Сонце. Чому буває літо, осінь, зима, весна.

Про матеріал
Формувати в учнів уявлення про сонце, про залежність життя рослин, тварин, людини від сонячного світла і тепла; з'ясувати, чому буває літо, осінь, зима, весна. Викликати в учнів бажання милуватися природою. Виховувати повагу до традицій українського народу вшановувати Сонце.
Перегляд файлу

УРОК

Тема. Сонце. Чому буває літо, осінь, зима, весна.

Мета. Формувати в учнів уявлення про сонце, про залежність життя рослин, тварин, людини від сонячного світла і тепла; з'ясувати, чому буває літо, осінь, зима, весна. Викликати в учнів бажання милуватися природою. Виховувати повагу до традицій українського народу вшановувати Сонце.

Обладнання. Малюнок казкового сонечка з цікавинками на промінчиках; малюнки чотирьох пір року.

Хід уроку

I.  Організаційний момент.

II. Фенологічні спостереження.

III.  Повторення вивченого матеріалу.

1.  Відповіді на запитання.

  Що ми називаємо природою?

  На які групи ділять природу?

— Чим жива природа відрізняється від неживої?

— До якої природи належить людина?

  Що повинна пам'ятати кожна людина?

2.  Гра "Жива-нежива".

Учитель називає предмети живої і неживої природи. Якщо це предмет живої природи, то учні плещуть у долоні.

  1. Актуалізація життєвого досвіду та знань учнів.

1. Відгадування загадки.

Все від нього навкруги

набирається снаги.

Тільки ранок настає,

виглянь у віконце!

Всім воно життя дає —

променисте ...(сонце). (Снага — сила, енергія.)

  Чому для усього живого в природі необхідне сонце?

  1. Засвоєння вивченого матеріалу.

1. Розповідь учителя.

  Давайте уявимо собі, що Сонце враз зникло. Тоді Земля потоне в темряві. Лише далекі зірки посилатимуть частинку світла на нашу планету. Рослини загинуть, тварини помруть з голоду.

Повітря, океан, суша віддають тепло, одержане ними від Сонця. Усе живе замерзне від холоднечі, і Земля вкриється товстим шаром криги.

На щастя, таке не може трапитись. Сонце — це зірка, що дає нам не тільки світло, а ще й багато тепла.

2. Хвилинка - цікавинка.

— Коли б можна було прокласти шлях до Сонця, то до нього на кареті ми добиралися б 100 років, на машині — приблизно 10 років, на ракеті — 1 рік.

Маленькому промінчику Сонця потрібно всього - навсього 8 хвилин, щоб спуститися до нас на Землю.

3.  Робота з підручником (с.56). Опрацювання третього абзацу статті; розгляд малюнків, відповіді на запитання.

4. Хвилинка - цікавинка.

Сонце — найближча до Землі зірка, тим-бо й здається вона нам величезною і найяскравішою. Інші зірки, хоча й більші за Сонце, здаються маленькими цяточками, тому що знаходяться дуже далеко від Землі. Це можна порівняти з будинками. Що ближче від нас будинки, то видаються нам більшими, а ті, що вдалині, схожі на сірникові коробки.

5.  Фізкультхвилинка.

Встало вранці ясне сонце,

зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

за промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

сонечко розвеселяти.

Встали-сіли, встали-сіли:

от уже й розвеселили.

Нумо всі, нумо всі!

Потанцюймо по росі!

                                                                  Людмила Кондрацька

6.  Бесіда.

  Яка зараз пора року? Як стоїть сонце на небозводі — високо чи низько? Які дні? А які ночі? Тепліше чи холодніше стало надворі порівняно з осінню? А в яку пору року найтепліше? Чому влітку дуже тепло, а взимку дуже холодно? Від чого це залежить?

7.  Робота з підручником (с. 57).

Опрацювання статті. Робота за малюнками. Відповіді на запитання.

8.  Бесіда про традиції українського народу вшановувати Сонце. Робота з підручником (с. 58). Розучування закличок, відгадування загадок, розучування гри "Сонце сходить — усе оживає. Сонце заходить — усе завмирає".

Загадки.

Гарне, добре, на всіх людей  дивиться,

а людям на себе дивитися не дозволяє. (Сонце)

 

Рано-вранці по городі

золоте курчатко ходить.

Зазира в моє віконце ...

По городі ходить ...(сонце).

 

VI. Закріплення вивченого.

1. Робота в зошиті (с. 30-34).

• Сонне високо на небі, спекотно, дме ласкавий вітер. Небо безхмарне. (Літо)

• Сонце світить все менше і менше, дні коротшають, а ночі —дов­шають. Небо стає похмурим, іде дрібний, холодний дощ. Вночі замерзають калюжі. Відцвітають квіти. Пожовкли трави. Перелітні птахи відлітають у вирій. (Осінь) і т.п.

3. Гра "Що переплутав художник?" (за малюнками).

— Художник не зовсім правильно розставив назви місяців. А як треба?

4. Відповіді на запитання.

— Для чого нам потрібне сонце?

  Що таке сонце? Далеко чи близько воно від нас? Чому сонце називають сонечком? Чому на зміну одній порі року приходить інша? Яка пора року є найтеплішою? А яка найхолоднішою?

  1. Підсумок уроку.

Додатковий матеріал.

Гра "Чи буває так?"

Учитель читає вірш Т. Коломієць "Небилиця". Учні повинні помітити те, чого насправді не буває, довести, чому вони так думають.

                                                      НЕБИЛИЦЯ

Що у зими на порозі

цвітуть маки на морозі.

А у літа на печі

замерзають калачі.

А у весни в кінці поля

листя скинула тополя.

А в осені коло стежки

вбрались верби у сережки.

А ми стали коло хати,

та й не можем розібрати, —

кому іти рибу пасти,

кому воду в копи класти,

кому піски молотити,

кому сніги волочити.

Гра "Відгадай".

На парті перед кожною дитиною лежать картки-відгадки (по чотири квадрати різного кольору, кожний з яких означає певну пору: білий — зима; зелений — весна; червоний — літо; жовтий — осінь.

Учитель загадує загадку, а учні відгадують і піднімають картку-відгадку. Пояснюють свій вибір. За правильну відповідь учень отримує бал. Перемагає той, у кого найбільше балів.

Прийшла баба з вітрами

та з білими снігами,

привела з собою

діда з бородою. (Зима)

                                               С.Жупанин

Метелиця-хурделиця

замела лісок.

Як біла ковдра, стелиться

під соснами сніжок. (Зима)

                                                         Н.Забіла

 

Тане сніжок, оживає лужок,

день прибуває. Коли це буває? (Навесні)

 

Посмалилися носи,

загоріли плічки.

Ми щодня тепер

усі ходимо до річки. (Літо)

                                                        Н.Забіла

Зацвіли усі діброви,

і долини, і луги.

І річки синіють знову

і не входять в береги. (Весна)

                                              М.Стельмах

 

docx
Додано
10 березня 2020
Переглядів
1066
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку