СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО (ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО) СУСПІЛЬСТВА

Про матеріал
Мета уроку: Сформувати в учнів уявлення про розвиток науки і техніки в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття, створити умови для розуміння причин науково – технічної революції, проаналізувати наслідки досягнень людства, визначити особливості інформаційного (постіндустріального) суспільства, розглянути вплив науково – технічних відкриттів на суспільство, охарактеризувати глобальні проблеми людства, порівняти цінності різних суспільств, висловлювати власну думку щодо цінності науково – технічних досягнень в житті людини.
Перегляд файлу

Підготував вчитель історії

Баницького НВК

Просяник Сергій Володимирович

СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО (ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО) СУСПІЛЬСТВА
Мета уроку: Сформувати в учнів уявлення про розвиток науки і техніки в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття, створити умови для розуміння причин науково – технічної революції, проаналізувати наслідки досягнень людства, визначити особливості інформаційного (постіндустріального) суспільства, розглянути вплив науково – технічних відкриттів на суспільство, охарактеризувати глобальні проблеми людства, порівняти цінності різних суспільств, висловлювати власну думку щодо цінності науково – технічних досягнень в житті людини.

Обладнання: підручник, атлас, мультимедійна презентація, карта світу.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: інформаційне (постіндустріальне) суспільство, інформатизація культури, технізація культури, тенденція до космізації, масова культура, інтернет, глобалізація.

Основні дати та події: 1957 – запуск першого штучного спутника Землі, 1961 – політ першої людини в космос, 1970 – проголошення концепції постіндустріального суспільства Д. Беллом, 1986 – аварія на Чорнобильскій АЕС, 2011 – аварія на АЕС Фокусіма.

Очікувані результати:
Знати зміст понять: інформаційне (постіндустріальне) суспільство, інформатизація культури, технізація культури, тенденція до космізації, масова культура, інтернет, глобалізація. Діяльність видатних представників літератури, мистецтва і спорту другої половини ХХ – початку ХХІ століття, базові принципи провідних художніх течій сучасності.

Уміти: визначати сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі і спорті. Визначати і пояснювати різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та інших регіонах світу.

Компетентності

Ключові: спілкування державною мовою (доступно і переконливо висловлювати власну думку), екологічна грамотність і здорове життя (розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково – технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій, технічних винаходів і наукових теорій), математична (оперувати цифровими даними, математичними поняттями для пізнання і пояснення минулого й сучасних суспільних подій, явищ і процесів)
Предметні: хронологічна (розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно – історичних умовах певного часу), інформаційна (користуватися довідковою літературою, інтернетом тощо, для самостійного пошуку інформації), просторова (розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно – історичних умовах окремих країн), логічна (аналізувати взаємозалежність наукових відкриттів та глобальних проблем), аксіологічна (виявляти інтереси, потреби, суперечності в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрямки історичного розвитку)

Перебіг уроку

  1. Організаційний момент

Повідомлення теми та цілей уроку.

  1. Актуалізація опорних знань

Вправа «Історичне фехтування»

Поставте запитання одне одному.

  1. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

Обговоріть висловлювання Ротшильда: «Хто володіє інформацією, той володіє світом».

  1. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з поняттями

Інформаційне суспільство – суспільство, у якому більшість працівників зайнята виробництвом, зберіганням, перероблянням та реалізацією інформації та її вищої форми – знань.

Інформатизація культури – надання духовному виробництву інформативного характеру.

Технізація культури – залежність передавання й виробництва культурної інформації від рівня й характеру машинних технічних засобів.

Тенденція до космізації – розуміння загальної (космічної) єдності людства і навколишнього природного середовища.

«Масова культура» - це спрощення, створення певних стереотипів, зведення всього художнього досвіду до якоїсь певної однієї норми.

Інтернет – це велика розгалужена (розподілена) мережа, що включає в комп’ютерні вузли, розміщені у всьому світі.

Глобалізація – процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У широкому розумінні – перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі.

Слово вчителя: У 1973 році виходить книга Д. Белла «Постіндустріальне суспільство». Авторитетні вчені назвали її «науково базою для обґрунтування стратегії соціально – економічного розвитку» суспільства; стверджували, що вона визначає «гомо центристський» характер нової цивілізації, зумовлений «необхідністю гуманізації суспільства» з метою виживання людства та підвищення якості життя; вважали її «єдиною соціальною метатеорією, яка повною мірою сприйнята західною соціологічною традицією»; «новою стадією суспільного розвитку», яка сприяє «поширенню в сучасній соціології футурології»; зазначали, що перехід до такого суспільства «стає сьогодні загальновизнаною реальністю» і характеризується трансформацією, глобалізацією інформаційних потоків за допомогою інформаційних технологій тощо.

Водночас багато західних, українських і російських учених вважають за доцільне говорити не про постіндустріальне суспільство, а про інформаційне, інформаційну цивілізацію, інформаційну економіку (назву запропонував американський економіст Ф. Малпух наприкінці 60 – х років XX століття), оскільки, наприклад, на думку Ю. Яковця, поняття «постіндустріальне» «нічого не говорить про його зміст». Відомий економіст П. Дракер застосовує терміни: «постіндустріальне суспільство» «суспільство знань» та ін.

Завдання

Скажіть, яку точку зору ви підтримуєте? Поясніть свій вибір?

Слово вчителя: Одним із головних пріоритетів України є прагнення побудувати суспільство, орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційного суспільства, у якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.

Україна має власну історію розвитку базових засад інформаційного суспільства: діяльність всесвітньо відомої школи кібернетики; формування на початку 90 – х років XX століття концепції та програми інформатизації; створення різноманітних інформаційно – комунікативних технологій (ІКТ) і загальнодержавних інформаційно – аналітичних систем різного рівня та призначення.

Запитання

Чому таку значну увагу приділяють створенню інформаційного суспільства в Україні?

   Розвиток освіти

Слово вчителя: Міжнародна організація QS, що досліджує взаємозв’язок освіти та професійних навичок, опублікувала рейтинг закладів вищої освіти QS World Rankings 2019.

Четвірка лідерів залишається незмінною, порівняно з попереднім роком. Це Массачусетський технологічний інститут, Стенфордський університет, Гарвардський університет та Каліфорнійський технологічний інститут. Усі вони є вишами США. Британські Оксфордський та Кембриджський університети обмінялися місцями. Оксфорд поліпшив свої позиції з 6 на 5, обігнавши Кембридж на 1,2 бали.

В Україні третій рік поспіль лідером за оцінками своїх студентів та випускників залишається НаУКМА: готовність рекомендувати цей заклад оцінюють у 8,9 бали з 10. За ним слідують харківські університети: Харківський національний економічний університет ім. Кузнеця (8,2 бали) та Харківський національний університет радіоелектроніки (7,9 балів). Ці виші і в минулому були серед лідерів, а за рік їм вдалося дещо підвищити свої бали. Серед університетів, які отримали оцінку, вищу від середнього рівня, - КНУ ім. Шевченка (7,1 бали), Чернівецький університет ім. Федьковича (7,0 балів; вперше в рейтингу) та Сумський державний університет (6,9 балів). Високі оцінки отримали також два факультети КПІ ім. Сікорського – ФПМ (6,8 балів).

Запитання та завдання

  1. Назвіть топові університети світу.
  2. Як, на вашу думку, впливає розвиток науки на економічний розвиток країни?
  3. Назвіть галузі знання, які формують інформаційне суспільство.

Робота з історичною інформацією

  • Опрацюйте документ та виконайте завдання
  1. Чи погоджуєтесь ви з точкою зору автора щодо гомогенізації культури?
  2. Які аспекти цього інтерв’ю є спірними та викликають у вас сумніви?

Із інтерв’ю газеті «День» Президента Бразилії Фернандо Енріке Кардозу під час офіційного візиту до України в січні 2002 року.

«… Глобалізація це економічний процес, процес виробництва, це наслідок технологічних трансформацій у всьому світі. Це стало можливим внаслідок комп’ютеризації, революції засобів комунікації, революції транспортних засобів. … Інший аспект – це гомогенізація культур і контроль над світом збоку декількох. Це надзвичайно суперечливо.

… Я переконаний у тому, що ми повинні побудувати глобалізацію із солідарністю. Ми не можемо прийняти той факт, що концентрація цінностей та можливостей, які йдуть усе далі, будуть співіснувати зі стражданнями і бідністю, як а Африці, так і в інших континентах… Ми повинні прагнути реорганізувати міжнародний порядок, виходячи із цінностей солідарності.

… Я не думаю, що культура може сприйматися так само просто, як економічний бум. Культура означає почуття, життєвий досвід, означає різні аспекти, які не можуть бути трансформовані у настільки звичайну річ, комерціалізовані для використання у єдиний уніфікований спосіб.

… Зараз сама ідея людства стає можливою… Вже можна думати про якийсь вид планетарного громадянства, це той тип конкретного Всесвіту, який розробив Гегель, але з точки зору реалій, а не ідеології».

Повідомлення учнів

Учні виступають з повідомленнями: «Розвиток сучасної літератури»; «Розвиток сучасного образотворчого мистецтва та архітектури»; «Розвиток сучасної музики, театру і кіно».

  1. Узагальнення та оцінювання знань учнів.

Робота з візуальними джерелами

- Розгляньте візуальні джерела, дайте дайте відповідь на запитання та виконайте завдання.

1. Назвіть проблеми сучасного інформаційного суспільства?

2. Визначте, які символи використовували художники, щоб донести свою думку. Чому він до них звернувся?

 

 

 

Завдання

  • Опрацюйте текст та прокоментуйте його.

У 2008 році американського студента журналіста Джеймса Бака прямо на вулиці в Єгипті заарештувала поліція, коли він знімав антиурядову демонстрацію. Єдине, що він встиг зробити, - це кинути з мобільного телефону у свій блог короткий запис «заарештований». Одразу після цього телефон конфіскували, але його друзі вже встигли звернутися до посольства США та до ЗМІ. Завдяки цьому хлопця вже наступного дня відпустили на свободу.

  1.   Домашнє завдання
  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
  2. Підготувати проекти на вибір:
  • «Людина другої половини ХХ – початку ХХІ століття: творець, митець, захисник»
  • «Галерея сучасного мистецтва»
  • «Олімпійські ігри в сучасному світі»
  • «Визначні пам’ятки архітектури»
docx
До підручника
Всесвітня історія (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Ладиченко Т.В.)
Додано
17 січня
Переглядів
403
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку