Стаття "Дидактичні можливості опорних схем з метою вдосконалення навчання на уроках української мови та літератури"

   Дидактичні можливості опорних схем з

метою вдосконалення навчання на уроках                                                 

         української мови та літератури

                    Вчитель української мови та літератури

                              Самборин Вікторія Леонідівна

   Сучасний урок української мови має бути цікавим для учнів й дарувати їм радість. Він має розкривати потенціал особистості, сприяти кращому засвоєнню найбільш складного матеріалу, ставити школяра в ситуацію вибору й прийняття ним самостійного рішення. Це можливо за умови переведення процесу навчання перевести на інноваційну основу й зміни самого підходу до здобуття знань із мови. За сучасних умов виникає гостра потреба в тому, щоб навчати учнів самостійно працювати з навчальною інформацією та здобувати потрібні їм знання. А це, у свою чергу, вимагає формування в учнів досвіду творчої діяльності. Форсоване вивчення матеріалу (найчастіше традиційними методами) перешкоджає засвоєнню теми.

  Використання опорних схем та конспектів  на уроках  вважаю важливим моментом у моїй роботі.  На мій погляд, одне з найважливіших сучасних умінь учня - це вміння кодувати великий обсяг інформації, вибудовувати логічні ланцюжки для міркування, а значить, оволодівати  новими способами  діяльності, чого так не вистачає в сучасному, багатому великим об'ємом інформації освіті.

   Навчання по опорних схемах та конспектах вимагає активної розумової діяльності учнів. Вони повинні володіти навичками сприйняття інформації, співвіднесення її з раніше засвоєною, умінням виділяти головне, бачити велику тему в цілісному вигляді без схематизованого  короткого конспекту досить важко. Схема являє собою прийом, який полегшує сприйняття теми та її розуміння.

   Як відомо, у кожної людини працюють у різній мірі всі три механізми пам'яті:

• слухова,
• зорова,
• рухова. 

   І якщо в процесі навчання всі вони цілеспрямовано використовуються, то рівень засвоєння нового матеріалу підвищується. При поясненні нового матеріалу за допомогою опорних сигналів працюють зорова і слухова пам'ять, причому спосіб запам'ятовування не механічний, а заснований на встановленні смислового розуміння сигналів. При відтворенні опорних схем  як контрольному моменті засвоєння знань підключається рухова (моторна) пам'ять.

  Опорні схеми, на мій погляд, не тільки урізноманітнюють форми проведення уроків, роблять їх такими, що легше запам’ятовуються , емоційними, а й розвивають логічне мислення учнів, сприяють глибокому і послідовному засвоєнню матеріалу, служать підмогою в практичній діяльності учнів для закріплення умінь і навичок, розвитку мовлення.
   Учні, як свідчить досвід, не надто полюбляють учити довгі, не завжди логічно побудовані правила. Школярам іноді важко пов’язати правило, викладене в підручнику, з конкретним прикладом, що розглядається.

К.Д.Ушинський писав, що дитяча природа виразно потребує наочності. Якщо вчити дитину яких-небудь п’яти невідомих їй слів, вона буде довго й даремно мучитись над ними, але якщо зв’язати з малюнками двадцять таких слів, дитина засвоїть їх на льоту . Тільки при осмисленому запам’ятовуванні забезпечується його висока точність і швидкість – так уважає сучасний науковець І.Г.Єрьоменко .

  З великими труднощами учні  запам’ятовують складну термінологію (назви частин мови, терміни: підмет, присудок, головні, другорядні, однорідні члени речення; будова слова: префікс, суфікс, закінчення, спільнокореневі слова), вивчене правило погано застосовують на практиці, частіше просто не співвідносять із тим, що пишуть.

  Повторення пов’язане з великими труднощами, оскільки вивчене швидко забувається. І тому вони з більшим бажанням вивчають матеріал, поданий у вигляді логічної схеми, де викладено основні компоненти, і з першого погляду можна знайти те, що цікавить. Крім того, опрацьовуючи матеріал за схемою, учень не просто переказує його зміст, а конструює свою відповідь. Отже, розвивається мислення та зв’язне мовлення учня.

Для підвищення ефективності оволодіння учнями теоретичними знаннями, а також для інтенсифікації роботи школярів на уроці використовують узагальнюючі логічні схеми .

   Пошуки способів, які б полегшували учням розуміння й запам’ятовування матеріалу, привели нас до усвідомлення доцільності складання опорних схем. Це і висновки, і узагальнення, які на очах у учнів знаходять графічне зображення; це і матеріал для активізації мовленнєвої діяльності учнів на базі їхніх знань та вмінь.

   Опорні схеми значно полегшують роботу і учням, і вчителю. Користуючись ними, учні використовують потрібну інформацію у відповідях на питання вчителя та в практичній роботі. Крім того, звертаючись до схем, уважно роздивляючись їх, учні мають можливість згадати матеріал, достатньо великий за обсягом.

   На уроці використовується схема, виготовлена в крупному масштабі. Схема має бути ємкою та яскравою. Схеми повинні являти собою просте, зрозуміле наочне представлення навчального матеріалу. В опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв’язки між ними .

  Скласти схему може кожен учитель на свій розсуд. Ці схеми весь час знаходяться на дошці, оскільки учні постійно користуються ними, відповідаючи усно, виконуючи практичні завдання, під час перевірочних диктантів, самостійних робіт та виконання домашніх завдань. На перших порах при усних відповідях можна дозволяти учням користуватися опорними схемами. Це допомагає, по-перше, бачити, а не тримати в пам’яті план розповіді. Думка учня спрямована тільки на викладення теми. По-друге, виключається порушення послідовності розповіді. Лише при досягненні відчуття впевненості ця необхідність відпадає сама собою. 

   У 5 класі учні під час граматичного розбору плутають поняття назва предмета, назва дії, назва ознаки, забувають, на які питання відповідає кожна категорія слів, і як ці слова підкреслюються.

  При використанні схем діти з великим задоволенням займаються граматичним розбором речення, майже не допускаючи помилок. Поступово вони запам’ятовують усі відомості з поданої схеми (цьому сприяє й постійне зорове сприймання) і виконують граматичний розбір уже без використання опорної схеми, а група слабших учнів продовжує нею користуватися.

   Слова означає, відповідає на питання, які використовуються в схемі, полегшують розповідь про частини мови.

   Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно. Учні, коли працюють з опорними схемами, учаться «згортати» і «розгортати» необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учневі засвоювати обов’язковий програмовий мінімум, але не в загальному, а в посильному особисто для нього темпі. Спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Учитися стає легше, а отже, і цікавіше. Використання опорних схем допомагає економно й раціонально використовувати час. Під час «озвучення» схеми відпрацьовуються навички активного, логічно чіткого, аргументованого мовлення, думка оформлюється в слова, розвивається мовленнєва культура, збагачується словниковий запас.

Необхідно прагнути, щоб учні зрозуміли й засвоїли не тільки результативне формулювання (правило), а й шлях, процес міркування, що призводить до цього результативного судження. Тоді, якщо учень згодом забуде засвоєне ним формулювання правила, то при певному розумовому напруженні зможе відновити його, ідучи утвореним шляхом логічного мислення замість того, щоб безплідно прагнути пригадати словесне висловлювання чисто механічно.

  Щоб робота над новим матеріалом була більш ефективною, необхідно дотримуватись таких положень:

1. Чітко планувати організацію навчального процесу й навчальної діяльності учнів.

2. Намагатися, щоб опорні схеми були простими, чітко спланованими таблицями, у яких показані основні поняття та логічні зв’язки між ними.

3. Резерв навчального часу, який утворюється при роботі з опорними схемами, використовувати для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів навчальної діяльності

5. Опорні схеми використовувати на різних етапах уроку: як під час актуалізації знань, так і під час вивчення нового матеріалу та його закріплення.

  Опитування учнів доцільно проводити в такі способи:

• письмове відтворення по пам’яті опорних елементів із попередньої теми;
• усне опитування біля дошки за однією з  з опорних схем;
• поступово вводиться опитування біля столу вчителя.

   Це дозволяє повною мірою перевірити знання учнів із попередньої теми, інтенсифікувати навчальний процес. Зазначена система роботи передбачає і взаємоконтроль, коли учні об’єднуються в пари й спільно працюють, відтворюючи опорні сигнали та оцінюючи їх, тобто здійснюючи самооцінку.

Новий матеріал учитель також пояснює в кілька етапів. Спочатку це розповідь за опорним плакатом або малюнком крейдою на дошці.

   Найкраще, коли опорна схема народжується на очах в учнів, при безпосередній їхній участі. У такому випадку учні активно включаються в роботу.

  Логічні схеми допомагають долучити кожного учня до активної діяльності, підвести до формування понять, стійких навичок.

  Логічні схеми, що містять головні теоретичні відомості й факти, об’єднують у систему розрізнені поняття та явища й подають їх учням у сконцентрованому вигляді, включаючи в роботу їхню образну пам’ять. Це полегшує вивчення й засво- єння матеріалу, указує шлях до практичного його застосування.

   Логічні схеми, або опорні схеми, або просто опори, – це висновки, які народжуються на очах учнів під час пояснення й оформлюються у вигляді таблиць, карток, креслення, малюнка. Це надзвичайно важлива умова в роботі на уроці. Лише так вони допоможуть учителеві ефективніше навчати, а дітям – легше засвоювати навчальний матеріал.

   Активна відповідь школяра – це зворотний зв’язок ділового контакту на уроці. В.О.Сухомлинський наголошував, що майстерність організації розумової праці учня полягає в тому, щоб дитина уважно слухала вчителя, запам’ятовувала, думала, не помічаючи того, що вона напружує сили, не змушуючи себе уважно слухати вчителя, запам’ятовувати, думати .

Цьому і сприяють схеми-опори.

    Коли учень відповідає на запитання вчителя, користуючись схемою, зникає скутість, страх, мовленнєві помилки. Схема стає алгоритмом міркування, доведення, а увага зосереджується не на запам’ятовуванні чи відтворенні вивченого, а на сутності міркування, усвідомленні причинно-наслідкових залежностей і зв’язків. Звичайна наочність оживає, починає говорити. Жоден учень не відчуває себе безпорадним.

  Логічні схеми на уроках повинні стати постійним помічником учнів, основою спілкування, імпульсом до активної, зацікавленої праці.

  Застосування логічної схеми в навчальній діяльності сприяє розвитку аналітичного й синтетичного мислення учнів. Крім того, зараз майже кожен учитель слідкує за тим, щоб в учнів були окремо відведені зошити для узагальнювальних логічних схем, які даватимуть їм цілісну картину мовної системи в процесі розглядання окремих розрізнених правил, допомагатимуть утримувати в пам’яті логічні зв’язки певного визначення, бо

здебільшого такі укрупнення мають характер алгоритму й служать для практичного використання.

   Схема залучає простотою складання (це може зробити кожен учитель і часом учень) і простотою застосування, оскільки знайомити з нею можна учнів за допомогою класної дошки, комп'ютера, інтерактивної дошки, а для цього не потрібно спеціального часу, як на виготовлення деяких інших посібників.

Схема доречна на різних етапах навчання: при введенні нового поняття, знайомстві з орфографічним правилом, при відпрацюванні, закріпленні і повторенні навчального матеріалу.

  Усвідомлене застосування теоретичного матеріалу, що міститься в опорних схемах, приходить до школярів не відразу. Потрібна ретельно обміркована робота, яку краще всього починати ще з п'ятого класу. Щоб полегшити цю роботу, пропоную школярам вести спеціальні зошити, які містять теоретичні відомості, схеми, опорні конспекти. Саме опорна схема  віддалено нагадує алгоритм, але на відміну від нього є гранично спрощеним, лаконічним записом, який навіть п'ятикласники,які не вміють писати швидко, перепишуть за дві-три хвилини.

   При виконанні тренувальних завдань вдома і в класі учні в міру необхідності звертаються до схеми. Надалі вже в 6 класі знову доведеться повернутися до первісної запису і внести в неї додатки і так до 11 класу.

  Систематична робота зі схемами, складання їх за безпосередньої участі самих учнів призводить до того, що на певному етапі навчання вони вже можуть самостійно, спираючись на схеми, викласти той чи інший лінгвістичний матеріал. Спочатку з таким завданням справляються тільки сильні учні, потім ініціативу проявляють і більш слабкі.

   Інтенсифікації процесу навчання школярів сприяє й використання на уроках опорних конспектів. Вони дають можливість розкрити резерви пам’яті, інтелектуальні можливості, творчий потенціал учнів.

   Однією з переваг логічної схеми є її динамічність. Матеріал у ній подається поступово, у міру засвоєння його учнями. Це дає змогу не забігати наперед, не вгадувати результати, а бути присутніми при народженні граматичного правила й самим творити його. Подібні наочні укрупнення, особливо динамічні, дають змогу створювати в класі атмосферу пошуку й свідомого засвоєння виучуваної теми.

   Такі схеми треба використовувати якнайповніше. Доцільно також використовувати подібні укрупнення й під час проведення спостережень та дослідів над мовним матеріалом.

М.І.Пентилюк стверджувала, що звичайний описовий виклад теоретичного матеріалу, який традиційно подається в підручнику, позбавляє можливості широко варіювати його на різних етапах засвоєння. За логічною схемою можна повторити матеріал на уроці приблизно шість разів, а саме під час: 1) творення логічної схеми; 2) зображення її на дошці; 3) перенесення в зошити; 4) виконання вправ із використанням схеми; 5) зіставлення схеми з матеріалом підручника; 6) підсумків.

   Щоб процес вивчення української мови був усвідомленим і цікавим, активізував пізнавальну діяльність учнів, логічні схеми повинні охоплювати, по-перше, теоретичний матеріал із мови до однієї теми, до кількох, до всього розділу; по-друге, теоретичний матеріал повинен закріплюватися значною кількістю тренувальних вправ, проблемних питань та завдань для самоперевірки.

  Маючи перед собою схему, діти навчаються послідовно викладати відомості, які вони мають із даної теми. Можна запропонувати питання такого характеру, наприклад: «Розкажи все про префікс», «Розкажи про рід іменника». Учні можуть ставити питання один одному за схемами. Дітям подобається цей вид роботи, їм цікаво почути відповідь товариша. Таким чином, іде розвиток діалогічного й монологічного мовлення дітей, коригується інтонаційна її сторона, закріплюються отримані знання.

За схемами учні згадують усе, що потрібно для виконання завдання й перевіряють правильність написаного.

   Робота над розповіддю з опорою на схему сприяє розвитку мовлення, учить відповідати доказово, використовуючи в якості ілюстрації необхідний мовний матеріал.

 Учні й самі із задоволенням пробують складати опорні схеми, багато з них я використовую в роботі. З досвіду роботи знаю, що систематичне і цілеспрямоване використання опорних схем на уроках мови здатне не тільки закласти певний рівень знань, а й добре розвиває пам'ять, мислення, увагу.  Ці якості останнім часом недостатньо розвинені  у більшості учнів.
Вимога уникати в схемі зайвих слів, непотрібної інформації ні в якому разі не перешкоджає включенню в неї матеріалу, що має важливе значення для засвоєння поточної навчальної інформації, а також відомостей, які обов'язково стануть у нагоді в майбутньому.

 Отже, схема як засіб наочності в навчанні є не стільки ілюстрацією, яка дається паралельно з усним чи письмовим викладенням матеріалу, скільки ключем до вирішення практичних завдань, схема активізує не лише пізнавальну, але й розумову діяльність учнів, тим самим мотивуючи учня, роблячи його успішним .

  Опорні схеми на уроках повинні стати постійними помічниками учнів, основою дружного спілкування, імпульсом до активної, зацікавленої праці. Вони забезпечують роботу всього класу й швидке просування в навчанні всіх дітей. Як результат на кожному уроці з’являється резерв часу, а отже, можливість виконати велику кількість різноманітних вправ на закріплення й повторення вивченого, а також на вироблення міцних умінь і навичок. Це дає змогу працювати на майбутні теми програми, здійснювати їх перспективне вивчення. Разом з цим, подають дітям цілісну картину окремих розрізнених правил, допомагають тримати в пам’яті логічні зв’язки певного визначення, оскільки здебільшого опорні схеми мають характер алгоритму і слугують для практичного використання.

  Використання схем сприяє глибшому засвоєнню знань ще й тому, що вивчення програмового матеріалу лише за підручником має обмежені можливості багаторазового повторення.

  Отже, сучасний урок української мови має характеризуватися ефективною організацією роботи учнів. Сучасним можна назвати урок, побудований на засадах розвивального на-вчання, що сприяє розвитку в учнів мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між різноманітними фактами і явищами, а також виробленню навичок логічного структурування.

  Використання опорних схем на уроках української мови дає позитивні результати: підвищення активності та ініціативності учнів; позитивну динаміку мотивації дітей; підвищення якості уроків української мови за рахунок використання необхідної кількості наочності. Учні демонструють свої знання (відповідно до своїх індивідуальних можливостей).

Досвід роботи доводить, що застосування опорних схем під час вивчення української мови не лише допомагає в практичній діяльності при виконанні письмових робіт, а й дає змогу учням аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу, моделювати й розв’язувати пізнавальні ситуації, учитися будувати монологічні висловлю- вання, що сприяє як мовленнєвому, так і загальному розвитку учнів.

   Таким чином, якщо вчитель на уроках української мови буде постійно використовувати опорні схеми, то це сприятиме проведенню багаторазового повторення матеріалу й водночас підводитиме дітей до узагальнення всієї теми. Також внаслідок систематичного застосування вищезазначених схем досягається економія навчального часу, активізується пізнавальна діяльність школярів. Опорні конспекти з певної теми спрямовані на розвиток учнівської пам’яті й мислення, що забезпечує високу ефективність засвоєння  програмового матеріалу.