Становлення та розвиток профільного навчання хімії у закладах загальної середньої освіти України

Виконала студенка 1МХ групи Сухенко Ольга

1. Становлення та розвиток профільного навчання хімії у закладах загальної середньої освіти України

Головною метою сучасної освіти є створення умов для всебічного розвитку кожної дитини, забезпечення  особистісного розвитку  згідно з її індивідуальними потребами та здібностями. У освітній практиці  повинна панувати політика «дитиноцентризму», коли дитина є основним важелем у роботі всієї освітньої системи країни. Звичайно, освіта повинна бути якісною, конкурентноспроможною, доступною.

Однак головними проблемами загальної середньої освіти є її непрактичність, перезавантаженість учнів на усіх етапах навчання, затеооретизований зміст навчальних програм та підручників, незацікавленість у кінцевому результаті як здобувачів освіти, так і педагогів. Саме це і зумовило процес реформування галузі та старт Нової української школи з 1 вересня 2018 року. Профільне навчання запроваджується та унормовується рядом документів: Законом України «Про освіту» [4], Законом України «Про загальну середню освіту» [3], Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [5], Національною доктриною розвитку освіти, Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти [2].

Кардинальні зміни поки що торкнулися початкової ланки та учнів п`ятого класу базової середньої школи, але не за горами той час, коли такі ж грандіозні зміни відбуватимуться у всіх класах базової та старшої школи. Новий Закон “Про освіту”, який набув чинності у вересні 2017 року визначив і модель старшої школи, яка має стати трьохрічною та профільною.

Профільна освіта не є абсолютно новим явищем для української системи освіти, але, на превеликий жаль, не стала всеохоплюючим явищем для старшої школи, яка функціонує сьогодні. Досить часто ми стикаємося із проблемами формальної профілізації у старшій школі, в основу якої закладаються інтереси вчителя, але аж ніяк учня. Все це призводить до того, що навчання у так званих профільних класах не дає учням ґрунтовних знань, практичних навичок і, що найголовніше, змушує їх шукати поза стінами навчальних закладів додаткових, ефективних цікавих та потрібних занять, щоби усунути ті прогалини у знаннях, які, на превеликий у жаль, утворилися під час навчання у школі. Саме тому організація ефективної старшої профільної школи є одним із викликів, який уже стоїть і за декілька років стоятиме ще гостріше перед українським суспільством загалом та українською освітньою спільнотою зокрема[1] .

Профільне навчання – різновид диференційованого навчання здобувачів освіти старшої школи відповідно до їх освітніх потреб, нахилів, здібностей, які зумовлені орієнтацією на майбутній професійний вибір, на майбутню професію [10].

Перехід до профільного навчання має такі цілі [6]:

1. забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів програми повної загальної освіти;
2. створити умови для диференціації змісту навчання старшокласників з широкими та гнучкими можливостями побудови ними індивідуальних освітніх програм;
3. сприяти встановленню рівного доступу до повноцінної освіти різним категоріям тих, хто навчається, відповідно до їх здібностей, індивідуальних нахилів та потреб;
4. розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити наступність між загальною і професійною освітою;
5. удосконалити існуючі та запровадити нові форми організації профільного навчання.

Профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний [10]. Їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містять знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. У профільних загальноосвітніх закладах передбачається опанування змісту базових предметів на різних рівнях за такими програмами: загальнокультурної підготовки, або рівні стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчального предмета без подальшого його вивчення (наприклад, хімія та біологія у фізичному, гуманітарному профілі); загальноосвітньої підготовки або академічному рівні – обсяг змісту достатній для вивчення предмета у вищих навчальних закладах – застосовується, коли навчальний предмет не профільний, але базовий профільного навчання (наприклад, загальноосвітні курси хімії і біології у фізико-математичному і технологічному профілі); профільної підготовки – зміст навчального предмета поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси хімії і біології у природничому (хіміко-біологічному) профілі [6].

Компонентом профільного навчання є курси за вибором або спецкурси. Спецкурси – це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють зміст профільних предметів, забезпечують внутрішньопрофільну спеціалізацію і професійну спрямованість [1]. Спецкурси впроваджуються за рахунок годин шкільного компонента навчального плану. Тематика спецкурсів визначається їх функціями розширення профільного курсу  (додаткові розділи); професійна спрямованість; інтеграція змісту [10]. Для забезпечення профільного навчання розроблені типові навчальні плани, програми, підручники та посібники.

Особливості вивчення хімії в профільних класах у закладах загальної середньої освіти України

Найважливішою формою урочної роботи в профільних класах є лабораторні і практичні заняття (роботи). На них учні працюють самостійно, користуючись інструкціями підручника. Виконуючи ці роботи, вони мають можливість користуватися довідковою літературою. Консультуючись з учителем, учні можуть виконати експериментальну частину роботи і скласти звіт про її виконання. У цьому вони підтверджують своє вміння застосовувати теоретичні знання для виконання практичних завдань: дають відповіді на теоретичні питання, описують і пояснюють спостереження [6].

Науково-дослідницька діяльність як форма позаурочної роботи дає можливість учням виявити свої творчі здібності. В організації такої діяльності виділяють такі етапи, а саме: мотивація науково-дослідницької роботи, вибір напряму дослідження, постановка завдань дослідження, проведення експерименту, обробка результатів експерименту, оформлення результатів і презентація роботи на науково-практичній конференції. Організовуючи навчання учнів, слід враховувати не тільки профіль навчання, а й психолого-фізіологічні особливості учнів. У учнів гуманітарного профілю домінує емоційно-образне мислення, а в учнів фізико-математичного профілю – аналітико-синтетичне мислення, рухливість розумових процесів, просторові уявлення, здатність абстрагування, оперування символами [5].

У класах гуманітарного профілю учителі застосовують інтегративний підхід, намагаючись поєднати хімію з предметами гуманітарного циклу, включаючи історичний і культурологічний матеріал, пов’язаний з певною темою. Ефективним у гуманітарних класах є використання інтерактивних технологій, тренінгів. При цьому для учнів гуманітарних класів доцільними ж методи пов’язані з асоціативним мисленням; сенкан, авторські форми текстів (АФТ) [7].

Вивчення хімії у класах фізико-математичного профілю базується на літературних зв’язках хімії з фізикою та математикою, врахуванні особливостей мислення учнів, його конкретного, логічного характеру.

Важливо у вивченні хімії є навчальний експеримент з хімії у класах природничо-математичного напряму навчання, оскільки Основними принципами реалізації державної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття») [5] є гуманізація та гуманітаризація освіти. Гуманітаризація навчального хімічного експерименту передбачає посилення його: історико-наукового спрямування, практичної орієнтації, культурологічного спрямування. Посилення методологічної спрямованості навчального хімічного експерименту полягає в тому, щоб на його основі розкрити загальнонаукові методи пізнання і методи одержання наукових знань в хімії. На можливості і значимості хімічного експерименту як методу наукового пізнання в хімії наголошується в Державному стандарті базової і повної середньої освіти для хімічної компетентності в природничій галузі [2].

Практична орієнтація хімічного експерименту передбачає посилення його ролі у формуванні навичок грамотного і безпечного поводження з речовинами, необхідними в буденному житті.

Культурологічне спрямування хімічного експерименту передбачає формування цілісного уявлення про оточуючий світ і місце людини в ньому, культури наукового мислення, виховання культури поведінки у світі речовин і хімічних перетворень, сприяє екологічному і естетичному вихованню школярів.

Загальнокультурний контекст хімічного заняття, як зазначає                                   Л. П. Величко, розкривається через виокремлення у змісті освіти таких аспектів: 1) цивілізаційна й гуманістична роль хімії; 2) зв’язок хімії з іншими природничими науками й технологіями і вплив на їх розвиток; 3) роль хімії в матеріальному житті окремої людини й суспільства загалом, у розв’язанні глобальних проблем людства; 4) хімічна наука як вид інтелектуальної творчої діяльності [1].

Отже, розглянувши особливості організації навчально-виховного процесу з хімії в профільних класах, можна зробити такі висновки. Процес профільного навчання передбачає виконання одного з головних завдань сучасної загальноосвітньої школи України – формування і розвиток особистості з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей, зумовлених орієнтацією на майбутню професію. Специфіка роботи вчителя в профільних класах вимагає від нього не тільки чіткого виконання всіх загально-методичних вимог до проведення хімічного експерименту (наочність, простота, безпечність, надійність, необхідність пояснення), але й врахування пізнавальних інтересів учнів, їх психофізіологічних особливостей.

Використана література

1. Величко Л. Загальнокультурний контекст шкільної хімічної освіти. Рідна школа. 2008. №3–4. С.9–12.
2. Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL : https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 09.10.2022)
3. Закон України «Про загальну середню освіту» // Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.) – К.: КНТ, 2006.
4. Конституція України : офіц. текст. Київ : КМ, 2013. 96 с.
5. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня2016 р. URL:  https://www.kmu.gov.ua/ua (дата звернення: 09.10.2022)
6. Максимов І., Філоненко І. Про викладання хімії в класах гуманітарного профілю. Біологія і хімія в школі. 2007. №2.  С.48–51.
7. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія 10-11 класи. Профільний рівень» URL:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita (дата звернення: 09.10.2022)
8. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145VIII. Голос України. 2017. 27 верес. (№ 178-179). C. 1022.
9. Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. Старша профільна школа: кроки до становлення: методичні рекомендації. Київ, 2019. 52 с.
10. Хімія, 10-11 кл.: Програми для профільньних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.  Пед. преса. Київ, 2004.№ 7. С. 44.