від  зеленого, тому  вони  орієнтуються  за  потоком  руху.

ВЕДУЧА 1. Найбільший  собака  належить  до  порід: англійський  мастиф  і  сенбернар. Рекорд  найважчого  собаки   належить  англійському  мастифові  Зорба  (1989)---155,6 кг.

ВЕДУЧА  2. Найменший  дорослий  собака  породи  йоркширський  тер*єр  (1944)—

Його  вага  складала  113 грамів. Окрім  йоркширів, найдрібніші  собаки  зустрічаються  серед  порід  чіхуа ( довжина  в  загривку  12,5 см)  і  карликовий  пудель.

СЦЕНКА    «ЧОБОТИ».

СЦЕНКА     «ЗНИКНЕННЯ  ЧЕРВОНОЇ  ШАПОЧКИ».

ВЕДУЧА  1 .Собака  сильно  прив*язується  до  свого  господаря. Для  нього  немає  значення  статус  людини  в   суспільстві, Вона  все одно  дуже  любить  свого    власника. Песик  може  скрасити  життя  самотньої  людини.  З  ним  тільки  необхідно  вчасно  гуляти, годувати, не  забувати  звертати  увагу, гладячи  його. Він  розвеселить  коли  потрібно, зможе  подати  капці, завжди  чекатиме  та  радітиме  приходу  господаря.

ВЕДУЧА  2. Кожен, хто  має  волохатого  друга, може  вважати  себе  щасливою  людиною. У  вас  буде  надійний  захисник, якому  завжди  можна  довіряти. Але  і  ви  не  забувайте  дбати  про  свого  собаку. І  він  стане  вам  вірним  другом  набагато  років.

ВЕДУЧА  1. У  всьому  світі  створено  громадські  організації  борців  за  права  тварин. Вони  проводять  акції, спрямовані  на  захист  тварин  від  знущань  та  жорстокого  ставлення.

28червня  у  світі  відзначають  Міжнародний  день  з  собаками  на  роботі.

23лютого--- Міжнародний  день  стерилізації  тварин.

1березня--- Міжнародний  день  кота. 

16серпня--- Міжнародний  день  безпритульних  тварин.

3жовтня  відзначається  Всесвітній  день  тварин.

ВЕДУЧА  2. В  Україні  прийнято  закон  №3447  «Про  захист  тварин  від  жорстокого  поводження»  згідно  з  яким  за  знущання  над  тваринами  передбачено  різні  ступені  покарання.

Не  даремно, люди  всі  говорять,

Що  собака--- вірний  друг  людини,

Адже  є  велике  й  щире  серце

У  чотирилапої  тварини.

 

                                          Я  люблю  собак  за  кмітливість,

За  допомогу  в  горі  та  біді,

А  також  за  дружбу  і  хоробрість,

Вона, мов  часточка  в  моїй  душі.

 

З  собакою  цікавий  кожен  день

Веселіше  разом  в  світі  жити

Єдиний  мінус  в  неї  лише  той,

Що  не  вміє  песик  говорити.

 

Але  ця  проблема  не  суттєва,

Бо  собачу  думку  можна  взнати.

По  любові  щирій  та  взаємній

Й  по  очах  все  можна  прочитати.

 

Рідному  хазяїну  собака

Вірно  служить  до  самої  смерті,

У  важку  хвилину  не  покине,

Рани  швидко  залиже  роздерті.

 

 

А  якщо  хазяїн  невеселий

То  й  собака  разом  з  ним  сумує,

Сяде  зовсім  поруч, подасть  лапу

І  любов*ю  недугу  лікує.

 

І  коли  тебе  не  розуміють

Друзі  найближчі  та  рідні  батьки,

Коли  всі  від  тебе  відвернулись

Лиш  собака  буде  поряд  завжди.

 

Вона  на  вулиці  та  в  домі

Повсякчас  тебе  охороняє

І  також  з  далекої  дороги

Вона  перша  тебе  зустрічає.

 

Тому  я, друзі, дуже  прошу  вас

Наступні  усвідомити  рядки,

Що  собака--- той  надійний  друг,

Якого  ми  повинні  берегти.

 

Пісня  «Пропала  собака».

 ВЕДУЧА. Існує  дуже  незвичайна  професія  собаки  кані терапевт. Каністерапія--- використання  собак  допомагає  при  гіподинамії, профілактиці  серцево-судинній  захворюванні, інфаркт  міокарда.

 

6  січня  Святвечір--- дівчата  ворожили: звідки  загавкає  собака, звідти  і  наречений  сватів  зашле. Ця  прикмета  стосувалася  всіх.

29  січня  Петро  Верига--- пес  качається  на  снігу  ,потепління  кличе  в  гості.

16  червня  Лук*ян-Вітряк---- зверталися  до  вітрів, щоб  ті  дощі  принесли. Перед  дощем  людині  спати  хочеться, собака  по  землі  качається, кінь--- фиркає, кури  та  горобці--- у  пилюці  купаються.

 

ПРИКМЕТИ.

--- Собаку  не  слід  убивати  з  рушниці; та  зіпсується  й  не  буде  придатна  вже  до  полювання.

--- Якщо  когось  укусить  собака, то  треба  засипати  рану  його  ж  перепаленою  шерстю.

--- Хто  обдере  із  собаки  шкуру, тому  цілий  рік  не  можна  ходити  до  церкви--- гріх, а  якщо  він  колотиме  після  того  кабана, то  сало  смердітиме.

 

 

                               КОНКУРСИ.

                              ЗАКІНЧИТИ   ПРИСЛІВ*Я.

1.Не  для  пса … (ковбаса).

2.Смачне, хоч  на  собак … (вилий).

3.Не  кидай  словами, як  пес … (хвостом).

4.Хто  довго  спить, у  того  пси … (й  чоботи  з*їдять).

5.І  собаці  своєї  хати …(хочеться).

6.Сліпе  щеня  і   те  до  матері …(лізе).

7.Брехливого  собаку  чути …(здалеку).

8.Той  самий  пес, тільки  хвіст …(не  гавкає).

9.І  собака  пам*ятає, хто  її …(годує).

10.Злому  собаці  багато …(потрібно).

11.Старого  пса  до  ланцюга …(не  привчиш).

12.Не  хочу, щоб  на  мене  всіх  собак …(вішали).

13.Із  нього  господар, як  із  собачого  хвоста …(сито).

14.Собаку  з*їв, тільки  хвостом …(подавився).

 

1.Ми  родичі: ваші  собаки  їли, а  наші  на  ваших  через  тин  гавкали.

2.Ледве  від  сімох  відгавкались.

3.І  ти  тут, і  я  тут, а  дома  собаки  миски  б*ють.

4.Собака  бреше, дощ   чеше, а  вітер  далі  несе.

5.Самі  свині, та  й  ще  собак  розвели.

6.Із  собачим  хвостом  та  у   вовчий  табір.

7.Вночі  не  прямуй  на  вогник, що  здається  близьким, а  йди  на  гавкіт  собак, хоч  він  здається  далеким.

8.Як  виглянув  у  вікно, то  три  дні  собаки  брехали, а  одна  як  придивилась, то  й  зовсім  сказилась.

 

                                               ВІКТОРИНА.

1.Які  тварини  найкраще  піддаються  дресируванню? (Собаки).

2.Собаки, які  першими  полетіли  в  космос.(Стрілка, Білка).

3.Скільки  було  бременських  музикантів  у  однойменній  казці  Гримм  «Бременські  музиканти»?  (Чотири:Осел,Собака, Кіт, Півник).

4.Хто  допомагав  дідові  тягти  ріпку?Скільки  їх  було? (П*ятеро: дід, баба, внучка, жучка, кішка, мишка).

5.Охоронець  брами  Аїду, триголовий  пес. (Цербер  або  Кербер).

6.Грізний  двоголовий  пес. (Орфо).

7.Морська  потвора  з  шістьма  парами  ніг  та  шістьма  собачими  головами. (Сцілла  або  Скілла).

8.Як  звуть  собаку  в  казці  К.І.Чуковського  «Лікар  Айболить»? (Авва).

9.Якої  породи  собака  у  казці  О.Толстого  про  пригоди  Буратіно  «Золотий  ключик»? (Пудель).

10.Як  звали  собаку  з  мультфільму  «Простоквашино»? (Шарик).

11.Яке  добро  зробив  Сірко  Вовчику? (Нагодував).

 

                                        КОНКУРС      «З     ЯКОЇ   КАЗКИ?»

1.Коли  це  дід  оглянувся--- нема  її. Він  тоді  назад  шукати, а  собачка  попереду  бігла. Бігла, бігла, бачить--- лежить  вона  і  ворушиться. Собачка  тоді:»Гав-гав-гав!».Звірятка як  злякаються, як  вирвуться  з  неї,--- так  усі  й  порозбігалися  лісом. («Рукавичка»).

2.Був  собі  в  одного  чоловіка  собака--- тяжко  старий. Узяв  хазяїн  та  й  прогнав  його  від  себе. Никає  собака  по  полю, і  так  йому  гірко:»Скільки  років  я  хазяїнові  вірно  служив, годив, добро  йому  робив, а  тепер  на  старості  літ  він  мені  шматка  хліба  жаліє  і  з  двору  прогнав. («Сірко»).

3.Посилає  жінка  свого  сина  по  хліб.

--- На  тобі, --- каже,--- сину, ці  гроші  та  піди  купи  хліба.

Узяв  той  син  гроші  й  пішов. Іде  та   іде, коли  дивиться, аж  веде  чоловік  собаку.

--- Здоров  дядьку!

--- Здоров.

--- Куди  ти  собаку  ведеш?

--- Поведу, --- каже,--- в  гай  та  повішу, а  то  вже  стара  стала, ні  до  чого  не  годиться.

--- Не  вішай  її , чоловіче, продай  лучче  мені!

--- А  що  ти  даси  за  неї?

От  він  віддав  ці  гроші, що  мати  йому  дала  на  хліб, а  собаку  взяв  і  повів  додому. («Про  бідного  парубка  і  царівну»).

4.За  якийсь  час  з*явилась  у  цариці  дитина. Та  баба  зав*язала  цариці  очі, відібрала  золотокучерявого  сина, вкинула  його  в  криничку, а  їй  підкинула  собаку.

Їде  царевич, а  та  баба  його  стрічає:

--- Казала  ваша  жінка:»Приведу  золотокучерявих  синів», --- а  вона  песинського  привела». («Песинський, жабинський, сухинський  і  золотокучеряві  сини  цариці»).

5.Побачив  їх  цар  Ірод  та  й  звелів  випустити  на  них  презлих  собак, що  кожна  по  дві  голови  має. Біжать  собаки--- як  хмара  чорніє, що  тут  робити?

--- Та  я  ж  тут,--- каже  перший  дід,--- я  ж  той, що  може  від  собак  боронити!

Та  як  почав  отих  собак  хапати--- вибив  усіх  і  на  скирти  постягав. Цар  Ірод  бачить--- собаки  не  помогли, він  і  не  став  більше  проти  них  нікого випускати, дав  їм  у  двір  зайти.  («Іван--- мужичий  син»).

6.Там  би  він  і  вмер, і  пропав, якби  не  собачка  та  кіт, бо  й  вони  в  тому  стовпі  зосталися  і  можна  їм  вилазити  у  віконце. От  собачка  побіжить  у  поле, украде  з  торби  в  якого  хлібороба  шматок  хліба  та  й   принесе, а  котик  візьме  в  зуби, полізе  у  віконце  і  віддасть  йому. Назбирали  трохи  хліба, от  собачка  й  каже  котові:

--- А  що, --- каже, --- є  в  нашого  хазяїна  хліб, ходім  за  море, може, як-небудь  добудем  перстень.

--- Ходім!--- каже  кіт.  («Про  бідного  парубка  і  царівну»).

 

                                              КОНКУРС     «ЗАГАДКИ».

1.Волохате, невелике, всі  його  бояться. (Пес).

2.Лежить  на  сіні; сам  не  їсть  і  другим  не  дає. (Пес).

3.Ні  старому, ні  малому  не  дасть  приступити  додому.(Пес).

4.Хто  найвірнішій  хазяїну? (Пес).

5.Бреше  як  пес, а  не  є  пес. (Собака).

6.Напишіть  ім.*я  нашого  ніжного  приятеля  і  оборонця  трьома  літерами.(Пес).

7.Чому  пес  кості  гризе? (Бо  м*яса  немає).

8.Чого  собака  гавкає?  (Бо  говорити  не  вміє).

9.Чого  махає  пес  хвостом? (Бо  хвіст  не  може  махати  псом).

10.Коли  беззубий  дід  почуває  біль  від  зубів? (Коли  його  вкусить  собака).

11.Була  кішка, сорок  кошенят, собака  і  людина. Скільки  всього  ніг? (Дві  ноги, бо  в  котів  і  собак--- лапи).

12.Чи  правдива  річ, що  сорока  летіла, а  собака  на  хвості  сиділа? (Правдива: собака  на  своєму  хвості  сиділа).

13.Від  чого  собака  перескочив  через  тин  і   оглядається? (Бо  ззаду  очей  немає).

14.На  котрому  боці  пес  має  більше  шерсті? (На  який  покладе  свій  хвіст).

15.Хто  ще  гавкає, як  собака? (Пес).

16.Жив, як  пес, умер, як  собака. (Запроданець).

17.Коли  собака  подібна  до  зайця? (Коли  їде  поїздом  без  квитка).

18.Бігло  два  пси, позадирали  носи. (Сани).

19.Біг  пес  через  овес--- заросився,

Вийшов  на  шлях--- осушився.  (Коса).

20.У  кожного  господаря  є  така  собачка:

Хто  б  не  йшов, то  по  голові  погладить.  (Клямка).

21.І  не  кінь, і  не  пес: їсть  дрова, не  овес.  (Піч, груба).

22.Не  собака, а  хату  стереже.  (Замок).

23.Не  собака, а  на  цепу;  не  людина, а  ходить.  (Годинник).

24.У  бабиній  хатині  висить  хліба  країна,

Собаки  гавкають, не  можуть  дістати.  (Місяць).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    ЛЮДИНА            ТА               СОБАКА.

ВЕДУЧА. Колись  давно,  давно  жив  собі  в  лісі  собака. Сумно  йому  було  самому. Став   він  товариша  шукати. Якось  іде  собака  хащами, а  назустріч  біжить  заєць.

СОБАКА. Зайче , давай  разом  жити!

ЗАЄЦЬ. Давай.

ВЕДУЧА. Невдовзі  зайшов  вечір, полягали  вони  спати. Серед  ночі  собака  як   загавкає. Заєць  прокинувся  і  злякано  лапами  замахав.

ЗАЄЦЬ. Чого  ти  гавкаєш? Прийде  вовк  і   з*їсть  нас.

СОБАКА. Е, поганого  я  собі  товариша  знайшов. Полохливе  у  зайця  серце. Мабуть, вовк  нікого  не  боїться.

ВЕДУЧА. І  побрів  він  шукати  вовка. Довго   чи  коротко  йшов, коли  це  вовк  біжить.

СОБАКА. Вовче, давай  разом  жити!

ВОВК. Давай.

ВЕДУЧА. От  настав  вечір, і  лягли  вони  спати. Опівночі  собака  знов  загавкав. Вовк  прокинувся  і   ну  собаку  лаяти.

ВОВК. Чого  ти  гавкаєш? Прийде  ведмідь  і  з*їсть  нас.

СОБАКА. Бачу, і  вовк  полохливий, коли  ведмедя  боїться, Певно  ведмідь  найсильніший  за  всіх.

ВЕДУЧА. І  побрів  шукати  ведмедя. Довго  чи  недовго  йшов, аж  назустріч  йому  суне бурмило.

СОБАКА. Давай  разом  жити!

ВЕДУЧА. От  як  смеркло, полягали  вони  спати, а  серед  ночі  собака  загавкав  знову. Ведмідь  продер  очі  й  напустився  на  собаку.

ВЕДМІДЬ. Чого  ти   гавкаєш?Прийде  людина  і  вб*є  нас. У  неї  ж  рушниця.

СОБАКА. І  ведмідь  боягуз. Нащо  мені   такий  товариш.

ВЕДУЧА. І  побіг  шукати  людину. Довго  чи  недовго  йшов—аж  назустріч  йому  мисливець.

СОБАКА. Давай  разом  жити!

МИСЛИВЕЦЬ. Давай.

ВЕДУЧА. Настав  вечір. Ліг  мисливець  спати. А  десь  опівночі  собака  знов  загавкав. Мисливець  прокинувся,вибіг  на  подвір*я  і  загукав.

МИСЛИВЕЦЬ. Гуджа! Ату  його, собачко!.

ВЕДУЧА. Бачить  собака,що  людина  нікого  не  боїться, і  лишився  з  нею  назавжди.

 

 

 

 

 

ВЕДУЧА. В  одній  чарівній  країні  жив  старий  пес-пенсіонер  Бровко  Барбосович, який  приватизував  свою  собачу  будку  й  відкрив  там  приватне  детективне  агентство. Якось  до  нього  прибіг  КІТ  у  ЧОБОТЯХ, точніше  сказати, прибіг  Кіт  без  Чобіт.

КІТ. Бровку  Барбосович! Дорогий! Рятуйте! Чоботи  в  мене  вкрали. Для   мене,  ж  вони  не  просто  взуванка! Це  ж  моя  доля! Без  своїх  чарівних  чобіт  я   перетворився  на  звичайнісінького  мишолова.

БРОВКО  БАРБОСОВИЧ. Треба  оглянути  місце  злочину. Там  розберемося…

ВЕДУЧА. У  кімнаті, де  мешкав  кіт, був  такий  гармидер, що  Бровко  Барбосович  закляк  на  дорозі. Всюди  гори  сміття:обгортки  від  цукерок, шкоринки  від  бананів  та  апельсинів, картонні  коробки, пляшки.Всього  не  злічити.

БРОВКО   БАРБОСОВИЧ. Злочинці  тут  попрацювали  добряче.

ВЕДУЧА. Пес  почав  пильно  оглядати  кімнату.

БРОВКО  БАРБОСОВИЧ. А  це  що  таке?

ВЕДУЧА. З  темного  кутка  під  ліжком  він  витяг  один  чобіт, а  за  ним  під  купою  сміття  знайшов  і  другий.

КІТ. Тю! Виявляється, ніхто  моєї  взуванки  й  не  крав. А  значить, і  злочину  не  було.

БРОВКО   БАРБОСОВИЧ. Як  це  не  було! Був  злочин!

КІТ.  А…а  хто  злочинець?

БРОВКО  БАРБОСОВИЧ. Той,  у  кого  в  хаті  такий  розгардіяш! Хто  не  кладе  на  місце  свої  речі! Хто  не  привчається  до  порядку!

ВЕДУЧА. Кіт  у  Чоботях  нічого  на  те  не  міг  сказати  й  тільки  похнюпився, згораючи  від  сорому.   От  що  трапляється, коли  стаєш  вельможею  і  звикаєш  байдикувати. 

 

 

 

 

 

 

 

                  ЗНИКЕННЯ       ЧЕРВОНОЇ       ШАПОЧКИ.

 

ЧЕРВОНА  ШАПОЧКА. Піду  до  лісу,  прогуляюся.

МАМА. Не  ходи, доню, сама  до  лісу! Ти  ж  знаєш, чим  закінчуються  ті  походеньки.

ЧЕРВОНА  ШАПОЧКА. Ай, мамо(відмахнулась). Я  тепер  на  світ  знаменита! Ніхто  мене  й  пальцем  не  зачепить!.Побояться! (пішла).

ВЕДУЧА. Надвечір  до  приватного  детектива  Бровка  Барбосовича  прибігли  схвильовані  й   заплакані  мама  та  бабуся  Червоної  Шапочки.

МАМА. Ой, лихо! Пропала  наша  Червона  Шапочка!.

БАБУСЯ. На   вас,  Бровку  Барбосовичу,  єдина  надія!

БРОВКО  БАРБОСОВИЧ. Заспокойтеся, шановні, й  розкажіть, як  це  сталось  і  коли.

МАМА. Сьогодні  вранці. Я  ж  її  просила! Я  ж  її  попереджала:»Не  ходи, доню,  сама  до  лісу».

БАБУСЯ. Уже  скоро  смеркне, а  її  нема! Сорока  Скрекекулія, до  якої  ми  звернулися  по  допомогу, геть  увесь  ліс  облітала. Під  кожне  дерево, під  кожен  кущик  зазирнула:  і  все  дарма. Зникла  наша  Червона  Шапочка, як  бульбашка  на  воді.

БРОВКО  БАРБОСОВИЧ. Спокійно,  спокійно! Не  треба  паніки. Якщо  Червона  Шапочка  пішла  до  лісу, то   там  мають  лишитися   її  сліди. Я  її   нанюхаю  обов*язково. Ви  тільки  позаду, на  відстані  йдіть, щоб  тих  слідів  не  затоптати.

ВЕДУЧА. Невдовзі  дійшли  вони  до  лісу. Бровко  Барбосович  натрапив  на  сліди  Червоної  Шапочки. Голову  до  землі  опустив  і  рвонув  уперед  Раптом  він  став  як  укопаний. Обидва  вуха  сторч  підняв, прислухався. Почувся  з-під  землі  плач.  Червона  Шапочка  плаче.

БРОВКО  БАРБОСОВИЧ. Присвятіть-но  сюди!

ВЕДУЧА. В  глибокій  , прикритій  зверху  гілками  та  листям  ямі, побачили  на  дні  нещасну, заплакану, перелякану  Червону  Шапочку. Вона  упала  в  так  звану  «вовчу  яму». Мисливці  викопують  їх, щоб  ловити  вовків. Добре, шо  там  вовка  не  було. Витягли  швиденько  свою  донечку.

БРОВКО  БАРБОСОВИЧ. От  що  буває  з  неслухами. Той, хто  не  слухається  маму, летить, як  бачите  у  яму. Хоч  який  би  він  був  на  весь  світ  знаменитим.