Стаття «Дослідження ступеня занурення в Інтернет-простір та феномену селфі-культу як еквівалентів успішності й популярності сучасних підлітків»

Дар’я Юріївна Москалюк

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 65

ДОСЛІДЖЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАНУРЕННЯ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТІР ТА

ФЕНОМЕНУ СЕЛФІ-КУЛЬТУ ЯК ЕКВІВАЛЕНТІВ УСПІШНОСТІ Й ПОПУЛЯРНОСТІ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ

Анотація

Стаття присвячена розгляду психологічних аспектів феномену «селфі», аналізу психологічної літератури на дану тему. Сьогодні наше життя неможливо уявити без цифрових технологій та соціальних мереж. Людська свідомість та звички змінюються повільніше за технології, й багато чого зі звичних речей змінює свою форму, але не зміст. Ефекти феномену «селфі» слід враховувати у процесі поглиблених досліджень для розробки раціональних методів використання Інтернет-технологій та психокорекції.

Ключові слова: соціальна мережа, феномен «селфі», самопрезентація, самоідентифікація

Annotation

The article deals with the psychological aspects of the phenomenon of «selfie», the analysis of the psychological literature on this topic. It is impossible to imagine our nowadays life without digital technologies and social nets. Human mind and habits transform slowly than technologies so that many common things change their form but not their content. The effects of «selfie»-phenomenon should be taken into account in the process of in-depth research to develop best practices for the use of online technologies and therapy.

Keywords: social network, the «selfie» phenomenon, self-presentation, self-identification

Актуальність проблеми. Активне використання сучасними підлітками соціальних платформ (Facebook, Instagram, Telegram) в якості інструментів повсякденної комунікації не тільки ініціює зміну просторово-часового контексту міжособистісного спілкування, а й трансформує особистісну ідентичність користувача (конструюється в процесі віртуальної комунікації), режими і установки міжособистісної взаємодії. Дослідження впливу соціальних мереж на міжособистісне спілкування є надзвичайно актуальним, оскільки Мережа, на думку одного із засновників соціології інтернет-спільнот                  Г. Рейнгольда [7], стала альтернативним полем формування та підтримки особистих відносин. І, як наслідок, автопортрет або «cелфі» стає невід’ємною частиною життя багатьох людей і є поширеним явищем сучасної культури. Захоплення cелфі в сучасному світі все більше набуває характеру «повальної катастрофи». Сьогодні практично кожен підліток робить фотографії на витягнутій руці, розміщує їх у соціальних мережах, на форумах або чатах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літературних джерел показав, що ставлення психологів і соціологів до феномену селфі є неоднозначним. Відзначаються і позитивні, і негативні сторони даного явища. Так, К. Топмсон і К.В. Ануфрієва вважають cелфі новим рівнем прояву нарцисизму [16; 1]. При цьому А.Н. Карр не згоден з цією точкою зору, і вважає, що нарцисизм занадто просте пояснення для селфі. Вчений стверджує, що це функціональний нарцисизм, необхідний звичайному користувачеві соціальних мереж, що дозволяє швидко вмонтувати себе у світовий потік даних [10]. Д. Кілнер примирює ці два різних погляди, кажучи, що селфі дозволяє людині «фальсифікувати себе», редагувати свій образ відповідно до самосприйняття [12].

О.І. Одарущенко зараховує селфі до характеристики кризи самовизначення, найбільш характерної для підліткового віку, де фотографування себе розглядається як спроба осмислити своє «Я» [5].

Дж. Оуллет співвідносить селфі з віртуальним аналогом матеріальних тотемів, таких як сувеніри, листівки, іграшки, які з’єднують внутрішній світ із зовнішнім і дозволяють уявити себе у більш вигідному світлі, ніж є насправді [13].

Зовсім інша точка зору у Б. Худа [11], який вважає, що людина настільки прив’язана до сучасних технологій, що смартфон і гаджет стають якимись штучними продовженнями її тіла.

Американський психолог П. Рутледж на перший план у розумінні селфі виводить візуальну комунікацію. На її думку, портрет людини з певним виразом обличчя, що знаходиться в певному контексті, може сказати набагато більше, ніж величезний текст [15].

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Стаття присвячена спробам дослідити конкретні різновиди опосередкованої Інтернетом діяльності, які потенційно здатні призвести до глобальних особистісних перетворень.

Метою цієї статті є дослідження трансформації режимів віртуальної міжособистісної комунікації і віртуальної ідентичності у просторі соціальних медіа, визначення характеру самоідентифікації і самопрезентації сучасних підлітків у віртуальному просторі соціальних мереж через побудову своїх акаунтів із використанням перформансу, визначення масштабів розповсюдження селфі-культу серед сучасних підлітків як способів успішної самореалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні наше життя неможливо уявити без цифрових технологій та соціальних мереж. Людська свідомість та звички змінюються повільніше за технології, й багато чого зі звичних речей змінює свою форму, але не зміст. Основні проблеми «мешканця Інтернету» концентруються в області самосприйняття. Як відомо, підлітки зазнають  труднощів у близькому спілкуванні і саморозкритті, а також у прийнятті свого фізичного «Я» і своїх тілесних потреб. Можливою безпосередньою причиною цього є нерозвинені, інфантильні механізми самооцінки, які породжують ідеалістичні вимоги і перешкоджають формуванню диференційованих й адекватних уявлень про себе. Для частини підлітків надмірна залученість в Інтернет пов’язана з готовністю контролювати кожен етап роботи комп’ютерних програм; цю схильність контролювати вони можуть перенести і в сферу людських відносин, а з огляду на те, що спроби маніпулювання іншими людьми часто закінчуються невдачею, це може штовхати дітей до замкненості й соціальної ізоляції [2].

Бум селфі вперше показав, що особисте стає для Інтернет-користувача важливішим за громадське. Фотографії з масових заходів збирають на 20-25% менше відгуків і лайків, ніж селфі. Культурний феномен селфі відображає бажання людини, щоб її помітили, оцінили і визнали. Лише кілька лайків друзів у соціальних мережах розкривають основні аспекти людської психології. Підлітки, які відчувають непереборний потяг до селфі, можуть зазнавати труднощів у встановленні і підтримці міжособистісних відносин. І це зрозуміло: переключити увагу з себе на інших буває досить важко. Психологи називають «селфі-залежність» або «селфізм» проявом соціомедійного самомилування. Захоплення селфі свідчить про те, що людина не до кінця поборола в собі типові дитячі риси – егоцентризм і залежність від оцінки оточуючими, а підлітковий вік як раз і є перехідним етапом на шляху до дорослішання.

Матеріали і методи дослідження. Базою для досліджень стала Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 65, що працює за педагогічною технологією «Росток». Обстежено 69 респондентів у віці від 13 до 17 років, з яких 31 (44,9%) дівчинка і 38 (55,1%) хлопців.

Виходячи з кратності здійснення селфі, досліджувані розділені на групи:

1-а – 18  респондентів, з їх слів, «не захоплюються» селфі (що склало 26%);

2-а – 51 респондент, що захоплюються селфі (що склало 74 %), в якій виділені підгрупи:

а) 12 респондентів, які здійснюють селфі до 2-3 разів на день без особливого бажання викласти фото в соціальні мережі (що склало 23,5 % від загальної кількості);

б) 4 респондентів, які здійснюють селфі мінімум 3 рази на день із розміщенням в соцмережах (7,8 %);

в) 35 респондентів, які здійснюють селфі в будь-який зручний момент з активним подальшим розміщенням в соцмережах (68,7 %).

Результати та їх обговорення. При дослідженні мотивації проведення селфі (Діаграма 1) виявилося, що 26 респондентів (47%) роблять селфі «на пам’ять», 22 (40%) здійснюють селфі-зйомки «просто так» без певної мотивації, 3 (5%) – для збільшення кількості фоловерів, 2 (4%) –  заради «самомилування», 1 (2%) – заради «лайка», чекаючи на позитивну оцінку, 1 (2%) – для демонстрації своєї популярності.

Діаграма 1. Розподіл відповідей, що відображають мотивацію проведення селфі у досліджуваного контингенту

Висновки. Самопрезентація та самоідентифікація в умовах ілюзорної «реальності» Інтернет-простору представляє можливість для втілення нарцисичних тенденцій особистості. Презентація автопортретів за допомогою селфі-знімків у процесі комунікації і «проживання» в умовах віртуального Інтернет-простору на шкоду істинної реальності є сприятливим грунтом для підвищення суб’єктивного рівня якості життя особистості підлітка. «Позитивні» і «негативні» ефекти феномену «селфі» вимагають подальшого поглибленого наукового дослідження в галузі сучасної психології для розробки раціональних методів використання Інтернет-технологій та психокорекції.

Список використаної літератури:

1. Ануфриева К.В. «Селфи» как форма проявления нарциссизма личности в современном глобальном сообществе // Вестник ТвГУ. Серия «Философия». 2014. Выпуск 2. – С. 79-90.
2. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность. Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А.Е. Войскунского Москва: Можайск–Терра, 2000, 431 с., C.91.
3. Зурабян С., Брашован Е.А. СЕЛФИ-АДДИКЦИЯ: БОЛЕЗНЬ ИЛИ СПОСОБ САМОРЕАЛИЗАЦИИ // Международный журнал экспериментального образования. – 2015. – № 11-6. – С. 860-862.
4. Инстаграм как форма автобиографической памяти / Л. В. Чернавина // Молодежный вестник Санкт-Петербургского государственного института культуры : сб. ст. аспирантов, магистрантов, студентов / СПбГУКИ. – Санкт-Петербург : СПбГИК, 2016. – № 1. – С. 10-13 
5. Одарущенко О.И. Селфи и его влияние на поведение подростков (психологический аспект). Сборник научных статей и материалов международной конференции «Цифровое общество как культурно-исторический контекст развития человека», 11-13 февраля 2016 г., Коломна. – С. 295-297.
6. Погонцева Д.В. Самопрезентация в киберпро­странстве / Д.В. Погонцева // Философские проблемы информационных технологий и киберпро­странства. 2012.     № 2 (4). С. 66-72.
7. Рейнгольд Г. Умная толпа: новая социальная революция. М. : Фаир-пресс, 2006. 416 с.
8. Berlatsky N. Selfies are art // The Atlantic, Nov 22 2013 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.theatlantic.com
9. Brand M., Young K.S., Laier C. Prefrontal control and Internet addiction: a theoretical model and review of neuropsychological and neuroimaging fidings // Front. Hum. Neurosci. 27 May 2014.
10. Carr Nicholas G. The Shallows: What the Internet is Doing to our Brains. W.W. Norton, 2010. – 276 p.
11. Hood B. The Self Illusion: How the Social Brain Creates Identity. Oxford University Press, 2013. – 368 p.
12. Kilner James. The Curated Ego: What Makes a Good Selfie? – BBC News Magazine on Twitter and on Facebook.
13. Ouellet J. Me, Myself and Why Searching for the Science of Selfie. Penguin Books, 2014. – 336 p.
14. Prensky M. Digital Natives Digital Immigrants // On the Horizon. MCB University Press, 2001. Vol. 9, № 5, October. 
15. Rutledge Pamela. Psychology of Social Media- Interview on CCTV.
16. Tompson K. Smarter Than You Think: How Technology Is Changing Our Minds for the Better. Penguin Press, 2013. – 352 p.