Стаття "П'ятикласникам присвячується"

П’ятикласникам присвячується

Перший шкільний дзвоник, перший урок, перше шкільне свято, перша вчителька, перші шкільні друзі, пухнасті айстри майорять в руках першокласників. Це було зовсім недавно, кілька вереснів тому. Все здавалося таким складним, тривожним. А сьогодні той самий день, по святковому вбрані школярі, ті ж самі вересневі айстри, але вже  п’ятий клас. Доросліші діти, тяжчі завдання, інші висоти, складніші проблеми.

Вік дітей п’ятого класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового.

Психологічно цей вік пов'язаний з повільним набуттям відчуття дорослості – головного особистісного новоутворення молодшого підлітка. Шлях пізнання себе досить складний, бажання стати особистістю породжує необхідність у відчуженні від всіх, хто до цього часу мав на дитину вплив і в першу чергу – від сім’ї, від батьків. Зовні це відчуження виявляється в негативізмі – бажанні протистояти будь-яким судженням, порадам, попередженням дорослого. Звідси така кількість конфліктів з дорослими. При цьому негативізм – первинна форма механізму відчуження, вона ж являється початком пошуку підлітком особистісної унікальності, пізнання свого Я. Цьому ж передує і орієнтованість підлітка на встановлення довірливо-дружніх відносин, освоєння навичок рефлексії наслідків своєї поведінки, соціальні норми взаємодії людей, моральні цінності. Пізнання іншого, схожого на мене, дає можливість, як в дзеркалі, побачити і зрозуміти свої особисті проблеми.

  За даними психологів, на даному етапі, в зв’язку з початком статевого дозрівання відбуваються зміни в пізнавальній сфері молодших підлітків, а саме: уповільнюється темп їхньої діяльності. Виконання деяких видів робіт потребує більше часу. Діти часто відволікаються, знервовані, неуважні, не адекватно реагують на зауваження. Це може бути причиною зниження рівня навчальних досягнень, втрати мотивації до навчання. Діти можуть стати більш тривожними, боязкими або, навпаки, розв’язними, надмірно галасливими, метушливими, у них може виникнути забудькуватість, неорганізованість, іноді в дітей порушується сон, апетит. Як правило такі відхилення зникають через два – чотири тижні після початку навчання. У цей період необхідно забезпечити дитині спокійну, комфортну обстановку, чіткий режим, зробити так, щоб дитина постійно відчувала підтримку й допомогу.

Критерієм нормальної адаптованості дитини в п’ятому класі є її позитивне ставлення до школи, розуміння пояснюваного вчителем навчального матеріалу, самостійність, здатність зосереджувати увагу при виконанні завдань, охоче виконання громадських обов'язків і доброзичливе ставлення до однокласників. Усе це засвідчує належну ефективність процесу соціально-психологічної адаптації до середньої ланки школи — активного пристосування дитини до класу, вчителів, свого місця у школі.

   Високий рівень адаптації дитини забезпечують виховання її у повній сім'ї, у якій нема конфліктних ситуацій; належний рівень освіти батька й матері, правильні методи виховання у сім'ї; позитивне ставлення до дітей учителів; сприятливий статус дитини у класі; задоволеність спілкуванням із дорослими; адекватне усвідомлення свого становища в групі однолітків.

Однією з основних причин таких ускладнень є суперечливість вимог різних педагогів. Школяр уперше опиняється в ситуації множинності вимог.

Також труднощі можуть виникнути в необхідності пристосування до стилю викладання кожного вчителя.

Другою основною причиною ускладнення адаптації є знеособлювання підходу педагога до школяра. У деяких дітей виникає відчуття самотності: нікому з дорослих в школі вони не потрібні.

Третьою причиною, яка часто ускладнює шкільне життя п’ятикласника, можна вважати невиправдано високі вимоги до них вчителів-предметників, які спеціалізуються переважно на роботі із старшокласниками. Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

• зміст навчальних предметів основної школи систематизований і передбачає наявність у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п’ятикласників воно лише формується, вони звикли працювати лише з одиничними поняттями та термінами.
• Високі вимоги до самостійності й відповідальності підлітків без урахування їхніх вікових особливостей можуть становити загрозу для їхнього емоційного благополуччя.

• Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на засадах рівноправності й толерантності, натомість, у п’ятикласників ці властивості лише починають формуватися і їхній розвиток вимагає терпіння, створення ситуацій,у яких підлітки вчаться враховувати різні точки зору.

До того ж нової якості в п’ятикласників набувають взаємини з однолітками. Діти хочуть відчувати себе частиною цілого колективу, жити з ним загальним життям, бути визнаними друзями. Спілкування з друзями стає самостійною діяльністю.

 Отже, адаптаційний період у школі полягає в тому, щоб зробити неминучий процес адаптації більш інтенсивним, ефективність якого  значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного та психічного здоров’я дитини.

З цією метою хочеться порадити вчителям більш лояльніше ставитися до п’ятикласників, не забувати те, що вони вчорашні четвертокласники, які ще звикають бути старшокласниками і дати час зрозуміти кожному свою теперішню нову роль.

Рекомендації батькам п’ятикласника

1.Будьте терплячі. Дайте дитині час для пізнання нового.

 2.Не лякайте майбутніми проблемами. Даруйте дитині більше позитиву.

 3.Частіше дозволяйте робити те, що хочеться дитині, а не Вам. Примушуючи Ви формуєте  негативізм – негативне ставлення до всього запропонованого Вами.

 4. Привчайте дитину бути самостійною, звільніть її від частини свого впливу.

 5. Поважайте право дитини на таємницю. Якщо дитина Вас боїться – буде говорити неправду.

 6.Частіше хваліть дитину. Вона повинна відчувати Вашу підтримку та розуміння, коли досягає певних успіхів.

 7. Давайте більше самостійності в домашніх справах, доручайте обов’язкову роботу по дому, дитина повинна розуміти, що на ній лежить певна відповідальність за виконання.

8.Формуйте позитивну самооцінку: «Я- розумний», «Я- сміливий», «Я – все зможу».

9. Вірте в свою дитину. Ваша віра зможе перетворити можливості в дійсність.

10. Любіть свою дитину, будьте їй другом!

 11. Дуже важливо похвалити й обійняти дитину з самого ранку. Це аванс на весь довгий і тяжкий день!