Становлення Афінського полісу

Тема:               Становлення Афінського полісу

 Мета : ознайомити учнів з процесом утворення Афінської держави, визначити її суть і характер, дати уявлення про реформи Драконта, Солона, Клісфена, описати спосіб життя людей Афінського поліса. Усвідомити зміст демократичної форми правління, опанувати нову термінологію, виховувати почуття патріотизму, громадянську позицію.

Після цього уроку учні зможуть: показувати на карті основні області Балканської Греції; описувати спосіб життя людей Афінського поліса; давати оцінку Афінській державі та її суспільному устрою; висловлювати власне ставлення до спадщини давньогрецького суспільства.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку:

І Актуалізація опорних знань

Добрий день! Рада зустрічі з вами! Присутні всі?  Самопочуття хороше? Разом надіємося на плідну працю!

Декілька уроків ви знайомилися з історією чудової, дещо легендарної країни  - Греції, яка розташована на півострові….
 пропоную вам пригадати історію виникнення цієї країни,   розташувати у правильній послідовності події, та записати їх у стрічці часу ( у зошиті учні мають записати правильну послідовність подій) :

 

 

до н.е.                                              н.е

 

 

1.Виникнення полісів у Греції

2. Елліни – населяли південну частину Балканського півострову

3. Ахейська цивілізації

4 Мінойська цивілізація

 5. Прихід у Грецію дорійців

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя: Найбільш впливовими та могутніми в Давній Греції стали два поліси — Афіни (не були завойовані дорійцями і зберегли власну державність) та Спарта (держава, створена дорійцями).

Давня Еллада (або як ще її називають «Давня Греція») ніколи не була єдиною державою. Елліни жили в одній країні, але в різних полісах (містах-державах).

Сьогодні ми познайомимося з Афінами, що символізують вищі досягнення грецької культури, науки, демократії.

У східній частині центральної Греції, в місцевості Аттика, розміщене одне з наймогутніших та найславетніших міст Давньої Еллади — Афіни, місто-поліс.

У гомерівський період на території Аттики існувало декілька самостійних родових общин, якими управляли басилеї та ради старійшин. Поява держави в цьому районі була пов’язана з утворенням міста Афіни.

 

Робота з картою.

 

1. У якій частині Греції розташовані Афіни?
2. Які тут природні умови?
3. Яким морем омивається?

Учитель. Афіни були розташовані в центрі родючої рівнини і мали величезні поклади глини, придатної для гончарного виробництва. Місто було розташоване за п’ять км від моря і мало потужні укріплення на пагорбі — Акрополь.

Усе населення Аттики в ті часи поділялося на чотири філи, кожна з яких складалася з трьох родів. У разі небезпеки жителі Аттики шукали порятунку за міцними мурами Афін, і тому саме це місто почало об’єднувати общини в єдине державне утворення. Спочатку панівне становище у новій державі посідала родова знать. Вищі урядові пости обіймали люди з числа аристократів, а основна маса общинників розорювалася і вимушена була йти до них наймитами.

Головними органами влади в Афінській державі того часу були: ареопаг — спільна рада старійшин усіх філ і 9 архонтів — урядові чиновники (голова, верховний жрець, головнокомандуючий, шість громадських суддів).

Зубожіння селян-общинників ставало дедалі більшим. Щоб якось прогодувати сім’ю, селяни вимушені були брати позики у заможних людей. У разі неповернення боргів з відсотками, селяни втрачали землю. Це розорення було вигідним знаті, адже безземельному селянинові не було куди подітись, окрім як іти за мізерну платню наймитом до заможного господаря. Гектомори — так називали тих, хто змушений був брати землю на умовах отримання лише 1/6 (гекти) врожаю. Решту належало віддати власникові землі як орендну плату. У разі несплати самого боржника і його сім’ю продавали в боргове рабство.

Усе це викликало невдоволення бідноти чинними порядками. Заворушення селян ще більш посилилися, коли 621 р. до н. е. були прийняті надзвичайно жорстокі закони, про які говорили, що вони «писані кров’ю». Навіть дрібна крадіжка каралася смертю. Легенда свідчить, що автором цих законів був грецький записувач законів Драконт.

Законодавча реформа.

Робота з документом.

ЕЛЕГІЯ ДО АФІНСЬКИХ ГРОМАДЯН

Місто державне оце не загине ніколи за Зевса

    Вироком чи через гнів вічноблаженних богів;

Адже прихильна заступниця наша Паллада Афіна,

    Грізного батька дочка, руки простерла над ним.

Нищити прагнуть, проте, городяни самі величезне

    Місто, з безумства свого й грошей віддавшись жазі.

Думка лиха у привідців народу, отож вони мають

    Через зухвальство своє бід незліченних спіткать;

Бо неспроможні вони гамувати гординю й наявні

    Радощі учт і гостин мирно вкушати без чвар.

....................................................................................

    І багатіють вони, вчинкам віддавшись лихим...

    Ні храмового майна, ні скарбового добра

Не проминають, а тягнуть, грабуючи, кожен до себе,

    Вже не шануючи геть Правди поважний завіт;

Правда мовчить, але знає достоту все суще й минуле,

    Згодом надходить вона, щоб покарати вину.

Тож улучає все місто тепер неминуча уразка:

    Швидко в неждану й лиху впало неволю воно;

Збуджує розрух усобний неволю й війну, що дрімала,

    Що багатьох юнаків нищить квітучі літа; [137]

Швидко-бо любу державу підкопують люди зловмисні

    З змовницьких тих товариств, що до вподоби лихим.

Так повелось воно зле в громадянстві; а з тих, хто бідує,

    Тягнуть багато-кого геть у далекі краї,

Проданих в рабство, в кайдани й ярмо неподобне закутих,

    Примусом вкинутих злим в лютий невільництва стан.

Так всенародна біда завітає до всіх до господи,

    Двері знадвору не хтять владно спинити її;

Перестрибне огорожу вона і напевне спіткає

    Навіть того, хто у глиб дому свого заховавсь.

Тож сповістити афінян про це наказав мені розум,-

    Як найчисленніших бід місту безправство завдасть;

А доброправство якраз надає розпорядку й звичаю,

    Позабиває лихих в пута й кайдани міцні,

Гладить шорстке, припиняє гординю, безсилить зухвальство,

    Сушить навіки квітки осліпу й злих заморок.

Скривлене право воно випрямляє, пихатості вчинки

    Зм'якшує, нищить ущент розруху й звади діла,

Лють припиняє незгоди жахну; під її володінням

    Сповнено серед людей розуму все і ладу.

Запитання

• Про що свідчить цей вірш?

Після обговорення вірша учні опрацьовують запропонований учителем текст і складають у зошиті таблицю «Афінське суспільство за реформами Солона».

Учитель. 594 р. до н. е. до влади прийшов авторитетний державний діяч, мудрець і поет Солон. Він не належав до аристократів, хоча мав торговий корабель і земельні ділянки. Солон провів реформи, які змінили на краще становище в державі. Спочатку він скасував всі боргові зобов’язання і заборонив боргове рабство. Потім він поділив все населення Аттики на 4 групи:

1. п’ятсотмірники — власники господарств, які давали по 500 мір зерна, оливкової олії або вина. Міра ця називалась медімн і становила приблизно 52,6 літри;
2. вершники, або трьохсотмірники;
3. зевгіти, або двохсотмірники;
4. фети (всі, хто мав менше 200 мір).

Перші три групи мали право обирати та обиратись на урядові посади. У війську вони служили важкоозброєними воїнами і вершниками. Фети лише голосували, проте їх не можна було обирати на посади в уряді. Під час війни служили в легкій піхоті або веслували на кораблях.

Було реорганізовано всі органи влади. Тепер архонтів обирали народні збори — екклесія, в яких брало участь усе чоловіче населення Аттики віком від 20 років. Питання, які мали обговорювати на зборах, готувала рада чотирьохсот. Новим органом влади стала геліея — суд присяжних.

Ареопаг розглядав тяжкі злочини і контролював роботу чиновників. Голосування по смертних вироках відбувалося вночі, щоб зберегти таємничість. Кожен опускав в урну камінець. Білий — прощення, а чорний — смерть. Якщо камінців було порівну, то від міста Афіни додавався один білий камінь.

Афінське суспільство за реформами Солона

П’ятсотмірники (найбагатші з афінян; мали право обиратися на вищі державні посади)

Вершники (ті, хто на свої кошти міг придбати коня)

Зевгіти (головна маса афінського селянства — ті, хто на прибутки з свого земельного наділа могли купувати собі озброєння)

Фети (найбідніші громадяни; не мали права голосу)

 

Учні за вчителем записують у зошиті зміст законів Солона.

Закони Солона

• Скасовано борги селян та боргове рабство.
• Заборонено перетворювати афінян за борги на рабів.
• Демос отримав громадянські права.
• Запроваджено закони, що заохочували торгівлю і ремесло.
• Установлено єдину грошову одиницю — талан.
• Розширено права народних зборів.
• Територію Атики поділено на 48 округів.

Учитель. За декілька років до обрання Солона архонтом Афіни вели запеклу боротьбу з сусіднім полісом Мегарою за володіння островом Саламін. Афіни щоразу зазнавали поразки у цій війні, та, врешті-решт, військові дії припинилися і навіть заборонено було говорити про їхнє відновлення під страхом смертної кари. Питання про продовження війни за Саламін знову порушив поет Солон. Він одягнув повстяну шапку, які у Греції носили тільки хворі і мандрівники. Удаючи божевільного, він виголосив на центральній площі Афін поему, яка називалася «Саламін». Поема викликала незвичайне патріотичне піднесення серед громадян міста. Було зібрано військо, яке нарешті відвоювало острів, а за Солоном закріпилася слава наймудрішого громадянина Афін.

Метод «Мікрофон»

• Який висновок про особу Солона можна зробити з цієї інформації?

Ліквідація тиранії в Афінах

Робота в парах

1-й учень. Опрацьовує роздавальний матеріал та визначає суть реформ Пісістрата.

2-й учень. Визначає суть реформ Клісфена.

Учні обмінюються знаннями, одна з пар доповідає класу.

Робота з текстом

• Опрацюйте текст і заповніть таблицю, позначивши у відповідній колонці номери реформ, здійснених правителями Афін.

Солон не зміг своїми реформами підірвати могутність знаті. Невдовзі розпочалася боротьба між трьома угрупованнями громадян: жителями рівнин (переважно заможні землевласники) на чолі з Лікургом, жителями узбережжя (торгівці та ремісники), яких очолював Мегакл, і жителями гірських областей (найбідніші громадяни) на чолі з Пісістратом. Саме Пісістрат проголосив себе захисником демократії (тобто народовладдя) та прав бідних громадян і встановив у Афінах тиранію.

За час своєї тиранії (560–527 рр. до н. е.) Пісістрат продовжив реформування держави. Він надавав кошти біднякам, і за рахунок конфіскації майна аристократів запровадив податок, який становив 1/10 частину врожаю, чим збагатив державну казну.

Пісістрат передав владу своєму сину, Гіппарху. Але Гіппарха було вбито, і тираном став його молодший син Гіппій. Але передання влади у спадщину та збройні загони найманців на службі у тиранів викликали незадоволення у жителів Афін. 510 р. до н. е. тиранію в Афінах було повалено. Відбулися народні збори, які надали право проведення нових реформ Клісфену.

Ці реформи проводили з 509 по 500 рр. до н. е. Країну було розділено на 10 областей, кожна з яких складалась з трьох частин (рівнинної, узбережної та гірської).

Замість ради 400 була впроваджена рада 500, яка складалась з представників (50 осіб) від кожної області. Були створені нові урядові органи — колегії: одна з них відала податками (колегія аподектів), а друга збройними силами (колегія стратегів). У кожну з них на один рік обиралось 10 громадян.

За часів Клісфена набув чинності закон про остракізм. Згідно з ним раз на рік на народні збори виносили питання: «Чи є в державі людина, яка загрожує демократії?». Афінські громадяни писали на уламках горщиків ім’я, і якщо на шести тисячах уламків було написане тільки одне ім’я, цю людину виганяли з Афін на 10 років без конфіскації майна.

Таким чином, за правління Клісфена було завершено побудову Афінської держави. Поліс тепер вже не був просто містом. По суті, це була держава на зразок громадянської общини.

Характеристика	Солон	Пісістрат	Клісфен
Роки правління
Реформи

 

1. Роздав землі аристократів — селянам.
2. Запровадив податок — десяту частину доходів.
3. Заборонив боргового рабства.
4. Провів адміністративну реформу, поділивши територію на 10 філ.
5. Надавав допомогу селянам.
6. Утворив раду 500.
7. Запровадив остракізм.
8. Увів чотири розряди громадян за майновим цензом.
9. Запровадив суд присяжних.
10. Здійснив грошову реформу.
11. Започаткував колегію стратегів.

Відповідь

Характеристика	Солон	Пісістрат	Клісфен
Роки правління	594 рр.	560–527 рр. до н. е.	510–500 рр.
Реформи	3, 8, 9, 10	1, 2, 5	4, 6, 7, 11

 

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Хронологічна задача

• Зробіть підрахунки.

1. 594 року до н. е. Солон став архонтом, а 560 року до н. е. Пісістрат став тираном Афін. Яка подія відбулася раніше і на скільки?
2. 621 року до н. е. архонт Драконт уперше записав закони Афін. Через скільки років після приходу до влади Хаммурапі Вавилонського відбулася ця подія?

Бесіда

1. Чи було скасовано рабство взагалі в Афінах після повалення тиранії?
2. Чому Солон не позбавив аристократів землі?
3. Яке значення в історії Афін мали реформи Драконта, Солона, Клісфена?
4. Про які нові поняття ви дізнались?

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.