Стаття Про використання проектів в початковій школі

ПРО ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТІВ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Лещенко Софія

(студенка 7 курсу факультету педагогіки та психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний

Університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Т. О. Прибора

Анотація: У статті досліджено досвід використання проектів в початковій школі.

Ключові слова: метод проектів, компетентнісний підхід у навчанні, дослідження, проектні вміння, початкова ланка освіти.

Сучасні педагогічні технології передбачають новий підхід до навчання, виховання та формування особистості учня. Традиційна система освіти недостатньо орієнтована на індивідуальність учня, тому необхідний пошук нових форм та методів [1, 5].

Традиційна освіта розглядається як засвоєння учнями певної суми знань, умінь і навичок, що обу­мовлюються Державним стандартом та програмами з того чи іншого предмета. Але, щоб бути успішною людиною в сучасному світі, цього недостатньо. Важливо, щоб дитина, яка йде у доросле життя, не була пасивним об'єктом впливу, а могла самостійно знайти певну інформацію, була здатна критично мис­лити, розв'язувати складні проблеми шляхом аналізу обставин й інформації, враховувати альтернативні думки, приймати важливі рішення, дискутувати, спілкуватися. Саме з цією метою в навчальних програмах з окремих предметів відводиться окрема роль навчальним проектам [2, 29].

Адже, саме навчальний проект дає змогу ефективно формувати в учнів ключові компетентності: вміння вчитися, інформаційно-комунікативну, загальнокультурну, здоров’язбережувальну, громадянську, соціальну; дає можливість залучати до науково-дослідної та пошукової діяльності, створювати додаткову мотивацію до навчання, а також вже у ранньому віці найбільш повно визначати та розвивати інтелектуальні та творчі здібності дитини [9, 2].

В «Українському педагогічному словнику» подано визначення, згідно з яким метод проектів є організацією навчання, «за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів» [3, 197].

Метод проектів(проектна діяльність) є одним із способів реалізації компетентнісного підходу до навчання.

  Проектна діяльність – нині одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи були визначені як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту [5, 102].

М. Н. Скаткін і І. Я. Лернер характеризують проектну діяльність як таку, що передує дослідницькій, оскільки  остання складніша. Дослідження, як вони стверджують, передбачає здатність школяра самостійно обирати мету дослідження, планувати свою діяльність і оцінювати її результати. Цілі проекту визначає вчитель. З іншого боку, деякі автори включають дослідження як складник у проектну діяльність учнів, що може містити ще й елементи художньої творчості, професійні й репродуктивні навички.

Проект як форма організації навчальної діяльності – це спосіб досягнення дидактичної мети через детальне розроблення проблеми. Він повинен завершитися відчутним практичним результатом, наприклад, виставою, святом, картиною, кресленням тощо. Проект може створюватися за допомогою різних методів, крім того, найефективнішим є використання і репродуктивного, і евристичного, і дослідницького методів. Але часто проект створюється лише одним методом, наприклад, можуть використовуватися тільки творчі методи і відсутнє наукове дослідження [1, 128].

Метод проектів - це спосіб досягнення дидактичної мети через детальне розроблення значущої для учнів проблеми, розв’язання якої повинне завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформленим відповідним чином [1, 129].

Дослідження як форма організації діяльності учнів передбачає проведення певної роботи з пошуку інформації, її узагальнення, з постановки експерименту, аналізу отриманих результатів, подання цих результатів зацікавленим у дослідженні особам та рефлексії з приводу проведеної роботи. Метод у даному випадку застосовується тільки один – дослідницький.

Тобто проект як форма організації діяльності школярів відрізняється від дослідження різноманітністю застосовуваних прийомів і методів навчання. Водночас проектна діяльність як метод навчання відрізняється від дослідницького методу ступенем самостійності цілепокладання дитини [2, 29].

Ні проект, ні дослідження не може стати єдиною формою або методом, які використовуються в педагогіці. Повноцінна дослідницька діяльність школярів, особливо якщо вона відбувається в тісному контакті з професійними вченими, не потребує додаткової назви «проектна». При її формуванні повною мірою може використовуватися єдиний метод – дослідницький, який дозволяє вирішувати всі завдання розвивального та профільного навчання школярів. Крім того, проект і дослідження, як спосіб продуктивної діяльності, розрізняються ступенем її соціальної значущості. Науковець Джон Дьюї запропонував вести навчання через цілеспрямовану діяльність учня з урахуванням його особистих інтересів і цілей, підкреслюючи індивідуальну значимість проекту. Учень повинен поставити перед собою і вирішити значущу для нього проблему, взяту з життя. Дослідження ж, як метод навчання, передбачає діяльність учня, важливу не тільки для нього, а й для учнівського коллективу [4, 25].

 Використання методу проекту в початковій школі  дозволяє:  

•                        забезпечити високий інструментальний рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;
•                   розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;
•                   залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;
•                   формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;
•                   формувати в учнів цілісну картину світу;
•                   спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, міста, але й інших міст і навіть країн;
•                   грамотно працювати з інформацією ;
•                   оволодіти значним арсеналом методів дослідження (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, висунення гіпотез та методів їх вирішення тощо); 
•                   а  вчителю – надати пріоритет різним видам самостійної діяльності учнів.    

Проаналізувавши навчальні програми 1-4 класів я дійшла висновку, що значну увагу проектам приділяють на уроках природознавства, чітко визначена кількість навчальних та дослідницьких проектів у кожному класі. Є рекомендовані теми проектів в кожному класі, наведені деякі їх розробки, велика кількість методичної літератури, робочих зошитів на друкованій основі для роботи над проектом [9, 2].

Способи включення проектної діяльності в роботу  початкової школи

Система проектної роботи охоплює як урочну, так і позаурочну діяльність.

Зазвичай  педагоги використовують два підходи:

- зв’язок проектів із навчальними темами (на уроці);

- використання проектів у позаурочній діяльності [7, 5].

Для формування проектних умінь користуються двома видами визначених занять.

Перший вид – проектний урок, який складається з роботи над проектом. Це спеціально виділені навчальні години, яких не може бути багато, зважаючи на високу затратність роботи над проектом. У цьому випадку можна виграти «якістю», а не «кількістю».

Вибір кількості годин і форми проведення таких уроків залежать від виду проекту. Передбачається високий ступінь самостійності учнів у виконанні проекту. Предметні знання актуалізуються, закріплюються, поглиблюються, розширюються в процесі роботи над проектом і освоєння нових знань учнями.

Другий вид – урок, на якому можуть використовуватися проекти, виконані окремими учнями або групами учнів у позаурочний час з обраних тем предметного змісту, або міжпредметні проекти.

На таких уроках учні презентують свій проект. Презентація – важлива навичка, яка розвиває мовлення, асоціативне мислення, рефлексію. Ми привчаємо учнів до того, що коли поставлена мета, розподілені завдання, виконана робота, слід розказати, що вийшло, зробити висновок, прорекламувати  свою роботу [7, 3].

Таким чином, оволодіння проектуванням відбувається не тільки при здійсненні цілісного проекту на уроках, а й при включенні в канву традиційного уроку елементів проектної діяльності або будь-якої частини проекту.

Організація проектного навчання в позаурочній діяльності здійснюється в рамках:

·       факультативів;

·       гуртків;

·       самостійної діяльності;

·       Малої академії наук;

·       Центру дитячої творчості [8, 2].

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. За своєю сутністю робота над проектом має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися [5, 102].

Отже, можна зазначити, що системне запровадження проектної технології в школі (починаючи з початкової ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. Врешті, це сприяє підготовці молоді, яка грунтує свою діяльність на основі демократичних цінностей, схильна до навчання впродовж життя, здатна бути конкурентноздатною на європейському і світовому освітніх просторах та на ринку праці.

Бібліографія

1. Онопрієнко  О. Метод проектів у початковій школі.  Упор.: О.Онопрієнко, О.Кондратюк, – Шкільний світ. – 2009. – с. 128-130.
2. Істоміна Т.Ф. Використання проектної технології в початковій школі на уроках природознавства в 2-му класі / Т.Ф. Істоміна // м. Ізмаїл – 2015. –   с. 29.
3.  Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. С. У. Гончаренко — К.: Либідь, 1997. — С. 197.
4.  Ж. «Початкова освіта» №47 2010
5.  Кузьма-Качур М. І. Проектна діяльність в навчально-виховному процесі природознавства  / М. І. Кузьма-Качур // Журнал  Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Педагогіка, соціальна робота“.  – 2013. –№ 32. –С.101–105
6. Проекти в початковій школі. Київ. «Редакція газет з дошкільної та початкової освіти» 2012 р.
7. Методичні рекомендації до оновлених програм початкової школи (1-4 клас). Лист МОН України від 17.08.2016 №1/9-437
8.  Методичні рекомендації про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 н.р. №1/9-436 від 09.08.2017
9. Навчальні програми для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ Міністерства освіти і науки України від від  05.08.2016 2016 № 948