Стаття «КОУЧИНГ ЯК ЕФЕКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ УСПІШНОГО УЧНЯ»

КОУЧИНГ

ЯК ЕФЕКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ УСПІШНОГО учня

Прокопенко Ю.В.,

ДНЗ «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту»

У статті наводиться аналіз використання коучингу як ефективної технології формування успішного, вмотивованого, креативного учня.

Постановка проблеми. Зміни соціальної  та освітньої ситуації в країні актуалізували необхідність пошуку ефективних шляхів для вирішення проблеми підготовки успішних і конкурентноздатних фахівців, що загострилися в умовах фінансово-економічної кризи.

Застосування коуч методів у процесі навчання є одним із шляхів вирішення проблеми підготовки конкурентоздатних фахівців.

Коучинг на пряму пов’язаний із системою мотивування, його вплив має широкий спектр дії, оскільки вмотивований учень  ефективніше виконує свою роботу, а отже,  результативно впливає і на рівень його професійної підготовки.

Метою дослідження є визначення основних ролей коучингу у формуванні успішної особистості учня, вмотивованого, цілеспрямованого, діючого, виокремлення переваг та труднощів у застосуванні коучингу, обґрунтування технології коучингу.

Викладення основного матеріалу дослідження

Коучинг (від англ. coaching – тренувати, займатися репетиторством, готувати до чого-небудь)  – це вчення, що виникло на перетині психології, менеджменту, філософії, логіки і життєвого досвіду; процес, спрямований на досягнення цілей в різних сферах життя.

 Визначення коучинга:

 Коучинг – це мистецтво створення, за допомогою бесіди й поведінки, середовища, яке полегшує рух людини до бажаних цілей, так, щоб воно приносило задоволення.

  Коучинг – це процес створення коучером умов для всебічного розвитку особистості клієнта.

  Коучинг – це мистецтво сприяти підвищенню результативності, навчанню й розвитку іншої людини (Майлз Дауни (англ. Myles Downey), «Ефективний Коучинг»)

  Коучинг – це триваючі відносини, які допомагають людям одержати значні результати в їхньому житті, кар'єрі, бізнесі або в суспільних справах. За допомогою коучингу клієнти розширюють сферу пізнання, підвищують ефективність і якість свого життя.

Ключовим елементом у коучингу є УСВІДОМЛЕННЯ, яке стає результатом посилення уваги, концентрації й чіткості. Усвідомлення – це здатність відбирати та ясно сприймати  потрібні факти й інформацію, визначаючи їх цінність. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – ще одна ключова концепція і мета коучингу.

Один із засновників коучингу, як технології формування особистості,  Т. Голві зазначав, що коуч-консультант спрощує навчання, але не вирішує проблем тих, хто навчається. Загальними принципами коучингової діяльності вважають економічність та комплексність, покращення ефективності діяльності та простоту, соціальне партнерство та об’єктивність. Принципами впливу на аудиторію стають такі, що здатні впливати на поведінку тих, хто навчається, з метою їх розвитку, на засадах застосування встановлених норм коучингової комунікації. Вважається, що цю групу становлять такі принципи: вмотивованість, формування унікального потенціалу, усвідомлення, розподіл відповідальності, цілеспрямованість. З іншого боку, серед принципів за якими діє сам коуч, варто виділити здатність інформувати аудиторію, не нав’язуючи їй власну позицію (тобто, як ми вже згадували, взаємодія має більш консультативний характер); комунікативність та самостійність викладача. Коучинг – це діалог тренера та групи, коли до процесу залучено всіх його учасників, з огляду на їх бажання та можливості. Активність тих, хто навчається, у процесі отримання знань зумовлена, перш за все, їх особистою мотивацією та амбіційністю, але формування повноцінного діалогу можливе лише за умов інтеракції під час навчального процесу. Т.Голві пропонує відокремлювати активне та інтерактивне навчання, маючи на увазі міжособистісне педагогічне спілкування. Інтерактивність у навчанні дослідник пояснює як здатність до взаємодії, до того ж підкреслюючи, що  інтерактивними є такі технології, які створюють умови для активної взаємодії тих, хто навчається, що дозволяє всім учасникам процесу отримувати нові знання на основі особистого внеску кожного з учасників. Адже в рамках правильно організованого навчального процесу учні не тільки усвідомлюють власний потенціал, але й навчаються один у одного. На противагу однобічній комунікації, де викладач є фокусом уваги учнів,  що притаманно активній комунікації, інтерактивні методи сприяють реалізації пізнавальних потреб тих, хто навчається, у режимі багатосторонньої комунікації та мінімальної сконцентрованості на думці (позиції) викладача, де той, хто навчає, і ті, хто навчається, є рівноправними учасниками процесу. Як інтерактивна технологія, коучинг сприяє тому, щоб навчальний процес не було замкнуто на викладачеві, роль якого полягає в тому, щоб забезпечувати інтеракцію учасників, які, в свою чергу, теж беруть на себе відповідальність за процес та результати, навчаючись на власному досвіді.

Одним із сучасних видів коучингу є освітній коучинг («edu-coaching»). В Україні дослідження технології коучингу в професійній освіті здійснила  С. М. Романова, зазначивши, що коучинг – це взаємостосунки між викладачем і студентами, коли викладач ефективно організовує процес пошуку учнями кращих відповідей на питання, що їх цікавлять, допомагає учням розвиватися, закріплювати нові навички і досягати високих результатів у своїй майбутній професії.

В основі коуч-підходу в освіті є уміння викладача формулювати важливі потужні запитання, які сприятимуть визначенню потреб і сподівань студентів, стимулюють мислення, змушують мобілізувати попередні знання і досвід, розкрити потенціал. Такі потужні запитання допомагають проаналізувати проблему всебічно, розвивають інтерес до вивчення теми, стимулюють потребу в отриманні відповідей, заохочують до обґрунтування власної позиції.

На нашу думку, для формуванню умінь самоорганізації і саморегулювання освітньої діяльності учня, доцільно використовувати традиційну для коучингу чотириступеневу модель GROW, розроблену Дж. Уітмором. Чотири літери назви моделі відповідають першим буквам слів, що означають етапи проведення навчальної дискусії або стадії на шляху до вирішення проблеми:

 – перший етап «goal» (у пер. з англ. «мета») – визначення цілей і завдань вирішення окресленої проблеми;

 – другий етап «reality» (з англ. «реальність») – окреслення стану проблеми, визначення ресурсів, знань, необхідних для її вирішення;

 – третій етап «option» (з англ. «варіант») – пошук можливих шляхів вирішення проблеми, вибір найоптимальніших;

 – четвертий етап «will» (з англ. «воля») – застосування обраних стратегій, перевірка їх в дії.

Робота відбувається згідно наступної послідовності:

•         «хто я? чого я хочу?»
•         «ким я хочу бути?»
•         «яким я хочу бути?»
•         «що мені заважає?»
•         «як це подолати?»

Результатом такої роботи стане здатність учня самостійно відбудувати позитивний ряд власних переконань:

« Хочу! – Можу! – Вірю! – Роблю! – Маю результат!».

 Загалом, перевагами застосування коучингу на уроці є:

– поліпшення продуктивності діяльності (це головне, для чого застосовується коучинг);

– розвиток особистості;

– покращення взаємовідносин у  групі;

– покращення взаємин і пов’язаний з ним успіх змінюють на краще загальну атмосферу в колективі;

– коучинг відкриє багато невиявлених раніше талантів серед учнів;

– багаторазово зростає особиста ефективність учня і швидкість його просування до мети.

Коуч стимулює творчий пошук рішень і підтримує прагнення учня  досягати мети  та здійснювати зміни у своєму житті. Тобто, у процесі коучингу учні  знаходять свій, унікальний спосіб досягнення мети.

А коуч створює креативну атмосферу, особливий простір пошуку альтернатив, атмосферу довіри, де учень відчуває увагу до його ідей і працює з більшим ентузіастом.

Таким чином, загальну основу коучингу можна описати декількома словами: партнерство, розкриття потенціалу, результат.

 Застосувань ідей коучингу на практиці означає поступовий перехід від традиційних аудиторних занять до тренінгової, індивідуальної, проектної  та дистанційної формам навчання.

Висновки. Таким чином, як освітня технологія, коучинг належить до інтерактивних технологій сучасної освіти. Сучасний навчальний процес повинен бути центрованим на тих, хто навчається, де роль викладача більш схожа на ту, що відіграє тренер або консультант, та полягає у тому, щоб направляти учня, розкриваючи і використовуючи при цьому їхній власний внутрішній потенціал. Перспектива подальших досліджень полягає в усвідомленні та вивченні феномену коучинга, як такого, що формує суб’єкта, здатного рефлексувати та використовувати свій інтелектуальний та особистісний потенціал самостійно.

Список використаних джерел

1. Вікіпедія – вільна енциклопедія [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Коучинг 

2.  У. Тимоти Голви. Работа как внутренняя игра [Електронний ресурс] / У. Тимоти Голви  – Режим доступу: http://chuprina.kz/wp-content/uploads/2013/11/timoti-golvi-rabota-kak-vnutrennyaya-igra.pdf 

3.  Романова С.М. Коучінг як нова технологія в професійній освіті Електронний ресурс / С.М. Романова. – Режим доступу: http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/viewFile/2145/2136 

4.  Дауни М. Эффективный коучинг: Уроки коуча коучей / М. Дауни / Перев. с англ. – М. : Добрая Книга, 2008. – 288 с.