Стаття: "Формування цифрової компетентності педагога в умовах нової української школи"

Формування цифрової компетентності педагога в умовах нової української школи

З початком впровадження Нової української школи в освітній процес відчуваються беззаперечні зміни. Реформування освіти непримусово підштовхнуло педагогів до розвитку, самореалізації та вдосконалення  творчого потенціалу. Модернізація традиційних та впровадження інноваційних методів навчання створюють умови для якісного формування цифрової компетентності учнів в умовах інноваційного розвитку освітнього середовища закладу загальної середньої освіти. Сьогодні вже чітко стало зрозуміло, що раніше діючі педагогічні прийоми та методики навчання не мають такої ефективної дії для формування конкурентноспроможної особистості.

«Сучасна школа — це коли щодня вчаться не тільки учні, а й вчителі», — Андреас Шляйхер. Основним пріоритетом реформування сучасного загальноосвітнього закладу є підготовка компетентної особистості, здатної знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Сучасний вчитель має здійснювати особистісно орієнтований та компетентнісний підхід, забезпечувати управління освітнім процесом, враховуючи його психологічний аспект. Вчитель в НУШ виступає не лише в ролі вихователя, наставника та викладача, а й коуча, фасилітатора, тьютора, модератора.

Однією із найважливіших характеристик для вчителя у наші часи є цифрова компетентність педагога. Сучасний вчитель повинен володіти певним рівнем інформаційної та цифрової компетентності, щоб ефективно використовувати цифрові технології у своєму навчанні та орієнтуватися в цифровому ландшафті освіти, що постійно розвивається. Це включає в себе здатність використовувати інструменти освітніх технологій, такі як онлайн-ресурси, онлайн-платформа, інтерактивні дошки та системи управління навчанням, а також здатність ефективно інтегрувати цифрові технології в методи навчання та плани уроків.

Цифрова компетентність педагога означає його здатність ефективно використовувати технології та цифрові компетентності на уроках для покращення практики викладання та підтримки навчання учнів. Це включає знання та навички в таких сферах, як створення цифрового контенту, використання такої онлайн-платформ, спілкування та співпраця, створення контенту, цифрова безпека та етичне використання технологій. Цифрово-компетентний вчитель також повинен мати можливість інтегрувати технології у свою навчальну програму та мати можливість оцінити їхню ефективність у сприянні навчанню учнів.

Поняття цифрової компетентності вчителя має включати:

• Цифрові компетентності на уроках та їх застосування в освіті, включаючи використання різноманітних інструментів і програмного забезпечення для викладання та навчання.
• Навички використання цифрових технологій для створення контенту, управління та розповсюдження освітнього контенту, а також сприяння спілкуванню та співпраці між студентами та викладачами.
• Здатність інтегрувати цифрові технології в навчання таким чином, щоб підтримувати навчання та залучення учасників освітнього процесу на онлайн-платформах.
• Розуміння того, як розробляти та впроваджувати онлайнові та змішані навчальні середовища.
• Знайомство з поточними та новими тенденціями в освітніх технологіях, а також здатність оцінювати потенціал нових технологій для викладання та навчання.
• Обізнаність з етичними та правовими питаннями, пов’язаними з використанням цифрових технологій в освіті, а також здатність забезпечити безпеку та конфіденційність даних учасників освітнього процесу.
• Бажання постійно вчитися та адаптуватися до нових технологій, бути відкритим до нових способів викладання та навчання.

Крім того, вчитель повинен знати та вміти використовувати різноманітні засоби цифрового спілкування та співпраці, щоб спілкуватися та співпрацювати з учасниками освітнього процесу.

В умовах карантину та воєнного стану саме цифрові технології дають змогу не зупиняти навчання, а безпечно продовжувати його в дистанційному або змішаному форматі. Тому сьогодні цифрова грамотність для вчителя стає пріоритетом. Ба більше, у 2021 році Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку цифрових компетентностей до 2025 року, що підкреслює особливу важливість цієї теми.

Зрештою, є Європейська рамка цифрової компетентності для освітян (DigCompEdu). Це не тільки технічні навички, але й опис того, як цифрові технології можна використовувати для освіти та навчання. Документ описує 22 компетентності, що згруповані в шести сферах цифрової компетентності вчителів:

• Професійне залучення – використовувати цифрові технології для спілкування, співпраці та професійного розвитку.
• Цифрові ресурси – шукати, створювати та обмінюватися цифровими ресурсами.
• Викладання й навчання – управляти та організовувати робочий і навчальний процес за допомогою цифрових технологій.
• Оцінювання – використовувати цифрові технології та стратегії для оцінювання учнів.
• Розширення можливостей учнів – використовувати цифрові технології для підвищення інклюзивності та активного залучення учнів до навчання.
• Сприяння цифровій компетентності учнів – дати їм можливості використовувати цифрові технології для спілкування, створення контенту, розвитку та розв’язання проблем.

Відповідно до представленої моделі сформована цифрова компетентність дозволяє вчителю не лише використовувати засоби цифрових технологій для професійної взаємодії з колегами, учнями, їхніми батьками, власного професійного розвитку, забезпечення стратегій навчання, орієнтованих на учнів, їх оцінювання, підвищення ефективності зворотного зв’язку у процесі навчання, але й передбачає набуття ним умінь та досвіду формування інформаційно-цифрової компетентності учнів.

Отже, в умовах сучасних викликів та швидкого розвитку інформаційних технологій перед системою освіти постає важливе питання підготовки громадян до життя та діяльності в цифровому світі. Відтак актуальності набуває проблема формування цифрової компетентності сучасного вчителя, який повинен бути готовим до реалізації нових ідей, використання інформаційних технологій задля підвищення якості навчального процесу в закладах освіти.

Неможливо повноцінно використовувати цифрові технології, якщо технічний ресурс обмежений мобільним пристроєм, але є чимало прикладів фахових освітян, які тоді, на самому початку дистанційного навчання, маючи лише мобільний телефон, зуміли давати сучасні й цікаві уроки.

З іншого боку, сьогодні бачимо, що деякі педагоги, маючи широкий спектр технологічних можливостей, обладнання і, окрім цього, уже три роки досвіду дистанційного навчання, так і не змогли опанувати навіть базових навичок, окрім як надсилати в чат завдання чи робити фото сторінки підручника.

Сьогодні вчителям пропонують безліч курсів, тренінгів та різних навчальних програм із покращення, зокрема, цифрових компетентностей. Можливостей для самоосвіти також чимало. У цьому й перевага, і великий недолік, адже люди просто губляться в цьому розмаїтті.

На мою думку, успіх матиме той педагог, той онлайн-урок, де й діти, і вчитель на одному рівні володіють цифровими компетентностями. Тоді комунікація йде на рівних, і педагог може сконцентрувати увагу класу на темі уроку.

Тренерка проєкту «Школу вгору» за напрямом «Цифрові компетентності вчителів», який організовує благодійний фонд «Восток SOS», Маргарита Сорока виокремила 5 основних цифрових навичок для вчителів:

1. Вміння грамотно вести аккаунт у соцмережах.
2. Записувати відео уроки у високій якості.
3. Вміти демонструвати ці відеоуроки дітям.
4. Користуватися різними інструментами віртуальних дошок і платформ для зустрічей.
5. Правильно використовувати лінки та навчити цього своїх учнів.

Отже, можна зазначити, що цифрова компетентність вчителя – це запорука цікавого уроку, а цікавий урок –  це запорука ефективного навчання.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145
2. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс] Режим доступу

education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya 

3. Цифрова компетентність сучасного вчителя Нової української школи: зб. тез доп. всеукр. наук.-практ. семінару, м. Київ, 28 лютого 2018 . / за заг ред. Коневщинської, О.В. Овчарук. – К.: Інститут інформаційних технологій засобів навчання НАПН України, 2018 – 61 с.
4. Гаврілова Л.Г., Топольник Я.В. Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 61. № 5. С. 1–14.
5. Тимченко О. В. Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців освіти /О. В. Тимченко // Народна освіта : електронне наукове фахове видання. – 2019. – Вип. № 1 (37). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5548
6. Оксана Овчарук Цифрова компетентність учителя: міжнародні тенденції та рамки / Нова педагогічна думка – 2019 - №4. С. 52-54
7. Як виросла цифрова компетентність вчителів та топ-5 digital навичок, без яких не обійтися сучасному педагогу https://nus.org.ua/articles/yak-vyrosla-tsyfrova-kompetentnist-vchyteliv-ta-top-5-digital-navychok-bez-yakyh-ne-obijtysya-suchasnomu-pedagogu/