Стаття про користь меду та про бджіл

Попроси амброзії для себе

Я недаремно даю таку пораду тобі, юний досліднику природи.

Чи знаєш ти, що таке амброзія? Сьогодні мова піде не про рослину, цвітіння якої викликає алергію, а про чарівну їжу. Так, так саме чарівну. Адже такою її вважали наші предки в сиву давнину. Її застосовували для омолодження і лікування старих і немічних вождів ще у стародавніх племенах.

Тобі відомо, що життя наших далеких пращурів повністю залежало від оточуючого середовища, яке бувало іноді привітним, а іноді обрушувало всю силу своїх стихій на незахищені схованки первісних людей. Все це віками формувало нескінченні легенди, вірування, міфи, звичаї і обряди, які дійшли із глибини віків до наших днів.

Величезна кількість із них стосується бджіл і меду. До того ж зустрічаються ці два природні елементи в міфології практично всіх частин світу. Всі древні народи поклонялися певним тваринам, а особливе місце серед них посідали бджоли.

У древньому Єгипті вірили, що душа залишаючи тіло перетворюється на бджолу. Саме тому на гробницях першої династії фараонів знаходять зображення цих комах, а в самих гробницях – посудини з медом.

Індійського бога сонця Вішну зображають у вигляді маленької бджілки, що відпочиває на квітці лотоса. Про Вішну кажуть: де ступить його нога – потече мед. А бог любові Кама носить лук з цукрової тростини, тятива якого зроблена із ланцюжка бджіл.

У індіанців племені Майя був бог бджіл Ахмузенкаб. Вони були дуже обережними при роботі з цими комахами. А якщо бджола помирала, то загортали її в листок ї захороню вали. За одними індіанськими повір’ями бджолу створили ангели, за іншими – великий дух Маніту перетворив працелюбних індіанців на бджіл, а лінивих – на мух.

У давньогрецькій міфології поряд з богами теж згадують цих комах. Відомо, що їжею безсмертних богів  була амброзія, а питвом – нектар. Міфи говорять про те, що новонародженого Зевса вигодовували молоком кози, нектаром, який йому щовечора приносив орел та амброзією, яку приносив голуб. Напевно саме тому емблемою могутнього Зевса були орел та бджола.

Наші предки, слов’яни, називали бджолу Божою угодницею. Вони вірили в її магічну мудрість і навіть святість. Ще в ті часи було помічено що у вулики з бджолами ніколи не влучає блискавка. Казали, що бджоли ведуться лише у добрих людей, а у лихих не приживаються. Віруючі вважають покровителькою цих комах пресвяту Богородицю, а мед освячують у церквах на свято Першого ( медового) Спаса 14 серпня.

Як бачиш, в сучасний світ мед дійшов як поетичний символ, їжа богів, символ безсмертя і відродження. І тому сьогодні я хочу допомогти тобі з’ясувати, що ж таке мед і чому його так шанували древні.

Бджола є одним із найдревніших організмів на нашій планеті. Чим же вона займається уже мільйони років? Ти звичайно відповіси мені, що збирає мед та запилює рослини. І безперечно матимеш рацію. Але не все так просто.

Бджоли – колективні комахи. Вони живуть великими сім’ями. В кожному вулику живе лише одна сім’я, яка складається з однієї матки (королеви), декількох трутнів (бджіл-самців) і до ста тисяч і більше робочих бджіл.

Функція матки – народження потомства. Вона щоденно відкладає у комірки 1-2 тисячі яєчок, з яких виростають нові бджоли.

Трутні не працюють, вилітають погуляти у теплу погоду, їдять мед і запліднюють маток. Напевно саме через таку їхню поведінку лінивих людей називають трутнями.

Бджола трудівниця живе лише 30-35 днів.і все своє недовге життя проводить у невтомній праці. Молоді бджоли з триденного віку починають годувати личинок. За шість днів догляду за своїми майбутніми братами й сестрами вони відвідують кожну з них приблизно 8 тисяч разів. Дорослі займаються збором квіткового пилку і нектару.

Пилок вони носять в кошичках, що розташовані на задніх лапках. Змішуючи його зі своєю слиною і медом отримують бджолиний хліб – пергу, яку вони складають у соти. До речі, соти або шестикутні комірки, це теж їхня робота. Вони виготовлені з воску, що виділяється у бджіл спеціальними залозами. За підрахунками математиків, цим трудівницям вдалось розв’язати неймовірно важке завдання: виготовити комірки які б зберігали максимальну кількість меду при мінімальних витратах воску.

Напевно тобі доводилось спостерігати за тим як у літній сонячний день бджілки кружляють над квітами збираючи нектар. Щоб виготовити 1 кілограм меду потрібно облетіти приблизно мільйон квіток. Ця комаха за допомогою хоботка наповнює нектаром медовий шлуночок, після чого летить у свій вулик. У вулику її зустрічають інші бджоли-приймальниці, які забирають нектар у свій медовий шлуночок. Тут нектар проходить складну переробку і лише після цього його розміщують у комірці. Цей нектар має від 40% до 80% води, а для виготовлення меду бджоли повинні висушити ¾ частини цієї вологи. Роблять вони це помахами своїх крилець. У дозрілому меді є лише 18-20% води. Комірки, які доверху заповнені медом, бджоли закривають восковими кришечками і в такому вигляді мед може зберігатись протягом багатьох років.

Здавна мед цінується в народній медицині як дуже цілющий засіб, що здатний допомогти у боротьбі з багатьма хворобами. Щоб зрозуміти природу його незвичних властивостей, необхідно знати з чого складається мед і що впливає на його біологічну активність.

Цей смаколик – один з найскладніших природних продуктів, у складі якого виявлено більше 400 різних компонентів. З них 100 постійних, а решта залежать від місцевості та виду рослин з яких він зібраний.

Солодким мед є завдяки глюкозі та фруктозі, яких у ньому є до 80%. Крім цих речовин до складу меду входять: ферменти; амінокислоти; кислоти, серед яких зокрема яблучна, молочна, лимонна, щавлева, бурштинова, ортофосфатна, хлоридна.

У цьому продукті міститься 40 мікро та макроелементів серед яких найбільше калію, фосфору, кальцію, хлору, сірки, магнію, міді, заліза.

А ще у меді є водорозчинні вітаміни з тривалим терміном зберігання: В₁, В₂, В₆, С, РР, Е.

Хоча вміст цих речовин незначний але всі вони дуже потрібні твоєму організму. Вченими доведено, що саме подібність мінерального складу крові і меду зумовлює швидке засвоєння цього продукту, його харчові, дієтичні і лікувальні властивості.

У Японії всім дітям віком від 7 до 14 років щоранку у школі обов’язково дають мед. Робити це почали після вибуху атомних бомб у містах Хіросімі та Нагасакі у 1945 році. Свого меду у Японії є дуже мало, лише 20% від потреби. Решту меду японці купують за кордоном, зокрема і в Україні. Зараз в цій країні найдовша тривалість життя на планеті.

Наша ж держава є найбільшим експортером меду у світі. А як часто їсиш мед ти та твоя родина?

Сьогодні я надала тобі величезну кількість інформації про користь меду. Прочитай цю статтю своїм батькам, адже у них не завжди є вільний час на знайомство з корисною інформацією.

Я чомусь переконана в тому, що після наступного відвідування супермаркету або ринку у вашому домі обов’язково з’явиться баночка з чарівним, цілющим та запашним медом. Смачного усім! Ой, зачекай, забула попередити: нізащо не кидай мед у гарячий чай, бо всі його чари одразу зникнуть!!!