«Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Генрік Ібсен(1828-1906). Роль Г. Ібсена в розвитку світової драми, його новаторство.

Урок 9 клас«Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Генрік Ібсен(1828-1906). Роль Г. Ібсена в розвитку світової драми, його новаторство. Виконала: вчитель зарубіжної літератури. Підлиманської гімназії-– філії ОЗ «Борівського ліцею» БСРКальченко-Вищанська О. М.ф

Очікувані результати: розуміє сутність «нової» драми та її відмінності від «старої»; визначає роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство; поповнює словниковий запас; розвиває зв'язне мовлення та критичне мислення, навички компаративного аналізу художніх творів; усвідомлює потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності.

Мета уроку: ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку драматургії кінця ХІХ початку ХХ століття, творчістю видатних драматургів; розвивати теоретико-літературні знання; пробуджувати інтерес до вершинних творів світової драматургії.формувати компетентності): предметні (розуміння сутності «нової» драми та її відмінності від «старої»; уміння визначати роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство; знання тематики й сюжету п'єси «Ляльковий дім»; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в парі та в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи з підручником і вміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Епіграф уроку. Завдання театру — не залишати людину порожньою. — В'ячеслав Довженко. Український актор театру і кіно. Лавреат премії «Золота дзиґа» за найкращу чоловічу роль.

Поміркуйте!Що означає театр для сучасної людини?Мотивація навчальної діяльності

Підготовка до сприйняття матеріалу та актуалізація опорних знань умінь, уявлень та чуттєвого досвіду. Пригадайте найвідоміших представників театрального мистецтва

Антігона виводить сліпого Едипа з Фів. Картина Жалабера, 1842 Драматичні твори в мистецтві. Робота з картинами в мистецтвіАньоло Бронзіно . Прометей прикуиий (1542)Ф. Фонтебассо. Жертвоприношення Іфігенії Евріпід (дав.-гр. Εὐριπίδης; близько 480/84 — 406 рр. до н. е.) — давньогрецький поет-драматург, молодший серед трьох великих афінських трагіків — Есхіла та Софокла.

Есхіл (дав.-гр. Αισχύλου, англ. Aeschylus; 525 до н. е., Елевсін — 456 до н. е., Джела, Сицилія) — давньогрецький трагік, автор класичної трагедії, перший із трьох великих афінських трагіків V ст. до н. е. поряд із Софоклом та Евріпідом. Як і всі трагіки до Софокла, сам виконував ролі у своїх драмах, наймав також і професійних акторів, керував хором як хормейстер[4]. Вважається, що саме Есхіл зробив надзвичайно важливий крок у розвитку драми, ввівши в дію другого актора (девтерагоні́ста). Софо́кл (дав.-гр. Σοφόκλης, близько 496—406 до н. е.) — давньогрецький трагік, драматург, один із трьох найвизначніших трагічних поетів класичної Греції, який займає за часом життя і характером творчості місце між Есхілом та Еврипідом. Амфітеа́тр (грец. αμφιθεατρον, від αμφι- — «з обох сторін, зобабіч» і θέᾱτρον — «театр, місце для глядачів») — антична споруда для різних масових видовищ; овальна арена, навколо якої уступами розташовувалися місця для глядачів.

1. Основною ознакою драматичного твору є призначення його для театрального спектаклю. 2. Текст драматичного твору складається з двох частин - мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. 3. Події в драмі відбуваються в теперішньому часі. На це вказують дієслова у формі теперішнього часу; 4. У драматичному творі майже немає описових елементів тексту, прямої мови, а про всі події читач дізнається з розмов дійових осіб; 5. Властива одна сюжетна лінія й головна подія, герої показані в критичний момент свого життя, а дії у творі стиснуті в часі; 6. Емоційно-чуттєва напруга.7. Ведучі жанри драми: трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама. Повторюємо Ознаки драми

Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння)Міні-лекція. У драматургії остання третина ХІХ ст. позначена пошуком нових форм зображення дійсності засобами мистецтва. Цей процес сприяв виникненню «нової» драми. Безумовно, усі представники «нової» драматургії — а це Г. Ібсен, Б. Шоу, А. П. Чехов, М. Метерлінк, Ю. А. Стріндберґ, Г. Й. Р. Гауптман, Е. Золя, В. К. Винниченко, Леся Українка, М. Г. Куліш та інші — йшли власними шляхами, їхні театральні естетика й поетика дуже різнилися. Але існувала ознака, яка їх об’‎єднувала: усі вони намагалися створити проблемний театр, мова, стилістика якого максимально наближали його до сучасного читача. У чому ж полягає різниця між «старою» драмою та «новою»?«Нова драма» — художнє явище європейської драматургії кінця XIX — початку XX ст., що протистоїть традиційній драмі. Біля її витоків стояли Генрік Ібсен (Норвегія), Бернард Шоу (Велика Британія), Антон Чехов (Росія), Герхарт Гаупман (Німеччина), Моріс Метерлінк (Бельгія) та ін.«Нова» драма на зламі століть поставила в центрі уваги особистість, але не соціальну, а духовну, індивідуальність переживання й відчуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Драматурги намагалися показати «трагедію життя», а не «трагедію в житті», закликали до осмислення глибинної суті дійсності, звільнення людського духу, пошуку гармонії. Театр став «інтелектуальним», «дискусійним». На першому плані опинився внутрішній конфлікт, а не зовнішня дія. У «новій» драмі помітні ознаки модернізму: символізму, імпресіонізму, неоромантизму та ін. Засновником «нової» драми був норвежець Генрік Ібсен.

Випереджувальне завдання. Скласти анкету біографії Г. Ібсена за прикладом кросенсу

1 - на батьківщині вікінгів, в суворій Норвегії, яку Європа тривалий час сприймала як провінційну країну2 - 20 березня 1828 року в родині багатого судновласника народився майбутній драматург, творчість якого набула світового значення, Генріх Ібсен.3 - Однак у 1836 році батько збанкрутував, і життя родини кардинально змінилося. Генрікові, який мав літературні здібності і мріяв про славу поету, довелося в 16 років піти навчатися до аптекаря.4 - У 1850 році хлопець подався до столиці Норвегії, мріяв про продовження освіти, але на іспитах зазнав невдачі. Він спробував видавати щотижневу газету, в якій поряд з іншими матеріалами друкував і свої твори. Але видання проіснувало декілька місяців. Ібсен заробляв собі на життя журналістикою.5 - після постановки на сцені у 1852 році невеличкої поетичної драми Ібсен отримав пропозицію обійняти посаду керівника першого норвезького національного театру. Увесь цей час, потерпаючи від бідності, він продовжував писати.6 - З часом Ібсен став відомим автором драм. Він захоплювався творчістю Вільяма Шекспіра, вплив англійського драматурга відчувався на творах Ібсена. Його п’‎єси мали великий успіх, їх ставили не тільки в найбільших містах Норвегії, ф й за межами країни.7 - У повсякденному житті Ібсен теж був реалістом. Він так і не дочекався ні глобального перевороту в житті суспільства, ні національного відродження Норвегії. Отримавши від парламенту пенсію, митець у 1864 році виїжджає з країни і живе переважно в Італії і Німеччині. На рішення залишити батьківщину також вплинуло цькування, якого зазнав драматург.8 - світову славу Ібсену принесли соціально-психологічні драми про сучасних людей у сучасних умовах. Вони стали новим словом у драматургії другої половини ХІХ століття. Створений автором новий тип драми називають драмою ідей.9 - Ібсен - творець нової драми. Його драми, що обійшли всі театри світу, вплинули на світову драматургію. Інтерес художника до духовного життя героїв і критика ним соціальної дійсності стають законами передової драми на рубежі XIX і XX століть.

Риси «нової драми» Драматургічні твори – це твори, призначені для сценічного втілення. Рушій дії – гострий конфлікт. Відтворення подій як живого процесу. Діалогічний виклад художнього матеріалу. Поділ тексту на дії, картини, яви. Наявність ремарок. Особливості:

Відмінності «старої» та «нової» драми

Робота зі словником літературознавчих термінів до теми „Оновлення драматургії". 1. Дія — 1) акт драматичного твору; 2) перебіг подій у художньому творі, через які розкриваються конфлікт, сюжетні колізії, риси характеру певного персонажа, дійової особи чи ліричного героя (сценічна дія). 2. Дія зовнішня - вчинки, події, зіткнення персонажів. 3. Дія внутрішня - життя душі героїв, умонастрої, зіткнення ідей, позицій.„Ібсенізм" - особливість художнього мислення, творчого методу, який полягає у розкритті трагізму життя через психологічні колізії, поєднання зовнішньої та внутрішньої дії, інтелектуально-аналітич¬ному підході до подій та образів, філософському осягненні дійсності, широкому використанні підтексту, символіки тощо.Інтрига - зав'язка, основна ситуація драми, навколо якої розвивається дія. Конфлікт — (лат.соnflictus — зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення супереч¬ностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, супроводжуваних складними колізіями.7. Підтекст - прихований, внутрішній зміст висловлювання.

Осмислення нових знань та умінь. Узагальнююче слово вчителя про значення творчості Ібсена в світовій літературі. Творчість Ібсена стало одним з вищих досягнень реалістичної західноєвропейської драматургії та мало великий вплив на світову драматургію і театр.

Закріплення, систематизація та узагальнення. Евристична бесіда Чим «нова драма» відрізняється від драми попередніх періодів?Назвіть причини виникнення «нової» драми. Якими були ознаки осучаснення драми на зламі століть? (Герої — звичайні люди; відкритий конфлікт — внутрішній; мова — сучасна; фінал — незавершений; проблеми — актуальні.)Хто з драматургів представляв «нову» драму? Чи всі митці однаково ставилися до розв’‎язання художньої проблеми оновлення драматургії?У чому полягає внесок Г. Ібсена у створення й розвиток національного норвезького театру?

Підбиття підсумків уроку. РефлексіяІнтерактивний прийом «Мікрофон» Продовжте речення: «Для мене драматичні твори, театр — це...».

Домашнє завдання. Знати зміст драми «Ляльковий дім»Творче: підготувати інсценовані діалоги першої дії цієї драми, повідомлення про історію її створення, прототипів її героїв.