Стаття "Рефлексія на уроці — це спільна діяльність учнів і вчителя"

Рефлексія на уроці — це спільна діяльність учнів і вчителя

Один із принципів розвиваючого навчання — принцип активності та свідомості. Учень може бути активним, якщо усвідомлює мету навчання, його необхідність, якщо кожна його дія є усвідомленою та зрозумілою.

Обов’язковою умовою створення розвиваючого середови-ща на уроці є етап рефлексії. Слово рефлексія походить від латинського reflexio — звернення назад. Словник іноземних слів визначає рефлексію як роздум про свій внутрішній стан, самопізнання. Тлумачний словник російської мови трактує рефлексію як самоаналіз. У су-часній педагогіці під рефлексією розуміють самоаналіз діяльності та її результатів.

Рефлексія може здійснюватися не лише наприкінці уроку, як це прийнято вважати, але й на будь-якому його етапі. Рефлексія спрямована на усвідомлення пройденого шляху, на збирання до спільної скарбнички усвідомле-ного, обдуманого, зрозумілого кожним. Її мета не просто піти з уроку із зафіксованим результатом, а побудувати смисловий ланцюжок, порівняти способи й методи, за-стосовані іншими, із власними.

Виходячи з функцій рефлексії, пропонується така кла-сифікація:

• рефлексія настрою та емоційного стану;

• рефлексія діяльності;

• рефлексія змісту навчального матеріалу.

Для вибору того чи іншого виду рефлексії слід врахо-вувати:

а) мету заняття;

б)  зміст і складність навчального матеріалу;

в)  тип заняття;

г) способи та методи навчання;

е) вікові й психологічні особливості учнів.

Проведення рефлексії настрою та емоційного фону до-цільне на початку уроку з метою встановлення емоційного контакту з групою та наприкінці діяльності.

Ось деякі прийоми роботи, які я використовую на уро-ці.

1. Застосовую картки із зображенням осіб (учні на аркушиках замальовують свій настрій (малюють смайлики) на початку уроку та наприкінці).

2. Використовую також колірне зображення настрою, емоційно-художнє оформлення за допомогою кольо-рових смужок Люшера. На кожній парті в учнів лежать кольорові смужки, вони вибирають будь-яку з них і приклеюють її до зошита. Можна скласти колірне панно настрою учнів на початку уроку та порівняти його зі складеним наприкінці уроку. Такі колірні панно я вивішую на дошку. Відомо, якому настрою відповідає який колір:

• червоний — захоплений;

• оранжевий — радісний, теплий;

• жовтий — світлий, приємний;

• зелений — спокійний;

• синій — незадоволений, сумний;

• фіолетовий — тривожний, напружений;

• чорний — занепад, смуток.

Сучасні технології передбачають, що учень повинен не лише усвідомити зміст матеріалу, але й осмислити спо-соби та прийоми своєї роботи, уміти обрати найбільш раціональні. Що я робив? З якою метою? Чому я це роблю так? Який результат я отримав? Який варіант кращий? — ось ті питання, які ставлять собі учні, які володіють рефлексією, тобто які вміють усвідомлювати свою діяльність. Рефлексія діяльності дає можливість осмислення способів і прийомів роботи з навчальним матеріалом, пошуку найбільш раціональних. Цей вид рефлексії я застосовую на етапі перевірки домашнього завдання, захисту проектних робіт. Застосування цього виду рефлексії наприкінці уроку дає можливість оцінити активність кожного учня на різних етапах уроку, викорис-товуючи, наприклад, прийом «сходів успіху». Самооцінка активності на кожному етапі уроку:

Я все знаю, все вмію -УСПІХ.

Я нічого не знаю, не вмію

Найголовніше — допомогти учневі переосмислити свій неуспіх, знайти його причину з позиції: «неуспіх — ви-падковий, успіх — закономірний». Важливо переорієн-товувати з песимістичної оцінки подій на оптимістичну. Доцільно на етапі рефлексії ще раз пригадати й акценту-вати увагу учнів на ефективності роботи з використанням алгоритму, тобто в певній послідовності. Наприклад, на завершальних етапах вивчення теми (проблеми) учні, працюючи над проектом, отримують пам’ятки з вказів-ками або порадник, де детально описані дії.

Під час організації дискусії на уроці пропоную учням правила ведення дискусії, які допомагають розв’язувати як виховні завдання (формування комунікативної та дис-кусійної культури), так служать і вербальним матеріалом для учнів на етапі рефлексії.

Правила ведення дискусії

• Я критикую ідеї, а не людей.

• Моя мета не в тому, щоб перемогти, а в тому, щоб дійти якнайкращого рішення.

• Я вислухаю міркування кожного, навіть якщо я сам не згоден.

• Я прагну осмислити й зрозуміти обидва погляди на проблему.

• Я змінюю власну точку зору, коли факти дають для цього чітку підставу.

Ефективність розв’язування поставленої навчальної задачі (проблемної ситуації) можна оформити у вигляді графічного організатора «риб’яча кістка», «граблі», «пі-сочний годинник», «кетяг».

Прийом «Графічний організатор» має певний сенс і зна-чення: учні систематизують свої знання, встановлюють зв’язки між ними, утворюючи тим самим систему знань. Включається емоційна сфера, уява.

Прийом «Що, якщо...?» передбачає включення на етапі рефлексії питань, які починаються зі слів: «Що, якщо...?» Ці питання дозволяють учням по-новому, з іншого боку,поглянути на проблему, висунути свої припущен-ня, свої гіпотези, що сприяє розвитку гіпотетичного мислення учнів.

Рефлексію вмісту навчального матеріалу я використовую для виявлення рівня усвідомлення змісту пройденого. Ефективний прийом незавершеної пропозиції, тези, підбо-ру афоризму, рефлексія досягнення мети з використанням «дерева цілей», оцінки «приросту» знань і досягнення цілей (вислови: «Я нічого не знав» — «Тепер я все знаю»). Зазвичай наприкінці уроку підбиваються його підсумки, обговорення того, про що дізналися, і того, як працювали, тобто кожен оцінює свій вклад у досягнення поставленої на початку уроку мети, свою активність, ефективність роботи класу, захопливість і корисність вибраних форм роботи. Учні по колу висловлюються одним реченням , обираючи початок фрази з екрану рефлексії на дошці:

• сьогодні я дізнався...

• було цікаво....

• було важко...

• я виконував завдання...

• я зрозумів, що...

• тепер я можу...

• я відчув, що...

• я набув...

• я навчився...

• у мене вийшло...

• я зміг...

• я спробую...

• мене здивувало...

• урок дав мені для життя...

• мені захотілося...

Для підбиття підсумків уроку можна скористатися впра-вою «Плюс — мінус — цікаво». Цю вправу можна ви-конувати як усно, так і письмово, залежно від наявності часу. Для письмового виконання пропонується заповнити таблицю з трьох граф.

Плюс «+»	Мінус «–»	Цікаво

Плюс «+» Мінус «–» Цікаво

У графу «П» — «плюс» записується все, що сподобалося на уроці, інформація та форми роботи, які викликали позитивні емоції, або на думку учня можуть бути йому корисними для досягнення певної мети.

У графу «М» — «мінус» записується все, що не сподо-балося на уроці, здалося нудним, викликало неприязнь, залишилося незрозумілим або інформація, яка, на думку учня, виявилася для нього непотрібною, даремною з точки зору розв’язування життєвих ситуацій.

У графу «Ц» — «цікаво» учні вписують усі цікаві факти, про які дізналися на уроці та що б ще хотіли дізнатися з цієї проблеми, ставлять запитання до вчителя.

Цю таблицю вигадав Едвард де Боно, доктор медичних наук, доктор філософії Кембриджського університету, фахівець у області розвитку практичних навичок у га-лузі мислення. Ця вправа дозволяє мені як вчителеві поглянути на урок очима учнів, проаналізувати його з              точки зору цінності для кожного учня. Для учнів най-більш важливими будуть графи «П» і «Ц», оскільки в них міститимуться пам’ятки про ту інформацію, яка може їм коли-небудь знадобитися.

Наприкінці уроку можна запропонувати учням анкету, яка дозволяє здійснити самоаналіз, надати якісну та кіль-кісну оцінку уроку. Деякі пункти можна варіювати, до-повнювати, це залежить від того, на які елементи уроку звертається особлива увага. Можна попросити учнів аргументувати свою відповідь.

На уроці я працював	активно / пасивно
Своєю роботою на уроці я	задоволений / не задоволений
Урок для мене здався	коротким / довгим
За урок я	не втомився / втомився
Мій настрій	стало краще / стало гірше
Матеріал уроку мені був	зрозумілим / незрозумілим
	корисним /некорисним
	цікавим / нудним
Домашнє завдання мені	легким / важким
здається	цікавим / нецікавим

 Відповіді підкреслити

Для оцінювання учнями активності та якості своєї роботи на уроці пропоную на полях зошита умовно позначити свої відповіді:

• «У –» — відповів на питання вчителя, але відповідь неправильна

• «У +» — відповів на питання вчителя, відповідь правильна

• «Я –» — відповів за власною ініціативою, але відпо-відь неправильна

• «Я +» — відповів за власною ініціативою, відповідь правильна

• «0» — не відповідав

Обговорюючи наприкінці уроку результати своїх спосте-режень, учні зможуть об’єктивно оцінити свою активність та якість роботи.

Прийом «чарівна лінієчка» (оцінна шкала) дозволяє учневі зробити це об’єктивно.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11  12

Важко?                              Цікаво?                               Комфортно?

Таке оцінювання:

• дозволяє будь-якому учневі побачити свої успіхи;

• має інформативний характер;

• сприяє формуванню позитивної самооцінки.

Для того, щоб закінчити урок на позитивній ноті, можна скористатися одним із варіантів вправи «Комплімент» (комплімент-похвала, комплімент діловим якостям), у якій учні оцінюють внесок кожного в урок і дякують одне одному та вчителеві за проведений урок. Такий варіант завершення уроку дає можливість задоволення потреби у визнанні особистої значущості кожного.

Концепція розвивального навчання передбачає навчан-ня школярів роботі в різних режимах (індивідуальний, груповий, колективний).

Колективна навчальна діяльність створює умови для опанування спілкуванням. Тому діяльність рефлексії, як будь-яка інша, може організовуватися в індивіду-альній і груповій формі. Щоб показати учням, як вони працювали в гурті, який рівень їхньої комунікації, аналізується не лише результат, але й процес роботи, який можна оцінити за таким алгоритмом (на дошці вивішується таблиця, спільно з учнями вона заповнюється та аналізується).

Як спілкування	— Робило її більш ефективною;
в ході роботи впли-	— гальмувало виконання завдання;
вало на виконання	— не дозволило точно виконати за-
завдання?	вдання, зіпсувало стосунки в групі
На якому рів-	— Обмін інформацією;
ні більшою мірою	— взаємодія;
здійснювалося	— взаєморозуміння;
спілкування в гру-	— були рівномірно задіяні всі рівні
пі?
Якого рівня кому-	— Недолік інформації;
нікативних труд-	— недолік засобів комунікації (мов-
нощів зазнавали	них зразків, текстів та ін.);
учасники групи під	— труднощі в спілкуванні
час виконання за-
вдання?
Як спілкування	— Робило її більш ефективною;
в ході роботи впли-	— гальмувало виконання завдання;
вало на виконання	— не дозволило точно виконати за-
завдання?	вдання, зіпсувало стосунки в групі
На якому рів-	— Обмін інформацією;
ні більшою мірою	— взаємодія;
здійснювалося	— взаєморозуміння;
спілкування в гру-	— були рівномірно задіяні всі рівні
пі?
Якого рівня кому-	— Недолік інформації;
нікативних труд-	— недолік засобів комунікації (мов-
нощів зазнавали	них зразків, текстів та ін.);
учасники групи під	— труднощі в спілкуванні
час виконання за-
вдання?

 

Рефлексія контрольно-оцінювальної діяльності під час організації колективно-навчальної діяльності в групі передбачає урахування кожного взаємоконтроля учня та взаємооцінки. Для цього використовуються оцінні карти, мета яких — навчити адекватно оцінювати себе та інших. Можна запропонувати учням зробити короткі записи — обґрунтування оцінки у вигляді похвали, схва-лення, побажання тощо.

Оцінна карта

я                                 сусід                           група                       клас                    учитель

План відгуку про відповідь

1. Правильність.

2. Повнота.

3. Послідовність.

4. Структура: вступ, доказ, висновок.

5. Самостійність відповіді.

6. Оригінальність.

7. Творчий підхід до відповіді.

Правильне, об’єктивне оцінювання учнів забезпечує:

• позитивна мотивація навчально-пізнавальній ді-яльності;

• активне залучення учнів до пізнавальної діяльності;

• підтримка на уроках позитивної, доброзичливої атмосфери;

• підтримка у дітей позитивної самооцінки

Все, що робиться на уроці з організації діяльності реф-лексії — не самоціль, а підготовка в свідомій внутрішній рефлексії розвитку дуже важливих якостей сучасної особистості: самостійності, заповзятливості та конку-рентоспроможності.

Самостійність. Не вчитель відповідає за учня, а учень аналізує, усвідомлює свої можливості, сам робить свій вибір, визначає міру активності та відповідальності в своїй діяльності.

Заповзятливість. Учень усвідомлює, що він може зро-бити тут і зараз, щоб стало краще. У разі помилки або невдачі не зневірюється, а оцінює ситуацію і, виходячи з нових умов, ставить перед собою нову мету й завдання та успішно розв’язує їх.

Конкурентоспроможність. Уміє робити щось краще за інших, діє в будь-яких ситуаціях ефективніше.Проте, процес рефлексії має бути багатогранним, оскільки оцінювання повинне проводитися не лише учнем, але й оточуючими. Таким чином, рефлексія на уроці — це спільна діяльність учнів і вчителя, що дозволяє удо-сконалювати навчальний процес, орієнтуючись на осо-бистість кожного учня.

Ми з вами добре знаємо, що будь-яка людина з радістю робить те, що у неї добре виходить. Але будь-яка діяльність починається з подолання труднощів. У людей рефлексій дорога від перших труднощів до перших успіхів значно коротша. У нашій професії вчителя немає межі доско-налості. Те, що ще вчора видавалося єдино можливим, сьогодні здається застарілим. З’являються нові ідеї та бажання щось змінити. І будь-який творчо працюючий учитель перебуває в постійному пошуку.

Все, що ми робимо зараз,— це не самоціль, серйозна підготовка до постійної внутрішньої рефлексії. Давайте повернемося до питань рефлексій і поставимо їх собі:

— Що я роблю?

— З якою метою?

— Які результати моєї діяльності?

— Як я цього досяг?

— Чи можна робити краще?

— Що я робитиму далі?

Поки вчитель ставить собі ці запитання — він розвиваєть-ся. Як тільки він починає задовольнятися досягнутим — припиняється його професійне зростання.

Безумовно, рефлексія є обов’язковою умовою самороз-витку вчителя.

Література

1. Кульневич С. В., Лакоценина Т. П. Анализ современного урока: Практическое пособие. — Ростов-на-Дону: Учитель, 2003.

2. Кульневич С. В., Лакоценина Т. П. Современный урок. Часть 1: Научное практическое пособие. — Ростов-на-Дону: Учи-тель, 2004.

 

3. Соколова Л. А. Компонент рефлексивной деятельности как необходимое условие развития учителя и учащихся. — Ростов-на-Дону: Учитель, 2003.

 

4. Давидов В. В., Рубцов В. В. Развитие основ мышления реф-лексии школьников в процессе учебной деятельности. — Новосибирск, 1995.

 

5. Дубовицька Т. Д. До проблеми діагностики навчальної мо-тивації // Питання психології. — 2005. — № 1.

 

 

«Фізика в школах України» № 11–12 (159–160) червень 2010 р.