Стан репродуктивного здоров’я молоді в Україні. Негативні наслідки ранніх статевих стосунків, зокрема, інфікування на вірус папіломи людини та ризик розвитку раку шийки матки.

Урок 26.

Тема: Стан репродуктивного здоров’я молоді в Україні. Негативні наслідки ранніх статевих стосунків, зокрема, інфікування на вірус папіломи людини та ризик розвитку раку шийки матки. 

Мета: ознайомити учнів з поняттям репродуктивного здоров’я, негативними наслідками впливу шкідливих речовин та ранніх статевих стосунків на репродуктивне здоров’я, сформувати знання про вірус папіломи людини та ризик розвитку раку шийки матки;

розвивати критичне та аналітичне мислення, вміння робити висновки та приймати рішення;

           виховувати дбайливе ставлення до свого життя та здоров’я, бажання самовдосконалюватись.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, зошит, мультимедійне обладнання, презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Які потреби людини задовольняє родина?

Чому спілкування з однолітками у підлітковому віці важливіше?

Які чинники забезпечують міцну родину?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Що на вашу думку означає повноцінна родина?

Звичайно, повноцінна родина – це родина, в якій є діти. Після того як юнаки та дівчата досягають біологічної та соціальної зрілості вони здатні створити власну родину, у них народяться діти… або не народяться. Від чого це залежить? Звичайно від стану репродуктивної системи.

IV. Вивчення нового матеріалу

Сьогодні ми розглянемо поняття репродуктивного здоров’я та чинники, які можуть негативно на ньому відобразитись. Записуємо тему в зошит.

Репродуктивне здоров’я – це здатність чоловіка або жінки протягом плідного віку народжувати здорових дітей. До того ж це стан психологічного, розумового та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб чи недуг в усіх сферах репродуктивної системи, її функцій і процесів.

Які чинники можуть негативно вплинути на репродуктивне здоров’я людини?

Чинниками ризику для репродуктивного здоров’я є:

- неосвіченість;

- погане виховання;

- міфи і стереотипи, які існують в молодіжному середовищі;

- негативний приклад (друзі, ЗМІ);

- спадкові та генетичні захворювання;

- ВІЛ та ІПСШ;

- вживання психоактивних речовин;

- травми і захворювання статевих органів.

Стан репродуктивного здоров’я населення оцінюють за показниками народжуваності, захворюваності та смертності породіль та немовлят, поширеність інфекцій, що передаються статевим шляхом, включно з ВІЛ-інфекцією.

Наприкінці ХХ століття в  Україні спостерігався спалах ІПСШ, різко збільшилась кількість абортів і пов’язаних з ними проблем репродуктивного здоров’я. У 1997-1998 роках кількість випадків сифілісу серед підлітків 15-17 років зросла у 37 разів. Згодом ситуацію вдалося стабілізувати. Рівень захворюваності на ІПСШ серед молоді знизився у декілька разів.

Інноваційні технології медицини дали змогу вдвічі зменшити кількість ускладнень пологів. Це позитивно вплинуло на здоров’я новонароджених. До сучасних технологій належать і заходи профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. В Україні ВІЛ-позитивних жінок забезпечують безкоштовним профілактичним лікуванням, яке зменшує ризики  передачі вірусу від ВІЛ-позитивної матері до дитини майже в 7 разів.

З 2003 р. спостерігається чітка тенденція до зниження частки молоді віком 15-24 років серед нових випадків ВІЛ-інфікування. На думку експертів, це може свідчити про стабілізацію епідемічної ситуації та дієвість профілактичної освіти.

Чому інфікування ВІЛ-інфекцією та іншими ІПСШ відбувається у віці 15-24 років?

У віці 15-16 років завершується  період завершується період статевого дозрівання, і молоді люди починають відчувати увагу до себе протилежної статі. У цей час формується й особливе відчуття – статевий потяг (лібідо), внаслідок чого деякі підлітки починають статеве життя.

Раннє статеве життя загрожує інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Серед них – гонорея, трихомоноз, сифіліс, хламідіоз, генітальний герпес, вірус папіломи людини, а також гепатити В і С та ВІЛ. Існує близько 40 видів ІПСШ. Деякі з них (гонорея, хламідіоз) за вчасного виявлення піддаються лікуванню, однак буває, що захворювання протікає безсимптомно і негативно позначається на репродуктивному здоров’ї. Інші види ІПСШ можуть залишатися в організмі на все життя (генітальний герпес, вірус папіломи людини, гепатити В і С). Особливо небезпечною є ВІЛ-інфекція, адже її безсимптомний період іноді триває понад десять років.

Вірус папіломи людини – це одна з найрозповсюдженіших хвороб, які передаються статевим та побутовим шляхом. Вірус роками знаходиться в “тихому” режимі, а людина навіть не здогадується, що інфікована. Більшість людей виліковується самостійно протягом двох років, а в інших розвиваються доброякісні папіломи та кондиломи. І все ж ВПЛ є небезпечним, адже вірус сприяє розвитку раку шийки матки. 

Жіночий організм більш вразливий щодо злоякісного протікання хвороби, в порівнянні з чоловіками. Це обумовлено особливостями жіночої статевої системи та більшою зоною контакту шкіри та слизової оболонки під час статевого акту.

Високоонкогенні штами призводять до розвитку раку шийки матки, а середньоонкогенні типи вірусу провокують розвиток кондилом на статевих органах. Для виявлення збудника в організмі необхідно проходити профілактичні огляди та здавати необхідні аналізи 1 раз на 3 роки.

Також вірус папіломи людини “просинається” у вагітних жінок. Це обумовлено перебудовою гормональної системи для виношування дитини. В цей час папіломи, які утворились до вагітності, можуть збільшуватись в розмірах та змінювати зовнішній вигляд.

ВПЛ ніяк не впливає на розвиток плоду. Проте дитина може інфікуватися від матері під час проходження родовими шляхами.

Чоловіки найчастіше являються носіями вірусу та не здогадуються про це. Проте в окремих випадках ВПЛ у чоловіків може призводити до:

раку статевого члена;

розвитку кондилом на статевих органах;

раку слизової прямої кишки.

Кондиломи та папіломи не призводять до болісних відчуттів.

Зазвичай пошук вірусу в організмі починається після звернення людини до лікаря з наростами, що існують. Залежно від локалізації процесу, пацієнти звертаються до терапевта, дерматолога, гінеколога або уролога (для чоловіків).

Після візуального огляду та бесіди з пацієнтом лікарі призначають:

• PAP-тест. Мазок з цервікального каналу для виявлення доброякісного процесу, який в деяких випадках є передумовою виникнення онкологічного захворювання.
• Кольпоскопію. Огляд кольпоскопом.
• Біопсію. В лабораторії вивчається фрагмент тканини для виявлення патології.
• Гістологію. Фрагмент тканини вивчається на наявність атипових клітин.
• ПЛР. Виявляють тип ВПЛ та його активність.

Часто для постановки діагнозу достатньо візуального огляду, проте в окремих випадках призначають інструментальні та лабораторні методи діагностики, щоб визначити різновид вірусу та зробити прогноз протікання захворювання.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.

VІ. Підсумок уроку

Аналіз уроку, оцінювання.

VІI. Домашнє завдання: опрацювати § 23, ст. 163.