Мета: охарактеризувати особливості соціально-економічного західноукраїнських земель; пояснити роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини; з'ясувати причини та наслідки трудової еміграції; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними картами та історичними джерелами; виховувати інтерес до вивчення історії своєї Батьківщини.

Обладнання: підручник; презентація; карта «Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.»

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перегляд відео:

https://www.youtube.com/watch?v=3K9NPuSg7co&list=PLv6ufBUWdRi1xvmFlbPavmrfcCS2K4TRO&index=18

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Отже, на попередніх уроках ми з вами познайомились соціально-економічним та суспільно-політичним життя українців на території Наддніпрянщини у другій половині 19 ст. Сьогодні на уроці ми з вами продовжемо досліджувати зміни, які відбулися внаслідок індустріалізації на західнукраїнських землях у другій половині 19 ст.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Наслідки селянської реформи 1848 р.

Ви вже знаєте, що за доби «Весни народів» 1848-1849 рр. подією епохального значення стало оголошення імператорським указом від 22 квітня 1848 р. звільнення селян у Галичині від панщини з 15 травня - на чотири місяці раніше, ніж у всій монархії (у серпні указ був поширений на Буковину; на Закарпатті, як і по всій Угорщині, панщину скасовано Угорським сеймом у березні 1848 р. і підтверджено імператорським указом у 1853 р.).

Бесіда за запитаннями

• Пригадайте зміст селянської реформи 1848 року: (звільнення селян від панщинних повинностей за викуп; надання їм громадянські права; отримали право власності на землю, яка перебувала в їхньому користуванні)
• Чи багато змогло скористуватися цією реформою і чому? (більшість селян залишалися малоземельними й неплатоспроможними)

Робота з історичним джерелом

Зі статті в журналі «Народ» за 1890 р.:

«Половина мужиків-хліборобів у Галичині не мають навіть засобів для життя, доконче потрібних, щоб з голоду не пухнути. Половина наших мужиків із року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, та все одно живе так бідно, як мало де в іншій країні. Та половина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, заробітками і службами по дворах та інших роботах. Але ж гіркі й мізерні в нас заробітки. Великого промислу і фабрику нас дуже мало, а цілий заробіток є лише на панських ланах. Платня в нас усюди дуже мала... Половина майже кожного села - то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а м'яса чи молока то й на Великдень не кожний побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі і навіть верітки (одягу з грубої тканини, з ряднини. - Лет.) нема. Такої бідноти множиться у нас чимраз більше, бо й усі наші селяни-хлібороби так з усіх боків притиснені, що чимраз більше сходять на біду, і всім їм грозить однакове лихо...»

? Чи змінилося кардинально становище селян після реформи?

? Як наведені факти, на вашу думку, пов’язані з трудовою еміграцією західноукраїнських     селян за кордон наприкінці 19 ст.?

Протягом наступних десятиліть найболючішим питанням у взаєминах поміщиків із селянами була проблема сервітутів (право користування лісами і пасовиськами). До реформи за звичаєм ними користувалася сільська община, а після реформи були створені  спеціальні комісії в Галичині, які діяли в інтересах поміщиків.

Тож реформа 1848 р. не тільки зберегла велике землеволодіння, а й розширила його за рахунок сервітутів.

Вивчення матеріалу відбувається під час роботи в групах

Робота в групах

І група – Сільське господарство

Охарактеризуйте становище сільського господарства у другій половині 19 ст.

ІІ группа – населення

Як вплинула індустріалізація на міста?

• Зросла чисельність населення в Галичині
• Східній Галичині було 92 міста й містечка, на Закарпатті - 21, у Північній Буковині - 8.
• найтиповішими були міста з населенням до 10 тис. мешканців
• активнішими стають процеси індустріалізації та урбанізації: виникають десятки підприємств фабрично-заводського типу - млини, цегельні, лісопильні, солеварні, нафтоочисні підприємства тощо.
• зростає кількість робітників.
• великих фабрик і заводів було небагато, що й визначало розвиток регіону.
• владні кола Австро-Угорщини не прагнули промислового піднесення регіону

ІІІ група – Промисловість

Охарактеризуйте становище промисловості у другій половині 19 ст.

• українська промисловість була позбавлена тих податкових пільг, якими користувалися нові підприємства в інших провінціях
• активніше розвивалися галузі видобування і первинної обробки сировини - нафтова, озокеритна, лісозаготівельна, борошномельна тощо.
• Занепад скляної, фаянсової, порцелянової і певною мірою шкіряної, текстильної  й паперової галузей.
• нафтові промисли зосереджувалися в районі Борислава і Дрогобича та фінансували їх переважно австрійські й англійські підприємці.
• озокеритна промисловість помітно активізувалася після того, як було винайдено спосіб одержання парафіну із гірського воску.
• розвиток лісозаготівельного виробництва.
• будівництво шляхів сполучення (спорудження залізниць)
• Першу залізницю в західноукраїнських землях і в Україні - від Перемишля до Львова - було введено в дію у 1861 р.

Робота зі схемою «Особливості розвитку промисловості в Західноукраїнських землях у другій половині 19 ст.»

• Які основні чиннники впливали на розвиток  промисловості в Західноукраїнських землях у другій половині 19 ст.?

3.  Виникнення кооперативний рух

Визначальна риса економічного життя українців Галичини у 80-90-ті рр. 19 ст. - створення кооперативних і фінансово-кредитних установ.

Робота з таблицею «Кооперативний рух»

4.Становище перших трудових емігрантів

Метод «Чиста дошка»

• Назвіть причини трудової еміграції

(безземелля й малоземелля, безробіття, обтяжливі податки і хронічні злидні, соціальна незахищеність)

• Куди була спрямована трудова еміграція з Західноукраїнських земель?

(до США, Канади, Бразилії та різних європейських держав)

• Де працювали емігранти?

(влаштовувалися чорноробами на заводах, фабриках, шахтах, будівельних об’єктах)

• Яку мету пагнули досягнути еміграти-українці? (отримати земельна ділянка, яку надавали на пільгових умовах на вільних землях Канади та США для ведення фермерського господарства, обробітку й забудови - гомстеди)
• Ким були перші українці, що прибули до США?

(закарпатці, які з’явилися тут у 70-ті рр. 19 ст.)

• Кого вважають першими переселенцями до Канади?

(Василя Єлиняка та Івана Пилипіва із с. Небилова тоді Калуського повіту. До канадійських берегів вони прибули у 1891 р.)

• Де зазнали найтяжчих  труднощі вдовелося українцям-першопоселенцям?

(в Бразилії та Аргентині)

Робота з історичним джерелом

• Підтвердіть фактами або спростуйте її слушність.

«Дехто твердить, що головною причиною є бідність, нужда і брак хліба. Але що на це сказати, коли емігрують і доволі заможні господарі, які мають землю, хліб, навіть гроші готівкою... Отже, не виключно голод і нужда, а також якісь інші, досі не вияснені причини посилюють еміграцію... Сама мрія про “свободу”, здається, є принадою, яка вабить темний народ»

V. Узагальнення

Характеризуючи стан економіки західноукраїнських земель у другій половині 19 ст., можна заначити:

- Західноукраїнські землі лишалися аграрним краєм. 

- У сільськогосподарському виробництві застосовують нову техніку, залучають значну кількість найманих робітників.

- Для сільського господарства характерне зростання товарного виробництва.

- У регіоні активізуються процеси індустріалізації та урбанізації.

- У промисловому виробництві розвиваються галузі видобування та первинної обробки сировини.

- 70–80-ті рр. 19 ст. можна вважати часом формування у Східній Галичині великої фабрично-заводської промисловості, проте темпи розвитку промисловості відставали від темпів захід них провінцій імперії і не відповідали потребам краю.

Установіть хронологічну послідовність подій: 

відкриття залізниці «Перемишль – Львів»

створення у Львові першого кооперативу в західноукраїнських землях

скасування австрійським імператором панщини

VІ. Домашнє завдання

• Опрацювати § 21. 
• Усно опрацювати завдання в кінці параграфа