Стаття "Двовекторний зміст динаміки взаємодії та взаємовпливу співвідношення «колір-емоція» у контексті формування емоційно-духовного генезу молодших школярів"

Д.Ю. Москалюк

kzsh65@ukr.net

darjaavramenkomoskalyuk@gmail.com                                                            

Двовекторний зміст динаміки взаємодії

та взаємовпливу співвідношення «колір-емоція»

у контексті формування емоційно-духовного

генезу молодших школярів

Д.Ю. Москалюк. Двовекторний зміст динаміки взаємодії та взаємовпливу співвідношення «колір-емоція» у контексті формування емоційно-духовного генезу молодших школярів

Анотація: Проаналізовано теоретичні наукові розробки і публікації, присвячені проблематиці двовекторності колірно-емотивного концепту, механізм впливу колірного образу, емпірійне значення кольоративу, емотивно-афективний компонент у структурі змісту кольору. Досліджено алгоритм динаміки взаємодії та взаємовпливу співвідношення «колір-емоція» на розвиток рівня сензитивності та емоційно-духовного генезу особистості молодших школярів. Зроблено висновок про те, що вибір кольору у ситуації «тут і зараз» якісно впливає на розвиток самосвідомості дітей молодшого шкільного віку, рефлексії та здатності до ідентифікації. Кольоратив, сензитивність, кольоротерапія, екстерорецепція, рефлексія.

Д.Ю. Москалюк. Двухвекторное содержание динамики взаимодействия и взаимовлияния соотношения «цвет-эмоция» в контексте формирования эмоционально-духовного генеза младших школьников.

Аннотация: Проанализировано теоретические научные разработки и публикации, посвященные проблематике цвето-эмотивного концепта, механизм влияния цветового образа, эмпирическое значение колоратива, эмотивно-аффективный компонент в структуре содержания цвета. Исследовано алгоритм динамики взаимодействия и взаимовлияния соотношения «цвет-эмоция» на развитие уровня сензитивности и эмоционально-духовного генеза личности младших школьников. Сделано вывод о том, что выбор цвета в ситуации «здесь и сейчас» качественно влияет на развитие самосознания детей младшего школьного возраста, рефлексии и способности к идентификации. Колоратив, сензитивность, цветотерапия, экстерорецепция, рефлексия.

D.Moskalyuk. The double-vector contents dynamics of interaction and mutual influence relation «color-emotions» in the context of the formative emotional and spiritual genesis of junior schoolchildren.

Annotation: The theoretical scientific developments and publications devoted to the problems of color-emotive  concept, mechanism of the effect of the image color, the experiential value of colorative, an emotive affective component in the structure of the content of the color are analyzed. The algorithm of the dynamics of the interaction of the relation «color-emotion» for the development of the level of sensitivity and emotional-spiritual genesis of the personality of junior schoolchildren is studied. It is concluded that a color in a situation «here and now» quality affects the development of self-comprehension of children of younger school age, the reflection and the ability to identify. Colorative, sensitivity, color therapy, exteroreception, reflection

Актуальність проблеми дослідження визначається, перш за все, необхідністю розуміння механізмів впливу як кольору на емоційно-духовний стан, так і навпаки, емоційно-духовного стану на сприйняття кольору молодшими школярами у зв’язку із розширенням  простору їхньої взаємодії.

Мета статті – дослідити використання кольору для визначення емоційно-духовного стану молодших школярів шляхом проективної колірної діагностики, адже саме за допомогою малюнків та кольору учні можуть якнайповніше виразити те, що їм важко висловити словами.

Об’єктом дослідження статті є актуальний емоційно-духовний стан молодших школярів Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 65 (паралель 4-их класів).

 Предметом дослідження виступає кольоро-малюнкова діагностика у поєднанні з кольоротерапією як засіб впливу на емоційно-духовний стан молодших школярів.

Теоретичних наукових розробок і публікацій, в яких започатковано розв’язання проблеми та присвячених проблематиці «колір-емоція» є досить багато як в історії наукової думки, так і в сучасній науці. Йдеться про психологію, психофізіологію, нейропсихологію, культурологію, естетику, філософію, лінгвістику та ін.  До таких розробок належать праці В. Вундта, Л.А. Шварц, В.С. Мухіної, В.Н. Ворсобіна та В.Н. Жидкіна, Л.П. Урванцева, Й.В. Ґете, Г.В.Ф. Гегеля, П.А. Флорентського,                   Е. Мюллера, С.В. Кравкова, М. Люшера, А.М. Еткінда, Й. Іттена, П.В. Яньшина, Л. А. Лисиченко, Б.А. Базими  та багатьох ін.

Механізм впливу колірного образу на емоційно-духовну сферу людини базується на здатності людини штучно викликати в себе відчуття кольору, а також весь комплекс інших, пов’язаних з ним відчуттів та емоцій [2, c. 74-79].

Емпірійне значення кольоративу – це конотативний смисл, що виникає в семантиці кольору за умов його реалізації у відповідному контексті таким чином, що попередній досвід взаємодії з навколишнім світом дозволяє адресату впливу адекватно «розшифрувати» додаткове інформаційне навантаження, закодоване в змістовій структурі даного кольору [4,с. 95].

Так, зокрема  Л. Лисиченко характеризує особливості колірної картини світу представників різних психологічних типів: у екстравертів – на першому місці об’єкт, який зображується або з приводу якого виражаються почуття, міркування, тому колірний світ екстравертів барвистий і відповідно хроматичні кольори посідають у їх свідомості значне місце. Картина світу інтроверта – всередині його, тому вона ахроматична [3, с. 135-137].

Колірний концепт, який виступає значущим у тій чи іншій ситуації, надає відповідне функціональне навантаження корелюючій колірній номінації, що  використовується у вказаній ситуації.

Акцентуація колірного блоку використовується як засіб зняття автоматизму сприйняття адресатом кольору як такого і, таким чином, як засіб впливу на емоційно-духовну сферу адресата. Наслідком процесу прагмасемантичної акцентуації є емотивно-афективний компонент у семантичній структурі кольору.

Емотивно-афективний компонент у структурі змісту кольору – це додатковий смисловий компонент, функціональне навантаження якого полягає у стимулюванні прогнозованої емоції або емоційного стану адресата через актуалізацію в його свідомості певного колірного образу. Цей тип конотативного значення демонструє залежність не тільки від уявлень людини про той чи інший колірний зразок, але також залежність від об’єктивних, іманентних властивостей природних колірних стимулів, які можуть певним чином впливати на психофізіологічний стан людини.

Асоціативні, символічні значення кольоративів передусім пов’язані з оцінкою, що є універсальною категорією. Адже не існує спільноти людей, у якій відсутнє уявлення про «красиве/потворне», «приємне/неприємне» тощо. Асоціативні блоки сприяють виявленню й реалізації амбівалентності колірних ознак, символів, тобто здатності одного кольору викликати позитивні і негативні асоціації, естетичні оцінки, емоційний вплив.

Проаналізувавши результати проведеної невербальної проективної психодіагностики емоційних станів за допомогою кольоро-малюнкового тесту, розробленого О.О. Прохоровим і Г.М. Генінг [7] у паралелі 4-х класів Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 65, ми можемо зробити висновки про те, що молодші школярі інтуїтивно та безпомилково обирають кольори, що відображають їхню емоційно-духовну потребу. Тест має високі кореляти з референтними методиками діагностики психічних станів: тестом Люшера, методикою Лутошкіна. Він доступний і зручний у застосуванні як вчителем у процесі навчання, так і психологом в умовах психологічного консультування. У малюнках і кольорі діти висловлюють те, що їм важко сказати словами. Крім того, внаслідок привабливості і природності завдання, ця методика сприяє встановленню хорошого емоційного контакту психолога з дитиною, знімає напругу, що виникає в ситуації обстеження [6].

Вибір кольору у ситуації «тут і зараз» якісно впливає на розвиток самосвідомості, рефлексії та здатності до ідентифікації. Активізується процес синестезії – вродженого феномену сприйняття, що полягає у тому, що враження, яке відповідає даному збуднику (тут, колір) та специфічне для даного органу чуття, супроводжується іншим, додатковим  відчуттям чи образом. В учнів окресленої вікової категорії через вибір теплих кольорів спектра превалює чуттєве сприйняття світу. Використання жовтого, червоного, рожевого, помаранчевого кольорів у своїх малюнках засвідчує стабільне перебування дітей під впливом емоційних станів активності, мрійливості, фантазування, азарту. Будучи неодмінним показником об'єктивної дійсності, колір впливає на свідомість школяра, перекликаючись із такими «неперцептивними» категоріями, як людські емоції, почуття, ідеї, морально-етичні якості. Таким чином, слід зазначити, що розвиток сприйняття кольору молодшими школярами сприяє зростанню рівня сензитивності особистості в її стосунках із зовнішнім середовищем. Колір як екстерорецептивний збудник не тільки викликає ту чи іншу емоцію, несучи у собі функцію надзвичайно зручного засобу для об’єктивізації емоційних переживань, він водночас виступає предметом якісного вибору, суголосного актуальному емоційному стану дитини.

Взаємозв’язок і взаємовплив  кольору та емоцій є багаторівневим. По-перше, кольори та їх поєднання є символами емоцій, їх зовнішнім втіленням, опредмеченою формою; по-друге, емоційні стани дітей впливають на ситуативне ставлення до кольору (зміни колірної чутливості, колірних уподобань і т.д.), по-третє, стійкі  емоційні особливості (властивості) суб’єкта також знаходять своє відображення у різноманітних варіантах колірних уподобань. Подібна поліфункціональність кольору робить його унікальним засобом вивчення емоційної сфери дитини молодшого шкільного віку.

Саме на цьому етапі розвитку дітей (9-10 років) процес перебудови психічних процесів вже є довершеним, елементи зорового аналізатора володіють достатньою зрілістю та навичками і відкриваються широкі перспективи розвитку високого рівня сприйняття кольору.

Перспективою подальших розвідок з цього питання бачимо використання кольоро-малюнкової проективної діагностики як стрижневого корекційно-відновлювального напрямку психологічного патронажу, що сприяє встановленню позитивного емоційно-духовного контакту, знижує напругу та відчуття дискомфорту. В даному випадку діагностична робота, поєднуючись із відновлювальною, дає психотерапевтичний ефект, що досягається самим використанням кольору, можливістю відображення позитивних та негативних емоцій. І найголовніше, емоційний ряд завжди завершується рефлексією у мажорному тоні – захватом, власним вибором та відчуттям піднесення.

Список використаних джерел:

1.                   Базыма Б.А., Густяков Н.А. О цветовом выборе как индикаторе эмоциональных состояний в процессе решения малых творческих задач. //Вестник ХГУ. Харьков, 1988. – 320 с.
2.                   Беспалько И.Г. О соотношении между цветовыми порогами, соматотипом и эмоциональным состоянием. //Математические методы в психиатрии и неврологии. Л., 1972.
3.                   Лисиченко Л. А. Мовна картина світу та її рівні / Л. А. Лисиченко // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Х. : Майдан, 1998. – Т. 6.
4.                   Пастушенко Т.В. Конотативні значення кольору в мовній інтерпретації // Вісник Київськ. держ. лінгвістичного університету: Дослідження молодих вчених. Сер. «Філологія». - К.: КДЛУ. - 1997. - Вип. 4: Актуальні проблеми вивчення мови, мовлення і перекладу. - С. 92-97.
5.                   Петренко В. Ф. Взаимосвязь эмоций и цвета / В. Ф. Петренко, В. В. Кучеренко // Вестник МГУ. Серия «Психология». – Москва, 1988. – Вып. 7.
6.                   Практикум   по   психологии  состояний:   Учебное   пособие / Под ред. проф. А. О. Прохорова. – СПб: Речь, 2004. – 480 с.
7.                   Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Гума-нит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. – 384с: ил.
8.                   Урванцев Л.П. Психология восприятия цвета. Методическое пособие. Ярославль, 1981.
9.                   Шварц Л.А. Изменения цветоощущения в эмоциональных состояниях. //Проблемы физиологической оптики. М, 1948. - Т. 6.