Стаття "Ефективність застосування передового педагогічного досвіду"

Ефективність застосування                                                        передового педагогічного досвіду на уроках  геометрії

                                                                Т. В. Пономаренко, вчитель математики Будянського ліцею Харківського району

    Діяльність вчителя базується на системі педагогічних знань умінь і навичок, способів здійснення творчої педагогічної діяльності, емоційно-ціннісних ставлень, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи, що об’єднано в педагогічний досвід.

       Педагогічний досвід може бути масовим і передовим. Передовий педагогічний досвід формується на основі масового завдяки оволодінню об'єктивними педагогічними закономірностями (Ю.К.Бабанський).

  Єфективність передового педагогічного досвіду спрямована на  забезпечення ефективності навчально-виховного процесу шляхом використання оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, нових систем навчання і виховання або вже відомих форм, методів, прийомів, засобів роботи на основі їх удосконалення.

   Передовий педагогічний досвід розрізняється за обсягом і рівнем творчої самостійності його автора. За обсягом виділяють такі види досвіду: система роботи установи; система роботи працівника (учителя, директора, інспектора-методиста тощо); вирішення важливої педагогічної проблеми у закладі освіти; вирішення важливої педагогічної проблеми у діяльності окремих педагогів (індивідуалізація навчання у процесі викладання математики); певні форми, методи і прийоми, які застосовуються у навчальному закладі; форми, методи і прийоми, якими користуються окремі педагоги. За рівнем творчої самостійності виділяють такі види передового педагогічного досвіду: раціоналізаторський і новаторський .

     Раціоналізаторський досвід вирізняється новим оригінальним підхід в роботі вчителя, що підвищує якость навчання та виховання учнів. Таким є досвід С.П.Логчевської, сконцентрований на вмілу реалізацію в практичній діяльності ідей педагогічної науки з питань диференціації навчання.

     Новаторський досвід запроваджує і реалізує нові прогресивні ідеї, визначає нові шляхи вирішення окремих і загальних педагогічних завдань; використовує нові форми, методи, прийоми, переорієнтовуючи їх на вирішення сучасних завдань. Таким є досвід В.Ф.Шаталова.

   Метою передового педагогічного даного досвіду є ефективність навчання в цілому, а саме: активація пізнавальної діяльності учнів на уроках, зокрема – на уроках геометрії; розвиток творчого потенціалу учня, як запорука його успішної самореалізації; організація диференційованої та індивідуальної роботи на уроках математики.  

    Навчання є ефективним, коли воно здійснюється без примусу. Для цього має місце створення  умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня, врахування психофізіологічного розвитку. В умовах класно-урочної системи в класі навчаються діти з різними здібностями, ця вимога повинна бути забезпечена методично грамотним використанням і чергуванням форм колективної, індивідуальної та групової роботи. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках геометрії та в позаурочний час проходить через диференційований підхід у навчанні і вихованні учнів.

      Використання поряд з традиційними методиками і технологіями, інноваціонниі методи навчання. - наддієвиший засіб покращення результатів навчального процесу. Диференційований підхід у навчанні необхідний, але він повинен визначатися не формою, а змістом навчального процесу. На мій погляд, самим ефективним і успішним уроком є ​​той урок, де створена проблемна ситуація. Важливою умовою прояву такого типу навчання є дослідницький характер роботи учнів у процесі навчання. Урок є неефективним, якщо учні не працювали активно і самостійно, не вирішували завдань, що вимагають не тільки певних знань, кмітливості.

     У реалізації проблемного навчання істотну роль відіграє створення на уроці проблемної ситуації. Розвиток внутрішніх сил людини - це не тільки соціальне замовлення суспільства, а й потреба самої людини, що усвідомлює свою опосередкованість від об'єктивного світу практикою і бажає реалізувати свій внутрішній потенціал. Єфективність навчання базується  не тільки в розвитку учня, воно повинно зачіпати потенційні можливості учня, викликати його творчу активність, і це є як вищим рівнем пізнавальної активності, що характеризуються такими якостями, як оригінальність, нешаблонность, самостійність.             

     Головна мета освітнього процессу - збереження та підтримка індивідуальності дитини, її фізичного і психічного розвитку, формування вміння вчитися. Розвиток особистості дитини - процес безперервний.  Для того щоб успішно  прогнозувати і спрямовувати особистісний розвиток, дитину потрібно знати і розуміти.  Пізнання індивідуальності кожного школяра, його творчого потенціалу - ось основна мета роботи педагога.            

       В основі методів та методик ефективності педагогічної діяльності є забезпечення позитивної динаміки розвитку учнів на уроках математики, розкриття індивідуальності дитини, що створює сприятливі умови для формування навчально-інтелектуальних умінь і навичок, для розвитку пізнавальної активності, професійної спрямованості особистості. Досягненню цих цілей служить вирішення наступних завдань:                                                • пояснення матеріалу на  високому  рівні;                                                                 • чітке виділення змісту навчального матеріалу;                                                        • перед початком вивчення  теми ознайомлення учнів з результатами, яких вони повинні досягти;                                                                                               • формування у дітей прагнення до змагальності, здоровому суперництву, повної реалізованості                                                                                                • організація групової роботи учнів з урахуванням інтелектуальних здібностей та інтересів учнів.        

     Проводячи індивідуальну і диференційовану роботу, та виходячи з досліду передового досвіду вчителів-предметників, вважаю за необхідне знання індивідуальних і типологічних особливостей кожного учня; аналізувати навчальний матеріал, виявляти можливі труднощі, з якими зустрінуться  учні; складання розгорнутого плану уроку; постановка найближчих педагогічних завдань у роботі з кожним учнем; здійснення зворотного зв'язку; дотримання педагогічного такту.      

    Використовування диференційованої та індивідуальної роботи на всіх етапах засвоєння знань і умінь допомагає активізувати пізнавальну діяльність учнів на уроках. З метою активізації уваги учнів на уроці я використовую різні прийоми, в яких основним є  включення в роботу не тільки органів почуттів, а й емоційної сфери дитини; виконання всієї роботи учнями самостійно; виставлення оцінки (її  заміняють самооцінка, самокорекція).

       При проведенні навчальних занять необхідно, щоб пояснення навчального матеріалу було доступним кожному учневі і як результат, учні максимально добре засвоїли  матеріал.

    В залежності від мети на уроках застосовую різні методи навчання:             - пояснювально-ілюстративний метод, що  інформує учня про нові елементи знань даного заняття;                                                                                                - репродуктивний метод характеризується відтворенням і повторенням способу діяльності за завданням викладача;                                                           - проблемний метод орієнтує на усвідомлене засвоєння знань, формує математичне мислення;                                                                                            - евристичний метод орієнтує учнів до самостійного відкриття тих чи інших явищ або законів;                                                                                                               - дослідницький метод служить  для самостійного пошуку зв'язку між вже наявними знаннями.

    У кожному уроці повинна бути інтрига, родзинка; сучасний урок - це урок запитань і сумнівів, осяянь і відкриттів, Умови такого уроку:                               • теоретичний матеріал викладається на високому рівні;                                          • принцип зв'язку теорії з практикою;                                                                             • принцип доступності;                                                                                                           • принцип свідомості;                                                                                                         • установка не на запам'ятовування, а на сенс;                                                                   • принцип міцності засвоєння знань;                                                                                 • мислення має головувати над пам'яттю

          В навчанні доцільно використовувати нетрадиційні уроки. В якості засобів активізації навчання школярів виступають: навчальний зміст, форми, методи та прийоми навчання. Методи навчання ділять на стандартні і нестандартні. Стандартний вид навчання являє собою навчання знанням, умінням і навичкам за схемою: вивчення нового - закріплення - контроль-оцінка. Нетрадиційні форми уроків дозволяють зробити уроки геометрії більш доступними і захоплюючими, залучити інтерес всіх учнів, залучити їх до діяльності, в процесі якої набуваються необхідні знання, вміння і навички. Саме такі уроки підвищують ефективність навчання, припускають творчий підхід з боку вчителя і учня.      

       Аналізуючи передовий педагогічний досвід, в роботі з викладання геометрії необхідні наступні нестандартні уроки:  урок-змагання; урок-гра; урок-подорож; урок-практикум; урок-лекція; урок-консультація; інтегровані уроки.

         Щоб дітям у сучасній школі цікава була геометрія, потрібно використовувати на уроках і додаткових заняттях  елементи інформаційних технологій, що  формує і розвиває пізнавальну мотивацію школярів до отримання нових знань, допомагає створювати умови успішності кожного учня на уроці, значно покращує чіткість в організації роботи класу.

       Серед інноваційних методів навчання, виходячи з практики вузівської освіти, слід зазначити, перш за все, тести, які максимально сприяють розвитку математичного мислення учнів, тобто виконують розвиваючу функцію. Застосування тестів на уроках геометрії забезпечує  ефективний зворотний зв'язок у навчальному процесі, виявляє факт засвоєння знань,  отримання реальної картини того, що вже зроблено в ході навчального процесу і що належить зробити. Перш ніж застосовувати тести на уроці, необхідно визначитися з метою вивчення цієї теми і конкретного уроку, тобто визначитися, як учні повинні засвоїти даний навчальний матеріал: тільки дізнаватися, розрізняти, що до чого (1-й рівень), або виконувати якісь завдання, щось визначати, доводити, тобто діяти у відомій їм стандартній ситуації (2-й рівень), а може бути ви виводите своїх учнів на рівень евристичної діяльності, вчіть вмінню діяти в нестандартній для них ситуації (3-й рівень). У висновку результати тестування аналізуються, і робиться висновок, проектується подальший навчальний процес.            

  Поточний контроль за засвоєнням матеріалу проводиться на різних етапах уроку у вигляді: опитування за картками; математичного або графічного диктанту; перевірочних, самостійних, контрольних робіт різнорівневого характеру; тестів; комбінованого опитування; заліків.

   При організації занять планую завдання, що містять різні варіанти з системою різнорівневих завдань, які застосовуються на різних етапах навчального процесу. З цією метою здійснюється поділ навчального колективу на групи:

1) група просунутого рівня (складають учні, які ведуть роботу з матеріалом більшої складності і знаходять рішення задачі самостійно або з невеликою допомогою вчителя);

2) група базового стандарту (учні мають достатні знання для вирішення стандартних завдань, утрудняються при переході до вирішення завдань нового типу і не справляються з вирішенням складних завдань);

3) група посиленою педагогічної підтримки (учні цієї групи мають прогалини в знаннях програмного матеріалу, спотворюють зміст теорії в застосуванні до вирішення завдань).

     Важливо, що при такому процесі навчання можливий перехід з однієї групи в іншу. Перехід обумовлений зміною в рівні розвитку учня, здатністю заповнення прогалин і підвищенням навчальної спрямованості.   

     Домашня робота тісно пов'язана з роботою на уроці й розрахована  на розвиток самостійності учнів та їх творчого мислення. Тому необхідно продумано підходити до вибору завдннь.                       

     Актуальністтю передового досвіду та ефективність його застосування є те, що  в освітньому процесі пізнавальна діяльність учнів відіграє провідну роль, так як за допомогою неї здійснюється засвоєння змісту навчання. Працювати над активізацією пізнавальної діяльності - це, значить, формувати позитивне ставлення школярів до навчальної діяльності, розвивати їх прагнення до глибокого пізнання предметів, що вивчаються. Пробуджуючи інтерес до свого предмета, вчителю потрібно не тільки здійснювати передачу досвіду, але й зміцнювати віру в свої сили в кожної дитини незалежно від його здібностей, розвивати творчі можливості у слабких учнів, не давати зупинитися в своєму розвитку більш здібним дітям, учити всіх виховувати в себе силу волі, твердий характер і цілеспрямованість при вирішенні складних завдань. Все це і є виховання творчої особистості.

       Особливість нашого часу - це потреба в заповзятливих, ділових, компетентних фахівцях в тій чи іншій сфері суспільної, соціальної, економічної та продуктивної діяльності. Чим вище рівень освіченості, тим вище професійна та соціальна мобільність. На  уроках учням пропонуються різні види самостійної діяльності, що вимагають мобілізації знань, умінь, здатності приймати рішення, брати на себе відповідальність, виховують волю до перемоги і подолання труднощів.

       Формуючи у школярів самостійность, необхідно мати на увазі два тісно пов'язаних між собою завдання:                                                                                   1. Розвиток самостійності у пізнавальній діяльності, навчання  самостійно оволодівати знаннями, формувати свій світогляд;                                                 2. Навчання самостійно застосовувати наявні знання в навчанні і практичній діяльності.          

     Актуальність цієї проблеми безперечна, так як знання, уміння, переконання, духовність не можна передати від викладача до учня застосовуючи тільки дію слів. Цей процес включає в себе знайомство, сприйняття, самостійну переробку, усвідомлення і прийняття цих умінь і понять, формування висококультурної особистості, так як тільки в самостійній інтелектуальній і духовній діяльності розвивається людина.         

      Головне завдання вчителя не тільки дати учням певну суму знань, а й розвинути у них інтерес до навчання і творчості. З досвіду роботи можна зробити висновки, що інтерес до предмета виробляється тоді, коли учням зрозуміло те, про що говорить викладач, коли інтереси за змістом завдання і вправи, які спонукають учня до творчості, сприяють прояву самостійності при оволодінні навчальним матеріалом, вчать робити висновки і узагальнення, бачити перспективу застосування отриманих знань на уроці, розвивають їх індивідуальні особливості.

     Науковість педагогічного досвіду полягае в процесі пізнавальної діяльності та представляється у вигляді тріади: мотив - дія– результат.  Пізнавальна діяльність школяра є слідство правильно організованої його навчальної діяльності на уроці, що мотивує самостійне її розширення, поглиблення і продовження у вільний час. Ефективність навчального процесу визначається якістю викладання і самостійної пізнавальної діяльністю учнів. 

  Для результативності досвіду, активізації пізнавальної діяльності я урізноманітнюю методику проведення уроків, використовуючи сучасні технології, створення на уроці ситуації успіху і комфортну психологічну обстановку, підвищуючи інтерес учнів до предмета. Реалізація використовуваних методів і форм активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках геометрії та в позаурочний час забезпечує позитивну динаміку індивідуального розвитку кожного учня

В своїй роботі  використовую основні елементи передового педагогічного досвіду, які є перевіреними та єфективними:                                                       1. Урок-лекція.  При підготовці до лекції потрібно мати чіткий, доступним для огляду для учнів план її проведення. При такому веденні уроку необхідні прийоми і форми, що дозволяють зробити учнів активними учасниками. На уроці ставити проблеми, розв'язувати їх. Виклад необхідно супроводжувати питаннями, у зошитах повинні бути записи, тому  заздалегідь продумуються зміст, форма записів на дошці і в зошитах. При вивченні матеріалу з геометрії, активними методами пізнання стають аналогія, порівняння, узагальнення. Лекційне викладання з геометріі супроводжується прикладами, зразками рішення вправ та завдань, застосовуються технічні засоби, наочні матеріали.                                                                                                                      2. Урок-консультація.  Такий урок проводиться при закріпленні навичок по якій-небудь темі. Для цього застосовуються індивідуальні картки для кожного учня чи 4-8 різних варіантів. У картці близько 4-х завдань.                 Перше завдання складається так, щоб перевірити засвоєння обов'язкових результатів навчання. Друге завдання складається для тих, хто засвоїв тему на рівні обов'язкових результатів навчання.. Третє завдання аналогічно другому, тільки його складність збільшується вдвічі. Четверте завдання-це завдання підвищеної складності, тобто в нього входять вправи, що вимагають додаткових знань, кмітливості, неординарного мислення.. В кінці уроку роботи збираються на перевірку, що оцінюються. Якщо учня не влаштовує оцінка, він може відмовитися від неї, тоді ця оцінка в журнал не виставляється. Під час закріплення отриманих знань діти мають можливість виконати випереджувальні завдання і отримати додаткові бали, поліпшуючи свої оцінки. На такому уроці вчитель працює індивідуально з кожним учнем.

3, Урок-практикум. Мета уроків-практикумів - виробити в учнів уміння та навички у вирішенні завдань певного типу або виду, в оволодінні новими математичними методами. Перший етап підготовки до таких уроків полягає в математичному та дидактичному аналізі теоретичного та практичного матеріалу теми. При аналізі практичного матеріалу  робляться наступні дії:        

  - вирішити всі завдання по темі з підручника, виділивши основні види завдань;                                                                                                                            - встановити відповідності практичного матеріалу вивченої теорії;                          - виявити функції кожного завдання;                                                                             - виділити нові для учнів типи завдань,  методи їх вирішення;                                   - відібрати завдання на застосування вивченої теми;                                                   - виділити завдання, що допускають кілька способів вирішення;                                 - спланувати цикли взаємопов'язаних завдань;                                                                   - скласти контрольну роботу, яка враховує рівень розвитку кожного учня.

    Не можна навчитися математики, спостерігаючи  процес з боку, тому на уроках - практикумах увага приділяється  розвивитку самостійністі учнів при вирішенні завдань.

4. Блокове вивчення. На сучасному етапі  поширюється досвід вивчення теоретичного матеріалу укрупненими блоками з тим, щоб вивільнити не менше двох-трьох уроків для вирішення завдань. Перший із серії уроків присвячується знаходженню загальних прийомів за допомогою вивченої теорії. Цей урок разом з вивченим раніше теоретичним матеріалом стає основою для наступних уроків-практикумів, на яких учні виявляють більше самостійності, а вчитель має можливість врахувати їх індивідуальні особливості. Форма роботи на ньому - колективна. На другому і третьому уроках йде колективне і групове рішення більш складних завдань. На останньому уроці цієї серії кожен учень вирішує завдання самостійно у відповідності зі своїми можливостями.

5. Урок-турнір. Підготовка до уроку проводиться заздалегідь. Клас розбивається на команди. Дається творче домашнє завдання: скласти завдання для команди суперників, щоб вона відображала основні питання досліджуваної теми, була оригінально складена і оформлена. На такі уроки доцільно запрошувати батьків, своїх колег, класного керівника. 

 6. Індивідуальна робота. Індивідуальна робота з учнями є необхідною умовою розвитку особистості школяра. Я вважаю, що цей вид роботи з учнями повинен бути присутнім в кожному моменті уроку. Велике значення має організаційний момент кожного уроку. Для підвищення інтересу до предмета доцільно використовувати швидкі математичні диктанти.

   Висновки.      

   Аналізуючи досвід роботи вчителів –новаторів, та з власного досвіду, передовий педагогічнмй досвід роботи дозволяє зробити наступні висновки:         

  1. Одним із шляхів розвитку творчої активності учнів, удосконалення процесу навчання математиці є організована система роботи.                                      2. Систематичне проведення позакласних заходів та підвищення їх навчально-пізнавальної ролі в навчальному процесі сприяє значному поліпшенню якості  підготовки школярів.                                                                 3. Пов'язуючи вивчення теоретичних питань з практичною діяльністю, використання інформаційних технологій дають можливість учням розширювати знання, творчо застосовувати їх у вирішенні різних завдань.             4. Контроль за виконанням всіх видів робіт сприяє організації тематичного обліку знань, допомагає мобілізувати діяльність, сприяє розвитку мислення школярів.

   Використовування передового досвіду у навчальному процесі, з точки зору вчителя- предметника, дозволяє змінити спосіб організації засвоєння змісту навчального матеріалу; реалізувати діяльнісний підхід до навчання геометрії; більш широко здійснити мотивацію навчальної діяльності, реалізацію прикладної спрямованості курсу геометрії; підвищити пізнавальну активність, ефективність самостійної роботи учнів; розширити можливості варіювання різноманітних форм взаємодії вчителя та учня; залучати до роботи практично кожного учня; виявити труднощі кожного, що виникають у ході заняття; підвищити результативність навчання; виховувати особистість, яка може комфортно відчути себе в інформаційному суспільстві. Учні повинні самостійно приймати рішення при розв’язуванні геометричних задач, не звертаючись до вчителя. Також здійснюється пропедевтичне знайомство із змістом та організацією проведення ЗНО та ДПА.

   Уроки математики дозволяють більш правильно сприймати навколишній світ, осягати істину, зміцнювати здоровий глузд, знаходити своє місце в світі, вибирати стиль поведінки.

  Список використаної літератури:

1. Рижова В.М. Диференціація навчання як важливий чинник розвитку пізнавальних інтересів школярів. - Науково-практичний журнал "Завуч" - 2003р., № 8.                                                                                                                     2. Бухвалов В.А. Розвиток учнів у процесі творчості і співпраці. - М., Центр "Педагогічний пошук". - 2000г.                                                                                     3. Математика. Дидактичні матеріали. 7-11 клас. 2006-2007р.р.                                4. Мудра Л.З. Організація індивідуальної роботи учнів на уроках математики. - М., Вища школа, 1975.                                                                                                      5. Горностаєва З.Я "Проблема самостійної пізнавальної діяльності", Відкрита. школа. - 1998. - № 2                                                                                            6. Бабанський Ю.К. Оптимізація процесу обученія.-М.: Педагогіка,                         7. Гусєв В.А. Індивідуалізація навчальної діяльності учнів як основа диференційованого навчання математики в середній школі. -   Математика в школе.-1990. - № 4.                                                                                                          8. Дорофєєв Г.В. Диференціація у навчанні математики. - Математика в школе.-1990. № 6.-С.15-20.                                                                                              9. Калмикова З.І. Психологічні принципи розвивального навчання. - М.: Знание, 1979.-126с.                                                                                                            10. Ромашко І.В., Винник В.М. Технологія роботи в різнорівневих групах. - Математика в школе.-1996, № 4.-с.40-41.                                                                      11. Тимощук М.Є. Про диференційованої допомоги учням при вирішенні завдань-Математика в школе.1990. № 3.-с.13-15                                                                 12. Унт І.Е. Індивідуалізація і диференціація навчання. - М.: Педагогіка, 1990. -191с.                                                                                                                               13. Якиманська І.С. Особистісно-орієнтоване навчання в сучасній школі. - М.:-Вересень, 1996.-96с