Стаття "Реалізація компетентнісного підходу до навчання учнів на уроках хімії"

Про матеріал
Важливим завданням навчання хімії є формування в учнів ключових і предметних компетентностей, необхідних для самореалізації особистості. Реалізувати це завдання можна в умовах здійснення компетентнісного підходу на уроках хімії з використанням компетентнісних завдань.
Перегляд файлу

 

Важливим завданням навчання хімії є формування в учнів ключових і предметних компетентностей, необхідних для самореалізації особистості. Реалізувати це завдання можна в умовах здійснення компетентнісного підходу на уроках хімії з використанням компетентнісних завдань.

 

Реалізація компетентнісного підходу до навчання учнів на уроках хімії

 

У глибоких пророчих словах одного із видатних представників гуманістичної психології  ХХ століття Абрахама Маслоу розкривається суть нової філософії освіти, педагогіки, покликаної розкрити шляхи самореалізації особистості, задовольнити її  вітальні й духовні потреби, впливати на стрижневе, внутрішнє в людині, тобто на те, чим вона живе, до чого прагне, які дороги обирає, на її переконання, цінності, на основі яких вона намагається будувати свій життєвий проект, визначати свої життєві орієнтири і кредо. Мова йде про життєву, компетентну педагогіку, яка сприяє розкриттю сутнісних сил учня, розвитку в нього ключових компетенцій, подоланню відчуження дитини від життя школи. Вона твердить, що зростаюча людина повинна сама себе створити, осмислити своє життя, а педагог виступає як фасилітатор, архітектор гідного людини способу та стилю життя, що допомагає дитині  у виборі компетентного життєвого шляху, усвідомленню ціннісних пріоритетів, пошуку шляхів у розв’язанні складних життєвих проблем. Компетентність ми розглядаємо як можливість практичного використання здобутих знань і вмінь з метою розв’язування життєвих і соціальних завдань. Упровадження компетентнісного підходу передбачає, що знання  і вміння, які учні одержують в навчальному закладу, можуть бути використані далі: в її професійній діяльності, повсякденному житті, різноманітних проблемних ситуаціях.

На сучасному етапі розвитку освіти, в умовах її реформування, світова практика обрала компетентнісний  підхід, завдяки якому випускник навчального закладу формується як компетентна особистість, готова до самореалізації в соціумі  й особистому житті. Можна й ширше характеризувати такого випускника: володіє інформацією, здатний до аналізу ситуації і прийняття рішення, налаштований на діяльність,  спрямовану на успішне розв’язання  проблем на основі здобутих знань, і досвіду, готовий до самонавчання, комунікабельний. Отже,  йдеться  про загальну компетентність людини. У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти»  компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя», а компетентність трактується як поєднання знань, умінь , навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити діяльність у нових непередбачуваних умовах».

Компетентнісний підхід передбачає вміння вирішувати завдання, безпосередньо не пов’язані з певними навчальними предметами, тобто завдання, які часто зустрічаються в реальному житті й потребують комплексного застосування набутих у школі знань та вмінь з різних галузей наук. Отже, головним питанням під час визначення стану сформованості компетентності є: «Чи володіє учень необхідними знаннями, вміннями та навичками з певних предметів для повноцінного функціонування в суспільстві?».

Реформування загальної середньої освіти має підвищити якість та ефективність природничо-наукової освіти, формування  наукового світогляду, загальної та екологічної культури, всебічний розвиток учня. Реалізувати вказані цілі можливо в умовах вдосконалення компетентнісного підходу, упровадження якого спрямовано на те, щоб врешті перейти від предмето- до дитиноцентризму, від вивчення предмету хімія до навчання учнів, від заучування фактів до розуміння принципів і усвідомлення цінностей, від навчання «для оцінки» до досягнення  освіченості й освоєння культури «для себе».

Досить часто випускник загальноосвітнього навчального закладу, навчання в якому було націлене на передачу знань, часто є неготовим до самостійної і відповідальної роботи, вирішення складних життєвих ситуацій. Стан довкілля, назрілі реалії сьогодення, досягнення науки і педагогічної практики обумовлюють нові вимоги до школи, нові стандарти освіти, в яких окреслено нові ціннісно-цільові орієнтири та пріоритети. Актуальним є   внесення суттєвих змін  до змісту навчальних програм з хімії згідно нових державних стандартів загальної середньої освіти.

Хімічну освіту розглядають  не лише як невід’ємну частину загальної освіти, але і як невід’ємну частину загальної культури людини. Знання, здобуті на уроках  хімії, отримані на основному ступені освіти, необхідні кожній людині  для розумного використання речовин, забезпечення безпеки життєдіяльності в сучасному світі. Тому головне завдання вчителя хімії: надати учням не просто певну суму хімічних знань, а сформувати життєві компетентності засобами хімії як навчального предмету.

 У державному стандарті базової та повної загальної  середньої освіти виділені такі групи ключових компетенцій: соціальні, полікультурні, інформаційні, комунікативні, саморозвитку і самоосвіти, продуктивної творчої діяльності. Важливим завданням вчителя, викладача  хімії є  забезпечення засвоєння учнями предмета на рівні функціональної грамотності, а у профільних класах – на рівні освітньої компетентності. Навчання хімії передбачає формування і  більш загальних компетентностей:

  • освітньої ;
  • методологічної;
  • комунікативної;
  • експериментально - практичної;
  • задачної;

Зміст предмету «Хімія» бере також участь у формуванні різноманітних надпредметнихкомпетентностей:

  • комп’ютерної;
  • екологічної;
  • валеологічної;
  • соціокультурної.

Хімія відіграє важливу роль саме у формуванні екологічної компетентності, адже багато екологічних проблем сучасності пов’язані з хімічними знаннями, а для їх вирішення активно використовують  хімічні засоби та методи. Досить часто хімічна безграмотність загрожує людині та природі. Екологічна освіта є складовою частиною всіх ступенів шкільної хімічної освіти. Формування в учнів екологічних знань у процесі навчання хімії відбувається в різних формах навчально-пізнавальної діяльності. Особливо це є дієвим при розв’язуванні задач екологічного спрямування.Наприклад, учням пропонується задача з теми «КолообігОксигену в природі. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню»(8 клас):

Дерев’янисті рослини забезпечують живі організми киснем внаслідок процесу фотосинтезу. Наприклад, хвойний ліс, площею 1га протягом доби виділяє 10 кг кисню. Перед  новорічними святами здійснили вирубку ялинок на площі 15 га.  Обчисліть,  який об’єм кисню могли б виділити ці хвойні дерева протягом року?

Формуванню ключових компетентностей учнівна уроках хімії сприяє самоосвітня діяльність та використання здобутих знань на практиці. З метою реалізації цього завдання часто використовую різноманітні прийоми, спрямовані на легке запам’ятовування та розуміння навчального матеріалу учнями. Намагаюся на кожному уроці максимально сконцентрувати увагу учня на самоосвітню навчальну діяльність, розвиток мислення, використання особистіснозорієнтованих завдань, навчаю їх порівнювати, аналізувати, робити висновки, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки. Доцільним є те, що в навчальних програмах зазначено про  проведення домашнього навчального експерименту ужиткового спрямування, проведення учнівського дослідження, виконання проектів. Адже процес вивчення та зацікавленість предметом хімія як і іншими природничими науками починається з дослідів. Спостерігаючи такі експерименти виникає питання, чому ж все відбувається так, а не інакше. І вже пізніше, на уроці хімії, пояснення вчителя буде цікавим і зрозумілим, бо учень вже має власний досвід проведення експерименту.Експериментальна частина уроку хімії, а саме проведення лабораторних дослідів і практичних робіт дає змогу учням

обмінюватися думками, вступати в дискусію, розвиваючи тим самим комунікативні здібності.

Вивчення окремих тем потребує аналізу життєвих ситуацій і подій.  Наприклад, учням можна запропонувати для обговорення такий  повсякденний процес як нагрівання води. Аналізуючи його учні можуть пов’язати теоретичні знання з практичними діями, обговоривши у групах питання:

Чому рідинупідігрівають  знизу?

В якому посуді вода нагріється швидше ?

Як прискорити процес нагрівання?

Яких неприємностей можна чекати, коли наливати гарячу воду у скляну посудину? Як цьому запобігти?

Кожен вчитель пам’ятає, що дітей  першочергово зацікавлює зміст задачі, і якщо вчителем створена система формування мотивації на уроках і в позаурочній діяльності  - то хімічні знання засвоюються досить швидко. Для кращого формування вмінь розв’язувати компетентнісні задачі навчання проводиться за певним алгоритмом. Розрахункові задачі за структурою поділяються на прості, складні та комбіновані. Прості задачі потребують незначних математичних дій і  аналізу. Зазвичай вони розв’язуються усно, і використовую їх здебільшого для запам’ятовування учнями формул, закріплення хімічних понять. Наприклад:

Задача з теми «Фізичні та хімічні поняття», 7 клас :

Як добре взимку сидіти в теплому будинку біля вікна. На подвір’ї хурделиця, лютує мороз. Скоро і сліду не залишиться від прокиданих стежинок. А в кімнаті тепло, тріскотять у плиті дрова. Прийшов часу обіду, закипів чайник. На столі салат із квашеної капусти, поруч, на тарілці – мариновані огірки.

Про які фізичні і хімічні явища йде мова в цьому творі-мініатюрі.

Задача з теми «Фізичні властивості кислот. Поширеність у природі та використання кислот, вплив на довкілля і здоров’я людини», 8 клас:

Мурашки захищаються від ворогів, упорскуючи  крапельки мурашиної кислоти. Під час проведення екскурсії на уроці природознавства в початковій школі одного з учнів укусила мурашка. При укусі мурашки виникає відчуття опіку. Які дії необхідно провести вчителю, щоб зменшити біль?

А промити місце укусу содою й обробити його розчином кальцинованої школи

Б промити місце укусу лужним розчином

В промити місце укусу водою й обробити його розчином харчової соди

Г покласти на місце укусу вологу тканину

Всі комбіновані задачі є пізнавальними або розвиваючими. Розв’язування складних комбінованих задач краще здійснювати в такій послідовності:

уважне читання тексту задачі;

запис скороченої умови задачі;

усвідомлення фізичної суті явищ;

аналіз умови задачі;

складання плану розв’язку задачі;

розв’язок задачі згідно плану.

Важливе практичне значення мають задачі з теми «Розчини» (9 клас), адже знання з цієї теми учні часто використовують в повсякденному житті для приготування різноманітних  побутових розчинів. Наприклад:

Кімнатні рослини обов’язково потребують мінерального підживлення. Для поливання квітів приготували 1000 г калій нітрату з масовою часткою речовини 2%. За певний час зберігання в теплому приміщенні з розчину випаровувалося 2 г води. Обчисліть масову частку речовини в новоутвореному розчині.

У 7-9 класах передбачено розв’язування компетентнісних завдань, які передбачають такі етапи діяльності учнів:

  • визначення, ідентифікація даних: учень розуміє умову задачі, правильно ідентифікує поняття, деталізує запитання, знаходить у тексті задачі відомості та дані ;
  • пошук даних: учень формує стратегію розв’язування задачі, планує свою роботу при виконанні завдання, добирає умову пошуку для розв’язування задачі, співставляє результати  пошуку із метою;
  • управління: учень структурує потрібні дані для пошуку розв’язку;
  • інтеграція: учень порівнює і співставляє відомості із кількох джерел, виключає невідповідні та несуттєві відомості та вчасно зупиняє пошук;
  • оцінка: учень вибирає ресурси згідно із сформульованими та запропонованими критеріями;
  • створення: учень враховує особливості призначення підсумкового документа, стисло і логічно викладає узагальнені дані, обґрунтовує свої висновки;
  • передавання повідомлень: учень адаптує повідомлення, створює підсумковий документ акуратно.

Компетентнісний підхід у системі сучасної національної освіти практично неможливий без органічного поєднання двох взаємопов’язаних ланок – компетентнісний педагог і компетентнісний учень. Лише компетентний вчитель може сформувати компетентного учня. Тому вчитель повинен ефективно працювати, професійно вдосконалюватися та творчо зростати, адже педагог не тільки той, хто все життя вчить, а й той, хто все життя вчиться або за словами К.Ушинського: «Учитель живе доти, доки вчиться».

 

 

Список використаних джерел

1. Дидактичні матеріали для 8 класу. Частина 2: навчально-методичний посібник/

Укл. Т.А.Білецька.-Харків: Основа, 2016

2. Життєва компетентність особистості від теорії до практики: Науково-методичний посібник/І. Єрмаков, Г. Несен, В. Нечипоренко.-Запоріжжя: Центріон, 2005-с.6-7

3. Завдання з хімії з погляду компетентнісного підходу./Н.В.Титаренко.-К. : Рідна школа, 2008-с.47-50

4. Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2017-2018.н.р.: додаток до листа МОН України від 09.08.2017. № 1/9-436

5. Усі уроки хімії. 9 клас./І.Ю.Старовойтова, О.В. Люсай.-Харків: Основа, 2009

 

Інтернет- ресурси:

halatyn.blogspot.com

nebo.dt.ua.>статті >Для дітей і про дітей> Школярі

schoolhimik.at.ua

metodportal.net

ru.osvita.ua

 

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, Інші матеріали
Додано
13 квітня 2019
Переглядів
2765
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку