Стаття: "Реалізація системно-діяльнісного підходу в корекційній роботі логопеда засобами ігрових технологій"

Реалізація системно-діяльнісного підходу в корекційній роботі логопеда засобами ігрових технологій.

Артикуляційна гімнастика та мовленнєве дихання. (консультація)

Працюючи вчителем-логопедом усвідомлюєш важливість самостійної роботи учнів як способу навчання, реалізація якого сприяє підготовці дітей до самоосвіти, самоконтролю, формування вміння планувати, аналізувати, робити узагальнення.

Діяльнісний підхід – це метод навчання, при якому дитина не отримує знання у готовому вигляді, а видобуває їх сам у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності.

Учні стають маленькими вченими, які роблять своє власне відкриття.

Завдання педагога під час запровадження нового матеріалу у тому, щоб усе наочно і доступно пояснити, а організації дослідницької роботи дітей, причому вона має бути організована в такий спосіб, щоб діти самі додумалися до вирішення проблеми і пояснили, як треба  діяти у нових умовах.

Сьогодні є великий перелік різних освітніх технологій. І в корекційній роботі застосовується технологія системно-діяльнісного підходу, для того, щоб діти працювали на заняттях самостійно, могли контролювати та аналізувати свою роботу, «добувати» та осмислювати знання у посильній самостійній роботі.

У своїй роботі широко використовую ігрові технології.  ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ! Зробити заняття з дітьми цікавим, але не розважальним, ефективним, а не ефектним, навчати -  граючи, а не просто грати – ті головні проблеми, які необхідно вирішувати логопеду в роботі з дітьми.

Гра повинна збільшувати потребу дитини у спілкуванні, стимулювати накопичення та розвиток у нього мовленнєвих умінь та навичок.

Кожне логопедичне заняття має носити характер навчально-ігрової діяльності для дитини, воно має бути емоційно - забарвлене, повинне залучати дитину, викликати в неї живий інтерес та породжувати радісне очікування нових занять.

То що дає гра нашим дітям?

• Гра дає волю. Гра не завдання, не обов'язок, не закон. За наказом грати не можна, лише добровільно.

• Гра дає порядок. Система правил у грі абсолютна та безперечна. Неможливо порушувати правила та бути у грі.

• Гра створює гармонію. Формує прагнення досконалості.

• Гра дає захопленість. Вона інтенсивно залучає всю людину, активізує її здібності.

• Гра дає елемент невизначеності, який збуджує, активує розум, налаштовує на пошук оптимальних рішень.

• Гра дає компенсацію, нейтралізацію недоліків.

• Гра дає фізичне вдосконалення, оскільки в активних формах вона передбачає навчання.

• Гра дає можливість виявити чи вдосконалювати свої творчі навички.

• Гра дає розвиток уяви.

• Гра дозволяє розвинути розумові здібності.

• Гра дає вміння орієнтуватися у реальних життєвих ситуаціях, дає психологічну стійкість, знімає рівень тривожності, виробляє активне ставлення до життя та цілеспрямованість у виконанні поставленої мети.

• Гра збільшує потребу дитини у спілкуванні, стимулює накопичення та розвиток мовних умінь та навичок.

• Гра дає радість спілкування.

Ігри, які використовую у своїй практиці, я розділила на три блоки:

1. Ігри в розвитку дрібної пальцевої моторики.

2. Ігри на формування фонематичних процесів, автоматизацію та диференціацію звуків.

3. Ігри, що використовуються при формуванні лексико-граматичних категорій та навчанні грамоти.

Що дає гра

учням:

• свободу

• порядок

• створює гармонію

• захопленість

• елемент невизначеності

• компенсацію

• фізичне вдосконалення

• дає можливість виявити або

удосконалювати свої творчі навички

• розвиток уяви

• збільшує потребу дитини у спілкуванні

І, звичайно, основою в логопедичній роботі є артикуляційна гімнастика.

Артикуляційна гімнастика – це не тільки «Інструмент»  в роботі логопеда. Вона повинна бути в арсеналі вчителя початкових класів та батьків.

Артикуляційна гімнастика – це комплекс вправ для органів мовного апарату: губ, язика, нижньої щелепи, дихання.                                                         
Вона сприяє:                                                                                           
- формуванню у дитини правильної    вимови звуків;                                     
- виправленню наявних порушень звуквимови;
- виробленню чіткої дикції.

Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та м’якого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

ЧОМУ ТРЕБА ЗАЙМАТИСЯ АРТИКУЛЯЦІЙНОЮ ГІМНАСТИКОЮ?

Завдяки своєчасним заняттям артикуляційною гімнастикою деякі діти самі можуть навчитися правильно говорити. Діти з складними порушеннями звуковимови зможуть швидше подолати дефекти мовлення, коли з ними почне займатися логопед: їх м’язи будуть вже підготовленими. Артикуляційна гімнастика дуже корисна також дітям з правильною, але в’ялою вимовою, про них ще говорять “каша в роті”.

Чітка звуковимова та дикція необхідна не тільки для результативного спілкування, але і для успішного оволодіння письмом. Перед тим, як записати слово, ми спочатку його промовляємо про себе. Тому вади звуковимови призводять до неправильного використання букв при письмі.
     Артикуляційна гімнастика не має залишатися надбанням тільки вчителів — логопедів. Вона повинна бути в арсеналі кожного вихователя, учителя початкових класів, батьків.

Засвоюючи з дітьми абетку, навчаючи їх грамоти й читання, вчителі звертають увагу на особливості артикуляції того чи іншого звука, тому проводити артикуляційні фізкультхвилинки будє доречно.  Коли ми маємо на меті тільки покращення дикції, артикуляційні вправи можуть застосовуватися довільно, у будь-якій послідовності, як ігровий момент або своєрідна щоденна фізкультхвилинка під час різноманітних занять.

Артикуляційна гімнастика – складається зі статичних та динамічних вправ, виконується від простих до складних та в залежності від порушених звуків.

Але!  Це все ж таки одні й ті ж самі вправи і для того щоб дітям вони не набридали проводжу їх в різних ігрових формах.

1. Гімнастика в малюнках, де можно побачити на картинці правильність виконання рухів. А також кожна вправа супроводжується віршем. Цей варіант дуже корисний для виконання  вправ дома з батьками.
2. Наступний варіант це відео в якому персонажі виконують артикуляційні вправи. Н-д: Артикуляційна гімнастика з песиком Кексиком»
3. Артикуляційна нейрогімнастика. Вправи покращують розумову діяльність, синхронізують роботу півкуль, сприяють запам'ятовуванню, підвищують стійкість уваги, допомагають відновленню мовленнєвих функцій, полегшують процеси читання і письма.
4. Артикуляційна гімнасти на різні тематики.
5. Нетрадиційні вправи.

Для формування повноцінного мовлення у дітей важливе значення має постановка правильного мовленнєвого дихання. Плавне мовленнєве дихання формується на основі фізіологічного дихання. 

Роботу з формування правильного мовленнєвого дихання слід починати з вироблення в дитини уміння виконувати різні види вдихів і видихів, а також їх комбінацій. Наприклад, глибокий вдих і видих через ніс, потім через рот, чергувати вдих носом і видих ротом, вдих і видих через одну ніздрю. Коли глибокий вдих і видих вже засвоєні, можна переходити до вироблення у дитини вміння здійснювати короткий легкий вдих і тривалий плавний видих.

Вправи.

1. «Соня»  Дитина повинна імітувати рівне, глибоке дихання ведмедя, для контролю поклавши руку собі на живіт.
2. «Фонтанчик кита» зробіть глибокий вдих ротом, видихніть з силою через ніс.
3. «Пір’ячко» Запропонуйте дитині подути на пір'я губами, складеними в дудочку. При цьому слід стежити за тим, щоб губи малюка не напружувалися, плечі не піднімалися, щоки не роздувати.
4. «Сніжинка» Для виконання цієї вправи потрібно вирізати з паперу сніжинку, покласти дитині на долоньку і губами, складеними в дудочку, здути її з долоні на підлогу.
5. «Зігріємо ручки» Запропонуйте дитині скласти долоньки разом, вдихнути повітря через ніс і видихнути в долоні, промовляючи звук [х].

У своїй роботі я дотримуюсь правил: не проходити програму, а домагатися її засвоєння. Тому заняттям надаю легкого, цікавого характеру, доступного сприйняттю дітей. Уникаю низьких оцінок на адресу дітей і завжди пам'ятаю про те, що дитина має відчувати психологічну захищеність.