Стаття "Формування критичного мислення на уроках історії за допомогою використання історичних джерел"

Резнік О.П., учитель  історії  загальноосвітнього навчального закладу ІІ-ІІІ ступенів «Фінансовий ліцей»

«Формування критичного мислення  на уроках історії за допомогою використання   історичних джерел»

         У багатьох країнах Європи на сучасному етапі  розвитку нашого суспільства  впроваджуються освітні реформи, які базуються на засадах розвитку критичного мислення. У сучасному  світі може активно діяти лише той, хто  вміє швидко  пристосуватися до постійних змін, нестандартно розв’язує  складні   проблеми, критично ставитися до того, що відбувається, порівнює схожі явища та здатен приймати вмотивовані  рішення. Ми живемо у час, коли інформації, що постійно зявляється, стає настільки багато, що ми часто не можемо відрізнити правдиву інформацію від фейкової. І в такій ситуації лише уміння критично мислити може нам дійсно допомогти, аби не дозволити комусь маніпулювати нами. Ні  для кого не є секретом, що сьогодні, можливо,  ще не існує тих професій, якими сучасним учням доведеться оволодіти в майбутньому. Сучасна школа повинна закласти  у свого учня  базові уміння і навички, які допоможуть йому  в майбутньому робити правильний вибір і впевнено рухатися по життю.  Саме Новим Законом про освіту і визначено основні компетентності, якими повинен володіти учень на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Це вільне овололодіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, математична компетентність, компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність, інформаційно-комунікаційна компетентність, навчання впродовж життя, підприємливість та фінансова грамотність, громадянські та соціальні компетентності, культурна компетентність, екологічна компетентніть, інші компетентності передбачені стандартом освіти. Але  спільними для всіх компетентностей є такі: читання й розуміння, уміння вільно висловлювати свою думку усно і письмово, критичне й систематичне мислення, здатність логічно обгрунтовувати свою позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими.

Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар'єри. Учасники форуму зазначили,що за останні роки критичне мислення піднялося в рейтингу цих навичок з 4 місця (навички для 2015 року) до 2 місця (навички, які будуть важливими з 2020 року). Уміння критично мислити повинно забезпечити  прогрес у всіх сферах людської діяльності та стати  запорукою демократії, саме тому першорядна роль у цьому розвиткові відводиться освіті.

Постає питання: як же сучасний педагог може досягти вироблення такого кола копметентностей в умовах, коли інтерес до навчання знижується, хоча інформація на сучасному етапі стає все більш доступною? Учитель  змушений шукати  більше інформації, а потім  подати її  учням у цікавій і доступній формі. То як же зацікавити учнів? Чим привернути і утримувати їхній інтерес до навчання?

          На уроках історії при роботі з історичними джерелами доцільно поєднувати елементи уроку критичного мислення з традиційними методами навчання історії  у рамках стратегії технології розвитку критичного мислення.

            Роботу з розвитку  критичного мислення  необхідно починати ще з п’ятого класу, коли учні тільки починають вивчати цей предмет, поступово застосовуючи ті чи інші прийоми в процесі роботи, керуючи роботою учнів.

Люди, які живуть в епоху, коли інформація стає одним із домінуючих чинників, повинні вміти працювати з потоком даних, які вони щоденно отримують із різних джерел, щоб бути захищеним від маніпуляцій. Критичне мислення – це один із найважливіших складників захисту від негативного впливу: реклами, політичних гасел, негативного навіювання, брудних технологій тощо.  Критичне мислення – це свідоме прийняття правильних рішень, щоб захистити себе в інформативному потоці. Різні методи та стратегії стимулювання учнів ставити запитання є важливим засобом розвитку критичного мислення.

Що ж дає найкращий і найєфективніший результат у роботі? Універсальної відповіді на це питання не існує. Але найчастіше на уроках використовуються стратегіїї, на яких я зупинюся докладніше.

З метою розвитку критичного мислення при роботі з історичними джерелами найчастіше використовую прийоми, на яких хочу зосередити увагу і продемонструвати, як їх можна застосовувати в процесі уроку.

"Знаємо - хочемо дізнатися - дізналися"

Найкраще місце цього методу — на етапі актуалізації та мотивації навчальної діяльності учнів. У процесі роботи учнів спочатку просять подумати над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, поставити запитання до цієї теми та знайти відповідь на ці запитання. Під час роботи учням пропонують заповнити таблицю:

Що знаємо?

Про що хочемо дізнатися?

Про що дізналися?

Розглянемо використання цього прийому на прикладі теми «Опозиційний рух в УРСР у другій половині 70-х на початку 80-х років ХХ століття».

Із заключного слова на суді керівника Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод М.Руденка 1липня 1977 р.

«...Для оцінки суспільства— прогресивне воно чи регресивне— існує одне мірило— свобода слова, свобода інформації.

Понад три місяці мене допитували— і щоденно підполковники КДБ втовкмачували мені в голову ось таку істину: у нас за переконання не судять, у нас судять за діяльність. Але що таке діяльність письменника, діяльність філософа?

Наша діяльність— це висловлення наших переконань. Наша діяльність— це Слово. І ніщо інше! Така діяльність має дуже нескладну назву: бути Людиною. Не комахою, не безмолвною черепахою, а Людиною.

Де ж діяльність, у чому вона полягає? У тому, що я сказав, у нас порушують Загальну Декларацію Прав Людини... Декларація підписана нашим Урядом і повинна бути законом нашого суспільства».

Опрацювавши фрагмент історичного джерела, учні мають дати орієнтовні відповіді на поставлені запитання:

"Дошка запитань"

Вчитель вивішує великий аркуш паперу на видному місці в класі, де учні можуть записувати запитання, які виникають у ході обговорень під час уроків. Мета полягає в тому, щоб учні могли записати будь-які свої запитання, що виникають у них, коли вони беруть участь в обговоренні, читають щось самостійно за власним вибором чи дорученням вчителя, виконують інші завдання. Складений учнями перелік запитань може стати матеріалом на уроці узагальнення й систематизації знань.

Формулювання запитань стимулює в учнів навички аналізу, синтезу, інтерпретації інформації, вміння виділяти головне, переказати іншими словами тощо.

Розглянемо цей прийом  на прикладі історичного джерела:

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про звільнення з-під адміністративного нагляду кримських татар, балкарців, турків —громадян СРСР, курдів, хемшилів і членів їхніх сімей, виселених в період Великої Вітчизняної війни» (28 квітня 1956 р.)

Враховуючи, що існуючі обмеження управовому становищі кримських татар, балкарців, турків.., курдів, хемшилів ічленів їх сімей, які виселені в1943–1944 рр. із Північного Кавка-зу, із Грузинської РСР іКриму та перебували на спецпоселенні, надалі продовжувати немає необхідності, Президія Верховної Ради СРСР постановляє:

1. Зняти зобліку спецпоселень і звільнити з-під адміністративного нагляду органів Міністерства внутрішніх справ СРСР кримських татар, балкарців, турків, курдів, хемшилів і членів їх сімей, які були виселені на спецпосе-лення...

2. Установити, що зняття обмежень, пов’язаних зіспецпоселенням, зосіб, які пере-раховані устатті першій цього указу, не тягне за собою повернення їм майна, яке було конфіс-коване при виселенні, іщо вони не мають права повертатися умісця, звідкіля були виселені.

Опрацювавши фрагмент даного документа, в учнів можуть виникнути такі запитання, що вони фіксують на дошці:

• Чому ці народи було виселено з місць їхнього проживання і позбавлено низки громадянських прав?
• Чому це  відбулося саме в ті роки?
• Яку мету перслідувала влада, виселяючи цих людей з місць їхнього проживання?
• Що спонукаловладні структури пом’якшити правове становище цих народів?
• Чому представникам виселених народів  влада не дозволяла повернутися на їхні землі?

"Атака на вчителя"

Після вивчення нового матеріалу вчитель оголошує учням, що зараз вони поміняються місцями: учні будуть ставити питання, а вчитель відповідати на них. Умова: вчитель буде відповідати тільки на цікаві запитання. Ця умова якраз і стимулює учнів складати запитання проблемного характеру.

Вивчаючи тему «Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні», пропопонється учням опрацювати фрагменти історичних джерел з метою сформулювати для вчителя запитання стосовно теми документів.

З  передовиці газети «Правда»

«У книзі, яка має назву «Україна наша Радянська», непомірно багато місця відводиться минулому України, її дожовтневій історії, водночас слабко показуються такі епохальні події, як перемога Великого Жовтня, боротьба за побудову соціалізму. При цьому порушуються ленінські принципи класово-партійного, конкретно-історичного підходу до аналізу окремих історичних явищ і фактів. Особливо наочно це виявилося у характеристиці Запорізької Січі. Автор значною мірою ідеалізує українське козацтво і Запорізьку Січ. Розглядає їх як однорідну, так би мовити, позакласову спільність... Слід відзначити, що останніми роками в нашій літературі з’явилось ряд книг (Р. Іваничука, С.Плачинди, І.Білика), для яких характерна ідеалізація патріархальщини. Прикрашаючи минуле, такі автори протиставляють його сучасності. Книга «Україна наша Радянська» не тільки не допомагає розвінчувати подібні явища, а, навпаки, обмежує можливості критики антиісторичних тенденцій у висвітленні минулого українського народу в художніх і наукових виданнях».

Зі спогадів П.Шелеста

«Мені Суслов (головний ідеолог брежнєвської доби) кричав: «Архаїзм — ці ваші козаки!» Я йому відповів: «Якби не козаки, то й тебе б тут не було — козаки закрили грудьми кордони країни від кочових орд, від турків. Козаків ще царі використовували для захисту Вітчизни, для освоєння південних земель.  І ми перед ними повинні голову схиляти, а ви тут таке базікаєте. Образливо...»

Ознайомившись із фрагментами документів, учні ставлять учителю наступні запитання (орієнтовні):

1. Чому автор книги уникає розповіді про минуле України, а висвітлює події тільки від часу Жовтневої революції ?
2. За національністю автор статті є українцем?
3. Автор – журналіст, письменник чи історик?
4. Автор комуніст чи безпартійний?
5. Автор статті представляє керівництво УРСР чи опозиційний рух?
6. Чи правда, що одна з причин критики автора полягає в абревіатурі УНР (Україна Наша Радянська)?
7. Якою мовою він переважно спілкувався (українською чи російською)?
8. Після зняття з посади, автору документа дозволили залишитись в Україні?
9. А він був лисий?

За умовами, учитель відповідає лише на ті запитання, що є цікавими, і не відповідає на ті, які не стосуються теми документа або є безглуздими. Тож на всі запитання, окрім 2,3,7 і 9, учитель може дати відповіді.

Також можливо використати   й аналогічний прийом.

"Атака на учня"

Різновид наведеного вище методу. При використанні цього варіанта в ролі опитуваного опиняється один із учнів.

Критичне читання тексту

Критичне читання – спосіб опрацювання текстів, який передбачає застосування під час читання мисленнєвих операцій високого рівня, що дозволяють сформувати власну обґрунтовану думку щодо інформації. Узагальнена схема аналізу:

1) Хто автор тексту? Що відомо про нього (про них)?

2) Коли було написано цей текст? Яке значення має час створення тексту

3) Де відбулися події, про які йде мова в тексті? Яке значення має місце, в якому відбулися події, описані в тексті?

4) Які факти наведені в тексті? Які висновки з них можна зробити?

5) Чому було створено текст? Які причини подій, вказаних у тексті?

6) Як цей текст допомагає дізнатись більше про події, які відбувалися?

На уроці, темою якого є «Україна в системі міжнародних відносин. Збройна агресія Російської Федерації проти України», спочатку працьовуємо текст історичного джерела (документа):

Про самоусунення Президента України від виконання                                      конституційних повноважень та призначення позачергових                                              виборів Президента України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 11, ст.158)

Враховуючи, що Президент України В. Янукович самоусунувся від виконання конституційних повноважень, що загрожує керованості держави,  територіальній цілісності і суверенітету України,  масовому порушенню прав і свобод громадян, виходячи з обставин крайньої необхідності, виражаючи суверенну волю Українського народу, Верховна Рада України постановляє:

1. Встановити, що Президент України В. Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення  конституційних повноважень та є таким, що не виконує свої обов’язки.

2. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 85 Конституції України призначити позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 року.

3. Ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.

       Орієнтовні відповіді учнів після опрацювання документа, використовуючи прийом критичного читання тексту:

1. Автор документа – народні депутати України ( або О.Турчинов, або ВР України)
2. Текст написано 22 лютого 2014 ( або Після розстрілів на Майдані, або З приводу втечі В.Януковича).
3. Події відбулися в Києві. ВР України призначила дострокові вибори Президента (або ВР України припинила повноваження Президента України В.Януковича, який самоусунувся від виконання своїх конституційних обов’язків, або Формування нового Уряду України; або Формування нового зовнішньополітичного курсу України; або стало одним із приводів до військової агресії та анексії Криму з боку Російської Федерації).
4. Президент В.Янукович самоусунувся від виконання своїх обов’язків (або Призначено позачергові вибори Президента України).
5. Уже дані відповіді на це запитання.
6. У результаті яких подій  Президент В.Янукович самоусунувся?

Наведені форми роботи – це лише невеличка частина тих стратегій, які можна використовувати на різних уроках чи їх етапах, метою яких є розвиток критичного мислення. І саме використання стратегій критичного мислення  допоможе кожному із нас під час уроків закладати фундамент для формування  базових компетенцій сучасного учня.

Використана література

1. Архіпова Є. О. Критичне мислення як необхідна складова розумової діяльності людини в межах сучасного інформаційного суспільства / Є.
2. О. Архіпова, О. В. Ковалевська // Гуманітарний часопис. –2012. –No2. –С. 34–38.
3. Інноваційні технології навчання в сучасній школі -  [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.social-science.com.ua/jornal_content/263/cd3fb6ced694e820d6628f476500181b
4. Кисельова К. Чому критичне мислення — найпотрібніша навичка майбутнього // https://osvitoria.media/opinions/chomu-krytychne-myslennya-najpotribnisha-navychka-majbutnogo/
5.  Клустер Д. Что такое критическое мышление? // Перемена, N4, 2001. – С. 36-   40.
6.  Критичне мислення для освітян //https://courses.prometheus.org.ua/courses/ course-v1:CZ+CTFT101+2017_T3/about
7. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д.; Наук. Ред.. Пометун О.І. Технології розвитку критичного мислення учнів.- К.: Вид-цтво «Плеяди», 2006

8.     8. Назаренко О.Ю. Прийоми розвитку критичного мислення на уроках історії // http://oksana-nazarenko.kr.sch.in.ua/samoosvita/rozvitok_kritichnogo_mislennya/

9. Пометун О. І. Основи критичного мислення : навчальний посібник для учнів старших класів загальноосвітньої школи / О. І. Пометун, Л. М. Пилипчатіна, І. М. Сущенко, І. О. Баранова. –Тернопіль : Навчальна книга –Богдан, 2010. –216с.

10. Пометун О. І. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи / О. І. Пометун, І. М. Сущенко.–Київ, 2017. –96 с.

11.  Розвиток критичного мислення у процесі навчання дітей та молоді // https://imso.zippo.net.ua/wp-content/uploads/2018/03/2018_03_29_2_Bohan.pdf