Стаття "Особистість творчого вчителя очима студентів"

Особистість творчого вчителя очима студента

Актуальність.

Творче спрямування професійної діяльності, зокрема і педагогічної, має велике значення для становлення професіоналізму та виховання молодого покоління. Творчість має стати невідʼємною складовою педагогічної діяльності, так як вона дозволяє проявити індивіідуальність педагога та якнайкраще організовувати навчально-виховний процес.

Фундаментальними науковими дослідженнями творчості, творчих здібностей є праці Б. Ананьєва, М. Бахтіна, Л. Виготського, Б. Теплова,С. Рубінштейна та інших. Помітний доробок у проблему творчості здійснили західні вчені: А. Маслоу, Р. Ретел, П. Торранс. Особистості вчителя, його духовним цінностям присвячені праці Г. Балла, І. Беха, М. Боришевського; професіоналізм учителя як явище педагогічної культури досліджується В. Гриньовою, В. Сластьоніним, В. Шадріковим.

Зв’язок педагогічної творчості і професіоналізму вчителя підкреслює багато дослідників проблеми педагогічної праці (Л. К. Гребенкіна, Н. В. Кузьміна, М. В. Кухарєв, І. П. Підласий, А. О. Реан та ін.)

Питання професіоналізму, формування творчої індивідуальності вчителя завжди турбувало вчених, педагогів, психологів. Психолого-педагогічні аспекти проблеми творчої особистості та індивідуальності вчителя розкриваються у роботах Б. Ананьєва, В. Андреєва, І. Беха, Н. Вишнякової, І. Гончарова, Н. Гузій, В. Кан-Калика, Н. Кічук, Л. Мільто, В. Моляко, О. Пєхоти, С. Рубінштейна, С. Сисоєвої, І. Харламова та ін.

На творчому, дослідницькому характері педагогічної діяльності акцентували Д. Локк, Я.‐А. Коменський, Й. Песталоцці, Ж.‐Ж. Руссо.

Дослідження проводилось на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка.

У дослідженні взяли участь 30 студентів 3,4,5 курсів.

Задля вивчення даного питання, ми використали нашу анкету з 30 питань.

Виклад основного матеріалу.

Протягом багатьох років різні педагоги, науковці та дрслідники прагнули осягнули творчу сутність педагогічної діяльності. Зокрема відщомийпедагог А. Дістерверг вважав, що вчитель має постійно вдосконалюватись, розвивати критичну думку, бути творчим для того, щоб сформувати творчу особистість в учнів[1, с. 24].

Визначення особистості вчителя здійснюється в основі його педагогічної творчості як високоефективного підходу педагога до вирішення організаційних та навчально-виховних завдань. Також творчість педагога проявляється в теорії та практиці навчання і виховання, спрямована на вирішення проблемних та змінних ситуацій, коли педагог втілює нестандартні до даної ситуації педагогічні рішення. В свою чергу прийняті рішення мають відповідати індивідуальним особливостям учнів. Творчість є основою формування професіоналізму вчителя, який здатний до саморозвитку та володіє високим інтелектом. Узагальнюючи досвід вченого Г.Авдіянц можна сказати, що професіоналізм особистості є якісною ознакою та рисою педагогічної праці, що відображає найвищий рівень креативності[2].

Педагогічна творчість розглядалась Я.А.Коменським та Й.Г.Песталоцці. Вони вважали, що педагогічна творчість повʼязана з використанням правильних методів виховання. А.Бегсон та В.Дільтей наголошували на звʼязку творчого процесу з індивідуальністю творця. К.Д.Ушинський вважав, що неординарність  вчителя здатна ефективно впливати на розвиток особистості учня. К.Вентцель підкреслював, що педагог має створювати спеціальні умови для розкриття особистості учня  до максимально можливих меж. Проблема творчості також відображена в дослідженнях А.С.Макаренка. Він вважав, що педагогічна майстерність це сукупність важливих властивостей особистості, які мають велике значення в самоорганізації професійної педагогічної діяльності. При цьому майстерність вчителя не є особливим мистецтвом, який потребує таланту і при бажанні нею можна легко оволодіти[3].

А. О. Реан і Я. Л. Коломінський наголошують на тому, що педагогічний професіоналізм і творчість є взаємозалежними, бо формування професійно грамотних дій є результатом його безпосередньої творчості[4, c. 233].

І. П. Підласий підкреслює, що педагогічну тврчість не слід відкидати та ігнорувати, тому що це основна складова професійної компетентності вчителя, вона має займати провідне місце в системі становлення педагога[5, c. 7].

М. В. Кухарєв і В. С. Решетько підкреслюють, що розгляд творчості з точки зору професіоналізму дає більш міцну основу для виділення різних рівнів педагогічної творчості, а Н. К. Бакланова трактує професіоналізм як основу, базу майстерності й умову творчості [6, c. 83].

Головні чинник, що забезпечують причетність людини до творчого процесц є такі сфери як пізнавальна, емоційно-вольова, мотиваційно-діяльнісна, а також індивідуальні особливості особистості[7, с. 9].

Н. Роджерс вважав, що творче свмовиявлення педагога є значимою особливістю особистості, яка полягає в здатності створювати нове. Це найголовніший космологічний, насичуючий та центруючий процес процес. Відкриття власного потенціалу формує тенденцію людини самоактуалізувати себе, а також стати тим, що закладено в її потенційності[8].

На основі проведеного дослідження можна сформувати портрет творчого педагога, який найбільше відповідає потребам молоді. Більшість досліджуваних вважає, що педагог має бути творчою особистістю(97%) і лише один заперечив. Творчий педагог має бути креативним(10%), енергійним(3,3%), працелюбним(3,3%), дружнім і товариським(10%), ініціативним(3,3%),  пунктуальним(3,3%), відкритим до нового(10%), комунікабельним(6,7%), самовідданим(3,3%), організованим(3,3%), здатним робити щось незвичайне, яскраве(3,3%), мати оптимістичне мислення(6,7%), бути самостійним(3,3%), прогресивним(3,3%), сміливим(13,3%), цілеспрямованим(6,7%), мати логічне мислення(3,3%), швидко приймати рішення(3,3%), творчим і доброзичливим(46,6%), відповідальни(3,3%), талановитим(6,7%), цікавим та розумним(3,3%), активним( 16,6%), новатором(23,3%). Педагогічна творчість має велике значення для 80% опитуваних, але при цьому всі 100% вважають його цінним для молодого покоління. Спорідненість понять педагогічна творчість і педагогічна діяльність визначили 67% опитаних, відмінність — 27%. Найважливішими рисами особистості педагога було визначено: високий ступінь рефлексії(6,7%), захоплення справою як покликанням(83,3%), критичність(23,3%), автентичніст особистості(10%), гнучкість(16,6%), впевненість у власних силах(20%), індивідуальність(13,3%), незалежність щодо суджень(6,7%), високий ступінь рефлексії(6,7%). Було також визначено, що основними видами дільності творчого педагога є трудова, навчальна, організаційна, художня, дослідницька, наукова, методична, виховна.Більшість молоді мали справу з творчими педагогами — 80%, інші визначають це в перспективі — 20%. На сьогодня більшісьб молоді надає перевагу цікавим, організованим заняттям(96,7%) над нудними повчаннями та лекціями (90%). Визначено, що найважливішим у творчого вчителя є вміння викликати інтерес(6,7%), досвід(10%), світогляд(3,3%), манера поведінки(16,6%), вміння аргументувати(3,3%), мправедливість(10%), креативнчсть(6,7%), гуманність(13,3%), гумор(3,3%), врівноваженість(3,3%), педагогічна майстерінсть(3,3%).творчість(3,3%), любов до дітей(13,3%), доброта(3,3%), відповідальність(10%), порядність(3,3%), а також зацікавленість і доброзичливість(3,3%). Більшість вважає, що не всі сучасні педагоги є творчими(47%), інші заперечують цю думку(30%), решта не впевнені. Здатність до творчості проявляє 70% молоді, і зних визначають себе як творча особистість 46,7%, невпевнені 10%, байдужі — 30%. Основними негативними сторонами творчого педагога можуть бути легковажність(10%), несерйозність(6,7%), надмірне захоплення роботою(13,3%), відсутність віри(3,3%), недисциплінованість(6,7%), орієнтація лише на успіх(3,3%), невпевненість(3,3%), зарозумілість(13,3%), безвідповідальність(10%), неврівноваженість, небажання переймати досвід, надмірна самовпевненість, несприйняття критики та надмірна фіксація на стереотипах(3,3%). А також основними руйнівними якостями визначено страх(23,3%), безініціативність(3,3%), підсилена орієнтація на думку інших(3,3%), відсутність віри в себе(26,6%), психічна небезпека(23,3%),лінь(3%). 90 % опитуваних хотіли б навчатися у творчого вчителя і співпрацювати в контексті організації позакласної роботи, розваг, навчально-виховного процесу, підвищення рівня свого розвитку.  При цьому сам педагог має враховувати інтереси та завдання навчання(13,3%), підготовку і рівень розвитку(6,7%), потреби часу, навички, думку, всі фактори навчально-виховного впливу(3,3%), індивідуальність дитини(63,3%). Окрім того вчитель повинен бути дитиною(10%), розвинутою особистістю(6,7%), вміти вдало знаходити підхід(6,7%), добре вихованим(3,3%) та вміти цікаво організовувати заняття(3,3%). Своїм прикладом такий педагог вчить дітей мислити(20%), бути добрим(13,3%), створювати щось нове(26,6%), самореалізуватись(10%), жити(6,7%), бути індивідуальним(3,3%), активним(3,3%), творчим(26,6%), здптним вчитися(3,3%). Тому на сьогодні демократичний інноватор має значно більші переваги(53,3%), аніж авторитарист(6,7%).

,

Список використаних джерел

1.Морозов А.В., Чернилевский Д.В. Креативная педагогика и психология: Учебное пособие / А.В. Морозов, Д.В. Чернилевский. – М.: Академический Проект, 2004. – 560 с.

2.Авдіянц Г. Творчий саморозвиток суб’єктів освітнього процесу як основапрофесіоналізму майбутнього вчителя / Г. Авдіянц // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць / за ред. В.І. Сенченко. – Слов’янськ: Вид. центр СДПУ, 2006. –Випуск ХХХІ. – С. 3-10.

3.Табачек І. Особистість вчителя:філософсько-педагогічний екскурс / І. Табачек // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – No42. – С. 196 – 207.

4. Реан А. А. Социальная педагогическая психология / А. А. Реан, Я. Л. Коломинский. – СПб. : Питер Ком, 1999. – 410 с.

5. Підласий І. Формування професійного потенціалу як мета підготовки вчителя / І. Підласий, С. Трипольська // Рідна школа. – 1998. – Кн. 1. - С. 3-8.

6. Бакланова Н. К. Психолого-педагогические основы профессионального мастерства специалистов культуры художественного профиля : дис. д-ра пед. Наук : 13.0.01., 13.00.05 / Н. К. Бакланова. – М., 1997. – 548 с.

7. Волошенко О.В., Хрипун В.І.  Творчість як складова професійної самореалізації педагога.- Черкаси: ЧОІПОПП.- 2009.- 34с.

8.  Роджерс Н. Творчество как усиление себя// Вопросы психологии/ Н.Роджерс — 1990.-№ 1.- с.164-168.