Суспільно-політичне життя у 60-80-х рр. 19 ст. західноукраїнських земель

Мета: охарактеризувати особливості суспільно-політичного життя західноукраїнських земель у 60-80 рр. ХІХ ст., проаналізувати діяльність суспільно-політичних течій, що сформувались на цих землях, її значенням для України; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними джерелами, вміння висловлювати власні судження; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: підручник «Історія України : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В. С. Власов. – Київ : Літера ЛТД, 2017. – 304 с.».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

На попередніх уроках ми з вами вже познайомилися з суспільно-політичним життям Наддніпрянщини у другій половині 19 ст.

Бесіда за запитаннями

• Якими були наслідки реформ 60-70-х рр. 19 ст. у Наддніпрянщині?
• Які суспільно-політичні течії сформувалися на українських землях у складі Російської імперії у другій половині 19 ст. та у чому полягала їх діяльність? (громадівський рух (хлопомани, Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, «Братство тарасівців»); польський визвольний рух за відновлення Речі Посполитої;  рух за національне відродження кримських татар)
• Якою була реакція царського уряду на появу суспільно-політичних течій? (Валуєвський циркуляр, Емський указ)
• Самостійна робота

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Отже, сьогодні ми з вами дізнаємось про особливості суспільно-політичного життя західноукраїнських земель у 60-80 рр. ХІХ ст. та проаналізуємо діяльність суспільно-політичних течій, що сформувались на цих землях, її значенням для України.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Москвофіли
2. Народовці
3. Товариство «Просвіта» та Літературне товариство ім. Т. Шевченка

У другій половині ХІХ століття на українських землях, що перебували у складі Австро-Угорської імперії сформувалося дві течії: москвофіли та народовці (українофіли).

Подальше вивчення нового матеріалу відбувається під час роботи в групах.

І група –Москвофіли

• Назвіть представників москвофілів.
• Інтереси яких верств населення представляла течія?
• Які цілі переслідувала ця течія?
• Якими заходами москвофіли намагалися досягнути мети?
• Які організації були створені москвофілами?
• Які періодичні видання випускали москвофіли?

ІІ група – Народовці (українофіли)

• Назвіть представників народовців.
• Інтереси яких верств населення представляла течія?
• Які цілі переслідувала ця течія?
• Якими заходами народовці намагалися досягнути мети?
• Які організації були засновані народовцями?
• Які періодичні видання випускали москвофіли?

Результати роботи груп заносимо в узагальнюючу таблицю.

Робота з таблицею

• Що спільного було в їхній діяльності?
• Чим пояснюється змагальність двох основних течій у суспільно-політичному житті?
• Чому політична організація народовців виникла пізніше за москвофільську?

ІІІ ргупа - «Просвіта» та Літературного товариства ім. Т. Шевченка

Свою роботу учні презентують у вигляді таблиці

V. Узагальнення

Які твердження стосуються суспільно-політичної течії народовців у західноукраїнських землях?

• Створили товариство «Просвіта», яке видавало популярні українські книжки, відкривало читальні тощо.
• Пропагували ідеї російських слов’янофілів і намагалися запровадити штучне «язичіє».
• Заснували 1870 р. громадсько-політичну органі зацію «Руська рада».
• Створили перше в Галичині культурно-розважальне товариство «Руська бесіда».
• Їхніми лідерами були О. Барвінський, В. Барвінський, Ю. Романчук, К. Левицький, С. Смаль-Стоцький.
• Об’єднували частину греко-католицького духівництва й консервативної інтелігенції.
• Орієнтувалися на реакційні кола царської Росії й мали від них матеріальну підтримку.
• Через періодичні видання «Вечерниці», «Правда», «Діло», «Батьківщина» пропагували національні й культурно-освітні ідеї.

Які твердження характеризують внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка у розвиток української науки та освіти?

• Було фактично першою українською Академією наук, водночас виконувало функції і університету, і дослідних інститутів.
• Його діяльність заклала основи розвитку української літературної мови в західноукраїнських землях.
• Сприяло пожвавленню громадсько-культурного життя західноукраїнських земель – заснувало культурно-освітню організацію Галицько-руська матиця.
• Через обмін науковою інформацією й участь у міжнародних конгресах представляло українську науку на міжнародному рівні.
• Видавало праці українських учених, письменників, громадських діячів як Східної, так і Західної України.
• Згуртувало навколо себе інтелектуальні сили українського народу, сприяло розвиткові української культури.

VІ. Домашнє завдання

• Опрацювати § 22.
• Підготувати повідомлення про культурне життя поляків на території України в 19 ст.