Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Стаття " ІКТ і відкрита освіта"

Про матеріал
В статті описано значення використання інформаційно-комунікативних технологій в навчальному процесі.
Перегляд файлу

У XXI столітті завдяки розвитку інформаційних технологій, що забезпечують швидкий, універсальний і дистанційний доступ до інформації і знань, виникли нові інформаційно-педагогічні технології, що становлять підґрунтя якісно нового розвитку явища відкритої освіти. Розвиток категорії «відкрита освіта» починається з дефініцій, що описують демократичний, індивідуалізований, гнучкий процес отримання знань, який забезпечується, перш за все, цілеспрямованою діяльністю вчителя та керівництва навчальної установи. На сучасному етапі застосування цієї категорії у переважній більшості випадків пов’язується з ІКТ, зокрема хмарними технологіями, завдяки використанню яких і реалізується доступність, індивідуалізація та гнучкість навчання.Отже, відкрита освіта є невід’ємною складовою інформатизації суспільства, відображає загальну тенденцію послідовного переходу освітніх процесів з одного стану в інший, формування визначального інформаційного і комунікаційного базису розвитку освіти.

Головною метою відкритої освіти є підготовка учнів до повноцінної і ефективної участі в суспільному і професійному житті в умовах інформаційного суспільства. До ознак відкритої освіти належать: якість, випереджувальний характер, доступність, гнучкість, креативність. У цій системі процес навчання стає відкритим і творчим, забезпечується вільний доступ до інформаційних ресурсів, свобода вибору, індивідуалізований підхід, створені умови спільного творчого освоєння світу.

Провідним завданням закладів освіти на сучасному етапі є формування в учнів відповідних компетентностей, оскільки саме компетентності є індикаторами, що дозволяють визначити готовність школярів до життя, їх здатність до розвитку та активної участі в суспільному житті. Радою Європи визначено основні компетентності, серед яких ключовими є компетентності, що стосуються вміння вчитися, пов’язані із зростанням інформатизації суспільства, опануванням інформаційно-комунікаційними технологіями та розумінням їх застосування для вирішення інформаційних потреб, формуванням критичного мислення під час аналізу відомостей/інформації; ті, що пов’язані з необхідністю вчитися впродовж усього життя - неперервного навчання у контексті особистісного, професійного і соціального розвитку.

У Європі функціонують численні організації, що інтенсифікують відкриту освіту, зокрема, Європейська комісія розвитку відкритої освіти у вересні 2013 р. розпочала проект «Відкриті освітні ресурси в Європі» метою якого є розробка можливих сценаріїв розвитку відкритої освіти до 2030 р.            Важливу роль у розвитку теорії і практики відкритої освіти в Україні стала діяльність Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України очолюваного В. Ю. Биковим. Учений підкреслює, що важливим є використання мережних технологій відкритої освіти, а саме: науково-освітніх інформаційних мереж, які призначені для підтримки освіти і науки; технологій підтримки віртуального навчання з метою залучення до навчальної діяльності в мережі Інтернет учнів, вчителів різних навчальних закладів; всесвітньої мережі «Партнерство в навчанні» для підтримки віртуальних спільнот освітян різних країн, які об’єднують свої зусилля для апробації сучасних засобів навчання, розгляду педагогічних інновацій, забезпечення вільного доступу до міжнародних освітніх електронних ресурсів та ін.; технології мережного е-дистанційного навчання (зокрема: створені навчальні, наукові та освітньо-організаційні ресурси, уніфіковані засоби навігації в інформаційному просторі і пошуку в ньому необхідних відомостей); електронних бібліотек з метою доступу до локальних і мережних цифрових наукових і навчально-методичних ресурсів; мобільних електронних технологій, застосування яких дозволяє здійснювати доступ до електронних ресурсів комп’ютерних мереж різного рівня і предметного спрямування.

Практична реалізація в Україні державних і обласних програм інформатизації для загальноосвітніх навчальних закладів є складним та багатоетапним процесом, результатом якого стане значне покращання обладнання шкіл технічними засобами навчання: комп’ютерами, телекомунікаційними та проекційними приладами; здійснено підключення шкіл до мережі Інтернет. В. Е. Лунячек  звертає увагу на те, що сьогодні треба піднімати питання щодо модернізації наявної в школах комп’ютерної техніки і поетапного її оновлення, бо багато навчальних комп’ютерних комплексів, встановлених ще у 2001 р., є морально застарілими.

Вважаємо за доцільне наголосити, що в українському педагогічному просторі інтенсивно поширюються ідеї про розширення освітніх можливостей людини, які надає інформатизація й відкрита освіта, зокрема наголошується, що:

  • у вчителя окрім дошки і крейди, завдяки інтернет-технологіям, з’явилися нові засоби навчання: стало можливо організовувати, вебінари, телеконференції і форуми за окремими предметами; створювати дошки оголошень і листи розсилки навчальних матеріалів; проводити консультації і роботу в чат-групі на довільну тематику; спілкуватися в режимі off-line (e-mail) і on-line (ICQ, Skype);
  • застосування ІКТ дозволяє підвищити рівень самоосвіти, мотивації навчальної діяльності; створює нові можливості для творчості, отримання і закріплення різних професійних навичок, адже при роботі у мережі Інтернет учні/студенти відразу залучені до активної пізнавальної діяльності;
  • у процесі навчання учні вчаться не лише набувати і застосовувати знання, але і знаходити необхідні для них засоби навчання та джерела інформації, уміти працювати з цією інформацією/відомостями;
  • реалізується інтегративний підхід до вивчення предмету і застосування комп’ютерних технологій;
  • електронні підручники, посібники, тестові програми, додаткова література дозволяють по-новому будувати заняття за допомогою мультимедійних засобів;
  • сучасні засоби навчання та інформаційні технології надають можливість вчителю застосовувати проблемно орієнтований чи конструктивістський методи для індивідуалізації навчання і врахування навчального ритму кожного учня та для здійснення новими засобами контролю за успішністю учнів.

В. М. Лупанов зазначає, що в системі відкритої освіти суттєво змінюється роль і функції викладача, він зобов’язаний відносини з учнями чи студентами будувати на основі співпраці і взаємодопомоги. Діяльність викладача при використанні інтернет-технологій зумовлює певні вимоги до його професійної компетентності: викладач повинен знати свій предмет і вміти вільно в зрозумілій формі викладати; уміти конструювати свої знання за допомогою освітніх технологій, формуючи мотивацію учнів/студентів до навчання за допомогою комп’ютерно-опосередкованої комунікації; проведення занять в режимі відкритої освіти потребує високого рівня психолого-педагогічних знань в області електронної педагогіки та певного рівня інформаційної культури; навчання повинно формувати особистісні і компетентнісні якості.

Науковці висловлюють думку про те, що підвищення якості й рівня загальної підготовки вчителів і управлінців освітньої галузі з інформаційно-комунікаційних технологій є незаперечною вимогою сучасності. Особливо це стосується курсової перепідготовки, оскільки знання в цій галузі, зважаючи на темпи її розвитку, досить швидко застарівають, з’ являються засоби з більшими можливостями, якісно нові, а, отже, набагато ефективніші. Враховуючи темпи розвитку інформаційно- комунікаційних технологій, така підготовка необхідна, має бути систематичною і проводитись не тільки під час курсів підвищення кваліфікації, але й у міжкурсовий період. Бажано передбачити в навчальних планах обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти години на опанування сучасними інформаційними комунікаціями педагогічних працівників (не тільки вчителів інформатики), змістом навчання для цих годин є обов’ язкове ознайомлення з сучасними електронними засобами навчального призначення з відповідних предметів.

Погоджуючись з зазначеним вище, вважаємо, що сучасний вчитель має бути взірцем для своїх учнів, тобто володіти сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями для їх використання з навчальною метою у сучасному глобалізованому міжнародному просторі, де межі навчальних аудиторій віртуально розширюються, перетворюючи традиційні класи у відкриті навчальні середовища, або всесвітні класи .

Таким чином, в епоху вступу людства в інформаційну стадію розвитку ідея забезпечення свободи освітнього процесу в її філософсько-педагогічному контексті є основоположною для системи освіти, а перехід до відкритої освіти - це можливість подолати орієнтацію традиційних освітніх систем на енциклопедичність освіти, зайву перевантаженість інформаційним і фактологічним матеріалом, далеко не завжди пов'язаним з дійсними запитами і потребами особистості і суспільства. При цьому відкритість освіти розуміється не як механічний рух особистості від однієї форми освіти до іншої, а як процес циклічного поновлення інтелектуального та професійного вигляду особистості протягом усього життя.

 

Література

  1. Биков В. Ю. Відкрита освіта в Єдиному інформаційному освітньому просторі / В. Ю. Биков // Педагогічний дискурс: зб. наукових праць, ХГПА. - 2010. - Вип. 7. - С. 30-35.
  2. Биков В. Ю. Інноваційний розвиток засобів і технологій систем відкритої освіти / В. Ю. Биков // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб.наук. праць: Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. - Випуск 29. - Київ- Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2012. - С. 32-40.
  3. Висоцька О. Є. Відкрита освіта як чинник випереджаючого розвитку суспільства [Електронний ресурс] / О. Є. Висоцька // Веб-кафедра менеджменту освіти та психології. - Режим доступу: http://virtkafedra.ucoz.-ua/el_gumal/pages.pdf. - 28.05.13.
  4. Журавський В.С.Вища освіта як чинник державотворення і культури в Україні. - К.: Видав­ничий дім “Ін. Юре”, 2003. - 416 с.
  5. Клепко С.Ф. Інтегративна освіта і поліформізм знання. - Київ - Полтава - Харків: ПОІПОПП, 1998. - 360 с.
  6. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. - К.: «К.І.С.», 2003. - 296 с.
  7. Проценко Г. О. Проектування інформаційного простору загальноосвітнього навчального закладу: дис к.пед.н.; 13.00.10 - інформаційно-комунікаційні технології в освіті / Г. О. Проценко. - К.: КМУ імені Бориса Грінченка, 2012. - 268 с.

 

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
3 лютого
Переглядів
71
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку