Стаття "Наступність дошкільної та початкової та освіти в "Школі майбутнього першокласника на основі педагогічних ідей С.Ф.Русової"

НАСТУПНІСТЬ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

У «ШКОЛІ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА»

НА ОСНОВІ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ С.Ф.РУСОВОЇ

 

  У наш час освіта стає основним фактором конкурентноспроможності держави і нації. Жодна базова освіта в сучасних  умовах не може забезпечити  успішність дитини, якщо вона не набула життєвих навичок і необхідних компетентностей.

  Річ у тому, що на сьогодні Державний стандарт початкової загальної освіти висуває  високі  вимоги до майбутніх першокласників, враховуючи те, що діти мають нетривку пам’ять, слабке здоров’я, нестабільність психіки.  Тому внесення змін до законодавства про обов’язковість дошкільної освіти спрацьовує на позитивне вирішення проблеми підготовки дитини до школи.  Але це не означає, що діти старшого дошкільного віку повинні сісти за парти, як першокласники у школі, навчатися писати, читати. Бо, як свідчать слова С.Ф.Русової: «Ніколи праця не повинна бути понад силу дитини». 

Для того, щоб навчання в початкових класах було радісним і для вчителя, і для дитини, і для батьків, кафедра підготовчого відділення Ріпкинської гімназії разом із дошкільним навчальним закладом «Колосок»  вирішує проблеми наступності дошкільної і початкової шкільної освіти через  створення  «Школи майбутніх першокласників» на основі педагогічних ідей С.Ф.Русової.

Наступність є закономірністю розвитку.  Без опори на минуле, без дотримання наступності неможливо створити нове. Тільки «…коли дитина ловить усе, що може їй  допомогти зрозуміти проблему, тоді її цікавість стає позитивною, інтелектуальною силою, а якщо ця сила не буде розвинена і використана, вона може ослабнути або завмерти», - так стверджувала С.Ф.Русова понад століття тому і  в цьому переконані наші педагоги.

  Часто до школи приходять діти котрі вміють читати, писати, рахувати, але не вміють спостерігати, порівнювати, аналізувати. Причина цього - недостатньо розвинена увага дитини, образне мислення, вміння виконувати елементарні мовні творчі завдання.

Щоб цього не виникало, педагоги гімназії, разом із вихователями дошкільного навчального закладу «Колосок» намагаються змінити цільові орієнтири навчальної діяльності у процесі дошкільної підготовки:  не змістовні, а розвиваючі компоненти повинні домінувати при формуванні мислення дітей, при цьому опираючись на думку С.Ф.Русової: «Вільний розвиток дитини, скоріше її саморозвиток, індивідуальний і диференційований підхід до кожної дитини, формування у грі, забавах, фізичному вправлянню, у дії, але дії осмисленій, спрямованій на працю розуму».

Першим напрямком наступності є узгодження мети на дошкільному і початковому рівнях навчання.

Мета дошкільної освіти - всебічний загальний розвиток дитини, визначений Базовим компонентом дошкільної освіти у відповідності з потенційними віковими можливостями і специфікою дитинства як самооцінного періоду життя людини.

 Мета освіти в початковій школі - продовжити всебічний загальний розвиток дітей з урахуванням специфіки шкільного життя поряд з освоєнням найважливіших навчальних навичок у читанні, письмі, математиці та ін. Як у дошкільному закладі, так і в школі освітньо-виховний процес повинен бути спрямований на становлення особистості дитини: розвитку її компетентності (комунікативної, інтелектуальної, фізичної), креативності, ініціативності, самостійності, відповідальності, довільності, волі і безпеки поводження, самосвідомості і самооцінки.

Другим напрямком є збагачення освітнього зміст у початковій школі, що передбачає:

 -  введення в педагогічний процес різних видів дитячої діяльності творчого характеру (самодіяльних ігор, драматизацій, технічного і художнього моделювання, експериментування, словесної творчості, музичних, танцювальних імпровізацій);

- насичення змісту навчання такими знаннями історико-географічного і краєзнавчого характеру, які б максимально активізували пізнавальні інтереси дітей, відповідали б їх потребам у практичній дії і формували почуття відповідальності за найближче оточення (ділянка школи, рослини на ділянці й у класі, оформлення приміщень);

- збагачення змісту уроків естетичного циклу, художньої діяльності як одного із засобів самовираження дитини, заснованих на її індивідуальному емоційно-образному баченні.

 Третім напрямком є удосконалення форм організації і методів навчання як у дошкільних закладах, так і в початковій школі:

- відмова від регламентованого навчання в ДНЗ (статичних поз на заняттях, розташування столів у ряд по типу шкільного, відповідей по піднятій руці тощо.);

- забезпечення рухової активності дітей у школі на уроках фізкультури, великих перервах, а також у процесі позакласної роботи;

- взаємозв'язок занять  з повсякденним життям дітей, самостійною діяльністю (ігровою, художньою, конструктивною тощо);

- створення розвивального предметного середовища як у дошкільному закладі, так і початковій школі;

- використовування методів, що активізують у дітей мислення, уяву, пошукову діяльність, ігрових прийомів;

- створення емоційно-значимих ситуацій, умов для самостійної практичної діяльності.

Розглянувши  передадаптаційний період молодших школярів, можна сказати, що його специфіка полякає в тому, що протягом року можна проводити  розвивально-корекційні заняття спочатку на базі дитячого садка (середовище до якого діти  звикли, де вони почуваються затишно), а потім у класних кімнатах гімназії, щоб діти  успішно адаптувалися на майбутнє навчання.

Педагогами гімназії укладена програма наступності дошкільної освіти та початкової школи «Школа майбутнього першокласника», яка призначена для створення максимально комфортних та соціально-психологічних умов, дозволяючи майбутнім гімназистам успішно адаптуватися  та розвиватися у новому середовищі.  

Програма «Школи майбутнього першокласника» не дублює розділи програми початкової школи, але включає основні напрямки розвитку ключових компетентностей  майбутніх першокласників.

Мета роботи «Школи майбутнього першокласника» реалізується через систему пріоритетних завдань сучасної освіти, в основу яких ми поклали педагогічні ідеї С.Ф.Русової.

Педагогічні ідеї С.Ф.Русової	Пріоритетні завдання «Школи майбутнього першокласника»
«Не сама дитина має пристосувати себе до наших методів, а навпаки, наші методи мають бути пристосовані до кожної дитини».	Створення умов для гармонійного та продуктивного становлення особистості, цілісний та різнобічний розвиток дитини;
«У дитини сприймання, почуття і рухи йдуть завжди в сполуці, в зв’язку з розвитком рухів іде і розвиток мислення й увесь духовний розвиток».	Збереження та зміцнення здоров’я майбутніх першокласників, формування необхідних навичок навчальної діяльності, відповідних    віковим можливостям і вимогам сучасності;
«Немає дитини, яка б у належних умовах, за вмілого навчання і виховання не виявила б свого самобутнього, неповторного таланту».	Забезпечення успішної адаптації дитини до школи та наступності, під час переходу від дошкілля до початкової ланки навчання,  розкриття творчих здібностей, розвиток пізнавальних інтересів та бажання вчитися

Завдання програми:

- швидка та безболісна адаптація до умов шкільного навчання;

- формування у дітей стійкого та впевненого бажання  вчитися;

- перехід від ігрової до навчальної діяльності;

- розвиток толерантних способів спілкування між дошкільнятами;

- виховання організованості в навчальній діяльності.

Програма включає в себе такі розділи:

I.Навчальний:

-знайомство з основами навчання грамоти та розвитку зв’язного мовлення;

- математика;

- підготовка руки до письма;

- ознайомлення з навколишнім світом;

- художня праця.

II. Психолого- діагностичний:

- психолого-педагогічні спостереження;

- вивчення рівня психічного розвитку.

III. Співпраця з батьками майбутніх першокласників:

- батьківський всеобуч;

- консультативний пункт.

Розділ навчання грамоти та розвитку мовлення передбачає готувати дітей до навчання грамоти, розвивати фонематичний слух, вміння проводити елементарний аналіз мови, дати первісні знання про органи артикуляційного апарату, вчити висловлювати свої думки, давати повні відповіді на запитання, розвивати зв’язне мовлення (уявлення про усну та писемну мову, речення та слово, виділення речень зі зв’язної мови, поділ слова на склади.

Вивчення математики передбачає формувати первісні уявлення про число та рахунок, різноманітність предметів (за кольором, властивістю, розміром), просторові і часові уявлення, предмет і фігуру,  розміщення предметів у просторі, направлення руху, часові уявлення, порівняння груп предметів, конструювання з геометричних фігур.

Підготовка руки до письма має на меті ознайомити дітей з основними правилами письма, вчити правильно сидіти за партою, правильно тримати олівець, ручку, розвивати дрібні м’язи руки (обведення по контуру, штрихування, проведення ліній, півовалів, овалів, петлеподібних елементів).

Ознайомлення з навколишнім світом вчить ставити питання про оточуючий світ та шукати у доступній формі відповіді на них,  формувати уявлення про навколишній світ, його різноманітність та властивості, формувати позицію учня та підводити до розуміння нових обов’язків (коло питань «Хто і що?», «Чому і навіщо?»,  «Де і коли?»)

Художня праця  полягає у вдосконаленні навичок    дітей у різних видах праці та образотворчого мистецтва, розвитку дрібної моторики  руки, виховуванні творчого ставлення до праці (ліплення, малювання, аплікація).

Психолого-педагогічний розділ передбачає визначення рівня дошкільної зрілості, яка визначає успішність дошкільної адаптації до школи і засвоєння навчальних знань та навичок, психологічний супровід дітей.

Принципово важливим є:

- сформованість прийомів ігрової діяльності;

- розвинуті емоції, та  рівень морального розвитку(вихованість, культура поведінки, спілкування); уявлення; наочно-образного мислення, пам’ять, мова, самооцінка.

 Розділ співпраці з батьками передбачає надання допомоги батькам майбутніх першокласників у адаптації дітей до нових умов отримання освіти, організовуванні батьківських  лекторіїв та консультацій по  підготовці дітей до школи:

• участь педагогів школи в батьківських зборах у ДНЗ.
• організація психолого-педагогічних консультацій для батьків.
• обладнання куточків для батьків у школі, ДНЗ (теми «Підготовка дітей до школи», «Що повинен знати і уміти першокласник» тощо).
• організація педагогічного всеобучу для батьків майбутніх першокласників під рубрикою «Готуємось до школи».

Проблеми наступності і перспективності мають декілька наукових аспектів, які ми на намагаємося успішно реалізовувати в роботі над проблемою наступності дошкільної і початкової освіти. 

Інформаційно-просвітницький аспект передбачає:

•    визначення напрямків розвитку, освіченості та виховання дітей на кожній наступній сходинці освіти;
•    ознайомлення з новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти (старша група дошкільного закладу та перший клас початкової школи);
•    встановлення доцільного співвідношення між загальною та спеціальною підготовкою до школи, знаннями, вміннями і навичками.

 З метою реалізації даного аспекту наступності використовуються такі форми взаємодії педагогічних колективів: семінари-практикуми щодо обговорення програм, взаємний обмін лекціями, конспектами, робота творчих груп вихователів та вчителів початкових класів, круглі столи.

 Психологічний аспект:

•             вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;
• знайомство дітей з майбутніми вчителями та класами, де вони будуть навчатися (екскурсії);
•             визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності.

 Цей аспект реалізується через взаємодію педагогічних колективів: проведення відкритих занять вихователями ДНЗ та  відкритих уроків в 1-х класах вчителями гімназії,  індивідуальна і групова робота практичного психолога з дітьми старшого дошкільного віку .

Методичний аспект:

•    взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;
•    забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.

 Цей аспект реалізується через взаємовідвідування вихователями та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговоренням, семінари-практикуми з певних методик, проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій, взаємоконсультування, обмін передовим педагогічним досвідом роботи, тренінгів (педагогічного спілкування, комунікативних умінь), тощо.

 Практичний аспект:

•    попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;
•    кураторство вихователями своїх колишніх вихованців.

 Конкретними формами реалізації змісту цього аспекту є: проведення днів відкритих дверей в гімназії та дошкільному закладі, відвідування свят у гімназії, спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними, бесіди з дітьми та їх вихователями, організація спільних концертів, спортивних змагань.

Підсумком співпраці педагогічних колективів є спільна педагогічна рада вчителів та вихователів, де аналізуються результати підготовки до школи, помилки та упущення, прогнозується подальша співпраця гімназії та дошкільного закладу.

Показником успішної адаптації дітей дошкільного віку до навчання в гімназіє для батьків, вихователів та педагогів є презентація проекту «100 днів у першому класі», метою якого є сформованість навчально-організаційних навичок, які розкриваються  на казкових уроках-показах,  розкриття  творчих обдарувань, представлених у концертно-театральних дійствах та виставках творчих робіт першокласників.

 Результати роботи «Школи майбутнього першокласника» свідчать про те, що даний проект є актуальним і  спрямований  на збереження здоров’я, емоційного добробуту та розвитку індивідуальності особистості; допомагає забезпечити ефективний  поступовий розвиток дитини, його успішний перехід на наступну ступінь навчання; формує інтерес до школи, творчу уяву дітей, їх естетичні почуття, вміння бачити і емоційно сприймати прекрасне в природі, у вчинках людей. 

 Щоб забезпечити реальну перспективність і наступність у роботі дошкільного закладу та гімназії, важливо дотримуватись певних умов: співробітництво має бути довготривалим і нерозривним; робота - системною і плановою; завдання - комплексними та інтегрованими.

Наступність - це врахування того рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до початкової школи, опора на нього. Це забезпечує органічне, природне продовження розвитку, виховання і навчання, започаткованих в дошкільному періоді життя дитини.

Наступність ми розглядаємо як закономірність психічно-фізичного розвитку,  як умову реалізації безперервної освіти, як принцип навчання і виховання. Тому що,  за переконанням С.Ф.Русової: «Вчитель не може задовольнятися тим, що викликав в учнів легкий поверхневий інтерес, а повинен домагатися глибокого та активнішого, з яким і за допомогою якого учень природно, радісно працюватиме для досягнення мети».

 

Список використаних джерел:

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; - К.: Видавництво, 2012. – 26 с.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти – затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462

3.   Русова С. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996, 304 с.

4.  Русова С. Вибрані педагогічні твори: У 4 кн. Кн.3/ За загальною редакцією Є.І. Коваленко; Упоряди., прим. Є.І. Коваленко, О.М.Таран. - Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2008, 240 с.