ХУДОЖНЯ ФОТОГРАФІЯ: ІСТОРІЯ, ВИДАТНІ ПОСТАТІ, ВИДИ І ЖАНРИ СУЧАСНОЇ ФОТОГРАФІЇ
Мистецтво фотографії з'явилося в 1830-і роки і придбало широку популярність. Сьогодні це одне із найпопулярніших хобі у світі, а індустрія виробництва фототоварів має багатомільярдний прибуток.
Сьогодні ми заглянемо в минуле фотографії, розглянемо, як створювалася і розвивалася дивовижна фототехніка, познайомимося із найбільш відомими майстрами, які залишили значний слід в історії фотографії; коротко ознайомимося з основними видами і жанрами сучасного мистецтва фотографії.
Камера-обскура. Ще до винаходу фотографії люди були знайомі з принципами, на яких вона була заснована. Вони могли створювати зображення на стіні або аркуші паперу, проте фотодрук у той час був неможливим, оскільки збереження світлового зображення виявилося більш складним завданням, ніж його проектування. Інструмент, що використовувався для роботи із зображеннями, називався камера-обскура (що в перекладі з латини означає «темна кімната»), і він існував за кілька століть до появи фотографії.
Камера-обскура по суті являє собою темну закриту коробку з отвором в одній зі стінок. Отвір має бути досить малим щодо розміру коробки, щоб камера-обскура правильно працювала. Принцип її роботи заснований на законах оптики: світло, що проходить через крихітний отвір, трансформується і створює зображення на поверхні стінки ящика. Зображення було дзеркальним і переверненим, однак сучасна аналогова камера працює приблизно таким же чином, відрізняючись лише наявністю дзеркала і плівки для збереження створеного світлом зображення [5].
Сьогодні можна констатувати, що камера-обскура була прототипом сучасного фотоапарата.
Винахід фотоапарата. Перша фотографія була зроблена в 1825 році французьким винахідником Джозефом Ньєпсом. Вона зображує вид з вікна в Легра. У цього зображення мало художньої цінності, крім того, що це перша фотографія з коли-небудь зроблених і тих, що дійшли до нашого часу.
У зв'язку з особливостями технології експозиція тривала 8 годин, так що сонце на фотографії встигло пройти зі сходу на захід, освітивши обидві сторони зображеної будівлі. На цій фотографії, звичайно, немає ніякої композиції, оскільки в той час фотографія розглядалася не як мистецтво, а як технічна інновація [6].
Як вже говорилося вище, до того часу люди вже знали, як спроектувати зображення, але вони не вміли зберігати і «записувати» світло. Ньєпс придумав використовувати нафтопродукт, так званий «іудейський бітум». Бітум твердне під впливом світла, а незатверділу речовину можна було потім змити. В якості носія Ньєпс використовував відполіровані металеві пластини, а отримане на них негативне зображення можна було покрити чорнилом і надрукувати як літографію. Однак металеві пластини були важкими, дорогими у виробництві і вимагали багато часу для ретельного полірування [4].
У 1839 році сер Джон Гершель знайшов спосіб виготовити перший скляний негатив замість металевого. У тому ж році він придумав термін «фотографія», похідний з грецький слів, що означають «світло» і «писати». Незважаючи на те, що процес став простіше, а результат краще – знадобилося ще багато часу, щоб фотографія стала широко відомою.
У 1888 році після десятиліть удосконалень на ринок вийшли камери Eastman Kodak з гаслом «Ви натискаєте на кнопку – ми робимо решту».
У 1901 році була представлена камера Kodak Brownie, яка стала першою комерційною камерою на ринку, доступною середньому класу. Камера робила тільки чорно-білі знімки, але була дуже популярною завдяки своїй ефективності і простоті використання [5].
Перші фотографії. Кольорова фотографія, незважаючи на те, що розроблялася протягом XIX століть, не знайшла комерційного втілення до середини XX століття. Першу кольорову фотографію, зображення картатої стрічки, зробив в 1861 році знаменитий шотландський фізик Джеймс Клерк Максвелл, відомий своїми дослідженнями в галузі електромагнетизму[3].
Першим у світі знімком з людиною у кадрі була фотографія «Бульвар Тампль» Луї Дагера, зроблена в 1839 році. Експозиція продовжувалася близько 10 хвилин, що робило неможливим сфотографувати людей, які рухалися на вулиці, проте вдалося зняти чоловіка, якому полірували черевики досить довго, щоб його зображення могло з’явитися на фото.
Видатні постаті в історії фотографії
Альфред Стігліц – американський фотограф, який розглядав фотографію як вид мистецтва.
Вуличні фотографії Стігліца широко відомі за його авангардистський підхід. Альфреду належали кілька арт-галерей в Нью-Йорку, і він представив американській публіці багатьох європейських художників-авангардистів. Найважливішою була позиція Стігліца, що фотографи – це художники, а зображення на фотографії слід сприймати як художньо вартісну роботу [4].
Фелікс Надар був французьким карикатуристом, журналістом і – з появою фотографії – став фотографом. Надару приписують публікацію перших фотоінтерв’ю в 1886 році.
Фелікс Надар відомий як автор фотопортретів багатьох знаменитостей: Жюля Верна, Олександра Дюма, Петра Кропоткіна і Жорж Санд. Ці портрети мали класичні композицію і стиль [5].
Анрі Картьє-Брессон – французький фотограф, який вважається батьком фотожурналістики. Анрі Картьє-Брессон – найбільш відомий як автор «вуличної фотографії», особливого стилю фотожурналістики. 23-річний Анрі зацікавився фотографією і залишив заняття живописом заради неї. «Я раптом зрозумів, що фотографія може зафіксувати вічність у одній миті», – пояснить він це пізніше. Як не дивно, молодий фотограф робив свої перші знімки по всьому світу, уникаючи рідної Франції…
Пішовши із життя в 2004 році у віці 95 років, Анрі Картьє-Брессон залишив після себе культурну спадщину і філософію. Використана їм 35-мілімітрова камера стала стандартом, а його цитати були включені в багато книг з теорії фотографії. Роботи Анрі Картьє-Брессона до цього часу вражають уяву і є зразком для молодого покоління фотографів [1].
Види і жанри фотографії
Частина сучасних жанрів фотографії повторює відповідні жанри живопису, частина ж специфічна тільки для фотографії.
Основні жанри у фотографії як мистецтва: натюрморт, пейзаж, портрет, репортаж, оголена натура (ню), макрофотографії.
Специфічні види фотографії: аерофотозйомка, архітектурна фотографія, астрофотографія, документальна і жанрова, дитяча фотографія, панорамний малюнок, підводна фотографія, посмертна фотографія, промислова фотозйомка, рекламна фотографія, репродукція, весільна фотографія, естетична фотографія, спортивна фотографія, в подорожі (тревелфото), фотополювання, фотографічний монтаж, фотоколаж [2].
Пейзаж (від фр. pays – країна, місцевість) – тип картини або фотографії, що зображає природу або якусь місцевість: ліс, поле, гори, гай, міста та ін.
Залежно від характеру пейзажного мотиву можна виокремити сільський, міський, індустріальний, морський пейзаж. Пейзаж так само може носити історичний, героїчний, фантастичний, ліричний, епічний характер.
Портрет (від фр. рortrait – «зображувати») – зображення людини або групи людей.
Портрет може вважатися цілком задовільним, коли відтворює оригінал в точності, з усіма рисами його зовнішності і внутрішнього індивідуального характеру, в найбільш звичній його позі, з найбільш властивою йому експресією.
Естетична фотографія, або як її ще можна назвати – фотографія з ефектом боке є неймовірно популярною, а бажання створити знімок з творчим розмитим фоном рано чи пізно виникає у всіх початківців фотомайстрів. Розмиття фону дозволяє підкреслити цікаві аспекти зображення, розставити акценти і зробити по-справжньому художнє фото.
Фоторепортаж. Специфіка фоторепортажу полягає в тому, щоб вчасно відобразити цікаві моменти і в умінні вибрати найбільш вдалий ракурс для зйомки. У репортажі, як правило, виключається режисура кадру і втручання в природний хід подій. Головна особливість репортажного знімка – його документальність. Інакше кажучи, доречна лише фіксація події через призму сприйняття автора.
Мода і студійна фотографія є найбільш прибутковими жанрами фотографії. Модна зйомка поставлена виключно на комерційну основу, саме тому професійні фотографи отримують гарну винагороду за свою працю на студії. Фотозйомка для каталогів одягу і журналів, Інтернет видань і рекламних брошур, сімейні та індивідуальні зйомки в студії – все це відноситься до модної і студійної фотографії.
Фотозйомка їжі стала особливо популярною протягом останніх кількох років серед професійних рекламників. Завдання фотографа сфотографувати їжу привабливою і смачною. Для цього він повинен забезпечити всі умови зйомки, а так само зуміти показати блюдо або продукт з найбільш виграшній позиції [2].
Отже, сьогодні фотографія розглядається як вид мистецтва, який потребує від майстра-фотографа володіння навичками фотографування, розвиненого художнього та естетичного смаків, неабияких мистецьких здібностей.
Список літератури
1