Стаття "Арт-терапія як ефективний метод роботи з дорослими і дітьми"

Арт-терапія як ефективний метод роботи з дорослими і дітьми

Життя сучасних людей наповнене емоційними переживаннями, постійними стресами, депресивними станами та, як результат, невпевненістю у власних можливостях. Для вирішення подібних проблем необхідно постійно знаходити нові сучасні методи, за допомогою яких можливо допомогти людині знайти рішення складних життєвих ситуацій, наповнити життя яскравими подіями і враженнями.

Так з’являються інноваційні психотерапевтичні методи на основі арт-технологій, які існують на перетині мистецтва, психології і психотерапії.

Арт-терапія – це особлива форма психотерапії, психокорекції та розвитку особистості, заснована на творчому самовираженні за допомогою різних видів мистецтва (живопис і малюнок, ліплення, музика, танець, театр).

Арт-терапія – це лікування за допомогою залучення людини до мистецтва, що дає змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього світу.

Вперше термін арт-терапія (дослівно «терапія мистецтвом») був застосований британським художником Андріаном Хілом у 1938 році під час опису своєї роботи з туберкульозними хворими (тоді група художників і психіатрів США та Великобританії якраз зацікавилась можливістю використання мистецтва у терапевтичних цілях).

Арт-терапевтичні технології в діяльності спеціалістів можуть використовуватися в діагностичних, розвивальних та корекційних цілях, тому що за допомогою творчого самовираження своїх внутрішніх проблем на папері, за допомогою виконаних з пластиліну фігур і т.п., можливо донести інформацію про існуючу проблему, яку людина (особливо дитина), не наважилась би озвучити за допомогою словесного контакту. Через малюнок або інший вид творчої діяльності дитина може зобразити негативні та поділитися позитивними емоціями.

На сьогодні поняття «арт-терапія» має декілька значень:

•                   це динамічна система взаємодії між учасником (дитиною, дорослим) та продуктом його образотворчої діяльності і арт-терапевтом (психологом, соціальним педагогом) в арт-терапевтичному просторі;
•                   розглядається як сукупність видів мистецтва, які застосовуються в лікуванні і корекції;
•                   як комплекс арт-терапевтичних методик;
•                   як напрям психотерапевтичної і психокорекційної практики;
•                   як метод, який застосовується в медицині (психіатрії, терапії, хірургії і т.д.) і в психології (загальній, медичній, спеціальній).

Арт-терапія як напрям, пов’язаний з дією різних засобів мистецтва на людину, застосовується як самостійно, так і у поєднанні з медичними, педагогічними і іншими засобами.

Фахівець із корекційної роботи у своїй діяльності може використовувати арт-технології під час виховних занять з дітьми, оскільки це найбільш м’який метод роботи з важкими проблемами.

Дитина може не говорити, не вміти сформулювати свої проблеми, але при цьому ліпити, малювати, рухатися і виражати свої почуття.

Новизною даного виду роботи є поєднання традиційних технологій усного мовлення з інноваційними засобами інтермодальної арт-терапії – малюванням, ліпленням, слуханням музики, моделюванням казок, пісочною терапією.

Арт-терапія поєднує використання в терапевтичній практиці візуальних мистецтв: малюнка, живопису, монотипії, мозаїк, колажів, гриму, боді-арту, масок, ліплення, ляльок, маріонеток, інсталяцій, фотографій тощо.

Існують певні види арт-терапії, які допомагають у вирішенні мовленнєвих та особистісних проблем. Серед них:

• Музикотерапія
• Драматерапія
• Казкотерапія
• Бібліотерапія
• Кольоротерапія
• Пісочна терапія
• Малювання
• Колаж
• Ліплення
• Фототерапія
• Маскотерапія
• Танцювальна терапія
• Ігрова терапія

Був розроблений і комплексний метод – арт-сінтезтерапія. Він заснований на використанні поєднання живопису, віршування, драматургії і театру, риторики і пластики.

Арт-сінтезтерапія – комплексний метод групової психотерапії, що використовує синтез мистецтв. Розглядається в якості самостійного напрямку в лікувально-корекційній роботі, де володіння технічними прийомами різних видів мистецтв поєднуються зі знаннями психопатології і підпорядковані психотерапевтичним цілям.

Арт-терапія через створення художнього продукту допомагає людині відчути себе творцем, сприяє підвищенню особистісної самооцінки, навчає її звільнятися від стереотипів, негативних емоцій та думок, дозволяє розкрити внутрішні сили людини, активізувати свій потенціал. Процес малювання, ліплення, створення картин на піску приносить заспокоєння і часто призводить до більш глибокого усвідомлення психологічних причин тих деструкцій, які змушують переживати дискомфорт, стреси тощо. Арт-терапія сьогодні – це і діагностика, і корекція, і психотерапія, яка застосовується у форматі індивідуальної, сімейної та групової роботи психолога, психотерапевта, соціального педагога.

У структурі арт-терапевтичних занять виділяють дві основні частини. Одна – невербальна, творча, неструктурована, де головним засобом самовираження  є художньо-творча діяльність. Друга – вербальна, аперцептивна, формально більш структурована. Вона передбачає словесне обговорення, а також інтерпретацію створених об’єктів і асоціацій, які виникали під час створення образів. Спільна робота щодо обговорення образів сприяє розвитку дитячої уяви, вмінню фантазувати, підвищує гнучкість, глибину, креативність мислення.

Оскільки, арт-терапія, в основному, використовує засоби невербального спілкування, то варто відмітити, що це значно полегшує налагодження контакту в роботі з дітьми і підлітками. Дітям помітно важче, ніж дорослим, виражати свої думки в словах, вони не готові вербалізувати свої почуття. Тому арт-терапія стає своєрідним інструментом, який допомагає дитині презентувати свої переживання, страхи, тривоги дорослому через власноруч створені образи. Це дає можливість проводити корекційно-розвивальну роботу з дітьми та підлітками без травмуючих наслідків. Іноді труднощі спілкування виникають і через недостатньо добре володіння дитиною мовою або через вади її розвитку, тоді мова жестів, міміки, ходи, постави і глибинного змісту створеного художнього продукту стає чи не єдиним зрозумілим текстом дитячої душі. Вміння декодувати сигнали невербальної поведінки дитини є свідченням професійності спеціаліста. У роботі з дітьми реалізується одна із головних функцій арт-терапії – створення захищеної, комфортної обстановки, яка допомагає встановленню довіри між дитиною і дорослим. Найкраще ця функція реалізується засобами піскової психотерапії, ігротерапії, ізотерапії та у роботі із пластичними матеріалами (глина, тісто, пластилін).

Якщо розглядати застосування арт-терапії у роботі з дітьми, то в даний час форми арт-терапевтичної роботи з дітьми різноманітні. В деяких випадках ця робота має явно «клінічний» характер. Як, наприклад, в разі розумової відсталості, аутизму, грубих емоційних і поведінкових порушень у дитини, і здійснюється в медичних установах або в спеціальних школах, або школах-інтернатах. У інших випадках арт-терапевтична робота має швидше профілактичний або розвиваючий характер, як наприклад, в разі наявності у дитини легких емоційних і поведінкових розладів, або певних проблем психологічного порядку, і проводиться в звичайних школах або при соціальних центрах.

Таким чином, арт-терапія є ефективним методом оздоровлення, гармонізації розвитку особистості та впливає на її інтеграцію в суспільство і потребує посильного використання і дослідження.

Список використаних джерел

1.               Вознесенська О. Особливості арт-терапії як методу // Психолог. – 2005. - №39. – С. 5-8.
2.               Вознесенська О., Мова Л. Арт-терапія в роботі практичного психолога: використання арт-технологій в освіті. Видавництво Шкільний світ, 2007. – 120с.
3.               Ділі Д., Дитячий малюнок: діагностика та інтерпретація / Д.Ділі. Апрель Пресс. Видавництво ЕКСМО-Прес, 2001.
4.               Ільченко І.С.  Арт-терапія: навчальний посібник для студентів. – Умань. Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 2013. 150 с.
5.               Копитін А.І. Основи арт-терапії. – СПб., 1999.
6.               Мадонова Е.Н. Арт-терапия в решении задач психологической коррекции//журнал прикладной психологи. – 2005. – №5.
7.               Мудрик А.В. Соціальна педагогіка. – Видавництво Центр «Академія», 2000.