Стаття Людина та культурологічний потенціал духовно-етичних концепцій виховання у системі сучасної освіти.

Людина та культурологічний потенціал духовно-етичних  концепцій виховання у системі сучасної освіти.

І.В.Куліковська, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, вчитель української мови та літератури ліцею №5 м. Бердичева Житомирської області.

  Ціннісний світ, в якому живе людина, надзвичайно різноманітний. Поряд із цінностями повсякденному житті, матеріальними та соціальними  існують і вищі цінності, повязані з розумінням сенсу життя, ідеалу суспільного устрою, моральних норм поведінки. Ідеали і є сфера вищих духовних цінностей. Вони мають особливе значення для вибудовування всій ієрархії цінностей, ціннісних установок кожної людини - матеріальних, соціальних, політичних.

  Коли весь час йдеться про духовні цінності людини, то мимоволі можна прийти до висновку, що духовне притаманне тільки людині.

Духовний розвиток особистості є одним із основних завдань, які поставило українське суспільство перед сучасною школою. Закон України "Про загальну середню освіту" визначає одним з найважливіших завдань реформи освіти, яка здійснюється сьогодні в Україні, – створення умов для збереження духовного здоров’я наступних поколінь.

Згідно «Національної доктрини розвитку освіти» національне виховання має забезпечувати збагачення духовності і культури народу.

 Тому виховання – це, перш за все, передання наступним поколінням традиційної духовної ієрархії цінностей, завдяки яким засвоюються найкращі досягнення вітчизняної культури.

         Історично склалося так, що на території України основоположним культурно-національним пластом є християнство. Засноване на любові, воно спрямоване на збереження звичаїв, позитивних норм поведінки та правил життя, етичних виховних цінностей, допомагає суспільству утриматися під час різноманітних потрясінь. На християнській моралі базуються найвищі ідеали європейської цивілізації.

звертаємо особливу увагу на посилення роботи з духовного виховання.

Питання організації роботи з духовного виховання особистості слід розглянути на педагогічних радах, на засіданнях методоб’єднань класних керівників. Питання духовного розвитку особистості потрібно розглядати на батьківських зборах.

Духовне виховання часто співвідносять з розвитком ерудиції дитини, з ознайомленням її з творами літератури та мистецтва. Насправді духовне виховання тісно пов’язане з релігією, з ознайомленням з християнськими цінностями.

Використання християнських цінностей у закладах освіти не суперечить світському характеру навчання.

       Духовно-моральне виховання – організований цілеспрямований виховний процес сприяння духовно-моральному становленню особистості, що веде до опанування і прийняття дітьми ієрархії духовних цінностей християнської цивілізації,  укорінених у тисячолітній спадщині православної культури України з часів Київської Русі. Це, перш за все, спрямованість на пізнання свого внутрішнього світу і віра у необхідність духовної мотивації людської діяльності.

Дитина завжди знаходиться перед вибором. І вся сутність виховання полягає у тому, щоб людина, від природи і зла, і добра, водночас розвинула в собі прихильність до Добра, потребу йти дорогою Добра, робити щоденний вибір саме Добра.

Для формування духовного світу дитини потрібен системний підхід. Він передбачає цілісний, ієрархічний, взаємозалежний і відкритий процес залучення дітей і молоді до цінностей у їх постійному розвитку й саморозвитку, а також наступність і безперервність, тобто постійне ускладнення та урізноманітнення змісту й напрямів розвитку моральних чеснот, комплексність та інтегрованість, які полягають у взаємодії навчання і виховання, поєднанні зусиль сім'ї, школи, позашкільних закладів і дитячих об'єднань у виховному процесі.

Мета духовного виховання:

Пробудження в дитини бажання бути моральною.

Розгляд християнських цінностей як основи розвитку суспільно значущих рис і якостей особистості.

Формування в дітей розуміння й особистісного ставлення до сутнісних питань про сенс  та мету  життя людини.

Розвиток чеснот і позитивних моральних якостей дитини, спонукання до самовдосконалення.

Подолання кризових станів.

Духовно-моральне виховання передбачає формування у представників підростаючого покоління на засадах православних цінностей таких рис духовної свідомості, як:

•                                           Почуття  (сумління, обов’язку, віри, відповідальності, патріотизму);
•                                           Індивідуального духовного  обліку (терпіння, послуху);
•                                           Особистої позиції (здатності розрізняти добро і зло, прояву    самовідданої любові (до ближніх), готовності до подолання життєвих випробувань);
•                                           Духовно зумовленої поведінки (готовності до служіння людям і Батьківщині, проявів духовної розсудливості, милосердя, доброї волі).

          Основні напрямки духовного зростання особистості:

•                                         Виховання громадянськості, патріотизму, поваги до прав, свобод і обов’язків людини;
•                                         Виховання високих духовних почуттів й моральної свідомості;
•                                         Виховання працелюбності, творчого ставлення до навчання, праці, життя;
•                                         Формування ціннісного ставлення до здоров’я і здорового способу життя;
•                                         Формування ціннісного ставлення до зміцнення батьківської сім’ї та створення власної сім’ї і народження дітей;
•                                         Виховання духовного ставлення до природи, оточуючого середовища (екологічне виховання);
•                                         Виховання цілісного ставлення до прекрасного та вічного, формування уявлень про органічний зв’язок естетичних та моральних ідеалів у багатовіковій спадщині вітчизняної культури.

  Знайомлячи школярів з релігійними святами, учителі повинні звернути увагу на походження 12 основних релігійних свят (серед яких 3 визнано державними святами: Різдво, Великдень, Трійця) та релігійних свят, популярних для українського народу: Покрови Пресвятої Богородиці, святого Миколая, святого апостола Андрія Первозванного, Стрітення. При поясненні історії свят слід керуватися християнським трактуванням, розмежовувати християнський та народознавчий аспект, оскільки народні звичаї часто відображають язичницькі звичаї та вірування наших предків. Найбільшу увагу слід звертати на суть свята, а не обрядовість, відмежовувати внутрішнє (значиме), від зовнішнього (другорядного). Так, проводячи заходи, присвячені Великодню, більшість педагогів звертає увагу на колір крашанок, на те, що в «чистий» четвер потрібно прибирати оселю, мало хто розповідає, чому українці так шанували це велике свято, яке значення воно має для всього християнського світу.

   Популярним в шкільних та позашкільних закладах стало святкування Дня святого Миколая. На жаль, образ святого педагогами спотворюється і трактується як черговий Дід Мороз, як чарівник. Втрачається християнське розуміння свята: святий Миколай – людина, яка своїм життям змогла догодити Богові, це зразок доброти і милосердя, потрібно наслідувати його поведінку і вчитися допомагати знедоленим, хворим. Як правило, в цей день дітей привчили отримувати подарунки, насправді потрібно навчити дарувати їх іншим, тим, хто потребує допомоги. За християнськими канонами, не можна зображати святого на сцені, наряджати дітей в священицький одяг, а тим більше грати нечистих.

Знайомлячи дітей з християнською мораллю та чеснотами, потрібно звернути увагу на такі чесноти, які були притаманні українцям: жертовність, поступливість, незлобливість, вміння прощати, скромність, стриманість у словах і поведінці, працелюбність, цнотливість, гостинність, патріотизм, високий естетизм життя, повага до старших, до жінки-матері, правдивість, щирість. Найефективнішими тут можуть бути такі форми роботи: бесіди морально-етичного спрямування, етичні тренінги, розв’язання ситуативних завдань, ситуації в малюнках, так звані прожективні методики, інсценування, гра-драматизація.

Цикли бесід можна присвятити обговоренню таких важливих морально-етичних проблем, як: цінності людини; цінності життя; сенс людського життя; значення віри, надії, любові в житті людини; шлях до самовдосконалення; життєва програма людини; дитяче дозвілля; конфлікти, шляхи їх подолання тощо.

Також потрібно звернути увагу на такі актуальні проблеми в учнівському середовищі: вживання нецензурної та лайливої лексики,  негативний вплив цього на фізичний та духовний розвиток особистості, збільшення суїцідальної поведінки серед школярів, використання негативної символіки (зображення черепів, монстрів) в одязі та учнівському оснащенні (на пеналах, обкладинках щоденників, зошитів, на портфелях).

  Для старшокласників актуальними будуть теми, спрямовані на збереження традиційних сімейних цінностей.

  Уявлення кожної дитини про навколишній світ складається не стільки з наших розмов про нього, скільки з тих моральних виборів, які вона робить. Саме через розв'язання моральних завдань можна навчити дитину здійснювати правильний вибір, певною мірою регулювати й формувати його, сприяти зміцненню позитивних ціннісних орієнтацій.

Матеріалом для створення задач морально-духовного спрямування для дітей можуть бути ситуації, взяті вчителем з релігійних джерел, із фольклору (казки, притчі, легенди) та авторських творів морально-етичного спрямування. Часто під час їх використання можна скористатися методикою незакінченого оповідання, коли вчитель перериває читання твору у найдраматичніший для героїв момент події, з метою колективного вибору можливого закінчення твору. Лише потім озвучується закінчення оповідання, аналізуються, порівнюються дитячі варіанти з оригінальним закінченням твору, обирається найдоцільніший вихід у даній ситуації

                               Форми роботи з духовного виховання

1. Виховні бесіди.
2. Екскурсії до святинь.
3. Гуртки духовно-естетичного спрямування.

                               Орієнтовна тематика виховних годин духовно-морального спрямування відповідно до національної програми «Основні орієнтири виховання».

                                5 клас

"Життя – найдорожчий скарб".

"Чи щось без серця зрозумієш".

"У пошуках власного ідеалу".

"Стратегія прийняття моральних рішень".

"Як долати труднощі і випробування. "

  «Святий Миколай – найшановніший святий українського народу».