Стаття "Інтерактивні методи навчання"

               Інтерактивні методи навчання

                                                           Передумовою ефективного вирішення завдань

                                                      економічного розвитку держави є високий рівень

                                                            і якість підготовки кадрів. Сьогодні необхідний

                                                      фахівець «нового типу» - професійно і соціально

                                                      мобільний, який має глибокі професійні знання

                                                      за фахом, володіє економічними і правовими

                                                      знаннями; здібний до технічної і соціальної

                                                      творчості,самовдосконалення, готовий до роботи

                                                      в ринкових умовах праці і до гострої конкуренції.

                                                      Важливими завданнями сучасних навчальних

                                                      закладів є обов’язкове  надання знань, умінь і

                                                       навичок відповідно до галузевих стандартів

                                                      але також не менш важливими завданням  є навчити вчитися, прищепити студентам смак до самостійного пошуку і отримання нових знань, формування практичних умінь і навичок.

Серед інноваційних технологій важливе місце займають інтерактивні технології навчання, які мають особистісну, професійну орієнтованість, оскільки направлені  на розвиток особистості і її професійне становлення,оскільки інтереси і потреби особи завжди пов’язані з її самореалізацією в професійній діяльності і життєтворчості.       

Таким чином, новаторство і актуальність інтерактивних технологій навчання обумовлено декількома аспектами: рівноправні партнерські стосунки між викладачем і студентом; співпраця студентів, які ґрунтуються на принципах педагогіки співпраці; орієнтація навчання на результат і отримання студентами життєвих компетенцій. Слово «інтерактивний» прийшло до нас з англійської мови від слова «interact» (взаємодія). Інтерактивний означає сприятливий тому, щоб взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, комп’ютером) чи з будь-ким (людиною). Значить, інтерактивне навчання це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія викладача і студента.

Основна характеристика інтерактивних методів навчання:

• Це спеціальна форма пізнавальної діяльності;
• Навчальний процес організовано так, що практично всі студенти заохочені до процесу пізнання, вони мають можливість розуміти й рефлектувати з приводу того, що вони знають і про що думають;
• На таких заняттях повинна бути атмосфера доброзичливості, взаємопідтримка - форма кооперації та співпраці;
• На занятті організується індивідуальна, парна і групова робота;
• Застосовується дослідницькі проекти, рольові ігри, робота з документами, різними джерелами інформації, творчі форми роботи;
• Серед форми групової роботи: «велике коло», «акваріум», «мозковий штурм», «дебати», «творча лабораторія», «коло думок», «дискусія» та інші.

Використання інтерактивних технологій сприяє активізації їх природних здібностей, спонукає до самостійного мислення замість механічного споживання «готової» інформації.

Інтерактивні заняття допомагають формуванню навичок, дають зразки моделей поведінки за різних життєвих обставин, сприяють розвитку критичного мислення, підвищенню читацької та мовної культури, формуванню вмінь самостійного аналізу навчального матеріалу та власної навчальної діяльності, вихованню толерантного ставлення до іншої думки, поваги до національних традицій, розвитку культури полеміки ї самореалізації.

Якісно змінюється і роль викладача на таких заняттях. Викладач, використовуючи інтерактивні методи на заняттях, активізує навчальну діяльність студентів, стає організатором студентського колективу, консультантом під час проведення інтерактивних занять. Студентам надається можливість набувати комунікативних умінь і навичок спілкування. Це сприяє підвищенню їх внутрішньої мотивації до навчання.

 Наведу приклади різних елементів інтерактивних методів навчання.

«Асоціативний кущ» - це інтерактивна технологія, під час проведення якої викладач визначає одним словом тему, над якою буде вестися робота, а студенти називають усе, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, а потім – другорядні. Викладач фіксує відповіді у вигляді своєрідного куща який поступово «розростається». Цей метод універсальний, бо може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку.

Наприклад. Що таке теплотехніка? Складіть асоціативний кущ до слова «теплотехніка». (Студенти називають свої «асоціації», а викладач записує їх на дошці до схеми).

 

 

 

 

 

«Мікрофон» - це технологія загально групового обговорення, яка надає можливість кожному студенту визначеному порядку висловити свою думку, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Наприклад:

1. Викладач повідомляє студентам проблему (питання).
2. Запропоновує уявний «мікрофон» (будь-який предмет).
3. Надає студентам слово почергово, передаючи «мікрофон». Говорити має лише той, хто тримає «мікрофон».
4. Відповіді не коментують і не оцінюють.
5. Коли хтось висловлюється, інші не мають права давати власні відповіді або коментувати.

Метод «Прес» - це інтерактивний метод, який допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формувати свою думку відносно спірного питання; розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури.

Етапи методу

1. Висловлюємо свою думку: «Я вважаю…»
2. Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що…»
3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позицій: «Наприклад…»
4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

«Екологічний ланцюжок» - інтерактивний метод навчання, під час якого викладач ставить запитання студенту, той коротко відповідає й запитує товариша, продовжуючи ланцюжок. При розриві ланцюжка на допомогу приходять студенти-консультанти. Студентів-консультантів на початку заняття визначає викладач.

Наприклад

Початкове питання: Що таке теплотехніка?

«Мозковий штурм» - це відома інтерактивна технологія колективного обговорювання, широко використовувана для прийняття кількох рішень із конкретної проблеми. «Мозковий штурм» спонукає студентів виявляти уяву і творчість, уможливлює вільне викладання власних думок. Усі ідеї студентів записуються на дошці.

«Дилема» - Викладач роздає картки з описом дилеми кожній групі для обговорення. Виділяється час для обговорення в середині групи. Кожна група надає свій варіант відповіді та аргументує свою позицію. Викладач заохочує студентів до дискусії щодо найбільш доцільного варіанта дій.

Технологія «Творча лабораторія»

Робота в групах (усі групи обговорюють одне запитання, а потім висловлюють свій погляд на проблему).

«Ажурна пилка» - інтерактивний метод, який дозволяє студентам працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує допомагати один одному «вчитися навчаючи». Під час роботи за допомогою методу «ажурна пилка» студенти працюють у різних групах.

1. Спочатку студенти працюють у «домашній» групі
2. Потім в іншій групі студенти виступають у ролі експертів із питання над яким працювали у «домашній» групі, та отримують інформацію від представників інших груп.
3. Потім студенти повертаються до своєї «домашньої» групи для того, щоб поділитися інформацією, яку їм надали учасники інших груп.

«Домашні» групи: кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорю свій матеріал.

Бажано обрати в кожній групі капітана, тайм-кілера ( того, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожен учасник розуміє зміст матеріалу.

«Експертні» групи: після того як викладач об’єднав студентів у нові групи, вони стають експертами с тієї теми, яку вивчали в «домашній» групі. Студенти по черзі намагаються за визначений викладачем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів нових груп та сприйняти нову інформацію від них.

«Розумний куб» - це метод, для застосування якого виготовляється один куб для індивідуального чи фронтального опитування. На кожній із граней написано одне з питань, за яким можна дати характеристику чого-небудь, провести аналіз тощо. Студент кидає куб і відповідає на запитання, яке йому випало на певній грані. Така робота дає можливість створювати на заняттях ігрові моменти і дуже позитивно сприймається студентами.

«Синтез думок» - це спільний пошук групами узгодженого рішення, результатом якого є підсумковий текст, перелік ознак, схеми тощо. Ця технологія виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу слід зосередити на сильних моментах у позиціях інших. Групу розподіляють на 4-5 робочих груп і групу експертів із сильних студентів. Робочі групи отримують 10-15 хв для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. Під час роботи студенти роблять записи на аркушах, які потім передають наступній групі. У цьому аркуші підкреслюють думки, з якими ця група не згодна. Експерти обробляють ці аркуші, зіставляючи написане, роблять загальний звіт, який потім обговорює уся група.

Технологія «Крісло автора» несе в собі реалізацію підвищення самооцінки студентів. Вона виконується в такий спосіб: викладач поступається місцем педагога в групі на користь студента, який виголошує доповідь (реферат, замітку та ін.). Студент перебуваючи на місці викладача, відчуває себе достойним високої посади. Це підвищує не тільки самооцінку, а й бажання покращувати свої знання.

«Есе» - це різновид нарису, в якому головну роль відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, роздумів, асоціацій. Есе як метод формування критичного мислення полягає в написанні тексту в довільному стилі. Це дозволяє:

• Глибше зануритись у проблему і власний внутрішній світ під час її розв’язування;
• Розширювати й удосконалювати кругозір;
• Розвивати спостережливість;
• Збагатити словниковий запас;
• Удосконалювати усну й письменну мову;
• «Почути» себе, виявити повагу як до своєї думки, так і до думок інших людей.

«Діалог» - метод інтерактивного навчання, під час якого групи шукають погоджене рішення, а результат роботи має бути відображеним у вигляді схеми, перерахування ознак, кінцевому тексті, що потім записується в зошитах. Ця методика включає протистояння й критику позицій тієї або іншої групи, а вся увага зосереджена на сильних моментах позиції інших. Експерти дають узагальнену відповідь на завдання, що записується всіма.

Технологія «незакінчені речення»

Студенти працюють із відкритими реченнями.

«Лекція»  - це така форма навчання, за якою викладач, викладаючи навчальний матеріал, допомагає студентам:

• Сформулювати проблеми;
• Опанувати логіку пізнання;
• Зробити власні відкриття.

Основні вимоги до читання лекції:

•               Високий науковий рівень інформації, що викладається і, як правило, має світоглядне значення;
•               Великий обсяг чітко в компактно систематизованої та методично переробленої сучасної наукової інформації;
•               Достатня кількість наведених переконливих фактів, прикладів тощо;
•               Чіткість викладення думок та активізації мислення студентів, постановка питань для самостійної роботи за проблемами, що обговорюються;
•               Роз’яснення термінів та назв, що вводяться;
•               Надання студентам можливості слухати, усвідомлювати та стисло записувати інформацію;
•               Вміння встановлювати педагогічний контакт з аудиторією;
•               Використання дидактичних матеріалів та технічних засобів навчання.

«Бумеранг» - це інтерактивна гра, для проведення якої на дошці записуються ключові запитання. До кожного з них студенти складають конкретизовані запитання і направляють «бумерангом» комусь із одногрупників, слухають відповідь. Якщо відповідь неточна «бумеранг» повертається до того, хто його «пускав», цей студент дає відповідь. Студент, що «спіймав бумеранг», посилає його іншому. Кожне розумно складене запитання – 2 бали, кожна правильна відповідь на просте запитання – 2бали, об’ємне – 3 бали. Секретар фіксує відповіді й кількість запитань.

«Коло ідей» - технологія, метою якої є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення: викладач ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку обговорювали; групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей; коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутися до розгляду проблеми в цілому. Потім підбиваються підсумки.

 

 

При проведенні відкритого заняття на тему: «Апарати сухого очищення» я  використала наступні інтерактивні методи навчання:

 Під час актуалізації опорних знань студентів.

1. Вправа технічний ланцюжок

Студентам було дано завдання: придумати запитання. Отже на занятті студенти по черзі один одному задають питання. Спочатку націлює на те, щоб запитання ставилося найслабшим студентам. Якщо не має ніякої відповіді, то ще даю можливість тому студенту виправитись, тобто обов’язкове повернення до слабшого

Наприклад:

Початкове питання:

Назвіть три види  аерозолів?

Відповідь: дим, пил, туман.

Приблизні відповіді на інші можливі питання:

   1) дим – це довготривалі стійкі системи;

   2) пил – це малостійкі системи;

   3) ГДК – гранично допустима концентрація;

   4) Перша ступінь очищення – це тонкий ступінь очищення;

   5) Шкідливі речовини – аерозолі і токсичні гази.

2.Технологія «Установи відповідність»

Студентам пропонується установити відповідальність між терміном та його визначенням.

Термін                                                       Визначення

А. Пил                                                       1.Гранично допустима концентрація

Б. Дим                                                       2.Малостійкі системи з твердими

                                                                   частками від 5 мкм до 50 мкм і більше

В. Туман                                                   3.Аерозоль з рідкими частками

                                                                     широкого діапазону розмірів

Г.Шкідливі речовини                             4.Довготривалі стійкі системи з

в атмосфері промислових                        частками розміром від 5 мкм

 підприємств                                              до 0,1 мкм і менше

Д. ГДК                                                      5. Аерозолі і токсичні гази

Е. Перша ступінь очищення                   6.Тонкий ступень очищення. коли

                                                                     вловлюються дрібні фракції пилу

Ж.Друга ступінь очищення                   7.Грубий ступень очищення, коли

                                                                    вловлюються великі фракції пилу

К.Методи очищення                               8. Електричні і механічні

Л.Аерозолі                                               9.Пил, дим, туман

М.Апарати очищення                             10.Сухі,мокрі, електрофільтри

Правильні відповіді:

 

А         Б         В          Г           Д          Е           Ж           К           Л         М

 

2          4          3          5            1          7            6            8             9         10

 

Під час мотивації вивчення теми

3.Випереджувальне дослідницьке індивідуальне завдання по м. Маріуполю.

Студенти дослідили викиди в м. Маріуполі і підготували доповідь за темою «Викиди в м. Маріуполі» і відео презентацію

 

Під час узагальнення знань студентів

4.Щоб урізноманітнити роботу із запитаннями, провожу їх у вигляді конкурсу( тесту) «Так чи ні?» кожна правильна відповідь оцінюється одним балом

Зразок конкурсу(тесту) «Так чи ні?»

Тест «Що ви знаєте про апарати сухого очищення»

1. В схемах сухого механічного очищення застосовуються осаджувальні камери, інерційні пиловловлювачі та апарати фільтруючої дії        (так)

2. Ефективність осаджувальної камери тим більше, чим більше її висота і більше швидкість потоку.                                                                       (ні)

3. Пилеосаджувальні камери застосовуються в якості першого ступеня,

грубого очищення                                                                                   (так)

4. Інерційний ефект викликає різний поворот потоку на кут від  90градусів

до 180 градусів                                                                                         (так)

5. У циклонах осаджуються частки розміром менше 15мкм.              (ні)

6. При обертанні потоку в циклоні на частку діє відцентрова сила.  (так)

7. Ефективність осадження виростає зі збільшенням діаметру циклону  (ні)

8. Частки розміром 0,1 – 0.5 мкм погано вловлюються фільтрами      (так)

9. У фільтрації основна роль належить автошару.                                 (так)

10.Одним із недоліків тканинних рукавних фільтрів обмежена стійкість

 тканини.                                                                                                       (так)

Шкала оцінювання

Кількість правильних відповідей                 Оцінка

                     9-10                                                  5

 

                      7-8                                                   4

                     5-6                                                    3

                      1-4                                                   2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Технологія «Незакінчені речення»

Метод незакінченого речення дає можливість студентам висловлювати власні ідеї, порівнювати їх з іншими. Студенти почувають себе вільно на занятті, вчаться висловлювати свої думки коротко, але по суті й переконливо. Я сформувала незакінчені речення і запропонувала студентам закінчити їх, наприклад

- «на сьогоднішньому занятті для мене найважливішим відкриттям було…»

- «тема заняття важлива. тому що…»

- «я зрозумів, що…»

Найслабший студент відповів: «Я зрозумів, що настав час діяти»

 

Інтерактивні методи подані вище, сприяють підвищенню ефективності навчального процесу, досягненню високого інтелектуального розвитку студентів, забезпеченню оволодіння навичками саморозвитку особистості.

 

Література

1. Вахрушева Т.Ю. Теоретичні основи інтерактивної технології навчання.
   Науково-методична збірка МОНУ, вип.. 44,2006.
2. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. -К.:2002.
3. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. –К.: А.С.К., 2005.