СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІ

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ  І ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ Соціально-психологічна служба Хлібодарівського НВК Соціальний педагог: Сіра Б.С. Волноваський район Донецька область

Мета допрофільної освіти: виявлення інтересів, схильностей, формування уявлень про світ професій і характер праці. Завдання допрофільної підготовки: оптимальний вибір учнем майбутнього спрямування профільного навчання; розвиток особистості учня, розкриття, розвиток і реалізація його задатків і здібностей; підтримання і розвиток мотивації навчально-пізнавальної і творчої діяльності, продовження навчання, формування в учня інтересу до певного профілю (профілів), допрофільного навчання загалом; інформування учня про переваги, цілі й завдання профільного навчання, перелік профілів, їхній зміст і особливості, можливий вплив вибору навчального профілю на подальше професійне навчання і його потенційний зв’язок з трудовою (професійною) діяльністю; набуття учнем досвіду самопізнання, самовизначення і самореалізації у процесі здійснення допрофільної підготовки, вибору навчального профілю. Метою профільного навчання є виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Етапи профільного навчання: допрофільна підготовка; профільна орієнтація; профільне навчання. Отже, соціально-психологічний супровід профільного навчання та допрофільної підготовки передбачає три завдання: моніторинг та своєчасну корекцію професійно можливих нерівномірностей розвитку учнів; поглиблення профорієнтації учнів; психологічну діагностику під час добору учнів у профільні класи.

Принципи психолого-педагогічного супроводу. Реалізація мети і завдань профільного навчання здійснюється на основі принципів, які обумовлені особистісно орієнтованою, компетентнісною парадигмою освіти і виховання і відображають специфіку профільного навчання. Принцип соціальної рівноваги. Передбачає узгодження трьох позицій: можливостей освітніх послуг, запитів ринку праці й соціальних очікувань випускників школи. Принцип наступності й неперервності. Передбачає взаємозв’язок між допрофільною підготовкою, профільним навчанням та професійною підготовкою. Принцип гнучкості. Полягає у забезпеченні можливостей та умов для зміни профілю навчання, змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного, широкого вибору змісту навчальних програм та можливостей для його корекції. Принцип варіативності. Полягає у багаторівневості навчальних планів, освітніх програм, змісту освіти, використанні різноманітних технологій, надання учням можливості вибору предметів (курсів), що вільно вивчаються, зміні видів діяльності, використанні інтегративного підходу у вивченні обов’язкових предметів. Принцип діагностико-прогностичної реалізованості. Полягає у виявленні здібностей учнів для обґрунтованої орієнтації на профіль навчання та подальше професійне самовизначення. Принцип диференціації. Полягає у забезпеченні умов для добровільного вибору  школярами профілю навчання, виходячи з їхніх пізнавальних інтересів, здібностей, досягнутих результатів навчання  й професійних намірів. Принцип індивідуалізації. Передбачає урахування індивідуальних особливостей особистості  для досягнення поставленої мети, що слугує основою для здійснення особистісно орієнтованого навчання у профільній школі.

На профільну орієнтацію учнів впливають, з одного боку, суспільство, мода, престижність роботи членів сім'ї, а з іншого - особисті умови (індивідуальні інтереси, схильність самої дитини до певних занять). Виділяють 4 етапи орієнтації: Початковий (1-4-ті класи) Пізнавально-пошуковий (5-7-мі класи) Допрофільний (8-9 ті класи) Базовий (10-11-ті класи) Вивчення запиту батьків, врахування інтересів учнів НВК; розвиток матеріально-технічної бази навчальних кабінетів (у стадії формування) введення курсів за вибором; поглиблене вивчення окремих предметів; факультативи; предметні гуртки; предметні олімпіади; МАН; профорієнтаційні заходи. У Хлібодарівському НВК всі етапи реалізується через: Головне Навчання наблизити до життя !!!

На профільну орієнтацію учнів впливають, з одного боку, суспільство, мода, престижність роботи членів сім'ї, а з іншого - особисті умови (індивідуальні інтереси, схильність самої дитини до певних занять). Виділяють 4 етапи орієнтації: Початковий (1-4-ті класи) Пізнавально-пошуковий (5-7-мі класи) Допрофільний (8-9 ті класи) Базовий (10-11-ті класи) На профільну орієнтацію учнів впливають, з одного боку, суспільство, мода, престижність роботи членів сім'ї, а з іншого - особисті умови (індивідуальні інтереси, схильність самої дитини до певних занять). Виділяють 4 етапи орієнтації: Початковий (1-4-ті класи) Пізнавально-пошуковий (5-7-мі класи) Допрофільний (8-9 ті класи) Базовий (10-11-ті класи) Принципи профільної освіти: Принцип соціальної рівноваги. Передбачає узгодження трьох позицій: можливостей освітніх послуг, запитів ринку праці й соціальних очікувань випускників школи. Принцип наступності й неперервності. Передбачає взаємозв’язок між допрофільною підготовкою, профільним навчанням та професійною підготовкою. Принцип гнучкості. Полягає у забезпеченні можливостей та умов для зміни профілю навчання, змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного, широкого вибору змісту навчальних програм та можливостей для його корекції. Принцип діагностико-прогностичної реалізованості. Полягає у виявленні здібностей учнів для обґрунтованої орієнтації на профіль навчання та подальше професійне самовизначення. Принцип диференціації. Полягає у забезпеченні умов для добровільного вибору  школярами профілю навчання, виходячи з їхніх пізнавальних інтересів, здібностей, досягнутих результатів навчання  й професійних намірів. Принцип індивідуалізації. Передбачає урахування індивідуальних особливостей особистості  для досягнення поставленої мети, що слугує основою для здійснення особистісно орієнтованого навчання у профільній школі.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ супровід профільного навчання дає змогу пізнати учня, його здібності, стан здоров’я, рівень знань та умінь, уникнути помилок у виборі майбутньої професії Готуючи учнів до життя, ми вчимо їх робити правильний вибір Знаходити ПРОФЕСІЮ, яка цікава і приваблива доступна і посильна має попит на ринку праці ХОЧУ МОЖУ ТРЕБА Проблема самовизначення є насамперед проблемою визначення свого способу життя. С. Рубінштейн

Схема соціально-психологічного супроводу профільної освіти Соціально-психологічна служба (психологічний супровід) Адміністрація Класний керівник (сприяння профільній (координація роботи освіті) на рівні класу) Учні Батьки

Напрямки профорієнтаційної роботи профінформація; профагітація; профпросвіта; профдіагностика; профконсультація; професійна професіографія; профвибір; профвідбір, профпідбір; професійне самовизначення. Готовність учнів до профільного навчання психофізіологічна готовність інтелектуальна готовність мотиваційна готовність характерологічна готовність професійна готовність

Шкільний психолог: Вивчає професійні інтереси та схильності учнів; Здійснює моніторинг готовності школярів до профільного й професійного самовизначення шляхом анкетування учнів та їхніх батьків; Проводить тренінгові заняття із профорієнтації учнів; Проводить бесіди, здійснює психологічну просвіту батьків і педагогів; Здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів; Сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки; Залучає батьків учнів до виступів перед учнями про професію, до роботи з керівництва гуртками; Надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці інтересів і схильностей учнів; Створює базу даних із профдіагностики Соціальний педагог: Сприяє формуванню в школярів «групи ризику» адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона є заниженою; Надає педагогічну підтримку дітям групи ризику під час їхнього професійного й життєвого самовизначення; Здійснює консультації учнів із соціальних питань; Надає допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення школярів.

Соціально-психологічний супровод профільного навчання – діагностування учнів з метою надання рекомендацій: Анкета “ Оцінка готовності учнів до професійного самовизначення ”; Діагностика соціальної спрямованості особистості (за Дж. Голандом); Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) Є.О. Клімова; Квадрат інтересів (за Є.О.Клімовим); Анкета інтересів; Методика діагностики комунікативних і організаторських здібностей старшокласників (КОЗ-2) (за Б. Федоришиним і В. Синявським); Орієнтовно-діагностична анкета інтересів-2 (ОДАНІ-2) (за Б. Федоришиним та С. Карпіловською); Тест професійної спрямованості Д. Голанда; Визначення рівнів розвитку короткочасної наочно-образної пам'яті (КНОП-1) (за Я. Райскупом, А. Рєпань, О. Ящиніним); “ Артистичні здібності ”; “Художник – мислитель” ; Опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків (модифікований С.І. Подмазіним); Шкільний тест розумового розвитку (ШТРР); Теппінг-тест Є.П. Ільїна; Опитувальник EPQ Г. Айзенка, С. Айзенка, адаптований В.М. Русаловим; Методика “ Інтелектуальна лабільність ”

Соціально-психологічний супровід учнів 7-9 класів Основна проблема - прийняти рішення про характер і форму подальшої освіти. Мета роботи практичного психолога - допомога старшокласникам в проектуванні подальшого освітнього шляху. Соціально-психологічна служба школи вирішує наступні завдання: 1)  визначення та корекція рівня професійної готовності й готовності до профільного навчання учнів; 2) психологічна просвіта батьків і педагогів про актуальні проблеми учнів і про те, яку допомогу вони можуть надати підліткам. Соціально-психологічний супровід учнів 10 класів Проблеми - адаптація до нового колективу, адаптація до навчального навантаження, що збільшилося за певним профілем, до нових вимог учителів. Основна мета роботи соціально-психологічної служби - сприяння соціально-психологічній адаптації учнів до нової ситуації навчання. Завдання: 1) спільна з класними керівниками робота за програмою адаптації на початку навчального року; 2) відстеження актуального стану учнів профільних класів, виявлення симптомів дезадаптації; 3)психологічна просвіта батьків і педагогів щодо адаптаційного періоду десятикласників. Соціально-психологічний супровід учнів 11 класу Проблема - сформованість психологічної готовності до вступу в доросле життя. Поняття "психологічної готовності" включає в даному випадку наявність здібностей і потреб, які дозволять випускнику школи реалізувати себе в майбутньому житті. Основна мета - допомога старшокласникам у визначенні і формуванні їхньої соціальної і професійної готовності. Завдання: 1)  визначення і корекція рівня професійної і соціальної готовності; 2) проведення консультативної роботи з учнями; 3) психологічна просвіта батьків і педагогів з актуальних проблем майбутнього випускника школи.

Загальні рекомендації щодо соціально-психологічного супроводу профільного навчання: Не обмежуватися вивченням навчальної діяльності та шкільної суспільно-корисної активності учнів, а намагатися досліджувати їх позанавчальні інтереси та нахили, сильні якості, позитивні риси особистості та звертати на це увагу підлітків та батьків; Виявляти психологічні та медичні протипоказання щодо вибору тих чи інших професій; Враховувати такий індикатор професійної придатності, як емоційний комфорт, емоційна задоволеність своєю професійною діяльністю; Надавати рекомендації учням щодо виявлених в них професійно позитивних та негативних (протипоказаних) якостей; Проводити просвітницьку, роз'яснювальну роботу із педагогами, батьками, надавати рекомендації по проведеній профорієнтаційній роботі з учнями.