Стаття "Мистецтво без стереотипів"

Про матеріал

Матеріали стануть у нагоді вчителям образостворчого мистецтва, які викладають у середніх класах. Стаття присвячена сервісам дистанційного навчання.

Перегляд файлу

Виноградова Людмила Віталіївна вчитель образотворчого мистецтва

Піщанського ліцею Красноградської

міської ради Харківської області

Тема опису досвіду роботи:

«Мистецтво без стереотипів»

«Найбільший успіх учителя – коли учень сперечається з ним, висловлює свою думку, ініціює діяльність» - такий рецепт навчання вважають головним у європейських країнах. Саме тому українське суспільство давно вийшло на шлях реформування освіти. Як для освітян так і для батьків є зрозумілим, що сучасна шкільна освіта не відповідає вимогам часу. Методи, прийоми та підходи, які використовують вчителі є не завжди сучасними та достатньо ефективними. Зараз педагоги конкурують з соціальними мережами та TikTokом - популярною програмою та соціальною мережею, яка примітна хайповими короткими відео.

Галузь «Мистецтво», на думку здобувачів освіти та їх батьків є не основним предметом, а розвантажувальним і зовсім не важливим для дитини та її розвитку, особливо це стосується дистанційного навчання, яке триває вже три роки. Отже, мистецькі дисципліни та відношення до них знаходяться на останньому «щаблі» у питанні розвитку та навчання дитини.

Педагоги розуміють, що дитина «йде» туди, де їй цікаво. Саме тому TikTok такий популярний серед молоді, адже це чудовий спосіб розслабитися наприкінці навчального дня, розвіяти думки, розважитися, а також стати популярним. Є вчителі, які через дану мережу намагаються «достукатися» до свідомості учнів. Загалом, мистецька освіта у школі з кожним роком стикається все з більшими проблемами: недостатня кількість висококваліфікованих кадрів, низький рівень викладання мистецьких дисциплін, в останні роки – дистанційне навчання. Варто зауважити, що у суспільстві немає розуміння значення мистецьких дисциплін для формування особистості учнів. Батьки досить часто не усвідомлюють, що саме предмети мистецтва мають надзвичайний потенціал для розвитку творчої особистості, формування креативного мислення, розвитку почуттєвої сфери, здійснення самокорекції психоемоційного стану.

На погляд дітей та батьків урок повинен бути: «мега – цікавими», «у розрізі з часом», обов’язково створена ситуація успіху, педагог повинен розмовляти зрозумілою для дітей мовою, бути сучасним, розуміти захоплення дітей і звичайно добре володіти технологіями дистанційного навчання у наш час.

При підготовці до дистанційних уроків широко використовую різні сервіси. До вподоби Canva - платформа графічного дизайну, що дозволяє користувачам створювати графіку , презентації , афіші та інший візуальний контент. Сервіс пропонує великий банк зображень, шрифтів, шаблонів та ілюстрацій. На цій платформі легко створити інфографіку, презентацію та використати інтерактивну дошку[4]. Всім педагогам відомі можливості Google форм, Google презентацій та Google документів. Для вільного спілкування та зберігання матеріалів дітям подобається Padlet – це універсальна онлайн-дошка (онлайн-стіна) з інтуїтивним інтерфейсом, яку нескладно опанувати та легко застосовувати в навчальному процесі. Вона може бути використана для проектної роботи, індивідуальних завдань чи як інструмент збору інформації від всіх учасників процесу в одному місці. Головний акцент роблю на сучасні і цікаві методи та прийоми у дистанційному навчання. Вчитель з мистецькою освітою може дати дітям техніку, але головна задача вчителя мистецтва – навчити мислити ірраціонально (з лат. irrationalis – несвідомий) - творчо, розуміти і любити мову мистецтва. До ірраціональних форм пізнання відносять інтуїцію, уяву, фантазію, емоції, почуття. Коли ми говоримо про сучасну людину, яка має бути креативною, гнучкою, уміти нестандартно вирішувати поставлені завдання, то ми розуміємо, що для розвитку цих умінь необхідно застосовувати ірраціональне мислення. Учень повинен навчитися мислити художніми образами, розвивати фантазію, почуттєву сферу, для того, щоб у будь-якій сфері діяльності проявити свою творчість, гнучкість мислення.

Для засвоєння нових знань використовую сучасний аудіоконтент – подкасти на тему мистецтва, які розміщую на дошці Padlet чи надсилаю повідомленням через соцмережі, для прослуховування у вільний час. Мистецька тематика подкастів маже бути різна, обов’язкова умова – обговорення на наступному уроці.

Термін «подкаст» – це поєднання слів iPod та Broadcast (трансляція), це аудіоконтент, схожий на ток-шоу на радіо або електронні книги, інтернетрадіо, доступне в онлайні [4]. Такий вид засвоєння навчального матеріалу подобається дітям, він не перевантажує свідомість, прослухати його можна у вільний час, сучасний. Подкастинг зявився у 2004 році, як незалежний спосіб донести своє повідомлення та побудувати спільноту людей за схожими інтересами. Даний термін ввів журналіст The Guardian Бен Хаммерслі. Поєднання слів iPod та Broadcast призначалося для пояснення нової хвилі аматорських інтернет-радіопередач, які можна було завантажувати з Інтернету.

Типи подкастів різні: подкаст – інтерв’ю, подкаст - монолог, подкасти з розповідями та розслідуваннями, театральні, гібридні тощо. У своїй діяльності частіше за все використовую навчальний подкаст – монолог, або подкаст розповідь чи розслідування. Все, що потрібно для створення навчальних подкастів - це ідея, мікрофон та бажання. При створенні подкасту важливо використовувати мову, зрозумілу для дітей, не обтяжуючи монолог чи розповідь незрозумілою термінологією. Доступний аудіоконтент охоплює дорослу аудиторію, для дітей подкастів немає. Тому ці матеріали роблю самостійно, вміст аудіо – не більше 10 хвилин.

Потрібно відзначити, що аналізуючи діяльність, де є використання вищезазначеної форми роботи – діти більш активні. Їм подобається слухати україномовний дитячий контент. Під час прослуховування вдаються до уяви та фантазії, оскільки візуальних образів немає. Учні, навіть, зацікавлені у записі приватних подкастів. Наприклад, діти сьомого класу під час вивчення теми «Дизайн» працюють над проектом, по створенню подкастів – розслідувань, таких як «Історія однієї картини», «Арт - розслідування», «Малевич-тур» , «Що робити – коли не хочеться нічого робити» тощо. Для учнів шостого класу мною розроблений випуск декількох подкастів про картини різних жанрів мистецтва.

Використання у своїй діяльності подкастів надихнуло на впровадження іншого навчального прийому, який запозичила із журналістики під назвою «фактчек». Факт-чекінг (з англ. Fact checking - перевірка фактів) - це один з напрямків журналістського контролю. Перевірка фактів спрямована на виявлення невідповідностей між наявними фактами та навколишньою дійсністю. Одне із основних правил фактчекінгу, як методу – «не вір, а перевір». Отже, під час викладення матеріалу навмисне припускаюсь помилок. Задача учня – перевірити факти викладені мною або однокласниками, що є фейком, а що є правдою.

Від розповідей про мистецтво, вчитель має знаходити методи занурення учнів у мистецтво, емоційного переживання мистецьких творів. Можна підготувати нові стандарти, скласти нові програми та написати нові сучасні підручники, але без докорінної зміни підготовки вчителя не можна оновити процес викладання мистецьких дисциплін. На сьогодні назріла ситуація, коли необхідні докорінні зміни підходів до викладання мистецьких дисциплін. Застаріли методи та підходи знищують мистецьку освіту в школі. Майбутнє розвитку мистецької освіти у школі – за мотивованими, компетентними сучасними вчителями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. 67 українських подкастів про все на світі https://gwaramedia.com/50 ukrainskih -podkastiv -pro -vse -na -