Стаття "Методика використання проблемних виробничих ситуацій на заняттях з креслення"

Методика використання проблемних виробничих ситуацій на заняттях з креслення

Викладач  Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ» О.І.Даценко

Під активізацією навчальної діяльності розуміється цілеспрямована діяльність викладача, спрямована на розробку і використання таких форм, змісту, прийомів і засобів навчання, які сприяють підвищенню інтересу, самостійності, творчої активності студента в засвоєнні знань, формуванні умінь, навичок в їх практичному застосуванні, а також формуванні здібностей прогнозувати виробничу ситуацію і приймати самостійні рішення.

Одним з найбільш перспективних напрямків розвитку творчих та професійних здібностей особистості, таких необхідних для сучасного фахівця, є проблемне навчання.

Проблемне навчання — це така організація процесу навчання, сутність якої полягає в утворенні в освітньому процесі проблемних ситуацій, вирізненні та вирішенні студентами проблем.

Проблемна ситуація в навчанні — це пізнавальна трудність, для подолання якої студенти мають здобути нові знання або докласти інтелектуальних зусиль. Проблемна ситуація, що усвідомлюється та приймається студентами до розв'язання, перетворюється у проблему.
          Як проблемні завдання можна застосовувати навчальні завдання, питання, практичні завдання, які ставлять студентів у проблемні ситуації.

Проблемна ситуація з одного і того ж питання може створюватися різними типами завдань:

- коли неможливо виконати практичне завдання за допомогою дій відомих студентам і виникає потреба в здобутті нових знань та способів дій;

-  неоднозначність рішення проблеми.

Для вирішення проблемних виробничих ситуацій з дисципліни «Креслення і перспектива» (спец. «Будівництво та цивільна інженерія») мною обрано такий метод як ігрове проектування.

Ігрове проектування як одна з інноваційних навчальних технологій набуває широкого розповсюдження. Ця технологія не є абсолютно новою в сучасній педагогіці. Вона виникла ще у двадцятих роках минулого століття в Америці. Її тоді називали методом проблем.

Ця технологія являє собою ігрове моделювання процесу розв’язання складних професійних задач (що мають різні варіанти рішень) з розподілом функцій між учасниками.

Ігрове імітаційне проектування – це специфічна освітньо-пізнавальна діяльність в умовах, наближених до реальних, яка імітує поведінку фахівця в тих чи інших ситуаціях.

Особливість імітаційної проектної гри полягає в тому, що вона дозволяє студентам "прожити" начебто в реальних умовах професійної діяльності, спостерігаючи за результатами своїх дій і одночасно одержуючи зворотній зв'язок із зовнішнім середовищем, а також надає комплексне уявлення про організацію й реалізацію проектної діяльності.

Приклад використання проблемної виробничої ситуації на занятті з креслення.

Викладач  наголошує, що сьогодні студенти будуть працювати над створенням архітектурної композиції, використовуючи її виразні засоби.

Якщо не висловлено протилежної думки, немає з чого вибирати най-краще (Геродот). Тому оголошено тендер (конкурс) на розробку дизайн-проекту “Архітектурні композиції”.

Організації-учасники тендеру – архітектурно-дизайнерські бюро:

-   АРХІТЕК;

-   3D-Studia;

-   ART-BURO (Арт-бюро);

-   Design Group (Група дизайну);

-   Style Gallery (Галерея стиля).

Термін виконання проекту – 20 хв.

Контракт укладається з переможцем тендеру — учасником, який подав найкращу пропозицію.

Критерії вибору переможця

1.  Вміле та оригінальне застосування законів (засобів та прийомів) архітектурної композиції в роботі над проектом.

2. Якість технічного виконання роботи; грамотне конструктивне рішення.

3. Завершення роботи у визначений строк (наявність результату - виконаного завдання).

Немає більшого щастя, ніж те, яке відчуває людина, осяяна ідеєю (С.Т. Альтов).

Основна задача архітектора, дизайнера - вироблення нових ідей. Студенти отримали випереджувальні завдання дизайн-проекту з метою пропозиції ідей. На занятті вони повинні втілити ці ідеї на папері. Кожен співробітник бюро має своє завдання визначеного рівня складності.

Щоб навчитися мислити, треба спочатку навчитися творити               (Джанні Родарі).

Ви – технік-дизайнер архітектурно-дизайнерського бюро. Ваше бюро отримало такі завдання:

Мета ігрового проектування - процес створення проектів в ігровому режимі. Колектив розробників моделює діяльність конструкторських підрозділів в умовах змагання з підбиттям підсумків технічною радою.

Всі проекти розробляються в рамках групової ігрової взаємодії, а результати проектування (тобто сам проект, візуально оформлений на аркуші ватману) захищаються на груповий дискусії, за підсумками якої можна визначити, по-перше, найбільш пророблений і обгрунтований, по-друге, найкращим чином презентований проект і заохотити його авторів.

Як відомо, значимість технології визначається перш за все позитивними ефектами, які вважаються навчальним результатом. В ігровому проектуванні їх кілька:

-  використання ігрових проектних технологій на різних етапах навчання дозволяє довести час активної роботи студентів на занятті до 80% часу заняття, замість звичайних 20%;

- ІП розвиває навички спільної діяльності, навчає співпраці в команді, тобто розвиває метакомпетентності;

- групова робота згуртовує учасників взаємодії, розвиваючи почуття не тільки індивідуальної, а й колективної відповідальності;

- робота над проектом дозволяє студенту розвинути аналітичний, прогностичний, дослідний і креативний потенціал;

- в ході захисту проектів розвиваються презентаційні вміння і навички, комунікативна та інтерактивна компетентність студентів.

Таким чином, учасники взаємодії в освітньому процесі отримують шанс придбати дійсно практичний досвід по вирішенню конкретних проблем і спробувати в навчальних умовах довести рішення до реалізації.

Висновок. Проблемне навчання формує гармонійно розвинену творчу особистість, здатну логічно мислити, знаходити рішення в різних проблемних ситуаціях, систематизувати і накопичувати знання, здатну до самоаналізу та самовдосконалення.