Усний журнал для учнів 10-11 класів "Не родись красивою..."

Усний журнал для учнів 10-11 класів «Не родись красивою…»

Цілі: надати інформацію щодо розвитку хімічних знань в історичному аспекті, стимулювати звернення учнів до додаткових джерел інформації, активної пізнавальної діяльності школярів щодо косметичних засобів, отриманих хімічним способом, стимулювати учнів до отримання і використання ужиткових знань.

Гасло заходу:

 О, ХІМІЄ, найкраща із наук!

Ти ворогом і другом можеш бути!

Убити все живе й допомогти

Красу життя сповна відчути!

Атрибути: Гасло заходу, косметичні препарати вітчизняних виробників з відповідними листами для споживачів, народні косметичні препарати з рецептами їх виготовлення

Хід заходу

Ведучий:

Якщо ми хочемо здорові бути

Й щасливі на землі цій кожну мить.

То мусимо всі істину збагнути:

Нам позитивно в світі треба жить.

Налаштуватись на активну хвилю,

 І людям добру усмішку нести.

З любов’ю торувати кожну милю,

Упевнено з добром і миром йти.

І позитив в душі своїй плекати,

Терпимість, гумор мати при собі.

Й не можна лишнє язиком плескати,

 Й не треба бути сірим у юрбі.

А жити гарно, весело і світло,

Душа хай щиро сонцем променить,

Щоб ваше серце від любові квітло.

З гармонією в серденьку живіть.

Упродовж всієї історії людство намагалося пізнати суть краси, розгадати її таємниці. Цьому присвятили левову частку свого життя алхіміки, адже кожна людина прагне бути красивою незалежно від своїх природних даних, від погоди, стресів, віку. Кожен народ має своє відношення до краси: одні – намагалися усунути красивих людей, бо вважали їхню природну красу злом, яке може засліпити красуню чи красеня.

На простому і природному бажанні кожної людини бути красивим базується фінансове благополуччя виробників. От вони і симулюють на цьому, видаючи численні реклами. Варто сісти біля телевізора і здається, що любу проблему можна негайно вирішити. Наприклад, крем від зморшок, який зазвичай рекламує молода людина, у якої немає й не може бути ніяких зморшок. Ніби то й корисні поради, але це призвело до того, що косметикою починають користуватися дівчатка з 12 років. А наслідком всього цього стає… передчасне старіння, адже в основі кожної косметологічної процедури лежать хімічні процеси. Отже, поговоримо сьогодні про красу, як зберегти її змолоду.

Доповідач 1:

Чи відомо вам, що означає слово «косметика»? Це грецьке слово в перекладі звучить як «мистецтво прикраси».  Це дуже давнє мистецтво. В печерах льодовикового періоду археологами знайдені помада й палички для підфарбовування вій. Проте, не завжди розфарбовування обличчя носило естетичний характер. Часто це розфарбовували обличчя різними мінеральними і рослинними барвниками з релігійних міркувань. А жир тварин слугував для захисту від холоду і води. Батьківщиною косметики вважають Стародавній Єгипет. У цій повній таємниць і загадок країні мистецтво прикрашати обличчя досягло апогею. Любов єгиптян до косметики була настільки великою, що її використовували навіть по відношенню до тварин – крокодилам, кобрам, кішкам, бикам малювали кола фосфорними фарбами  навколо очей.  Статуям яскраво вимальовували очі, заповнюючи райдужну оболонку кварцитом, а зіницю – з блискучої чорної краплі кришталю. В результаті очі починали володіти неповторним гіпнотичним впливом. Не випадково давньоєгипетські  образи привертають увагу багатьох людей і в той же час не підпускають до себе чужих у свій внутрішній таємний світ.

Основоположником вміння вибілювати обличчя вважаються давньогрецькі хіміки. Багато рецептів стародавніх косметологів не розкрито дотепер, проте відомо про використання свинцевих білил, які створювали багато проблем для здоров’я людини, викликаючи кон’юктивіти та захворювання шкіри. З Греції традиції вибілювання обличчя перекочували до Риму, але римляни для цього використовували крейду, додаючи  для більшої в’язкості  козяче чи осляче молоко. Для фарбування брів використовували мурашині яйця, для епіляції – кров і мозок кажанів та золу від їжака. Для фарбування волосся римляни вперше почали застосовувати природні матеріали, надаючи волоссю різноманітні відтінки, навіть блакитний. А корені різних рослин використовували як губну помаду. Але не всі використані рослини були корисними. Багато з них приносили шкоду здоров’ю. Але римляни були одержимі красою і мало звертали на це увагу.

В середні віки практика застосування небезпечних косметичних засобів незначно змінилася. В той час в багатьох країнах вважалося, що густо нафарбоване обличчя жінки – це признак непристойної поведінки. Проте свинцеві білила мали велику популярність серед жінок. В епоху Відродження набула поширення інша маска для вибілювання обличчя, але основою її були ті ж самі свинцеві білила з додаванням оцтової кислоти.

У ХVІІ столітті в моду ввійшла рисова пудра, якою щедро посипали не тільки обличчя, а й зачіски, шию, руки та плечі.. Але чистий рисовий крохмаль наполегливо «не бажав» триматися на тілі та одязі, тому хитромудрі косметологи почали додавати до пудри речовини, що надавали їй в’язкості. Але для цього до неї додавали ті ж самі свинцеві білила та солі Бісмуту з домішками Миш’яку, причому вміст їх був доволі значний (50%). В цей період лікарі навчилися діагностувати отруєння солями важких металів і намагалися використовувати різні антидоти. Але лікарська допомога інколи була запізною і лікарям не вдавалося врятувати людину від косметичних препаратів.

 Останнім часом вчені – археологи намагаються діагностувати вміст токсичних сполук в останках княгинь і цариць, померлих кілька століть тому. Багато з них закінчили свій життєвий шлях надто молодими за дивних обставин. Подібні історії породжували численні чутки про навмисне отруєння. А причиною смерті може бути висока концентрація важких металів, що входили до складу косметичних препаратів. Зрозуміло, що вони використовували їх в необмеженій кількості. Аналіз останків дійсно підтвердив цю версію. Так, вміст Цинку, Купруму, Меркурію перевищував норму у 3,5 – 7  разів. Ці всі препарати потрапляли в організм, напевно, в результаті  косметичних процедур.

Сулему (меркурій хлорид), що є сильною отрутою, використовували для пом’якшення шкіри, арсен оксид – для надання обличчю більш «живого» вигляду, аби тіло виглядало сповненим здоров’я. Цинк міг потрапити в організм разом з цинковими білилами, бо, щоб брови, пофарбовані отруйною сулемою і вирізнялися більш чіткіше на обличчі, його треба було вибілити.

Ще одна модна причуда, що була в ті часи – це  блідість шкіри. Перед балами тодішні модниці вимагали  від лікарів поставити п’явки або годинами тримали руки догори, щоб надати рукам і тілу блідості і легкого запаморочення. Аби надати тілу аристократичного і витонченого вигляду  багато дам, котрі аж пашіли здоров’ям,  вибілювали обличчя і малювали на тіла блакитні прожилки, для чого використовували шкідливі анілінові барвники, а анілін сприяв руйнуванню гемоглобіну крові.

Ще одна проблема, з якою «боролися» модниці – це надлишок волосся на обличчі. І для цього, попри всі попередження медиків, жінки використовували суміші з їдкого вапна і сполук миш’яку. Але ще не безпечнішими на той час були засоби для виведення ластовиння. До складу більшості цих препаратів входили емульсія з гіркого мигдалю та найстрашніша отрута – сулема. Аналіз подібних засобів показав, що до складу цих косметичних препаратів з красивими назвами входить ціанистий калій, що вбиває миттєво. Або, якщо на тілі є якась невеличка ранка, ціанисті сполуки проникають в організм і діють, як бомба сповільненої дії.

Доповідач 2.

Тільки в епоху прогресу й науки (починаючи з другої половини ХІХ ст.) хіміки та медики всерйоз взялися за аналіз косметичних засобів. Виробники косметики, звичайно, чинили неймовірний опір, доводячи, що сухі пудри з домішкою свинцю не можуть заподіяти такої ж школи здоров’ю, як і рідкі свинцеві білила. Але лікарі довели, що шкіра людини разом з потом виділяє кислоти, які здатні реагувати з солями ртуті і тим самим допомагати шкідливому металу проникати в організм. Але виробники пудри вдавалися до різних способів уникнення відповідальності шляхом зміни назв проаналізованої сухої пудри. Єдиний шлях, яким варто було йти запеклим модницям – це переконання їх у шкідливості косметичних засобів та самоаналіз складу їх в домашніх умовах. Польські фахівці К. Венда та В. Віорогурський, наприклад, ще в 1888   жінок розпізнавати склад пудри й білила, що містили похідні шкідливих металів: якщо під час збовтування пробної порції з амоніаком отримаємо чорне забарвлення, то маємо припустити, що пудра містить солі ртуті; якщо підкислити звичайним оцтом і додати калій йодид, то поява жовтого забарвлення свідчить про вміст свинцю, а оранжево-жовте, що з часом переходить у бронзово-червоне або буре – про наявність Бісмуту. Якщо подібних змін немає, пудра чиста.

Фарбування волосся і боротьба з сивиною також несла достатньо проблем і небезпеку для життя. Серед відомих французьких косметичних засобів була «Вода доктора Сакса», яка обіцяла модницям захист від сивини і різних шкірних захворювань голови. Ця вода була розчином пікротоксинуй касторової олії в спирті. Пікротоксин – одна з найсильніших отрут, що призводить до правця.

На більшості препаратів для фарбування волосся було написано, що їхня основа – рослинні екстракти. Проте  роль екстрактів виконували сполуки отруйних солей свинцю. Для перетворення в блондинку треба було довго сидіти з підсихаючою свинцевою кашкою на голові, а отрута в цей час неминуче потрапляла в організм людини. Для фарбування волосся в червоний колір використовували не менш шкідливий ляпіс (арґентум нітрат). Тобто голова перетворювалася на демонстраційний стіл і відповідальності про непередбачуваний результат ніхто не ніс (згадайте фарбування Кіси Вороб’янінова у фільмі «12 стільців»).  А ось найбільші страждання виносили ті, хто хотів перефарбувати волосся в «жовтий блонд», бо для цього використовували  розчин марганцівки, міцний нашатирний спирт або розведену нітратну кислоту. Блондинки вважалися еталоном краси, тому й витримували стільки жертв.

Не тільки жінки були жертвами моди. Багато чоловіків використовували різні препарати для відрощування вусів та бороди , бо вони надавали чоловікам більшої солідності. Реклами багатьох препаратів не відповідали дійсності, часто містили їдкі речовини. Одна з них – кантари дин, що належить до найсильніших отрут, бо навіть у невеликих кількостях викликає сильну подразливу дію на шкіру.

Доповідач 3.

Сучасна класифікація косметичних засобів передбачає поділ косметичних засобів на дві великі групи: масові і професійні.  Масова косметика знаходиться у вільному продажу. За критеріями ціни і якості традиційно поділяються на люкс, селективна,  аптечна і масмаркет. В основі такої класифікації лежать ціни, престиж, комфортність у використанні. Професійна косметика – це парафармацевтичні препарати, призначені лише в умовах косметичного кабінету для проведення інтенсивного корегування різних естетичних вад під наглядом косметолога.

Зараз косметичним трендом є батокс – очищений і ослаблений нейротоксин ботуліну типу А- один з найотрутніших речовин у світі. Всього 2 кг чистої речовини було б достатньо для знищення всього людства. У разі введення у м’язи речовина викликає параліч. Ботокс зараз використовують у косметичній медицині як засіб для розтягнення зморшок.

Від косметики страждають не тільки люди. Під час розробки різних косметичних препаратів щорічно гине близько 8 млн. піддослідних тварин. Водночас застосовують сучасні методи випробування косметичних препаратів на штучно вирощеній шкірі людини. Це дає змогу аналізувати реакцію косметичних засобів на вплив хімічних речовин. У світі сотні компаній перейшли на сучасні гуманні способи тестування своєї продукції.

Маркування в Україні – зображення зеленого журавлика та напис «Екологічно чисто та безпечно» - свідчить про відповідність критеріям екологічності протягом всього життєвого циклу продукції: від заготівлі сировини до утилізації, а також гарантує споживачеві екологічну якість.

Деякі речовини в складі косметичних засобів мають вселяти розумні побоювання, тому вживання їх слід мінімізувати. До таких речовин належать:

діетаноламін (DEA) – у реакції з іншими компонентами здатний утворювати потужну речовину , яка легко поглинається через шкіру і може викликати онкологічні захворювання;

саліцилова кислота (BHA) – у великих дозах є канцерогеном;

лаурилсульфат натрію (SLS) – змінює білковий склад клітин, накопичуючись в тканинах ока, призводить до порушення зору;

ксеноестрогени – хімічні сполуки, що отруюють руйнують систему і часто призводять до порушення дітородної функції;

бензойна кислота та її солі – (харчові добавки Е-210, 211, 212, 213) викликають патологічні зміни печінки і нирок;

бура та її сполуки (Е-285) – здатні викликати найсильніші дерматити;

ланолін – віск овечої вовни, здатний накопичувати ДДТ і викликати висипання на шкірі;

алюміній силікат – має тенденцію накопичуватися в головному мозку, викликаючи хворобу Альцгеймера;

тальк – шкірний подразник, здатний викликати рак;

мінеральна олія -  застосовується як зволожувач, утворює на шкірі водонепроникну плівку і попереджує виведення через шкіру шкідливих речовин (токсинів, вуглекислого газу, продуктів життєдіяльності);

пропіленгліколь – викликає  найбільше шкірних подразнень, вугрів, дерматитів, негативно впливає на роботу печінки та нирок.

Отже, перед використанням любого косметичного препарату варто поцікавитися хімічним складом. Хоч один із названих препаратів ви неодмінно знайдете. То ж вам робити висновок, чи варто використовувати косметичні препарати. Адже в ХХІ столітті хімічних препаратів достатньо і в атмосфері, і у воді. Так що не варто звертатися в черговий раз в елітну крамницю за черговою порцією косметичної отрути.

Перевіреним і надійним помічником у боротьбі за красу і здоров’я протягом багатьох століть є народна косметологія. Усе, що створене природою, приховує в собі корисні якості і властивості. Люди століттями їх вивчають і записують чудодійні народні рецепти. Активні речовини накопичуються у рослин в певні періоди вегетаційного розвитку і розподіляються в певних органах. Через це і рекомендується використовувати чи то сік, чи бруньки, чи квіти, чи листки, чи корінь, чи стебло тієї чи іншої рослини в певні періоди розвитку.  Народних рецептів безліч. Скажімо, липовий мед. За мінеральним складом липовий мед близький до мінерального складу крові. Саме це сприяє швидкому засвоєнню меду, медових масок, припарок, компресів на основі меду через шкіру.  Серед бактерицидних, тонізуючих і протизапальних засобів використовуються ще багато рослин, наприклад, обліпиха. Її ягоди можна не тільки їсти, а можна розминати руками і наносити на обличчя цю кашку, борячись при цьому з цілою купою косметичних проблем. А шипшина! Крім важливих мікроелементів в ній є органічні кислоти, як є прекрасним тоніком. Заваріть шипшину, заморозьте кубики і вмивайтеся щоранку! Ніякої косметики годі бажати!

Але якщо ви звикли до готових косметичних засобів, пам’ятайте основні поради:

1. На більшості косметичних засобів є позначка «гіпоалергенний». Але не варто вірити цьому, а слід перевірити на незначній ділянці тіла;

2. Не купуйте косметичних засобів на тіньових ринках;

3.Зберігайте косметику в захищеному від сонця місці при кімнатній температурі;

4.Не купуйте препаратів тієї фірми, препарат якої вам колись не підійшов. Як правило, вони використовують ті ж самі або однотипні інгредієнти;

5. Перевіряйте термін придатності препаратів;

6. Використовуйте косметику мінімум ароматизовану;

7.Обирайте засоби , які мають кислотність рН=5,5;

8.Перед придбанням косметичного засобу візьміть у виробника пробник і перевірте дію препарату на ліктьовому згині. Якщо немає алергічної реакції, можете сміливо його придбати.

Ведучий:

Отже, закінчуючи таку життєву важливу тему щодо використання косметичних препаратів, ми повинні відзначити, що хімія дійсно протягує руки свої у справи людські. Неможливо знайти жодного аспекту людського життя без участі хімії. Дуже складно визначити всі «за» і «проти» впливів хімії на наше життя. Тому ми просто будемо використовувати досягнення хімічної науки на благо, уникаючи всіх негативних моментів.