Стаття "Маскулінний зріз шевченкознавства: національний аспект"

Філологія і лінгвістика /  Класична філологія в контексті світової культури

Черкас О. О.

викладач української мови, літератури, інформатики, магістр української філології середньої  загальноосвітня школа № 54 м. Києва, старший науковий співробітник Літературно-меморіального музей-квартири П. Г. Тичини у м. Києві

Маскулінний зріз шевченкознавства: національний аспект

Поетична картина світу Тараса Шевченка потребує постійного оновлення методологій і підходів до інтерпретації феномену митця. Таким новаторським підходом є гендерний. Маскулінність – базова категорія гендерології, комплекс характеристик поведінки, можливостей і сподівань, що детермінують соціальну практику, об’єднаної за ознаками чоловічої статті. Основуючись на висновках І. Кона, І. Ільїна, С. Ушакіна, О. Шаф пропонуємо власне визначення маскулінності як літературознавчої категорії – арсенал психологічних, поведінкових, ментальних характеристик, котрі формуються у контексті національних традицій, суспільного середовища, та визначають психотип українського чоловічого характеру, що має символічне значення та репрезентується у літературних текстах.                                                                                                                 Категорія маскулінності представлена в поезії Т. Шевченка у вигляді низки чоловічих образів, які укладаються в систему маскулінних національних типів. Нами було виявлено такі типажі, об’єднані в тріади на основі спільних семантичних ознак: козак – гетьман – батько; поет – кобзар – пророк; пан – спокусник – ґвалтівник.                                                                                                                               Ідеал гегемонної маскулінності, ідея національного самовизначення українців реалізовані в образах козаків та гетьманів. Маскулінність їхньої поведінки корелює з такими рисами характеру, як звитяга, сміливість, відчайдушність, ненависть до ворогів, часом жорстокість («Неначе птахи в чорнім гаї, козацтво сміливо літає…»), боротьба за владу, свободу, непорушність ідеалів, відданість Батьківщині, готовність до самопожертви в ім’я народу («О милий Боже України! / Не дай пропасти на чужині, / В неволі вольним козакам!»); щедрість, безкорисливість, міцна дружба, прагнення волі: «Хто з шашликом, а хто і так, / Зате він вольний, як козак», згуртованість у боротьбі з ворогом: «За що ж боролись ми з ляхами? / За що ж ми різались з ордами?».  Козацький колектив відзначався сильними братерськими зв’язками, готовністю до самопожертви заради іншого. Міцність таких зв’язків була сильнішою за шлюбні, це свідчить про гомосоціальність як маскулінну рису.               Поведінкову модель образу козаків у поезії Т. Шевченка зумовлює їхній психокомплекс – це поєднання розважливості, відповідальності, самопожертви з власне індивідуальними якостями: мужністю, безстрашністю, доблестю.               Образ батька в поезії Шевченка – амбівалентний: він оберігає родину, захищає її, виявляє найкращі батьківські риси (поеми «Сліпий», «Титарівна»), а з іншого боку, може виступати її руйнівником (поеми «Катерина», «Сотник», «Петрусь», «Слепая», «Відьма», «Княжна»). Часто повторюваним у творчості Т.Шевченка є мотив інцесту як засіб руйнації родинних стосунків («Слепая», «Сотник», «Відьма», «Княжна»). Виявляючи позитивні риси образу батька, Шевченко робить його суголосним образам гетьманів, які опікувалися своїми підлеглими, ставилися до них, як до власних синів. Цей тип гегемонної маскулінності наділений владою за силою, впливовістю, агресивністю.                             Маскулінні образи-типи в тріаді поет – кобзар – пророк об’єднують такі маскулінні риси: рішучість, сила волі, щирість, мужність, відкритість, сила духу.                                                                                                                                                                                       Чоловіче насильство – це прояв маскулінних рис, яке жорстоко засуджувалось поетом. Такі риси характеру, як сила, приниження інших, жорстокість, зрада, прагнення домінування, застосування сили перед слабкими людьми, характеризує ці образи як маскулінні.                                                         Художній світ Шевченкових поезій відображає процес інфантилізації нації (оприявнений в образах калік, сліпих, сиріт), а колоніальне становище України, гніт Московщини спроектовані як криза маскулінності й процес фемінізації (наскрізні образи жінок-покриток).                                                                                                   В епіцентрі художньої картини світу Кобзаря є родина, розподіл гендерних ролей у якій проектується на суспільно-національні реалії й зумовлюється колоніальним становищем України часів Т. Шевченка. Поет прагнув до втілення моделі ідеальної патріархальної родини як у власному житті, так і в художній творчості, проте в поетичному світі домінантними виявляються деструктивні родинні стосунки як відображення (в загальному масштабі) національної поразки, що виявляється через «населеність» текстів байстрюками й покритками.

Маскулінність у художньому світі поезій Кобзаря також пов’язана із вираженням авторської свідомості, втіленням глибинно-значущих символів, змістів, осягненням сенсу людського існування, із рефлексіями митця щодо самореалізації.                                                                                                                                                          Таким чином,  проаналізований маскулінний зріз поезійного доробку Т. Шевченка доповнює картину національного світобачення митця. Перспективними у цьому напрямку залишаються чоловічі й жіночі архетипи маскулінного первня прозової та малярської спадщини Кобзаря, які у майбутті потребують окремої дослідницької уваги.

Бланк відомостей про автора

П.І.Б. (повністю): Черкас Олександр Олександрович

Місце роботи автора (ВНЗ) (повністю): середня загальноосвітня школа № 54   м. Києва, Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини у м. Києві

Посада, кафедра (без скорочень), вчене звання, науковий ступінь: викладач української мови, літератури, інформатики, магістр української філології, старший науковий співробітник

Тема доповіді: МАСКУЛІННИЙ ЗРІЗ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА:                 НАЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Назва секції та підсекції: Філологія і лінгвістика  Класична філологія в контексті світової культури

Домашня адреса для надсилання матеріалів: 03126, м. Київ, вул. Академіка Білецького, 7, секретарю СЗШ № 54 м. Києва

Телефон (моб.), е-mail: 063-057-44-10, cherkasasha@ukr.net

Планую (очна/заочна участь): заочна