Стаття на тему"Розкриття основних ідей розвитку творчих здібностей в умовах нової української школи"

Про матеріал
У статті окреслено основні напрями розвитку обдарованих учнів. Метою цієї статті є розкриття основних ідей розвитку творчих здібностей та виявлення обдарованих школярів на уроках природничих наук Ключові слова: творче мислення, обдарована дитина, критичне мислення, міжпредметні зв’язки.
Перегляд файлу

 

Розкриття основних ідей розвитку творчих здібностей в умовах нової української школи

 

                                                                    Орловська Н.В.

                                                            Вчитель хімії Каховської                                

 ЗОШI-IIIст№1

 Каховської  міської ради

У статті окреслено основні напрями розвитку обдарованих учнів.        Метою цієї статті є розкриття основних ідей розвитку творчих здібностей та виявлення обдарованих школярів на уроках природничих наук

 

Ключові слова: творче мислення, обдарована дитина, критичне мислення, міжпредметні  зв’язки.

Генії не падають з неба, вони повинні мати можливість отримати освіту й мати умови для розвитку.

                                            А.Бебель

Людське мислення, здатність до творчості - найбільший дар природи. Дуже важливо розуміти, що даром цим природа відзначає кожну людину.

Обдаровані діти – майбутнє України, інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет, а тому перед кожним педагогічним колективом стоїть завдання спрямоване на створення оптимальних умов для всебічно обдарованої молоді . Суспільству потрібні фахівці вищого творчого  потенціалу.

Освіта України стоїть на порозі великих змін. Запущена в роботу  нова українська школи ( НУШ). Першим  з її пріоритетів є спілкування рідною, державною мовою. НУШ поставила перед собою багато цілей та завдань.  Однією із них є розвиток творчої особистості. Учителі природничих наук мають чітко це усвідомлювати і разом співпрацювати, щоб досягти цієї мети та завдань.

Метою цієї статті є розкриття основних ідей розвитку творчих здібностей та виявлення обдарованих школярів на уроках природничих наук.

       Питання, що таке обдарована дитина, досліджувало не одне покоління  вітчизняних та зарубіжних педагогів. Проблемами творчості з давніх-давен цікавилися Платон, Аристотель, Гегель, Й.-Г. Песталоцці та ін. Зокрема

 В. Сухомлинський писав: «Творчість є щаблинкою самостійного мислення, на якій дитина пізнає радість власної думки, переживає моральну гідність творця» [4, с. 434]. «Творчість починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобами пізнання, освоєння, перетворення світу, при цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням».

   У сучасне розуміння обдарованості, як правило, включають більше, ніж особливі розумові здібності. Це підкреслюють В.Е. Чудновський і В.С. Юркевич: «Обдарований не сам по собі розум людини, обдарована його особа» [6]..

Однією з найпопулярніших сьогодні є концепція обдарованості Дж. Рензуллі, згідно з якою обдарованість є поєднанням трьох характеристик: інтелектуальних здібностей, креативності та наполегливості з урахуванням ерудиції і сприятливого навколишнього середовища. Таким чином, до категорії обдарованих осіб, успішних хоча б за одним з параметрів, можна віднести кожну дитину. Цю ідею підхопило багато зарубіжних вчених, зокрема, й Г. Гарднер, К. Хеллер.

       Вважаємо, що саме творчість дає можливість людині реалізовувати свій фізичний та духовний потенціал, швидко та адекватно адаптуватися в навколишньому середовищі та змінювати його разом з перетворенням власної особистості.

А розвивати творчі здібності можна по-різному. Для більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога – регулювати процесс творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій  активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати  дедалі  складніші творчі завдання. Велику роль тут відіграють здібності.

Вони розвиваються та реалізуються за умови сприятливого зовнішнього середовища і сукупності внутрішнього  потенціалу. Ми визначаємо обдаровану дитину як таку, що відрізняється від однолітків яскравими здібностями або вона має внутрішні передумови для високих досягнень у тому чи іншому виді діяльності.

 Щоб досягти цього, ми навчаємо дітей самостійно мислити, знаходити та розв’язувати проблеми, залучати для цього знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати й можливі наслідки різних варіантів розв’язання, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, оцінювати свої дії та дії однокласників[4].

У обдарованих учнів виявляються особливі здібності – творчі, які тісно пов’язані з природно забезпеченими особливостями мислення. Для таких дітей характерне дивергентне (нелінійне), на відміну від конвергентного (логічного) мислення, на яке значною мірою впливають їхня уява, інтуїція, здогадка, передбачення.

Дитина з таким мисленням має свої особливості:

•         вона здатна вийти за межі стандарту;

•         спрямована  на пошук невідомого, нез’ясованого;

•         намагається розглянути відоме з нових позицій.

•         шукає власні шляхи вирішення проблеми;

•         чутлива до схожості та різниці між об’єктами;

•         знаходить декілька варіантів вирішення проблеми;

•         має високу активність пізнавальних процесів

     Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є комплексний підхід , що дає можливість привернути уваги до особистості дитини, максимального розкриття її здібностей. Це дає можливістьучню навчитись :

  • знаходити потрібну інформацію;
  • виокремлювати головне;
  • точно формувати думки;
  • планувати свої дії;
  • обирати спосіб дії в певній ситуації;
  • оцінювати отриманий результат і критично ставитись до нього;
  • самоорганізовуватись ;
  • застосовувати знання, уміння я навички в ситуаціях, що виникають.

Навчити прийомам творчого мислення неможливо, вчителю під силу лише створити умови для розвитку направленості дитини на нестандартне, нетрадиційне бачення і вирішення будь-якої проблеми та задачі. Необхідно привчити учня до високоефективної  наполегливої самостійної праці, прищепити йому захоплення предметом,  прагнути, щоб ці заняття стали улюбленою справою.

 Обдарованих учнів пригнічує одноманітна нетворча робота, багаторазове повторення вже засвоєних правил та законів, виконання завдань переважно репродуктивного змісту. Чинниками високої працездатності обдарованої дитини є інтерес та захопленість. Це вимагає від вчителя урізноманітнення діяльності школяра, постійного пошуку нового в навчальному процесі, відхід від шаблонів та стереотипів,  погляд по-новому на старе, оригінальності і неординарності мислення. Шлях до творчості учня пролягає через творчість учителя.

 1. До  обдарованих  дітей  треба  ставитися  спокійно. Вчитель  повинен  створити  таку  атмосферу  в  класі, в якій  успіхи   «зоряного  хлопчика» (або  дівчинки)  викликали  не  почуття  заздрості  чи  роздратування, а повагу  з  боку  його  однолітків.

2. Треба  допомогти такій  дитині,  тобто дати  їй  завдання  складніше. Кожне  наступне завдання  має  бути більш  складним,  ніж  попереднє, і  водночас  посильним.

3. Ефективне застосування  методики самостійного  опрацювання 

4.  Якщо сфера інтересів і  набір  здібностей  учня досить  вузькі,  завдання  вчителя – розвивати  ці здібності максимально, щоб  у  майбутньому  ця  людина була  здатна професійно  використовувати  наявні  в неї  здібності  і  стати  винятковою  у  своїй  галузі.

   5. Талановитим  дітям  необхідне особливе середовище, необхідні  труднощі,  оскільки  легкі  успіхи  за низьких вимог і  загального слабкого  фону  загрожують  швидкою деградацією.

  6. З обдарованими учнями доцільно працювати так, щоб у них якомога частіше виникало відчуття недостатності, неповноти наявних знань – це спонукатиме їх до активної навчально-пошукової роботи з новими джерелами інформації.

7. Запобігти перевантаженню допоможе інтерес до предмету, адже людина, захоплена цікавою справою, працює не відчуваючи втоми.

Ставлячи перед собою завдання не лише викласти основи предмета, а й розвинути критичне мислення учнів, вміння застосовувати набуті знання, я широко використовую нестандартні та творчі задачі з хімії.

Систематичне використання творчих задач з хімії посилює інтерес учнів до вивчення предмету, помітно підвищує їх загальний розвиток, розвиває самостійне мислення , але слід їх впроваджувати лише після повного оволодіння найпростішими задачами, розв’язок яких доведено майже до автоматизму. Різкий перехід від репродуктивних завдань до завдань творчого рівня успіху не принесе, а навпаки, викличе багато труднощів та невдач як для учня, так і для самого вчителя.

Формування досвіду творчої діяльності потребує тривалого часу, наполегливості, терпіння. Підвести учнів до самостійного добування знань, вміння міркувати, робити висновки, висувати гіпотези за кілька уроків неможливо.

У роботі з обдарованими дітьми слід активно впроваджувати роботу з новітніми інформаційними технологіямиQRкодування, інтернет ресурси, хмарні технології  . Дистанційне навчання : вебінари, веб-квести, соціальні мережі ,YouTube тощо. Але не слід забувати про нестандартні форми проведення уроків проблемні, міжпредметні семінари, семінари дискусії та дослідження.   Моїми завданнями, як вчителя хімії, є допомогти учням визначити свої уподобання, розвинути здібності, створити умови для самореалізації засвоєнням знань.. Шкільними методичними об’єднаннями вчителів природничо-математичного циклу, гуманітарного циклу нашої школи  розроблені методичні матеріали по роботі з обдарованими учнями, підготовки їх до участі у олімпіадах , конкурсах МАН, інтелектуальних турнірах , конференціях, Всеукраїнських конкурсах.

Олімпіада - це позакласна форма навчання. Для нас як вчителів хімії підготовка до олімпіад є благодатним полем експериментальної діяльності. Всі творчі знахідки, методичні наробки можуть бути впроваджені в педагогічну практику й принести вагомі результати. І тут я хочу поділитися власним досвідом.

Свою роботу я планую у чотири етапи:

1. виявлення обдарованих учнів;

2. створення умов для розкриття їх потенційних можливостей на уроках хімії;

3. навчання в рамках хімічного гуртка, факультативу або спецкурсу;

4. індивідуальна підготовка.

Умови роботи в школі дозволяють проводити виявлення учнів зі здібностями до вивчення хімії в 6–7 класах. З цією метою я проводжу анкетування, тестування, бесіди з дітьми, їх батьками, вчителями. На ранніх етапах вивчення хімії робота проводиться індивідуально. На початковій стадії роботи необхідно сприяти розвитку в школярів інтересу до хімії - пропонувати для читання цікаву науково-популярну літературу, дозволяти проводити самим прості хімічні досліди.

Велика увага приділяється другому етапу – поурочній роботі. Зазвичай такі учні вже засвоїли шкільну програму свого класу. Тому доцільним вважаю пропонувати їм індивідуальну програму, творчі задачі, досліди. Результативним виявилося включення таких дітей у роботу класу в ролі консультантів на семінарах і заліках, дослідників при вивченні нового матеріалу, при підготовці додаткового матеріалу. Це дозволяє залишити учня в полі зору свого класу, сприяє його подальшому розвитку, систематизує знання, зміцнює його авторитет серед однолітків, привчає до самостійності й відповідальності.

На третьому етапі, який може тривати до року, проводиться індивідуальна оцінка творчого потенціалу і психологічних особливостей кожної дитини. Якщо за цей час виявляється учень з оригінальним мисленням, великим обсягом знань – починається четвертий етап. Якщо школярі показують, що хотіли б продовжувати поглиблювати свої знання по хімії, а головне, бажають брати участь в олімпіадах, необхідно починати з ними активну позаурочну роботу. Планувати аудиторні заняття треба таким чином: приблизно 75% часу приділяється на роз’язання й розбір завдань теоретичних турів, 25% часу - на виконання завдань експериментального туру.

Плануючи самостійну діяльність школяра, необхідно націлювати його на роботу з наступними матеріалами:

 матеріали олімпіад різного рівня;

 вузівські підручники;

 спеціалізована література.

Треба звертати особливу увагу на міжпредметні звя’зки. Дуже важливо, щоб в учасника олімпіади був міцний фундамент не тільки хімічних, але й фізичних, і математичних знань. Успішне розв’язання хімічних задач неможливо без цих наук. Як показує практика, школярі, що приймають участь у хімічних олімпіадах, стикаються з істотними труднощами по природничо-науковим дисциплінам.

Крім природничо-наукових знань, у школярів повинен бути певний набір методологічних прийомів - способів, що допомагають добувати нові знання й творчо переробляти вже наявні. Необхідно пропонувати учневі самому складати олімпіадні завдання. Крім того, варто приділяти особливу увагу самоперевірці отриманих результатів при розв’язанні різних завдань.

Якщо за цей час виявляється учень з оригінальним мисленням, великим обсягом знань – починається четвертий етап.

Його зміст – індивідуальна робота за спеціальною творчою програмою. Проводяться бесіди з дитиною, її батьками, вивчаються життєві умови сім’ї. З’ясовується, чи пов’язує учень майбутню професію з хімією, чи хоче брати участь в олімпіадах? Вибір повністю за дитиною, головне, щоб він був свідомий.

         Кожному вчителеві щоденно потрібно застосовувати технологію «ситуація успіху», щоб розвивати у своїх учнів упевненість та бажання не зупинятися на досягнутому.

Щодо розвитку обдарованості ми зустрілися з деякими порадами, які варто сприймати неоднозначно, а саме:

1. Не вихваляй кращого учня.                                                                                                                     2. Не  робити з обдарованої дитини «вундеркінда».

3. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу.                                                                            4. Підкреслюй інтерес дітей до нового.                                                                         5. Давай дослідницькі завдання.

 6. Вчи дітей самооцінці кожної думки.

7. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріантні способи.                                                                                       8.Вчи дітей цінувати власні та чужі думки .                                                                    9. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.                                                     10. Розсіюй страх у талановитих дітей.                                                                                               11. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.                                                                                                              12.Впливайособистим прикладом.                                                                                          13.Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань.                                                                                                                                          14. Активно залучай до участі в міських, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.                                                                                              

15. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.                                                                                                               16.Створюй позитивний настрій учнів на уроках.

Беззаперечно, що обдарована дитина має право розраховувати, що її здібності будуть виявлені, а далі – знайдуть підтримку дорослих у пошуку найкращого їх використання винятково для блага. Отже, завдання вчителя -  виявити здібності дитини, розвинути їх якомога повніше, бо в кожній людині природою закладений певний творчий  потенціал. І завдання вчителів,полягає в тому, щоб дбайливо ростити нові таланти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1Бібік Н. Переваги і ризики запровадження компетентнісного підходу в шкільній освіті / Н.Бібік // Біологія і хімія в рідній школі. -2016. -№2.-с.6-11.

2.Про компетентніснийпідхід в освіті  // Педагогічна майстерня . – 2016.-№9.- с. 8-11.

3Коваль І. І.  Психолого-педагогічні умови розвитку творчих здібностей школярів. Програма "Обдаровані діти"-  Обдарована дитина. - 2009. - N8. - С. 20-29.

4.Сухомлинський В.О. Вчитивчитися / В.О. Сухомлинський // Вибр. тв.: у 5 т. – К.: Рад.школа, 1976. – Т. 5. – С. 426–436.5. Доротюк В.І. Індивідуальна своєрідність творчо обдарованої дитини-Обдарована дитина.- 2014 -№1.-с.15-17

6. Чудновский, В. Э., Юркевич В.С. Как учитель должен относиться к одаренности / В. Э. Чудновский, В. С. Юркевич // Обдарована дитина :Науково-практичний освітньо-популярний журнал. – 2004. – N8. – С. 10–16.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, Інші матеріали
Додано
15 лютого
Переглядів
110
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку