Стаття "Казкотерапія у роботі логопеда"

Казкотерапія у роботі логопеда

Сучасна спеціальна педагогіка та психологія потребує новітніх методів та прийомів, які будуть ефективно впливати на процес корекційної логопедичної роботи. Одним із таких методів є казкотерапія.

Казкотерапія – це напрям практичної психології, що дозволяє людям розвивати самосвідомість та побудувати особливі рівні взаємодії один з одним, використовуючи метафоричні ресурси казки. У логопедичній роботі застосовують логоказки.

Логоказка – це педагогічний процес, що сприяє розвитку фонетичної, лексичної, граматичної сторін мовлення, вихованню у дитини моральних якостей та розвитку психічних процесів.

Виділяють наступні види логоказок:

1.     артикуляційні –сприяють розвитку мовленнєвого дихання, артикуляційної моторики;

Жив-був на світі Язичок, і захотів він піти в зоопарк. А разом з ним вирушимо і ми: будемо зображати всіх тварин, яких язичок зустріне.

Ось прийшов Язичок в зоопарк і бачить, що в ставку сидить хтось величезний, як гора, і рот широко відкриває. Це був бегемот. Давай і ми перетворимося в бегемотиків і будемо широко відкривати рот.

Рот ширше відкриваємо,

У бегемотиків граємо:

Широко розкриємо ротик,

Як голодний бегемотик.

Закривати його не можна,

До п'яти рахую я.

А потім закриємо ротик

Відпочиває бегемотик.

Подивився Язичок на бегемотиків і тільки хотів далі йти, як чує: ква-а-а, ква-а-а. Це були ... Правильно, жаби. Давай покажемо, як жаби посміхалися.

Наслідуємо ми жаб:

Тягнемо губи прямо до вух.

Ви зараз тягніть губки -

Я побачу ваші зубки.

Ми потягнемо - перестанемо

І ані трохи не будемо втомлюватися.

Йде Язичок далі. Ой, хто це такий великий, з довгим носом? Так це ж слон! Давай покажемо який у слона хобот!

Будемо наслідувати слона!

Губи «хоботком» тягну.

А тепер їх відпускаю

І на місце повертаю.

Помилувався Язичок слоном і пішов до іншої клітки. А там нікого немає, тільки довгий гумовий шланг валяється посередині. Але раптом шланг заворушився, і Язичок побачив, що це змія. Давай покажемо змію!

Наслідуємо ми змію

З нею ми будемо нарівні:

Висунь язик і сховаємо,

Тільки так, а не інакше.

І так далі…

2.     пальчикові – сприяють розвитку дрібної моторики та графічних навичок;

Казка на пальчиках

«Колобок»

Покотився Колобок, (кругові рухи кистей рук, одна навколо іншої)

Колобок - рум'яний бік.

Першим зустрів він зайчика, (показ зайчика кистю руки)

Пісню заспівав - не полінувався, (стискання - розтискання пальців)

Ну і покотився далі.

Покотився Колобок, (кругові рухи кистей рук, одна навколо іншої)

Колобок - рум'яний бік.

Потім зустрівся вовчок, (показ вовка кистю руки)

Вовчок - сірий бочок.

Пісню заспівав - не полінувався, (стискання - розтискання пальців)

Ну і покотився далі.

Покотився Колобок, (кругові рухи кистей рук, одна навколо іншої)

Колобок - рум'яний бік.

Зустрів ведмедика на шляху, (показ ведмедя кистю руки)

І від нього він зміг піти.

Пісню заспівав - не полінувався, (стискання - розтискання пальців)

Ну і покотився далі.

А потім у густому лісі (показ кистю руки лисиці)

Зустрів - лисицю.

Пісню заспівав - не полінувався, (стискання - розтискання пальців)

Та й втік! (швидкі кругові рухи кистями рук)

3.     фонетичні – сприяють уточненню артикуляції певного звуку, автоматизації та диференціації звуків;

Казка-зв'язка «В гостях у бабусі і дідуся» (звуки [ш], [с], [ж], [ц])

Приблизний текст казки-зв'язки «В гостях у бабусі і дідуся»:

1. За жовтим парканом стоїть будинок.

2. У будинку Саша, бабуся і дідусь живуть.

3. Біля будинку сад.

4. В саду вишня, груша, абрикоси ростуть.

5. Під вишнею стоїть лавка.

6. Біля лавки квіти - ромашки, айстри.

7. За будинком - грядка.

8. На грядці - картопля, капуста, горошок, часник.

9. Саші подобається допомагати бабусі і дідусю.

4.     лексико-граматичні –сприяють збагаченню словника, закріпленню знань граматичних категорій, формуванню та розвитку зв’язного мовлення.

Казка «Про Голосного»

— У далекій країні Звукляндії на краєчку лісу жив собі Голосний. Ось такий (вихователь демонструє чоловічка-фішку голосного).

Звався цей мешканець Голосним тому, що вмів голосно співати звуки. Ось так: а-а-а; о-о-о; у-у-у; и-и-и; е-е-е; і-і-і!

Як умів співати Голосний? (Відповіді дітей).

Від того, що Голосний умів голосно співати звуки, ро­тик його розкривався і був ось такий (показує). Здебільшого він у нього кругленький, коли він співає.

Голосний знав шість пісеньок-звуків. Перша: а-а-а; друга: о-о-о; третя: у-у-у; четверта: и-и-и; п’ята: е-е-е; шо­ста: і-і-і.

Пригадаймо пісеньки Голосного і заспіваймо їх разом. (Вихователь звертає увагу малюків на форму ротика під час вимови голосних звуків). Отже, Голосний знав таких пісеньок аж… Скільки, діти? Так, аж шість. Тому був він завжди веселим, і з ним було весело іншим. Голосного любили всі, а особливо пташки.

Чому його любили пташки, як ви гадаєте?

Тому, що пташки теж любили співати веселих пісень.

Ну от, ми з вами познайомились  з мешканцем  країни Звукляндії. З ким ми познайомилися, діти? Що вміє робити чоловічок Голосний? Він вам сподобався? Тоді по­прощаємося з ним до нової зустрічі! Вона скоро відбу­деться!

У процесі логопедичної корекційної роботи логоказки вирішують певні завдання:

розвивають монологічне та діалогічне мовлення;

підвищують ефективність ігрової мотивації мовлення дитини, художньо-естетичної спрямованості та наповненості мовлення;

корегують та розвивають психологічну базу мовлення;

створюють сприятливу психологічну атмосферу;

за допомогою казки збагачують емоційно-чуттєву сферу дитини.

Одним із методів роботи з розвитку зв’язного мовлення та лексико-граматичної складової мовлення виступають «Міні-казки-зв’язки». «Міні-казки-зв’язки» являють собою ланцюжок картинок та схем, що розташовані в логічній послідовності  та позначають закінчену думку. За допомогою «Міні-казок-зв’язок» дитина «читає» речення (історію, оповідання, казку). За бажанням можна придумати та домалювати продовження або вигадати інший сюжет із запропонованими героями. За допомогою таких казок можна проводити роботу з розвитку монологічного мовлення дітей.

Казкотерапія допомагає вирішувати ряд психолого-педагогічних проблем у дітей, серед яких є агресія, мовленнєвий негативізм, упертість, проблеми зі сном, сором’язливість, тривожність, несамостійність. Також казкотерапія виховує у дітей позитивні риси особистості: наполегливість, цілеспрямованість, доброту, пізнавальну активність тощо.

Казкотерапія посідає важливе місце у системі розвитку зв’язного мовлення та словесної творчості дітей. Казки спонукають дітей до побудови власних висловлювань, формують комунікативні вміння та навички, збільшують лексичний запас, вчать дітей знаходити вихід із різних ситуацій.

Широке використання казкотерапії в логопедичній роботі ефективно допоможе подолати труднощі у розвитку зв’язного мовлення, а також сприятиме вирішенню психолого-педагогічних проблем дитини із ЗНМ.

Список використаних джерел:

1. Бойчук Ю. Д., Казачінер О. С. Основні педагогічні прийоми, які застосовуються в казкотерапії. Інноваційна педагогіка. – 2020. – Вип. 26. – С. 79-85.
2. Логопедія: підручник / За ред. М. К. Шеремет. Вид. 5-те, К.: Видавничий Дім «Слово». – 2018. – 856 с.
3. Міщенко Ю. В. Логоказка як засіб підвищення мовленнєвої активності дітей із дислалією. Актуальні проблеми корекційної педагогіки, психології та реабілітації. Суми: ФОП Цьома С.П. – 2017. – С. 84-86.