ІІІ. СТАБІЛІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
3.1. Психолого-педагогичний консиліум
Мета психолого-педагогічного консиліуму:
об’єднання зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу, зацікавлених в успішному навчанні і повноцінному розвитку дітей і підлітків школи, щоб намітити цілісну програму індивідуального супроводу.
Під час консиліуму класний керівник доповідає про досягнення учнів за цей час, визначає індивідуальні особливості, взаємини з батьками.
Вчитель початкової школи звертає увагу на особливості поведінки та діяльності учнів, на допомогу батьків та сімейні стосунки. Психолог розповідає про результати діагностики індивідуальних особливостей дитини (рівень тривожності, самооцінки, результати соціометрії, розвиток пізнавальних процесів), додає пропозиції з вирішення проблем учнів. Таким чином консиліум дає можливість створити педагогічні та соціально – психологічні умови, які дозволяють учням успішно навчатися, функціонувати та розвиватися в новій системі шкільних стосунків.
Рекомендації вчителям
1.У перший місяць навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденнику.
2.Проводити оцінювання на користь дитини.
3.Більшість матеріалу на уроці орієнтувати на повторення.
4.Дозувати навчальне навантаження на обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму на вихідні дні і враховати рівень підготовки учня.
Отже, центральний напрям роботи в п’ятих класах – це орієнтація на розв’язання завдань періоду дитинства з урахуванням попередніх рівнів розвитку учня. В учня молодшої школи сформовані: Теоретичне мислення;
Уміння вчитися, самостійно здобувати нові завдання;
Адекватна самооцінка.
На основі цього у 5-му класі слід розвивати:
У п’ятикласників є сильна потреба у спілкуванні з однолітками, тому вони охоче поєднуються до групових форм роботи з активними та інтерактивними методами навчання, де можна суперничати, вигравати.
У п’ятикласників є сильна потреба у спілкуванні з одноліткам
Поради вчителям- предметникам у роботі з п’ятикласниками:
Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Ознайомтеся з методикою викладання в початкових класах.
Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну та методичну літературу.
Пам’ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам’ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.
Ураховувати домашні умови, стосунки у родини.
Стежте за темпом уроку - високий темп заважає багатьом дітям засвоювати матеріал.
Налагоджуйте емоційний контакт з класом та з батьками учнів.
Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання учня.
Не утворюйте ситуацій, що травмують психіку.
Робота з батьками — важливий і клопіткий процес. Спілкування відбувається більшою мірою на батьківських зборах та під час індивідуальних консультацій. На батьківських зборах у 4—5‑му класах розгядаються питання про особливості дітей даного віку, проблеми, які можуть виникати на початку навчання в 5‑му класі, про надання допомоги батькам у вихованні дітей. Для цього використовуються анкети, проективні методики, пам’ятки, практичні заняття з елементами тренінгу Такі заняття завжди викликають інтерес у батьків, тому що вони під час занять намагаються пізнати свою дитину ще більше й допомогти їй, а також відкрити для себе щось нове й цікаве.
Рекомендації батькам
1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи.
Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу.
2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми.
Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх,
3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.
Знайте особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту.
4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання.
5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі.
6. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.
7. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості
8. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.
Поради для батьків «Як спілкуватися з підлітками».
Проводьте більше часу з підлітками .
Побудуйте довірливі стосунки.
Ніколи не обговорюйте особистість підлітка і його вчинки в присутності інших людей.
Підліток повинен відчувати себе корисним.
Не зловживайте своєю любов’ю і турботою.
Ніколи не ображайте підлітка.
Батьки, що зловживають своєю владою фізично можуть спричинити шкоду фізичному і психічному розвитку.
Пам’ятайте, підліток - не дитина.
Не дивуйтеся, якщо ваша донька-підліток раптом відмовиться від вашої допомоги.
Пам’ятайте: підліток у змозі думати логічно, і він зробить правильні висновки.Поверніться обличчям до своєї дитини, і хай вам щастить!
Висновки щодо батьківських зборів.
1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.
2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий: поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.
3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу В тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це — природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим.
Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію. Щоб забеспечити гармонійне навчання дитини батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини»