Поняття соціального партнерства

Соціальне партнерство є системою відносин між роботодавцями, їх організаціями і об’єднаннями та найманими працівниками, профспілковими організаціями і їх об’єднаннями й органами виконавчої влади, що складаються у процесі співробітництва, пошуку компромісів і підготовки ними узгоджених рішень з питань соціальнотрудових відносин.

Соціальне партнерство розглядають також як складову предмета трудового права та принцип трудового права, на основі якого здійснюється колективно-договірне регулювання.

Принципи соціального партнерства

До основних принципів соціального партнерства відносять:

▪   дотримання норм законодавства;

▪   повноважність представників сторін;

▪   рівноправ'я сторін в свободі вибору і обговоренні питань, які складають вміст колективних договорів і відносин;

▪   добровільність сторін в прийнятті на себе зобов'язань;

▪   систематичність контролю і відповідальність за виконання зобов'язань.

Суб'єкти соціального партнерства

Суб'єкти соціального партнерства —

це основні учасники, які взаємодіють у процесі встановлення та реалізації соціальних і трудових відносин. Вони забезпечують співпрацю між різними сторонами для досягнення спільних цілей, таких як покращення умов праці, забезпечення соціального захисту, регулювання трудових відносин тощо.

До основних суб'єктів соціального партнерства відносяться:

Поняття соціально-партнерських угод

Соціально-партнерська угода — це офіційний

документ, що укладається між сторонами соціального

партнерства (роботодавцями, працівниками або їх

представниками, державою) і містить домовленості

,

що стосуються трудової діяльності.

даного підприємства.

укладається між роботодавцями (або їх асоціаціями) та та

соціальні гарантії для працівників галузі в цілому.

2.Територіальна угода

•

3.Національна угода

•

роботодавців і профспілками.

Професійна спілка

добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) (ст.1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

Професійні спілкистворюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Права профспілок у встановленні колективних умов праці на підприємстві

1.Переговори і укладення колективних договорів

•   Профспілки мають право вести переговори з адміністрацією підприємства щодо укладення колективного договору, який визначає умови праці, оплату праці, соціальні гарантії, а також інші аспекти трудових відносин. Колективний

договір укладається на рівні підприємства і є обов'язковим для виконання.

2.Участь у формуванні і перегляді колективних договорів

•   Профспілки мають право брати участь у формуванні та перегляді умов колективних договорів, включаючи внесення змін і доповнень, які відповідають інтересам працівників.

3.Контроль за виконанням колективних договорів

•   Профспілки мають право контролювати виконання умов колективного договору, включаючи забезпечення належних умов праці, своєчасну виплату заробітної плати та виконання інших зобов'язань з боку роботодавця.

4.Розв'язання трудових спорів

•   Профспілки мають право брати участь у розв'язанні трудових спорів між працівниками і роботодавцями, представляючи інтереси працівників у разі виникнення конфліктів або суперечок.

5.Консультації з питань організації праці

•   Профспілки мають право консультуватися з роботодавцем з питань організації праці, змін в умовах праці, техніки безпеки і охорони праці, а також брати участь у розробці заходів для покращення цих умов.

Додаткові гарантії трудових прав виборних профспілкових органів

•             Захист від дискримінації і репресій     • Безперешкодний доступ до трудових колективів

•             Гарантії збереження робочого місця

•             Право на юридичний захист

•             Права на оплачувану відпустку для • Фінансова підтримка профспілкової виконання профспілкових обов'язків діяльності